Справа № 686/25770/19
Провадження № 2/686/1220/20
18.06.2020 м. Хмельницький
Хмельницький міськрайонний суд в складі:
головуючого - судді Стефанишина С.Л.,
при секретарі судового засідання Кшановській Є.З. за участю представника позивача - ОСОБА_1 , відповідача ОСОБА_2 та її представника ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницький цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , за участі третьої особи - Орган опіки та піклування Хмельницької міської ради про визнання недійсними окремих умов договору купівлі-продажу та визнання права власності
встановив:
20 березня 2019 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом про визнання недійсним договір купівлі продажу від 14 серпня 2018 року, посвідченого приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Оксанюк А.А. в частині визначення рівних часток покупців на придбаний житловий будинок та земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 157, 1 та визнання права власності на придбаний житловий будинок та земельну ділянку за зазначеною адресою загальною площею 157, 1 квадратних метра у таких частках: за позивачем ОСОБА_4 -25/100; відповідачами - ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 - у рівних частках по 18, 7/100 - за кожним.
Позовна заява мотивована тим, що 14 серпня 2018 року між ОСОБА_8 та ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 та ОСОБА_7 було укладено договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Оксанюк А.А., згідно якого продавець продав а покупці купили в рівних частках земельну ділянку площею 0, 1000 га та житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Як зазначено у преамбулі договору купівлі-продажу, підставою для укладення зазначеного вище договору стало рішення виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 09.08.2018 року №612. Договір купівлі-продажу укладено відповідно до Порядку виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення деяким категоріям осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, а також членів їх сімей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 жовтня 2016 року № 719.
Пунктом 19 Порядку передбачено, що у разі прийняття рішення пр( призначення заявнику грошової компенсації комісія одночасно визнана розмір такої компенсації, виходячи з таких нормативів:за нормою 13,65 кв. метра жилої площі на кожного члена сім'ї особі - яка загинула (пропала безвісти), померла, за однією категорією урахуванням особи, яка загинула (пропала безвісти), померла, у разі, коли він перебував на квартирному обліку разом з членами своєї сім'ї; за нормою 13,65 кв. метра жилої площі на особу з інвалідністю і кожного члена його сім'ї, зазначеного в абзаці п'ятому пункту 21 цього Порядку; за нормою 35,22 кв. метра загальної площі на сім'ю особи, які загинула (пропала безвісти), померла, за однією категорією або на сім'ю особи з інвалідністю; додатково 10 кв. метрів жилої площі на кожного члена сім'ї заявника, який є особою з інвалідністю або дитиною з інвалідністю тому числі з урахуванням заявника).
Рішенням комісії щодо розгляду заяв членів сімей загиблих та осіб з інвалідністю про виплату грошової компенсації від 7 червня 2018 року “Про призначення та виплату грошової компенсації осіб з інвалідністю війни II групи ОСОБА_4 ” було визначено включити в розрахунок грошової компенсації всіх членів сім'ї ОСОБА_4 , який є особою з інвалідністю внаслідок війни II групи, а саме: дружину ОСОБА_2 , синів ОСОБА_5 , 2000 р.н., ОСОБА_6 , 2017 р.н., та сина дружини від попереднього шлюбу ОСОБА_7 та проведено розрахунок за формулою:ГК - (13.65x5 + 35, 22+ 10хПх10739.00х1.5+38556.63=1866388.13 грн.
Відповідно до абзацу другого пункту 45 Порядку право власності на нерухоме майно оформляється на заявника та членів його сім'ї, на яких було розраховано грошову компенсацію.
Враховуючи, що 10 кв. метрів жилої площі розраховано додатково на позивача, який є особою з інвалідністю, позивач вважає, що визначення права власності за кожним з покупців у рівних частках суперечить вимогам Порядку і призводить до порушення його прав. На підтвердження цього відповідач зазначає, що дружиною позивача подано позов до Хмельницького міськрайонного суду про розподіл будинку в натурі. Виступаючи від власного імені та від імені двох неповнолітніх дітей ( ОСОБА_7 та ОСОБА_6 ) у своїх позовних вимогах ОСОБА_2 просить виділити в натурі частку будинку та земельної ділянки у розмірі 5/3 частин житлового будинку та земельної ділянки (справа 686/20206/19).
Враховуючи вимоги абзацу другого пункту 45 Порядку, позивач вважає, що право власності має бути оформлено не в рівних частках, а з врахуванням того, що йому як особі з інвалідністю було надано додаткових 10 квадратних метрівз наступного розрахунку:157, 1 - 10= 147, 1;147, 1 :5=29, 42 ;29, 42+ 10=39,42157, 1 = 100%; 39,42=25,09%; 29,42 = 18, 73%
Ухвалою суду 21 жовтня 2019 р. відкрито провадження та справу призначено у підготовче засідання на 07.11.2019 року. Ухвалою суду 09.12.2019 року підготовче провадження по справі закрито, справу призначено до судового розгляду.
07.02.2020 року до суду направлено відзив на позов у якому заперечуються позовні вимоги.
У судове засідання представник позивача з'явилася, підтримала позовні вимоги, надала суду пояснення, що відповідають змісту позовних вимог.
Відповідач та представник у судове засідання з'явилися, заперечили проти позовних вимог посилаючись на зміст відзиву.
Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши законодавство, яке регулює дані правовідносини, суд приходить до висновку, що в задоволені позовних вимог слід відмовити з наступних підстав.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. Згідно ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Судом встановлено, що рішенням комісії щодо розгляду заяв членів сімей загиблих та осіб з інвалідністю про виплату грошової компенсації від 7 червня 2018 року “Про призначення та виплату грошової компенсації осіб з інвалідністю війни II групи ОСОБА_4 ” було визначено включити в розрахунок грошової компенсації всіх членів сім'ї ОСОБА_4 , який є особою з інвалідністю внаслідок війни II групи, а саме: дружину ОСОБА_2 , синів ОСОБА_5 , 2000 р.н., ОСОБА_6 , 2017 р.н., та сина дружини від попереднього шлюбу ОСОБА_7 та проведено розрахунок за формулою:ГК - (13.65x5 + 35, 22+ 10хПх10739.00х1.5+38556.63=1866388.13 грн.
Рішенням виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 09.08.2018 року №612 надано дозвіл громадянам від імені малолітніх здійснити правочини стосовно нерухомого майна: батькові - ОСОБА_4 від імені малолітнього ОСОБА_6 02.09.2017 року на набуття права власності на 1/5 частку квартири або житлового будинку в м. Хмельницькому на імя дитини - ОСОБА_9 також, надано дозвіл громадянам від імені малолітніх здійснити правочини стосовно нерухомого майна: матері - ОСОБА_2 від імені малолітнього ОСОБА_10 12.11.2012 року на набуття права власності на 1/5 частку квартири або житлового будинку в м. Хмельницькому на імя дитини - ОСОБА_11 .
14 ІНФОРМАЦІЯ_1 між ОСОБА_8 та ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 та ОСОБА_7 було укладено договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Оксанюк А.А., згідно якого продавець продав а покупці купили в рівних частках земельну ділянку площею 0, 1000 га та житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Договір купівлі-продажу укладено відповідно до Порядку виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення деяким категоріям осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, а також членів їх сімей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 жовтня 2016 року № 719.
Пунктом 19 Порядку передбачено, що у разі прийняття рішення пр( призначення заявнику грошової компенсації комісія одночасно визнана розмір такої компенсації, виходячи з таких нормативів:за нормою 13,65 кв. метра жилої площі на кожного члена сім'ї особі - яка загинула (пропала безвісти), померла, за однією категорією урахуванням особи, яка загинула (пропала безвісти), померла, у разі, коли він перебував на квартирному обліку разом з членами своєї сім'ї; за нормою 13,65 кв. метра жилої площі на особу з інвалідністю і кожного члена його сім'ї, зазначеного в абзаці п'ятому пункту 21 цього Порядку; за нормою 35,22 кв. метра загальної площі на сім'ю особи, які загинула (пропала безвісти), померла, за однією категорією або на сім'ю особи з інвалідністю; додатково 10 кв. метрів жилої площі на кожного члена сім'ї заявника, який є особою з інвалідністю або дитиною з інвалідністю тому числі з урахуванням заявника).
За приписами 15 Цивільного кодексу України кожна сторона має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Під порушенням слід розуміти такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилось або зникло як таке, порушення права пов'язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
Таким чином, у розумінні закону, суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
У статті 3 Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність.
В Україні визнається і діє принцип верховенства права; права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними; громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом, що прямо передбачено у частині першій статті 8, статті 21, частині першій статті 24 Конституції України.
Права і свободи людини і громадянина захищаються судом; кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, як зазначено у частинах першій, другій статті 55 Конституції України.
Саме суд здійснює захист осіб, права й охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються. Розпорядження своїм правом на захист полягає в наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості звернутися з відповідною заявою до компетентного суду.
Відносини, що виникають у зв'язку із договором купівлі-продажу, регулюються положення ЦК України про купівлю-продаж.
Частиною 1 ст. 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з положеннями ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
В силу ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Згідно ч.1 ст.225 ЦК України правочин, який дієздатна фізична особа вчинила у момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, може бути визнаний судом недійсним за позовом цієї особи, а в разі її смерті - за позовом інших осіб, чиї цивільні права або інтереси порушені.
Відповідно до п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Показання представника позивача про порушення прав позивача, що гарантуються Порядком виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення деяким категоріям осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, а також членів їх сімей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.10.2016р. № 719 щодо додаткової 10 кв.м. жилої площі на кожного члена сім'ї заявника, порушує його права, не знайшли підтвердження у судовому засіданні та спростовуються дослідженими доказами у судовому засіданні.
Зважаючи на викладене суд вважає, що представником позивача не доведено у судовому засіданні та не представлено доказів щодо порушення прав позивача, не встановлено порушення таких прав і у судовому засіданні тому позов є необґрунтований та не підлягає до задоволення.
Суд вважає, що зобов'язання між сторонами за договором купівлі - продажу виконано повністю та згідно вимог чинного законодавства тому відсутні підстави для визнання недійсним договору купівлі - продажу від 14 серпня 2018 року, посвідченого приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Оксанюк А.А. в частині визначення рівних часток покупців на придбаний житловий будинок та земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 157, 1 та визнання права власності на придбаний житловий будинок та земельну ділянку за зазначеною адресою загальною площею 157, 1 квадратних метра у таких частках: за позивачем ОСОБА_4 -25/100; відповідачами - ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 - у рівних частках по 18, 7/100 - за кожним та визнання права власності.
Враховуючи, що судом не встановлено підстав для задоволення вимоги про визнання недійсним договору купівлі - продажу, а тому і не має підстав для задоволення похідної вимоги про визнання права власності тому суд приходить до висновку про відсутністьпорушеного права позивача та підстав для задоволення вимог тому в задоволені позову слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 13, 141, 247, 263-265, 273, 289 ЦПК України, суд, -
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , за участі третьої особи - Орган опіки та піклування Хмельницької міської ради про визнання недійсними окремих умов договору купівлі-продажу та визнання права власності - відмовити.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з часу складання повного судового рішення до Хмельницького апеляційного суду через Хмельницький міськрайонний суд. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С. Стефаниши