1-кс/754/1636/20
Справа № 754/8272/20
Іменем України
09 липня 2020 року Слідчий суддя Деснянського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання Прокурора Київської місцевої прокуратури №3 ОСОБА_3 , про накладення арешту на майно, -
07.07.2020 року на адресу суду надійшло клопотання про накладення арешту на майно в рамках кримінального провадження №12020105030000094 від 07.07.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 290 КК України.
В обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що 07.07.2020, приблизно о 15:30 год., за адресою: м. Київ, пр. Лісовий буд. № 4, працівниками поліції зупинений автомобіль «Audi А-4» реєстраційний номером НОМЕР_1 , кузов № НОМЕР_2 має ознаки підробки.
07.07.2020, відповідні відомості були внесені до ЄРДР за реєстраційним № 12020105030000094.
07.07.2020 автомобіль «Audi А-4», з реєстраційним номером НОМЕР_1 , кузов № НОМЕР_2 , ключ від нього, а також свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , визнані речовими доказами у кримінальному провадженні №12020105030000094 від 07.07.2020.
Власником вказаного майна, згідно свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_3 , являється ОСОБА_4 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 .
З метою забезпечення повного, всебічного, об'єктивного та неупередженого проведення досудового розслідування, встановлення всіх обставин вчинення кримінального правопорушення, осіб, причетних до його скоєння, а також унеможливлення виконання дій, пов'язаних із здійсненням продажу, переоформлення, передачі в заставу, найм, дарування, або відчуження майна іншим способом, задля забезпечення притягнення винних осіб до передбаченої законом відповідальності, збереження речового доказу, необхідним заходом забезпечення кримінального провадження є накладення арешту на майно.
Потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який йдеться в клопотанні, оскільки накладення заборони на відчуження майна, а саме вищевказаний транспортний засіб, який має доказове значення у провадженні, може призвести до зміни власника.
Частиною 1 ст. 170 КПК України визначено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Відповідно до ч.2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Клопотання необхідно розглянути без повідомлення інших осіб, оскільки це є необхідним для забезпечення його схоронності. Відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України клопотання про арешт розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
В судове засідання прокурор не з'явився, суду подав клопотання про розгляд справи у його відсутність, подане клопотання підтримав в повному обсязі з підстав, викладених в клопотанні.
Дослідивши надані докази, слідчий суддя дійшов наступного.
Встановлено, що в провадженні Деснянського управління поліції ГУНП у м. Києві перебуває кримінальне провадження №12020105030000094 від 07.07.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 290 КК України.
Згідно із вимогами ч. 1 ст. 170 КПК України - арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були об'єктом кримінально протиправних дій, набуті кримінально протиправним шляхом та зберегли на собі сліди вчинення кримінального правопорушення або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Приписами ч.ч.10, 11 ст. 170 КПК України визначено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно. Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Слідчим суддею встановлено, що метою накладання арешту на майно є збереженням речових доказів, а саме запобігання його відчуження. Підставою для арешту майна є те, що наявні достатні підстави вважати, що майно є речовим доказом, що зберегли на собі сліди злочину та містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено необхідність накладення арешту на майно, оскільки існують підстави, у зв'язку з якими потрібно здійснити цей вид забезпечення кримінального провадження, а саме: майно, про арешт якого ставить питання прокурор, містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, вказане майно підпадає під ознаки речового доказу.
Враховуючи викладене клопотання є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 167-173 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання Прокурора Київської місцевої прокуратури №3 ОСОБА_3 , про накладення арешту на майно - задовольнити.
Накласти арешт на майно, а саме «Audi А-4», з реєстраційним номером НОМЕР_1 , кузов № НОМЕР_2 , ключ від нього, а також свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , з метою збереження речових доказів.
Копію ухвали надіслати Прокурору Київської місцевої прокуратури №3 ОСОБА_3 для виконання.
Зобов'язати Прокурора Київської місцевої прокуратури №3 ОСОБА_3 , проінформувати заінтересованих осіб.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1