Справа № 201/1829/20
Провадження № 2/201/1722/2020
(заочне)
08 липня 2020р. Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська
у складі: головуючого: судді - Ткаченко Н.В.
за участі секретаря - Іващенко Ю.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська в м. Дніпрі цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
21.02.2020р. АТ КБ “ПриватБанк” звернулося до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 13 174 грн. 78 коп. (а.с. №3-5).
Разом з позовною заявою до суду надійшло клопотання представника позивача ОСОБА_2 (діє на підставі довіреності від 31.01.2019р.- а.с.№37) про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження (а.с. №44).
Ухвалою судді Ткаченко Н.В. від 16.03.2020р. було відкрито провадження по справі та відповідно до положень ч.2,3 ст.274, ч.5 ст.279 ЦПК України призначено розгляд в порядку спрощеного позовного провадження. (а.с.50)
В обґрунтування позовних вимог позивач в позовній заяви посилався на те, що 05.05.2010р. ОСОБА_1 звернулася до банку з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим відповідачкою була підписана анкета-заява б/н від 05.05.2010р. після підписання якої ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 3300 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку. Підписавши анкету-заяву від 05.05.2010р. відповідачка погодилася з запропонованими їй Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифами банку, які разом з заявою складають Договір про надання банківських послуг. Зобов'язання за Договором про надання банківських послуг банк виконав у повному обсязі, а саме, надав відповідачці кошти та можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах та в межах встановленого кредитного ліміту. Відповідачка свої зобов'язання за договором належним чином не виконала, не здійснила в повному обсязі сплату отриманих кредитних коштів, відсотків, пені та штрафів, передбачених договором, у зв'язку з чим утворилась заборгованість, яка станом на 26.01.2020р. становить 13 174,78 грн. з яких: 8 521,44 грн. - заборгованість по тілу кредиту, 1 148,39грн.- відсотки нараховані на прострочений кредит згідно ст.625 ЦК України, 2 401,39 грн. - заборгованість за пенею, а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг в розмірі 500 грн. - штраф (фіксована частина) та 603,56 грн. - штраф (процентна складова). Зазначену суму заборгованості позивач просив суд стягнути з відповідачки, а також понесені ним судові витрати у розмірі 2 102 грн.
29.05.2020р. АТ КБ “ПриватБанк” до суду подано клопотання про долучення письмових доказів, а саме з метою обґрунтування своїх вимог, позивач просив долучити: виписку по картковому рахунку, витяг з Умов та Правил надання банківських послуг, довідки про строк дії карт, про зміну умов кредитного ліміту (а.с. № 61-109).
В судові засідання 12.05.2020р. та 08.07.2020р. представник позивача не з'явився, про дату та час слухання позивач повідомлявся належним чином, шляхом направлення повідомлення про виклик до суду на поштову адресу для листування зазначену у позові, про що в матеріалах справи наявні відповідні докази (а.с.№51, 54, 57, 58). Разом з позовною заявою до суду надійшла заява представника позивача ОСОБА_2 , в якій представник позивача зазначив, що позов підтримує в повному обсязі та просить суд його задовольнити з підстав викладених в позовній заяві та згідно доказів, наявних в матеріалах справи, розгляд справи проводити за його відсутності, проти заочного розгляду справи не заперечує (а.с. №43).
Відповідачка - ОСОБА_1 в судові засідання 12.05.2020р. та 08.07.2020р. не з'явилася, про дату та час слухання повідомлялася шляхом направлення судових повісток за місцем реєстрації, яка підтверджена відповіддю наданою ВОМІ ГУ ДМС України в Дніпропетровській області від 06.03.2020р. (а.с.№49). Конверти з судовими повістками, які направлені відповідачці, були повернуті за зворотньою адресою з відміткою “за закінченням терміну зберігання” (а.с. №59-60). Крім того, про дату та час розгляду справи на 08.07.2020р. відповідачка повідомлялася шляхом розміщення оголошення на сайті Судова влада та шляхом направлення sms - повідомлення (а.с.№111-112).
