вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про залишення позовної заяви без розгляду
07.07.2020 Справа № 904/2603/20
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОЛІТ", м.Дніпро
до Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", м.Кривий Ріг Дніпропетровська область
про стягнення 1065264,00 грн
Суддя Кеся Н.Б.
При секретарі судового засідання Хавіної О.С.
Представники:
Від Позивача: представник не з'явився
Від Відповідача: Гулієв Фарід Валех Огли, довіреність № 3/12 від 03.01.2020, адвокат
Товариство з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОЛІТ" (далі-Позивач) 19.05.2020 року звернулося з позовом до Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" (далі-Відповідач), в якому просить суд стягнути з Відповідача на свою користь суму основного боргу у розмірі 1065264,00 грн, 15978,96 грн витрат на сплату судового збору.
В обґрунтування позову Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов'язань за Договором поставки №131 від 07.02.2017.
22.05.2020 ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду за правилами загального позовного провадження, відкрите провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 18.06.2020 о 11:00 год.
09.06.2020 представник Відповідача надав заяву щодо залишення позову без розгляду, оскільки між Позивачем та Відповідачем була укладена третейська угода у вигляді третейського застереження в пункті 9.2 Договору, яка містить всі необхідні ознаки третейської угоди, що передбачені законодавством.
15.06.2020 представник Відповідача просить суд відкласти розгляд справи у зв'язку з участю у судовому засіданні по іншій справі.
18.06.2020 ухвалою суду відкладено розгляд справи в підготовчому засіданні на 07.07.2020 об 15:30 год.
19.06.2020 ухвалою суду виправлено описку в ухвалі суду від 18.06.2020 у справі №904/2603/20, в часі розгляду справи на 07.07.2020.
23.06.2020 Позивач подав заперечення на заяву щодо залишення позову без розгляду (арк.с.95-96), в якому вказує про те, що третейська угода, викладена в п. 9.2 договору є не виконуваною, а тому в задоволенні заяви Відповідача про залишення позову без розгляду слід відмовити і продовжити розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Позивач в судове засідання призначене на 07.07.2020 не з'явився, про дату та час розгляду справи повідомлений в попередньому судовому засіданні - 18.06.2020, що підтверджується розпискою в порядку ст. 216 ГПК України (арк.с. 89). Будь-яких клопотань в судове засідання 07.07.2020 від нього не надійшло.
Дослідивши матеріали справи, господарський суд вбачає підстави для залишення позовної заяви без розгляду з огляду на таке.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 07.02.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОЛІТ" (далі-постачальник) та Приватним акціонерним товариством "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" (далі-Покупець) укладений Договір поставки №131 (далі - Договір).
Відповідно до предмету договору постачальник зобов'язується передати, а Покупець прийняти та оплатити матеріали (далі-Ресурси) на умовах, передбачених даним Договором (п. 1.1. Договору).
Відповідно до п. 9.1 Договору спори та розбіжності, які виникли в зв'язку з даним договором або стосуються його укладення, зміни, виконання, порушення, розірвання, недійсності, будуть по можливості вирішуватися шляхом переговорів.
В пункті 9.2 Договору сторони узгодили, що якщо спори та розбіжності, зазначені в п. 9.1 даного договору, не будуть врегульовані шляхом переговорів, їх дозвіл здійснюється в Постійно діючому Регіональному Третейському суді України при Асоціації "Регіональна правова група" (відповідно до Регламенту зазначеного суду). Рішення Третейського суду є остаточним і обов'язковим для сторін і підлягає виконанню.
Згідно з ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України, відповідно до статті 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною 1 ст. 5 Закону України "Про третейські суди" встановлено, що юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону.
Спір може бути переданий на вирішення третейського суду до прийняття компетентним судом рішення у спорі між тими ж сторонами, з того ж предмета і з тих самих підстав.
Частинами 1, 2 ст. 7 Закону України "Про третейські суди" передбачено, що в Україні можуть утворюватися та діяти постійно діючі третейські суди та третейські суди для вирішення конкретного спору (суди ad hoc). Постійно діючі третейські суди та третейські суди для вирішення конкретного спору утворюються без статусу юридичної особи.
Відповідно до ч. 6 ст. 8 Закону України "Про третейські суди", порядок утворення третейського суду для вирішення конкретного спору визначається третейською угодою, умови якої не можуть суперечити положенням цього Закону.
Згідно із ч.ч. 1, 4, 6, 9 Закону України "Про третейські суди":
третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди;
третейська угода укладається у письмовій формі. Третейська угода вважається укладеною, якщо вона підписана сторонами чи укладена шляхом обміну листами, повідомленнями по телетайпу, телеграфу або з використанням засобів електронного чи іншого зв'язку, що забезпечує фіксацію такої угоди, або шляхом направлення відзиву на позов, в якому одна із сторін підтверджує наявність угоди, а інша сторона проти цього не заперечує;
посилання у договорі, контракті на документ, який містить умову про третейський розгляд спору, є третейською угодою за умови, що договір укладений у письмовій формі і це посилання є таким, що робить третейську угоду частиною договору;
третейська угода може містити як вказівку про конкретно визначений третейський суд, так і просте посилання на вирішення відповідних спорів між сторонами третейським судом.
