Справа №463/5976/20
Провадження №1-кс/463/3462/20
08 липня 2020 року Личаківський районний суд м. Львова
Cлідчий суддя ОСОБА_1 , з участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на постанову слідчого Третього слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, ОСОБА_5 , -
встановив:
ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова зі скаргою на постанову слідчого Третього слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові (далі - ДБР), ОСОБА_5 від 10.06.2020 про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні №62020140000000472 від 02.05.2020.
Скаргу мотивує тим, що оскаржуваною постановою слідчого ДБР всупереч вимогам ст.55 КПК України відмовлено у визнанні ОСОБА_3 потерпілим, незважаючи на те, що досудовим розслідуванням встановлено, що 02.05.2020 військовослужбовці ВПС «Амбуків» ІНФОРМАЦІЯ_1 під час переслідування транспортного засобу «Skoda Octavia», р.н. НОМЕР_1 , відкрили вогонь із службової табельної зброї, внаслідок чого пошкодили вказаний транспортний засіб та спричинили водію ОСОБА_3 тілесні ушкодження, у зв'язку з чим останній проходив лікування з 05 по 25 травня 2020 року та зазнав матеріальної шкоди, оскільки несе цивільну відповідальність та зобов'язаний утримувати вказаний транспортний засіб у справному стані відповідно до умов договору фінансового лізингу, укладеного між АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_3 .
З урахуванням наведеного, оскільки слідчий не взяв до уваги вищевказаних обставин, не врахував доказів, представлених на їх підтвердження, вважає вказану постанову незаконною, тому просить її скасувати і зобов'язати слідчого ДБР винести постанову про визнання ОСОБА_3 потерпілим у кримінальному провадженні №62020140000000472.
В судове засідання ОСОБА_4 не з'явився, разом з тим скерував клопотання про розгляд скарги без його участі та участі ОСОБА_3 , вимоги скарги підтримав та просив скаргу задовольнити.
Слідчий ДБР на розгляд скарги не з'явився, подав клопотання про розгляд скарги без його участі, тому вважаю можливим проводити розгляд скарги у його відсутності, оскільки у відповідності до вимог ч.3 ст. 306 КПК України відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Згідно з ч.4 ст.107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя встановив наступне.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення прокурора, слідчого про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою.
Згідно з ч.1 ст.55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.
Як вбачається зі змісту постанови слідчого ДБР від 10.06.2020 відмовлено у визнанні ОСОБА_3 потерпілим з тих підстав, що транспортний засіб, який було пошкоджено належить АТ КБ «Приватбанк», а факт завдання ОСОБА_3 істотної шкоди на час винесення оскаржуваної постанови відсутній.
Разом з тим, слідчим ДБР не надано оцінку доводам ОСОБА_4 щодо наявності договору фінансового лізингу транспортного засобу «Skoda Octavia», р.н. НОМЕР_1 ,, укладеного між АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_3 , відповідно до умов якого останній несе цивільну відповідальність та зобов'язаний утримувати вказаний транспортний засіб у справному стані, не враховано факту завдання йому тілесних ушкоджень та перебування на лікуванні.
Враховуючи вищенаведене, слідчий суддя приходить до висновку, що оскаржувана постанова є передчасною, тому підлягає скасуванню, а скарга в цій частині - задоволенню.
Разом з тим, вимоги скарги в частині покладення на слідчого ДБР обов'язку винести постанову про визнання ОСОБА_3 потерпілим у кримінальному провадженні №62020140000000472 задоволенню не підлягає, оскільки вирішення такого питання належить до компетенції саме слідчого, в провадженні якого знаходиться кримінальне провадження, тому останнього слід зобов'язати повторно розглянути заяву про визнання ОСОБА_3 потерпілим, за результатами розгляду якої прийняти обґрунтоване рішення.
Керуючись вимогами статей 303, 307, 372 КПК України, -
постановив:
Скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 задовольнити частково.
Скасувати постанову слідчого Третього слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, ОСОБА_5 від 10.06.2020 про відмову у визнанні ОСОБА_3 потерпілим у кримінальному провадженні №62020140000000472 від 02.05.2020.
Зобов'язати слідчого Третього слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, ОСОБА_5 повторно розглянути клопотання представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 про визнання ОСОБА_3 потерпілим у кримінальному провадженні №62020140000000472 від 02.05.2020.
В задоволенні решти вимог скарги - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1