Отже, належним чином повідомлена про розгляд справи судом, відповідачка в судові засідання повторно не з'явилася, про причини своєї неявки суду не повідомила, заяви про розгляд справи за її відсутності не надала, з клопотанням про відкладення розгляду справи до суду не зверталася, а також не скористалася правом надання заперечень проти позову.
Згідно до ч.1 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Враховуючи, що відповідачка, виходячи з положень ч.11 ст.128 ЦПК України, вважається належним чином повідомленою про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилася, згідно до ст.280 ЦПК України, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Згідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, враховуючи неявку в судове засідання всіх учасників справи, розгляд справи здійснюється без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд, вивчивши матеріали справи, оцінивши докази у справі за принципами встановленими ст.89 ЦПК України, вважає що позовні вимоги підлягають частковому з наступних підстав.
Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч.1. ст.4 ЦПК України).
Суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі (ч. 1. ст.13 ЦПК України).
Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
05.05.2010р. ОСОБА_1 звернулася до ПАТ КБ «ПриватБанк» (правонаступником якого є АТ КБ ПриватБанк) з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим нею була підписана заява №б/н від 05.05.2010р., згідно якої ОСОБА_1 виявила бажання отримати платіжну картку кредитка зі встановленням на неї кредитного ліміту. З підписанням відповідної заяви, відповідачка підтвердила свою згоду на те, що підписана нею заява разом з запропонованими їй для ознайомлення "Умовами та правилами надання банківських послуг", "Тарифами Банку", складає між нею та банком Договір про надання банківських послуг (а.с. №19).
05.05.2010р. відповідачкою була погоджена та підписана довідка про умови кредитування з користування кредитки Універсальна, 55 днів пільгового періоду (а.с. №20).
Відповідно до ч.1,2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його сторонами.
Частиною першою ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 статті 1048 ЦК України ).
За змістом ст.634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ ПриватБанк ). Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633 , 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Згідно до ч.1 ст.76, ч.2 ст.77 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
В позовній заяві позивач просив стягнути з відповідачки суму заборгованості за договором банківського обслуговування б/н від 05.05.2010р. станом на 26.01.2020р. в розмірі 13 174,78 грн., з яких: 8 521,44 грн. - заборгованість по тілу кредиту, 1 148,39грн.- відсотки нараховані на прострочений кредит згідно ст.625 ЦК України, 2 401,39 грн. - заборгованість за пенею, а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг в розмірі 500 грн. -фіксована частина та 603,56 грн. - процентна складова.
Як вбачається з наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором, а також виписки по картковому рахунку, після 05.05.2010р. відповідачка користувалася наданими банком кредитними коштами, періодично та частково здійснювала погашення заборгованості за наданим кредитом, виходячи з чого, суд приходить до висновку, що зобов'язання по поверненню в повному обсязі кредитних коштів відповідачкою належним чином не виконані, а отже, сума заборгованості по тілу кредиту підлягає стягненню на користь позивача.
Згідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи, що ОСОБА_1 прострочила виконання грошового зобов'язання, позивач просив стягнути з відповідачки відсотки нараховані на прострочений кредит згідно положень ч.2 ст.625 ЦК України в розмірі 1 148,39 грн. Оскільки, під час розгляду справи наявність та розмір простроченої заборгованості, відповідність розрахунку не були спростовані відповідачкою, при винесені рішення суд керується розрахунком позивача та вважає можливим стягнути з ОСОБА_1 1 148,39 грн. - відсотки нараховані на прострочений кредит згідно положень ч.2 ст.625 ЦК України.
Частина 5 ст.263 ЦПК України визначає, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Пред'являючи позов до суду, предметом і підставою якого є стягнення заборгованості за кредитним договором, зокрема пені та штрафів, позивач на підтвердження тих обставин, на які він посилався додав до позовної заяви: заяву позичальника, Умови та правила надання банківських послуг, як невід'ємні частини договору, довідку про умови кредитування з використанням платіжної карти Кредитка Універсальна 55 днів пільгового періоду, розрахунок заборгованості.
