Справа №463/5224/20
Провадження №1-кс/463/3020/20
09 липня 2020 року слідчий суддя Личаківського районного суду м.Львова ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові скаргу адвоката ОСОБА_3 поданої в інтересах ОСОБА_4 на постанову старшого слідчого СВ Личаківського ВП ГУ Національної поліції у Львівській області ОСОБА_5 від 23.01.2019 року про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018140040002416 від 22.09.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України,
адвокат ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 . 12.06.2020 року звернулася до слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова із скаргою на постанову старшого слідчого СВ Личаківського ВП ГУ Національної поліції у Львівській області ОСОБА_5 від 23.01.2019 року про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018140040002416 від 22.09.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України.
В обґрунтування заявленої скарги покликається на те, що 23.01.2019 року слідчим було винесено постанову про закриття кримінального провадження за № 12018140040002416 від 22 вересня 2018 року, у зв'язку з відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України. Зазначає, що постанова про закриття кримінального провадження є незаконною та такою, що прийнята передчасно та необґрунтовано, оскільки слідчим не було проведено усіх необхідних слідчих дій для встановлення істини у справі. Зокрема, слідчим в ході досудового розслідування лише допитано потерпілого ОСОБА_4 та отримано висновок експерта за результатами якого, наявні у ОСОБА_4 тілесні ушкодження відносяться за своїм ступенем до легких тілесних ушкоджень. Слідчий в оскаржуваній постанові зазначає, що не є злочином дії осіб, які формально і містять ознаки діяння, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, але через малозначність не становлять суспільної небезпеки. Водночас, у даній постанові відсутнє належне обґрунтування обставин на підставі яких слідчий прийшов до вказаного висновку та закрив кримінальне провадження. Вважає, що оскаржувана постанова є незаконною та такою, що не відповідає дійсним обставинам справи, а тому така підлягає скасуванню.
Крім цього, просить поновити строк звернення до суду із скаргою на постанову про закриття кримінального провадження, оскільки потерпілому ОСОБА_4 не було відомо про факт існування останньої. Оскаржувану постанову було отримано захисником лише 05.06.2020 року у приміщенні Личаківського ВП ГУ Національної поліції у Львівській області при ознайомленні із матеріалами кримінального провадження.
Згідно з протоколом автоматичного визначення слідчого судді від 12.06.2020 року, матеріали скарги передані слідчому судді ОСОБА_1 .
Ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова від 12.06.2020 року відкрито провадження за скаргою та призначено справу до судового розгляду.
Адвокат ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася у зв'язку із запровадженням на території України карантину, разом з тим, 16.06.2020 року скерувала на адресу суду заяву про розгляд справи у відсутності скаржника та захисника, скаргу підтримує та просить таку задовольнити.
Слідчий СВ Личаківського ВП ГУ Національної поліції у Львівській області ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилася, хоча належним чином була повідомлена про час та місце розгляду скарги, не повідомила суд про причини своєї неявки, а тому, відповідно до ч.3 ст.306 КПК України розгляд скарги проведено без її участі.
Відповідно до ч.4 ст.107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Вивчивши та дослідивши матеріали скарги, оглянувши матеріали кримінального провадження за № 12018140040002416 від 22.09.2018 року, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Згідно з п.3 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого, прокурора, зокрема рішення слідчого про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, на підставі заяви ОСОБА_4 від 22.09.2018 року про вчинення кримінального правопорушення, до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.09.2018 року внесено відомості про кримінальне правопорушення за ч.2 ст.186 КК України.
Відповідно до постанови слідчого СВ Личаківського ВП ГУ Національної поліції у Львівській області ОСОБА_5 про зміну кваліфікації кримінального провадження від 29.10.2018 року, кримінальне провадження за № 12018140040002416 від 22.09.2018 року, яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України змінено на ч.1 ст.125 КК України.
Як вбачається із змісту оскаржуваної постанови про закриття кримінального провадження від 23.01.2019 року, кримінальне провадження, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018140040002416 від 22.09.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, закрито у зв'язку з відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення, оскільки не є злочином дія осіб, яка формально і містить ознаки діяння, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, але через малозначність не становить суспільної небезпеки, тобто не заподіяла і не могла заподіяти істотної шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству або державі.
Частина 1 ст.22 КПК України передбачає, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Згідно з ч.1 ст.26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Згідно з п.2 ч.1 ст.284 КПК України, кримінальне провадження закривається у разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.
Відповідно до ч.1 ст.94 КПК України, слідчий за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Згідно з ч.2 ст.9 КПК України, слідчий зобов'язаний всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Відповідно до положень ст.2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Окрім того, у відповідності до положень ст.92 КПК України обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу (в тому числі події та складу злочину), за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.
Як вбачається із змісту постанови про закриття кримінального провадження, слідчий дійшов до висновку про відсутність складу кримінального правопорушення в діях невідомих осіб, оскільки ним встановлено, що у зв'язку із малозначністю таких дій, які спричинили ОСОБА_4 тілесні ушкодження, вони не є кримінально-караними.
До відповідного висновку слідчий дійшов за результатами проведення досудового розслідування. Однак, як вбачається із матеріалів кримінального провадження, в ході проведення досудового розслідування був допитаний в якості потерпілого ОСОБА_4 , отримано запис з камер відеоспостереження клубу «Метро» та призначено судово-медичну експертизу. Жодних інших слідчих та процесуальних дій не було проведено.
Разом з тим, слідчим не було допитано свідків - ОСОБА_6 та ОСОБА_7 з приводу обставин, які зазначені у заяві про вчинення кримінального правопорушення. В матеріалах справи відсутні докази, що останніх викликали на допит до слідчого.
Крім цього, відповідно до п.2 ч.5 ст.110 КПК України, постанова слідчого повинна містити зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу.
Всупереч зазначеним вище вимогам, органом досудового розслідування не проаналізовано у відповідності до законодавства наведені заявником обставини щодо вчинення кримінального правопорушення, а винесено постанову про закриття кримінального провадження без з'ясування в повному обсязі усіх обставин справи.
За таких обставин, приходжу до висновку, що скаргу адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 , слід задовольнити та скасувати постанову старшого слідчого СВ Личаківського ВП ГУ Національної поліції у Львівській області від 23.01.2019 року про закриття кримінального провадження.
В ході проведення досудового розслідування слід допитати усіх свідків (осіб), яким відомі обставини справи, дати їм належну правову оцінку, дослідити інші докази у справі, а також провести інші дії, в яких виникне необхідність у ході проведення досудового розслідування.
При цьому, слідчим суддею встановлено, що копія постанови про закриття кримінального провадження ОСОБА_4 не направлялася, про існування такої адвокат ОСОБА_3 дізналася лише 05.06.2020 року при ознайомленні з матеріалами кримінального провадження у приміщенні Личаківського ВП ГУ Національної поліції у Львівській області, а тому приходжу до висновку про необхідність поновлення строку на звернення із скаргою на постанову слідчого про закриття кримінального провадження.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.22, 107, 303-307, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, -
поновити адвокату ОСОБА_3 строк на звернення із скаргою.
Скаргу адвоката ОСОБА_3 подану в інтересах ОСОБА_4 - задовольнити.
Постанову старшого слідчого СВ Личаківського ВП ГУ Національної поліції у Львівській області ОСОБА_5 від 23.01.2019 року про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018140040002416 від 22.09.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України - скасувати.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1