вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"02" липня 2020 р. Справа№ 910/5998/19
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Тищенко О.В.
суддів: Шаптали Є.Ю.
Дикунської С.Я.
без повідомлення учасників справи,
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» на рішення Господарського суду міста Києва від 24.12.2019 (повний текст підписано 30.01.2020)
у справі № 910/5998/19 (суддя: Селівон А.М.)
за позовом Фізичної особи - підприємця Теслі Антона Віталійовича
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс»
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_1
про стягнення 155 006,00 грн
1. Зміст позовних вимог та заперечень
Фізична особа-підприємець Тесля Антон Віталійович (далі - ФОП Тесля А.В., позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Комлекс Агромарс» (далі - ТОВ «Комплекс Агромарс», відповідач) про стягнення 155 006,00 грн заборгованості за договором поставки.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за укладеним у спрощений спосіб договором поставки в частині оплати товару, поставленого відповідачу згідно видаткової накладної від 25.07.2018 №25Л/18, право вимоги за яким позивач набув на підставі договору від 08.10.2018 №13 про відступлення права вимоги.
Відповідач у своєму відзиві просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог позивача, вказуючи на відсутність належних та допустимих доказів на підтвердження факту такої поставки відповідачу та приймання товару останнім, оскільки видаткова накладна підписна неуповноваженою особою, без зазначення її посади та повноважень, а також зазначав про непідтвердженість витрат позивача, пов'язаних з розглядом справи.
2. Фактичні обставини, встановлені місцевим та апеляційним судом
Фізичною особою - підприємцем Москаленком Романом Федоровичем (далі - ФОП Москаленко Р.Ф., третя особа) у липні 2018 року було виставлено відповідачу рахунок-фактуру від 25.07.2018 №38Л/18 на оплату товару на загальну суму 155 006,00 грн.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 прийняв товар, а саме (мовою оригінала): « 0330.0001.006.00 Ніж выдалення клоаки» у кількості 40 шт. загальною вартістю 80 600,00 грн., « 0595.0000.030.00 Втулка ножа 2,5мм» у кількості 40 шт. загальною вартістю 29 600,00 грн. та « 0595.0000.036.00 Зажим-центровщик» у кількості 40 шт. загальною вартістю 49 600,00 грн., всього на загальну суму 155 006,00 грн, про що свідчить його підпис та відтиск печатки філії «Гаврилівський птахівничий комплекс» Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» на видатковій накладній від 25.07.2018 № 25Л/18.
08.10.2018 між Фізичною особою ОСОБА_1 (первісний кредитор за договором) та Фізичною особою-підприємцем Тесля Антоном Віталійовичем (новий кредитор за договором) укладено Договір №13 про відступлення права вимоги, за яким первісний кредитор відступає, а новий кредитор приймає на себе право вимоги за укладеним між первісним кредитором, який на момент вчинення правочину був Фізичною особою-підприємцем Москаленко Романом Федоровичем, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» (боржник) у спрощений спосіб відповідно до ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України договором поставки, що підтверджується видатковою накладною від 25.07.2018 №25Л/18 (далі - Основний договір).
Згідно з п. 1.2. договору за цим договором новий кредитор одержав право (замість первісного кредитора) вимагати від боржника належного виконання всіх зобов'язань за Основним договором у сумі 155 006,00 грн.
Згідно з пунктом 5.1. договору цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим Договором.
Вказаний Договір підписано особисто первісним та новим кредиторами та засвідчено печаткою останнього.
Місцевим господарським судом також встановлено, що первісний кредитор - ОСОБА_1 на виконання умов пункту 2.2. Договору передав, а новий кредитор - Фізична особа-підприємець Тесля Антон Віталійович прийняв всі необхідні документи, які засвідчують права, що передаються за цим договором, а саме: видаткову накладну від 25.07.2018 №25Л/18 та повідомлення ОСОБА_1 від 08.10.2018 про відступлення права вимоги.
Позивачем було направлено на адресу відповідача письмову вимогу від 09.10.2019 №1, в якій Фізична особа-підприємець Тесля Антон Віталійович вимагав від відповідача протягом 3 (трьох) днів з дня отримання даної вимоги сплатити заборгованість у розмірі 155 006,00 грн. Факт отримання вказаної вимоги відповідачем 17.10.2018 підтверджується рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення № 8755501712736, копія якого наявна в матеріалах справи. Вказана вимога позивача була залишена відповідачем без відповіді та задоволення, відповідачем зобов'язання щодо оплати товару належним чином не виконано та кошти у розмірі 155 006,00 грн позивачу не перераховано.