В наданій банком довідці про умови кредитування з користування кредитки Універсальна 55 днів пільгового періоду розписано умови кредитування: пільговий період, процентна ставка, розмір щомісячних платежів, строк внесення щомісячних платежів, умови щодо нарахування неустойки (пені та штрафів) з зазначенням формули нарахування .
Що стосується витягу з Умов та Правил, то матеріали справи не містять підтверджень, що саме надану разом з позовом редакцію Умов та Правил розуміла відповідачка та ознайомилася і погодилася з ними, підписуючи анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку.
Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового. Покладення на боржника нових додаткових обов'язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).
Згідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч.2 ст.549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 ЦК України).
За положеннями статті 61Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Так, умовами довідки про умови кредитування, яка була підписана відповідачкою одночасно передбачено застосування пені як виду цивільно-правової відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по договору, та сплату штрафів як виду цивільно-правової відповідальності за порушення строків платежів за будь яким із грошових зобов'язань.
При цьому, позивачем ані в позовній заяві, ані в детальному розрахунку заборгованості не наведено належних обґрунтувань щодо розміру грошових зобов'язань та строків (періодів) порушення відповідних зобов'язань виходячи з яких позивачем здійснено одночасне нарахування як пені так і штрафів, а також обґрунтувань періодів порушення зобов'язання за які позивачем здійснено одночасне нарахування неустойки пені та штрафів.
Оскільки штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.
Такі ж висновки містяться і в правовій позиції ВСУ у постанові у справі № 6-2003цс15 від 21.10.2015р., постанові ВСУ від 11.10.2017р. у справі №347/1910/15-ц.
Конституційний Суд України у рішенні щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбули Закону України від 22.11.1996р. № 543/96-В «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 11.07.2013р. у справі №1-12/2013 зазначив, що з огляду на приписи ч.4 ст. 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно - правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту.
Підводячи підсумок викладеному, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, а саме в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованості за договором про надання банківських послуг б/н від 05.05.2010р. станом на 26.01.2020р. в сумі 12 071,76 грн., з яких: 8 521,44 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 1 148,39 грн., - відсотки нараховані на прострочений кредит згідно положень ч.2 ст.625 ЦК України, 2 401,39 грн. - пеня.
Щодо стягнення заборгованості по штрафам 500 грн. - фіксована частина та 603,56 грн. процентна складова, то в цій частині в задоволенні позову позивачу слід відмовити.
Обговорюючи питання розподілу судових витрат відповідно до положень ст.141 ЦПК України, з урахуванням часткового задоволення позовних вимог, суд вважає за можливе стягнути з відповідачки на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 926 грн.02 коп. (12 071,76 грн. х 2 102грн.: 13 174,78 грн.= 1 926,02 грн.).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 207, 634, 638, 648, 1054 ЦК України, правовими позиціями ВСУ, які викладені у постановах від 21.10.2015р. у справі № 6-2003цс15, від 11.10.2017р. у справі №347/1910/15-ц, ст.ст. 4, 10, 12, 13, 19, 76-81, 89, 128-131, 141, ч.4 ст.223, ч.2 ст. 247, ст.ст. 259, 263-265, ч.2,3 ст. 274, ч.5 ст. 279, ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" заборгованість за Договором про надання банківських послуг б/н від 05.05.2010р. станом на 26.01.2020р. в сумі 12 071грн.76коп. (дванадцять тисяч сімдесят одна грн. 76 коп.), з яких: 8 521 грн.44коп. - заборгованість за тілом кредиту, 1 148грн.39коп. - відсотки нараховані на прострочений кредит, 2 401 грн. 39коп. - пеня.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1 926 грн. 02 коп.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.289 ЦПК України, а саме, заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення суду може бути оскаржено позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Суддя: Ткаченко Н.В.