Частиною 5 ст. 4 ГПК України встановлено, що угода сторін про передачу спору на розгляд третейського суду (міжнародного комерційного арбітражу) допускається. До міжнародного комерційного арбітражу за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, що відповідає вимогам, визначеним законодавством України про міжнародний комерційний арбітраж, крім випадків, визначених законом. До третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом.
Право сторін на передачу спору для вирішення третейським судом також передбачено ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.
Пунктом 7 ч. 1 ст. 226 ГПК України визначено, що суд залишає позов без розгляду, якщо сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу, і від відповідача не пізніше початку розгляду справи по суті, але до подання ним першої заяви щодо суті спору надійшли заперечення проти вирішення спору в господарському суді, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.
Тобто, у разі наявності третейської угоди між сторонами спору та поданого стороною відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України заперечення щодо розгляду спору в господарських судах, господарський суд може продовжити розгляд справи за умови встановлення в передбаченому законом порядку недійсності, втрати чинності або неможливості виконання вказаної угоди не пізніше початку розгляду справи по суті.
Господарський суд має тлумачити будь-які неточності в тексті третейської угоди та розглядати сумніви щодо її дійсності, чинності та виконуваності на користь її дійсності, чинності та виконуваності, забезпечуючи принцип автономності третейської угоди.
Крім того, суд може визнати угоду такою, що не може бути виконана, внаслідок істотної помилки сторін у назві третейського суду, до якого передається спір (відсилання до неіснуючої арбітражної установи), за умови відсутності в третейській угоді вказівки на місце проведення третейського розгляду чи будь-яких інших положень, які б дозволяли встановити дійсні наміри сторін щодо обрання певного третейського суду чи регламенту, за яким має здійснюватися третейський розгляд.
Подібна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.08.2018 у справі №906/493/16, постанові Верховного Суду від 01.04.2019 у справі №910/4272/18.
Господарський суд констатує, що підстав для визнання третейської угоди, викладеної у спірному договорі, недійсною або такою, що втратила чинність та неможливість виконання вказаної третейської угоди судом не встановлено
Так, Позивач вважає, що третейська угода, викладена в п. 9.2 Договору, є не виконуваною через відсутність зазначення в ній місцезнаходження суду та місця розгляду третейської справи.
Позивач посилається на інформацію, викладену на сайті Постійно діючого Регіонального Третейського суду України При Асоціації "Регіональна правова група" (http://rpgua.com/ru/arbitration-3/), в якій роз'яснюються умови розгляду спору цим третейським судом. Також Позивач посилається на положення Регламенту Постійно діючого Регіонального Третейського суду України При Асоціації "Регіональна правова група", в пункті 3.2 якого зазначено, що місце проведення третейського розгляду справи є місцезнаходження Третейського суду і що місце проведення третейського розгляду справи у Третейському суді для вирішення конкретного спору визначається третейською угодою.
Дослідивши подані матеріали, суд дійшов висновку, що неможливість виконання третейської угоди не знаходить свого підтвердження, оскільки відсутність адреси суду при наявності правильної і повної назви третейського суду виключає сумніви в ідентификації цього суду. Такий висновок суду не суперечить правовим позиціям Верховного суду у справах №906/493/16 та №910/4272/18, на які посилається Позивач.
Щодо відсутності місця розгляду спору, суд вважає, що це також не виключає можливості прийняття третейським судом спору до розгляду, оскільки таких заборон не містить ані Закон України "Про третейські суди", ані Регламент Постійно діючого Регіонального Третейського суду України При Асоціації "Регіональна правова група". Крім того, Регламентом зазначеного суду передбачено, що місцем проведення третейського розгляду є місцезнаходження цього суду, а застосування цього Регламенту безпосередньо передбачено сторонами у третейському застереженні.
Таким чином, враховуючи, що між сторонами наявна третейська угода про передачу всіх спорів на вирішення конкретного третейського суду та від відповідача до початку розгляду справи по суті надійшли заперечення проти вирішення спору в господарському суді, позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОЛІТ" підлягає залишенню без розгляду на підставі п. 7 ч. 1 ст. 226 ГПК України.
Згідно з ч. 2 ст. 226 ГПК України про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.
Пунктом 4 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" (положення якого при вирішенні питання повернення судового збору є спеціальними по відношенню до норм Господарського процесуального кодексу України) передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).
У зв'язку із залишенням позову без розгляду через наявність третейського застереження щодо вирішення спорів за договором, судовий збір підлягає поверненню Позивачеві.
Керуючись п. 7 ч. 1 ст. 226, ст.ст. 234, 235 254, 259 ГПК України, господарський суд, -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОЛІТ" до Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" залишити без розгляду.
Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОЛІТ" (49023, м.Дніпро, проспект Мануйлівський, буд. 19, кв. 1, код ЄДРПОУ 25018030) з Державного бюджету України 15978,96 (п'ятнадцять тисяч дев'ятсот сімдесят вісім грн 96 коп.) грн судового збору, сплаченого відповідно до платіжного доручення №170 від 05.05.2020.
Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена до Центрального апеляційного господарського суду в десятиденний строк у порядку, встановленому статтями 254-259 ГПК України.
Суддя Н.Б. Кеся