Справа № 316/2191/20
Провадження № 2-н/316/1167/20
"09" липня 2020 р. м.Енергодар
Суддя Енергодарського міського суду Запорізької області Куценко О.М. розглянувши заяву ОСОБА_1 , про видачу судового наказу про стягнення з Комунального підприємства «Підприємство комунальної власності» Енергодарської міської ради, нарахованої, але не виплаченої заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку,-
06.07.2020 р. до Енергодарського міського суду Запорізької області звернувся ОСОБА_1 (далі - заявник, ОСОБА_1 ) із заявою в якій просить видати судовий наказ про стягнення з Комунального підприємства «Підприємство комунальної власності» Енергодарської міської ради (далі - КП «ПКВ» ЕМР) на його користь, нарахованої, але не виплаченої заробітної плати в розмірі 5067,64 грн. та середній заробіток за час затримки розрахунку станом на 06.07.2020 рік у розмірі 80238,44 грн..
Дослідивши заяву про видачу судового наказу та додані до неї документи, вважаю необхідним відмовити у прийнятті заяви про видачу судового наказу, виходячи з наступних підстав.
Статтею 163 ЦПК України визначено форма та зміст яким повинна відповідати заява про видачу судового наказу.
Згідно п.4 ч.2 ст.163 ЦПК України, у заяві повинно бути зазначено вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються.
Згідно п.п.1,4 ч.3 ст.163 ЦПК України, до заяви про видачу судового наказу додаються документ, що підтверджує сплату судового збору; документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
На підтвердження наявності у КП «ПКВ» ЕМР перед заявником заборгованості по заробітній платі в розмірі 5067,64 грн., заявник посилається на розрахунковий лист за квітень 2019 р., копію якого додає і до самої заяви про видачу судового наказу.
Крім того, ОСОБА_1 заявляючи вимогу про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку у розмірі 80238,44 грн., також посилається на розрахункові листки за березень та квітень 2019 року та у змісті заяви наводить певний розрахунок грошової суми належної йому до виплати.
Проте, надані копії розрахункових листів являють собою інформаційні листи, якими, на виконання ст.110 КЗпПУ та ст.30 Закону України «Про оплату праці» роботодавець інформує працівника про суми нарахованої зарплати, утримань з неї та суму виплаченої зарплати і не відноситься до первинних документів про нараховану заробітну плату, а отже не є документом який підтверджує наявність заборгованості по заробітній платі та її розмір, а також не можуть слугувати підставою для здійснення розрахунку середнього заробітку за час затримки.
Про цьому заявником наведений розрахунок середнього заробітку за час затримки розрахунку, який виконаний не коректно та не відповідає Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженому постановою КМУ від 08.02.1995 № 100.
Відповідно до ч.3 ст.19 ЦПК України, наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Тобто наказне провадження представляє собою спрощену процесуальну процедуру розгляду, при цьому на нього не поширюються принципи гласності, усності, безпосередності, змагальності.
Суд зауважує на тому, що відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 168 ЦПК України, під час розгляду вимог у порядку наказного провадження та видачі судового наказу суд не розглядає обґрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті. Разом з цим на суд покладається обов'язок перевіряти, чи відповідає подана до суду заява про видачу судового наказу, вимогам ЦПК України, зокрема ст..163 цього Кодексу.
Також, заявник звертається до суду, заявляючи дві вимоги майнового характеру: стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку.
Статтею 5 ЗУ «Про судовий збір» установлено пільги щодо сплати судового збору, згідно з пунктом 1 частини першої вказаної статті, від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі- у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Проте пільга щодо сплати судового збору, передбачена п. 1 ч. 1 статті 5 ЗУ «Про судовий збір», не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.
Подібний правовій висновок міститься в постанові Верховного Суду України від 30 листопада 2016 року у справі № 226/168/15-ц (провадження № 6-1121цс16).
Таким чином, заявник звільнений лише від сплати судового збору про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати.
Проте заявник судовий збір за вимогу щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку не сплатив.
Відповідно до ч.1 ст.164 ЦПК України, за подання заяви про видачу судового наказу справляється судовий збір у розмірі, встановленому законом.
Вищенаведені факти свідчать про те, що заявником недотримано вимоги ст.163 ЦПК України.
Згідно п.1 ч.1 ст.165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.165 ЦПК України, про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.
Враховуючи зазначене вище, ОСОБА_1 у видачі судового наказу слід відмовити.
Одночасно, суд роз'яснює, що відповідно до ч.1 ст.166 ЦПК України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини 1 статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Також суд роз'яснює, що відповідно до ч.2 ст.161 ЦПК України, заявник має право звернутися до суду з подібними вимогами в спрощеному позовному провадженні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.163, 165, 166, 260, 353, 354 ЦПК України, -
У видачі судового наказу за заявою ОСОБА_1 , про видачу судового наказу про стягнення з Комунального підприємства «Підприємство комунальної власності» Енергодарської міської ради, нарахованої, але не виплаченої заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку - відмовити.
Відмова у видачі судового наказу не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Запорізького апеляційного суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Енергодарський міський суд Запорізької області.
Учасник справи якому повна ухвала не була вручена в день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому повного тексту ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя М. О. Куценко