Справа № 645/3834/20
Провадження № 2/645/1599/20
про залишення позовної заяви без руху
07 липня 2020 року суддя Фрунзенського районного суду м. Харкова Мартинова О.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Житлового кооперативу «Мир» про визначення додаткового строку для прийняття спадщини та визнання права власності в порядку спадкування за законом,
Представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , звернулася до суду з позовом, в якому просить визнати додатковий строк на прийняття спадщини та визнати за позивачем право власності на спадкову квартиру розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Суддею встановлено, що відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, позовна заява підлягає залишенню без руху як така, що подана без додержання вимог, викладених у ст.ст. 175 та 177 ЦПК України, з огляду на наступне.
Крім того відповідно до ч. 3 ст. 175 ЦПК України заява повинна містити: - повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.
Як вбачається з заяви, відомості стосовно учасників по справі, щодо вказання відомі номери засобів зв'язку позивача, офіційної електронної адреси відповідача, відсутні.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються. Слід зазначити, що за змістом п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову у позовах про визнання права власності на майно або його витребування визначається вартістю майна.
Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно до п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, сплачується судовий збір з розрахунку 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 840,80 грн. станом на 2020 рік.
Згідно до п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, сплачується судовий збір з розрахунку 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 840,80 грн. та не більше 10510 грн., станом на 2020 рік.
Законом України «Про державний бюджет України на 2020 рік», у ч. 1 статті 7, встановлено розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу в розрахунку на місяць - 2102 грн.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності визначається дійсною вартістю нерухомого майна.
Слід зазначити, що вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".
Статтею 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» передбачено, що оцінка майна - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності. Датою оцінки є дата, за станом на яку здійснюються процедури оцінки майна та визначається вартість майна.
Якщо законами або нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, договором на проведення оцінки майна або ухвалою суду не зазначено вид вартості, який повинен бути визначений в результаті оцінки, визначається ринкова вартість (ст. 9 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»).
При цьому, відповідно до п.3 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1440 від 10.09.2003 року, ринкова вартістьце вартість, за яку можливе відчуження об'єкта оцінки на ринку подібного майна на дату оцінки за угодою, укладеною між покупцем та продавцем, після проведення відповідного маркетингу за умови, що кожна із сторін діяла із знанням справи, розсудливо і без примусу.
Відповідно до роз'яснень, які містяться в постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справі «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17 жовтня 2014 року № 10, розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому, суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом ЦПК України такий обов'язок покладається на позивача. Вартість майна визначається на момент пред'явлення позову.
Ціна позову має важливе значення, насамперед, для правильного визначення розміру судового збору, який повинен сплатити позивач при зверненні до суду.
Відповідно до ч. 1ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.
Так, під час вивчення матеріалів позовної заяви суддею встановлено, що позивачем не визначено ринкової вартості майна, яке є предметом позову, а саме квартири за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до вимог наведеного вище Закону, зокрема, не подано звіт про оцінку його ринкової вартості у відповідності до вимог п.56 Національного стандарту, згідно з яким передбачено, що звіт про оцінку майна, повинен бути складений у повній формі, містити дату оцінки та дату завершення складання звіту, та строк дії звіту та висновку про вартість майна відповідно до вимог законодавства.
Позивачем в позовній заяві зазначено ціну позову - 227684,47 грн. Проте, вказана сума не є належним підтвердженням вартості нерухомого майна, оскільки зазначена не підтверджена належними доказами, що унеможливлює визначитися з розміром судового збору, який слід сплатити позивачу за подання даного позову.
Інших доказів на підтвердження дійсної вартості майна позивачем на момент подачі позову до суду не додано.
Як вбачається з позовної заяви та доданих до неї доказів, на момент подання заяви до суду, судовий збір за розгляд справи позивачем сплаченийне був. В позивній заяві зазначено, що судовий збір складається в розмірі 840,40 грн. - за вимогу немайнового характеру, та 2276,84 грн. - за вимогу майнового характеру. При цьому, квитанції про сплату судового збору в зазначеному розмірі матеріали справи не містять. Також, як вбачається з додатків, що долучені до позивної заяви, оригіналу або копії квитанції про сплату судового збору в переліку не зазначено.
Таким чином, позивачу необхідно сплатити суму судового збору в установленому законом розмірі у відповідності до кількості позивних вимог, або надати документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Отже, позивачу необхідно зазначити відомості про дійсну вартість нерухомого майна, не зазначення якої ускладнює визначення дійсної ціни позову та на розмір судового збору, який підлягає сплаті при зверненні до суду з позовною заявою майнового характеру, або зазначити вжиті позивачем всі залежні від нього дії для отримання та зазначення в позові доказів вартості нерухомого майна або причини неможливості встановлення точної вартості спірного майна на момент пред'явлення позову.
У разі надання позивачем звіту про оцінку майна відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», що містить висновки про вартість спірного майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору, а також кваліфікаційне свідоцтво оцінювача, останній має право сплатити судовий збір, виходячи з розміру нерухомого майна згідно зі звітом суб'єкта оціночної діяльності.
На підтвердження сплати судового збору необхідно надати оригінал квитанції.
За положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статті 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Отже,позивачу протягом десяти днів з дня вручення ухвали необхідно надати суду документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або звіт про оцінку майна станом на час звернення до суду з вказаним позовомта надати оригінал квитанції про його сплату.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4,23,175,177,185,352-355 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Житлового кооперативу «Мир» про визначення додаткового строку для прийняття спадщини та визнання права власності в порядку спадкування за законом- залишити без руху.
Надати представнику позивача строк десять днів для усунення недоліків з дня отримання копії ухвали.
Роз'яснити представнику позивача, що у разі невиконання недоліків у зазначений строк заява буде вважатися неподаною та повернута.
Ухвала може бути оскаржена лише щодо розміру судових витрат в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Фрунзенський районний суд м. Харкова шляхом подачі в 15-денний строк з дня отримання копії ухвали апеляційної скарги, в іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя