Справа №201/1202/20
Провадження № 2/201/1588/2020
(заочне)
08 липня 2020р. Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська
у складі: головуючого: судді - Ткаченко Н.В.
за участю секретаря - Іващенко Ю.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Жовтневого районного суду в м. Дніпропетровська у м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) страхового бюро України до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди,
05.02.2020р. МТСБУ звернулось до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська із позовом до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди (а.с. № 3-6).
Ухвалою судді Ткаченко Н.В. від 10.03.2020р. було відкрито провадження та призначено розгляд справи в порядку спрощеного провадження з повідомленням відповідно до ч. 1 ст. 274 , ч. 5 ст. 279 ЦПК України (а.с. № 31).
В обґрунтування позову позивач посилався на те, що 01.09.2017р. ОСОБА_3 , керуючи транспортним засобом марки «ВАЗ 2101», д/н НОМЕР_1 , скоїв зіткнення з автомобілем «Toyota Avensis» д/н НОМЕР_2 під керування водія ОСОБА_4 , внаслідок чого було пошкоджено автомобіль «Toyota Avensis» та завдано власнику зазначеного транспортного засобу. Постановою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 25.09.2017р. у справі №200/15779/17 водія ОСОБА_3 визнано винним в скоєні адміністративного правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн. На час ДТП цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_3 не була застрахована жодним чинним полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Внаслідок ДТП власнику автомобіля «Toyota Avensis» д/н НОМЕР_2 завдано майнову шкоду, яка повинна бути відшкодована заподіювачем шкоди або відповідальною особою. 28.09.2017р. із заявою про виплату страхового відшкодування до МТСБУ звернувся власник автомобіля «Toyota Avensis» Савенко ОСОБА_5 .О. Згідно висновку про оцінку в артості матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу за №26-09-17В від 22.10.2017р., вартість відновлюваного ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складових, що підлягають заміні, складає 44 958грн.91коп. (з ПДВ). МТСБУ визначило розмір регламентної виплати потерпілому в сумі 39 627грн.91коп. 01.02.2018р. відповідна сума коштів була перерахована потерпілому ОСОБА_4 . Відповідно до п.38.2.1 ст.38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», МТСБУ отримало право на відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування у зв'язку із ДТП, що відбулася з вини ОСОБА_3 , загальна сума яких складає 40 327грн.91коп., з яких 39 627 грн.91коп. - сума сплаченого відшкодування, 700 грн. - сплата послуг експерта, які позивач просив стягнути з відповідача, а також понесені ним судові витрати в розмірі 2 102 грн.
23.04.2020р. та 03.06.2020р. до суду надійшло клопотання представник позивача - ОСОБА_6 (діє на підставі довіреності від 20.12.2019р. а.с. №27), в якому представник зазначила, що позов підтримує в повному обсязі та просить с уд його задовольнити з підстав викладених в позовній заяві та згідно доказів, наявних в матеріалах справи, проти заочного розгляду справи не заперечувала (а.с. № 36, 45).
Відповідач - ОСОБА_3 в судові засідання 12.05.2020р. та 08.07.2020р. двічі поспіль не з'явився, про дату та час слухання повідомлявся за зареєстрованим місцем проживання, згідно відповіді ВОМІ ГУ ДМС України в Дніпропетровській області від 13.02.2020р. (а.с. №30). Конверти з судовими повістками були повернуті до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання» (а.с. №35,43). Крім того, про дату та час розгляду справи на 08.07.2020р. відповідач повідомлявся шляхом розміщення оголошення на сайті Судова влада (а.с.№44).
Отже, належним чином повідомлений про розгляд справи судом відповідач в судові засідання двічі не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності не надав, з клопотанням про відкладення розгляду справи до суду не звернувся, а також не скористався правом надання заперечень проти позову.
Згідно до ч.1 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Враховуючи, що відповідач, виходячи з положень ч.11 ст.128 ЦПК України, вважається належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, згідно до ст.280 ЦПК України, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Згідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, враховуючи неявку в судове засідання всіх учасників справи, розгляд справи здійснюється без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд, вивчивши матеріали справи, оцінивши докази у відповідності до вимог ст.89 ЦПК України, вважає за можливе задовольнити позовні вимоги в повному обсязі з наступних підстав.
Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч. 1. ст.4 ЦПК України).
Суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі (ч. 1. ст.13 ЦПК України).
Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
01.09.2017р. Ширинова ОСОБА_7 , керуючи транспортним засобом марки «ВАЗ 2101», д/н НОМЕР_1 , скоїв зіткнення з автомобілем «Toyota Avensis» д/н НОМЕР_2 під керування водія ОСОБА_4 , внаслідок чого було пошкоджено автомобіль «Toyota Avensis» та завдано матеріальних збитків власнику зазначеного транспортного засобу, постраждалих осіб немає.
Постановою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 25.09.2017р. у справі №200/15779/17 водія ОСОБА_3 визнано винним в скоєні адміністративного правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн. (а.с. №8).
Відповідно до ч.ч. 4, 6 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Отже, в результаті даної ДТП, з вини водія ОСОБА_3 був пошкоджений автомобіль марки «Toyota Avensis» д/н НОМЕР_2 , що на праві власності належить ОСОБА_4 цивільно-правова відповідальність якого була забезпечена договором ОСЦПВВНТЗ (страховим полісом) серія НОМЕР_3 , страховик АТ “СГ “ТАС”, терміном дії з 23.04.2017р. по 22.04.2018р. (а.с. № 20зв).
На час скоєння дорожньо-транспортної пригоди відповідач ОСОБА_3 не мав чинного договору ОСЦПВ (а.с. №22).
Згідно звіту про оцінку вартості матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу №26-09-17В складеного 22.10.2017р., вартість відновлюваного ремонту, з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складових, що підлягають заміні складає 44 958грн. 91коп. (в т.ч. ПДВ) (а.с. №12-13).
Завдана шкода особисто винуватцем ДТП потерпілому відшкодована не була. У зв'язку з чим власник пошкодженого автомобіля ОСОБА_4 з метою отримання страхового відшкодування, звернувся до МТСБУ з відповідною заявою від 28.09.2017р., яка зареєстрована МТСБУ за вх.3067 від 03.10.2017р. (а.с. №10).
У зв'язку з настанням події, передбаченої ст.41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», розглянувши заяву власника пошкодженого автомобіля, МТСБУ було прийнято рішення (Наказ №1072 від 31.01.2018р. а.с. №20зв) про відшкодування шкоди та виплачено власнику автомобіля марки «Toyota Avensis» д/н НОМЕР_2 ОСОБА_4 грошові кошти в розмірі 39 627 грн. 91 коп., що підтверджується платіжним дорученням №901496 від 01.02.2018р. (а.с. №21).
Згідно ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.
Відповідно до п. «а» ч. 41.1 ст. 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.
Згідно ст.22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до ст.7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» проведення оцінки майна є обов'язковим у випадку визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом. Така оцінка проводиться в порядку, передбаченому «Методикою товарознавчою експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів», затвердженою наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003р. №142/5/2092.
Тому, для вирішення питання щодо розміру фактично заподіяної позивачу внаслідок дорожньо-транспортної пригоди матеріальної шкоди, суд приймає до уваги звіт про оцінку №26-09-17В, який складений 22.10.2017р., по визначенню вартості матеріального збитку, нанесеного власнику колісного транспортного засобу.
Згідно ч.1 та 2 ст.1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є, зокрема, діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі, володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Згідно ст.1188 ЦК України шкода завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Відповідно до ст.1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.
Згідно ст. 27 Закону України «Про страхування», страховик має право вимагати компенсацію здійснених виплат від особи, відповідальної за заподіяний збиток в повному обсязі.
Відповідно п.1 ст.38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду.
МТСБУ виконало покладений на нього Законом обов'язок по відшкодуванню шкоди, заподіяної з вини власника транспортного засобу, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, та здійснило регламентну виплату в розмірі 39 627 грн. 91 коп. потерпілій особі - ОСОБА_4 .
Отже, відповідно до ст.1191 ЦК України та п. 38.2.1 ст. 38 Закону після проведення виплати потерпілій особі у МТСБУ виникло право зворотної вимоги до відповідача в розмірі понесених витрат, що складає 39 627 грн. 91 коп., а також послуг суб'єкта оціночної діяльності у розмірі 700 грн., сплата яких підтверджується платіжним дорученням №1261993 від 23.11.2017р. (а.с. № 21).
Як зазначено в правовій позиції, висловленої ВСУ у справі №6-2188цс16 від 16.11.2016р.: «Згідно зі статтею 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.
Відповідно до підпункту 38.2.1 пункту 38.2 статті 38 цього Закону МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника транспортного засобу, який спричинив ДТП, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність».
Таким чином, до позивача, як до страховика, що виплатив страхове відшкодування в межах сплаченої суми в розмірі 39 627 грн. 91 коп., а також послуг суб'єкта оціночної діяльності у розмірі 700 грн., перейшло право вимоги, яке ОСОБА_4 на підставі ст.ст. 1187, 1188 ЦК України, мав би до відповідача ОСОБА_3 , а відтак, суд приходить до висновку про доведеність та обґрунтованість позовних вимог МТСБУ до ОСОБА_3 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування, а отже позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Обговорюючи питання розподілу судових витрат, з урахуванням задоволення позовних вимог у повному обсязі, на підставі ст.141 ЦПК України, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 102 грн., що підтверджується платіжним дорученням (а.с. № 2).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 35, 38, 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»,ст.27 Закону України «Про страхування», ст.ст.1166, 1187, 1188, 1191 ЦК України, правовою позицією, висловленою ВСУ у справі №6-2188цс16 від 16.11.2016р., стст. 4, 10, 12, 13, 19, 76-81, ч.ч. 4, 6 ст. 82, ст.ст. 89, 128-131, 141, ч. 1 ст. 274, ч. 5 ст. 279, ч.4 ст.223, ч.2 ст. 247, ст.ст. 259, 263-265, ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 (транспортного) страхового бюро України в порядку регресу суму понесених витрат в розмірі 40 327 грн. 91 коп.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 (транспортного) страхового бюро України судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2 102 грн.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.289 ЦПК України, а саме, заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення суду може бути оскаржено позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Суддя Ткаченко Н.В.