3. Короткий зміст рішення місцевого суду
Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.12.2019 позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» на користь Фізичної особи-підприємця Теслі Антона Віталійовича 155 006,00 грн основного боргу та 2 325,09 грн судового збору.
Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд виходив з того, що неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію (в первинних документах), зокрема, відсутність зазначення посади і прізвища особи, відповідальної за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, за наявності на документі підпису матеріально-відповідальної особи, відомостей про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо, не є підставою для визнання господарської операції такою, що не відбулась, за умови, що достовірність здійснення господарських операцій за такими первинними документами підтверджена іншими належними доказами у справі. Так, спірна видаткова накладна містить необхідні реквізити первинного документа, а тому суд першої інстанції прийняв її в якості належного доказу у справі на підтвердження здійснення господарської операції.
4. Вимоги апеляційної скарги та короткий зміст наведених у ній доводів
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 24.12.2019 у справі №910/5998/19 скасувати, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги, скаржник зазначає, що рішення суду є необґрунтованим та прийнято з неправильним застосуванням норм матеріального права.
Скаржник вказує на наявність у матеріалах справи двох видаткових накладних №25Л/18 від 25.07.2018 та №26К/18 від 25.07.2018, що містять ідентичні реквізити, при цьому на накладній №26К/18 відсутня печатка ТОВ «Комплекс Агромарс». Відповідач стверджує, що у бухгалтерському обліку не відображається жодна із зазначених накладних, а тому вважає, що у ТОВ «Комплекс Агромарс» зобов'язання перед ФОП Москаленко Р.Ф. (первісний кредитор) та перед ФОП Теслею А.В відсутні. Крім того, відповідач зазначає, що позивач, відвантажуючи спірний товар, не перевірив наявність повноважень особи, яка приймала товар, а тому ставить під сумнів здійснення самої господарської операції.
5. Доводи учасників справи щодо апеляційної скарги
ФОП Теслею А.В. подано заяву, в якій позивач зазначає, що не отримував від відповідача копії апеляційної скарги з додатками, та просить суд перевірити, чи містяться в матеріалах справи докази надсилання на його адресу копії апеляційної скарги у відповідності до вимог ст. 259 ГПК України, тобто листом з описом вкладення. Позивач вважає, що апеляційна скарга подана з порушенням статей 258 та 259 ГПК України, а тому має бути залишена без руху.
6. Надходження апеляційної скарги та її розгляд апеляційним судом
ТОВ «Комплекс Агромарс» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 24.12.2019 у справі №910/5998/19.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №910/5998/19 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В. судді: Шаптала Є.Ю., Дикунська С.Я.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.03.2020 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» на рішення Господарського суду міста Києва від 24.12.2019 у справі №910/5998/19 залишено без руху. Надано строк для усунення недоліків.
На виконання ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху до Північного апеляційного господарського суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» про усунення недоліків з доказами сплати судового збору у встановленому законом розмірі.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.03.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» на рішення Господарського суду міста Києва від 24.12.2019 у справі №910/5998/19, справу призначено до розгляду без повідомлення учасників справи.
7. Джерела права й акти їх застосування
Господарський кодекс України
Частинами 1, 2 статті 180 Господарського кодексу України визначено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
Відповідно до частини 1 статті 181 Господарського кодексу України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Цивільний кодекс України
Частинами 1, 4 статті 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.
Згідно з частиною 1 статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Згідно з частиною 1 статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Відповідно до ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.
У відповідності до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до частини 1 статті 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.
Згідно з частиною 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
За приписами частини 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»
Відповідно до визначень термінів, що міститься в статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.
Частинами 1 та 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (в редакції, чинній станом на дату здійснення спірної поставки) визначено, що метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.
В силу частини 8 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» відповідальність за достовірність даних, відображених в первинних документах несуть особи, які склали та підписали ці документи.
Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995
Згідно з п. 2.4 Положення №88 первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Господарський процесуальний кодекс України
За приписами частин 1-3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Аналогічна норма міститься у ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з частиною 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За визначенням частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч. 1, 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно з ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до ч. ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
8. Позиція апеляційного суду
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, судова колегія вважає, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» не підлягає задоволенню з наступних підстав.
В апеляційній скарзі відповідач заперечує проти факту здійснення господарської операції за видатковою накладною від 25.07.2018 № 25Л/18. На підтвердження своїх доводів зазначає про те, що у справі наявні дві накладні - №25Л/18 від 25.07.2018 та №26К/18 від 25.07.2018, що містять ідентичні реквізити, при цьому на накладній №26К/18 відсутня печатка ТОВ «Комплекс Агромарс». З цього приводу апеляційний господарський суд зауважує, що наявність видаткової накладної №26К/18 від 25.07.2018, на якій не міститься відтиск печатки відповідача, не спростовує факту здійснення господарської операції, здійсненої за накладною №25Л/18 від 25.07.2018, а отже не впливає на встановлені обставини справи.
Доводи відповідача про те, що у його бухгалтерському обліку не відображена господарська операція за видатковою накладною №25Л/18 від 25.07.2018, також не можуть бути підтвердженням нездійснення такої господарської операції, оскільки вказані обставини не спростовують факт приймання-передачі товару за спірною видатковою накладною, а лише свідчать про порушення відповідачем порядку ведення бухгалтерського обліку, що однак не входить до предмету доказування у даній справі. Відтак, доводи апеляційної скарги в цій частині апеляційним господарським судом відхиляються.
Як було встановлено судом першої інстанції, спірна накладна містить відтиск печатки філії відповідача та має всі необхідні реквізити первинного документа в розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». При цьому доказів протиправності використання печатки філії чи доказів її втрати, так само як доказів звернення до правоохоронних органів у зв'язку з втратою чи викраденням печатки, її підробкою чи іншим незаконним використанням третіми особами всупереч волі відповідача, матеріали справи не містять. Отже, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що підписання та засвідчення відтиском печатки покупця видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і відповідає вимогам, зокрема, ст. 9 названого Закону, фіксує факт здійснення господарської операції, і є підставою виникнення у покупця обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.
Щодо доводів відповідача про те, що у особи, яка приймала товар за спірною накладною, не було відповідних повноважень, колегія суддів зазначає, що оскільки судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 станом на дату здійснення спірної поставки товару перебував у трудових відносинах з відповідачем в особі філії «Гаврилівський птахівничий комплекс» ТОВ «Комплекс Агромарс», у суду відсутні підстави вважати господарську операцію такою, що не відбулася. Відсутність довіреності на отримання уповноваженою відповідачем особою товару не спростовує факту здійснення поставки товару та його отримання зазначеною особою.
Як вірно зазначено місцевим господарським судом, норми Цивільного кодексу України не містять застережень, які б звільняли покупця від обов'язку оплатити отриманий товар у зв'язку з неналежним оформленням господарських операцій первинними документами. Неточність або неповнота відповідних даних у первинних облікових документах може бути підставою для застосування до відповідальних осіб визначеної чинним законодавством відповідальності, однак не звільняє покупця від обов'язку оплатити товар.
Доводи позивача про те, що апеляційну скаргу слід залишити без руху через ненадання скаржником опису вкладення у цінний лист, судова колегія вважає необґрунтованими, оскільки в матеріалах справи наявні докази направлення копії апеляційної скарги з додатками листом з описом вкладення позивачу на його адресу, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (87042, Донецька обл., Нікольський р-н, с. Зоря, вул. Молодіжна, буд. 28) та яка вказана самим же позивачем у позові.
9. Висновки апеляційного суду
На підставі вищевикладеного, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що викладені відповідачем доводи в обґрунтування апеляційної скарги є безпідставними, такими що не відповідають дійсним обставинам справи, не доведені належними доказами, а тому не підлягають задоволенню. Рішення суду першої інстанції від 24.12.2019 прийнято у відповідності до норм закону без порушення норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для його скасування.
Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст. 232-241, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» на рішення Господарського суду міста Києва від 24.12.2019 у справі №910/5998/19 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 24.12.2019 у справі №910/5998/19 залишити без змін.
3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс».
4. Матеріали справи №910/5998/19 повернути до Господарського суду міста Києва.
5. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням приписів п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя О.В. Тищенко
Судді Є.Ю. Шаптала
С.Я. Дикунська