набрало чинності "___"_________20____р.
Справа № 665/919/20
"08" липня 2020 р. Чаплинський районний суд Херсонської області у складі:
головуючого судді: Березнікова О.В.
за участю секретаря судового засідання - Собчук М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Чаплинського районного суду Херсонської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Чаплинський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про встановлення факту народження дитини, -
Заявник звернувся до суду із заявою про встановлення факту народження дитини на тимчасово окупованій території України, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Севастополь АР Крим у нього з дружиною ОСОБА_2 народилась дитина: ОСОБА_3 , що підтверджується медичним свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 . Однак, вказаний документ виданий органами діючими на окупованій території, тому не є підставою для видачі свідоцтва про народження дитини відділом реєстрації актів цивільного стану на території України, при цьому зазначила, що оскільки народження дитини, та реєстрація цього факту відбулись на території України тимчасово окупованій Російською Федерацією, саме актами законодавства останньої і керувались особи, які складали вищенаведені документи.
Просить суд встановити факт народження дитини - ОСОБА_3 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 місце народження: Україна, АР Крим, м. Севастополь, мати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянка України, батько ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянин України.
В судове засідання заявник не з'явився, просив справу розглянути за його відсутності.
Представник заінтересованої особи - Чаплинський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) у судове засідання не з'явився.
Відповідно ч. 2 ст. 247 ЦПК, суд розглянув справу у відсутності сторін без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідно до медичного свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 в м. Севастополі АР Крим у ОСОБА_2 народилась дитина жіночої статі.
Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 від 04 червня 2011 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з 04.06.2011 року перебувають у зареєстрованому шлюбі, актовий запис №283.
Відповідно до ч.1 ст. 122 Сімейного кодексу України, дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя. Походження дитини від подружжя визначається на підставі Свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров'я про народження дружиною дитини.
Згідно Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними якщо ці органи створені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (документ), виданий цими органами є недійсним і не створює правових наслідків.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження.
Відповідно до ст. 317 ЦПК України, заява про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана батьками, родичами, їхніми представниками або іншими законними представниками дитини до будь-якого суду за межами такої території України незалежно від місця проживання заявника. Справи про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду.
Разом із тим, під час вирішення питання щодо оцінки доказів у справах про встановлення факту народження та смерті особи на тимчасово окупованій території України необхідно брати до уваги практику Європейського суду з прав людини, яка відповідно до українського законодавства має застосовуватися судами при розгляді справ як джерело права. Так, під час розгляду згаданої категорії справ необхідно враховувати висновки Європейського суду з прав людини у справах проти Туреччини (зокрема, «Lоizidou v. Тurкеу», «Сургus v. Тurкеу»), а також Молдови та Росії (зокрема, «Моzеr v. Thе Republic of Moldova and Russia») де, ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibiacasе), Європейський суд з прав людини наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної сторони.
Такий висновок Європейського суду з прав людини слід розуміти в контексті сформульованого у згаданому Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії так званого «намібійського винятку», який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення.
Враховуючи практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), яка відповідно до українського законодавства має застосовуватись судами при розгляді справ як джерело права, а також ключове значення, яке має встановлення факту народження або смерті особи для реалізації майнових та особистих немайнових прав заявників, рішення суду в такій категорії справ має ґрунтуватись на дотриманні вимог статті 263 ЦПК України щодо повного і всебічного з'ясування обставин справи на підставі всіх поданих особами, які беруть участь у справі, доказів у сукупності, в тому числі з урахуванням документів, які видані органами та установами, що знаходяться на такій території.
Таким чином, документи, видані органами та установами, що знаходяться на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, як виняток можуть братися до уваги судом та оцінюватись разом з іншими доказами в їх сукупності та взаємозв'язку під час розгляду справ в порядку статті 315 ЦПК України.
Факт народження дитини підтверджується медичним свідоцтвом про народження, однак вказаний документ не є підставою для видачі заявнику свідоцтва про народження дитини, відділами реєстрації актів цивільного стану на території України.
Встановлення даного факту, що має юридичне значення, необхідне заявникам для державної реєстрації народження дітей та отримання свідоцтва про народження дитини на території України.
Крім того, заявник не може отримати від закладу охорони здоров'я, що створений за законодавством України документ встановленої форми про народження дитини та на його підставі зареєструвати народження дитини, оскільки вказаний документ був виданий органом РАЦС на окупованій території АР Крим.
Таким чином, зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для задоволення заяви, оскільки встановлення факту, що має юридичне значення, необхідне для оформлення державної реєстрації народження дитини за законодавством України.
Враховуючи доведеність факту народження дитини ІНФОРМАЦІЯ_4 в м. Севастополі, АР Крим, Україна, суд вважає за необхідне вказану заяву задовольнити.
Відповідно до правил ст. 317 ЦПК України, рішення суду про встановлення факту народження підлягає негайному виконанню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 76-83, 234, 293, 315-319 ЦПК України суд, -
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Чаплинський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про встановлення факту народження дитини - задовольнити.
Встановити факт народження дитини ОСОБА_3 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 місце народження: Україна, АР Крим, м. Севастополь, мати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянка України, батько ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянин України.
Рішення підлягає негайному виконанню.
Рішення може бути оскаржено до Херсонського апеляційного суду через Чаплинський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Оскарження не зупиняє його виконання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя О.В.Березніков