Справа № 209/1652/20
Провадження № 2-н/209/325/20
08 липня 2020 року суддя Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області Байбара Г.А., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Оселя» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій з ОСОБА_1 ,
01 червня 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Оселя» звернулося до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надані послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, яка виникла за період з 01 травня 2017 року по 01 квітня 2020 року в розмірі 4982,49 грн., з урахуванням встановленого індексі інфляції на суму 393,15 грн., трьох процентів річних від простроченої суми у розмірі 187,28 грн.
На направлений судом запит щодо надання відомостей про реєстрацію місця проживання боржника 03 липня 2020 року до суду від начальника відділу формування та ведення реєстру територіальної громади міста Кам'янської міської ради надійшла інформація відносно боржника, де вказано, що відповідно до картотеки відділу формування та ведення реєстру територіальної громади, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 з 21 липня 1987 року по теперішній час.
Розглянувши матеріали заяви про видачу судового наказу, суд приходить до висновку про відмову у видачі судового наказу.
Як вбачається із заяви про видачу судового наказу, яка подана до суду 01 червня 2020 року, та доданого до неї розрахунку заборгованості, стягувач просить стягнути з боржника заборгованість за надані послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за період з 01 травня 2017 року по 01 квітня 2020 року в розмірі 4982,49 грн.
Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Отже, заявлені стягувачем вимоги про стягнення заборгованості, яка виникла до 01 червня 2017 року, виходять за межі позовної давності.
Згідно п.5 ч.1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред'явлення позову в суд за такою вимогою.
Крім того, у заяві відсутні відомості про наявність укладеного між ТОВ «Оселя» та боржником ОСОБА_1 договору про надання житлово-комунальних послуг, і копія такого договору не додана до заяви про видачу судового наказу.
Згідно ст.160 ЦПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
Пунктом 7 частини 1 статті 168 ЦПК України передбачено, що під час розгляду вимог у порядку наказного провадження та видачі судового наказу суд не розглядає обґрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті.
Разом з цим, згідно п. 3 ч.3 ст. 163 ЦПК України, до заяви про видачу судового наказу додається копію договору, укладеного в письмовій формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості.
Згідно п.6 ч.1 ст.8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавець комунальної послуги має право звертатися до суду в разі порушення споживачами умов договору.
Згідно п.2 ч.2 ст.8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», виконавець комунальної послуги зобов'язаний готувати та укладати із споживачем договори про надання комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов їх виконання згідно з типовим договором.
Відповідно частин 1 та 2 ст.12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Такі договори можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір та колективний договір про надання комунальних послуг) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач, колективний споживач).
Таким чином, заява про видачу судового наказу подана з порушенням вимог ст. 163 ЦПК України, що, згідно ч.1 ст.165 ЦПК України, також є підставою для відмови у видачі судового наказу.
Згідно з ч.2 ст. 166 ЦПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 ч.1 ст. 165 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Керуючись статтями 161, 165 166, 261, 353 ЦПК України, суд
Відмовити у видачі судового наказу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Оселя» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій з ОСОБА_1 .
Роз'яснити заявнику, що він має право звернутися з тими самим вимогами у позовному провадженні.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.
Суддя Г.А. Байбара.