Роздільнянський районний суд Одеської області
Справа № 511/802/20
Номер провадження: 3/511/475/20
"08" липня 2020 р. суддя Роздільнянського районного суду Одеської області Бобровська І . В розглянувши матеріали, що надійшли з Роздільнянського ВП ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ст. 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Відповідно до протоколу, 09.05.2020 року приблизно о 10:00 год. на території Роздільнянського району Одеської області смт. Лиманське, ОСОБА_1 перебував без захисної маски, чим порушив постанову КМУ №211 від 11.03.2020 року, під час дії карантину на території України, за що передбачена відповідальність ст.44-3 КУпАП.
08.07.2020 року на адресу суду від представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності адвоката Магери Р.Ю. надійшло клопотання про закриття адміністративної справи №511/802/20. Вказане клопотання мотивоване тим, що матеріали справи не містять доказів вчинення ОСОБА_1 вказаного адміністративного правопорушення. До складеного працівниками поліції протоколу про адміністративне правопорушення та матеріалах доданих до нього не зазначено конкретну норму законодавчого акту, яку порушив ОСОБА_1 , не зазначено конкретне місце скоєння правопорушення. У зв'язку з вищевикладеним ОСОБА_2 просить суд провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 за ст. 44-3 КУпАП закрити, у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Дослідивши матеріали справи суд вважає, що провадження у справі підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП враховуючи таке.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 44-3 КУпАП адміністративна відповідальність за диспозицією цієї статті настає за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Вказана норма КУпАП є бланкетною, тобто відсилає до нормативно-правових актів, які регулюють правила карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм та є обов'язковими для виконання.
Всупереч вищевказаному протокол про адміністративне правопорушення не містить посилки на частину та пункт постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».
Тобто в протоколі про адміністративне правопорушення не вказано посилання на конкретну норму закону щодо дотримання вимог в умовах карантину, що є обов'язковою складовою об'єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44-3 КУпАП, що прямо суперечить принципу правової визначеності, закріпленому у численних рішеннях ЄСПЛ (п. 31 рішення від 28 жовтня 2003 року у справі «Ракевич проти Росії» (Rakevich v. Russia), заява № 589973/00); п. 109 рішення від 13 грудня 2001 року у справі «Церква Бесарабської Митрополії проти Молдови» (Metropolitan Church of Bessarabia v. Moldova), заява № 45701/99); п. 54 рішення від 23 вересня 1998 року у справі «Стіл та інші проти Сполученого Королівства» (Steel and Others v. the United Kingdom), згідно яких «закон має бути доступним та передбачуваним, що стосується його наслідків, тобто вираженим із достатньою точністю, щоб дати змогу особі в разі необхідності регулювати його положеннями свою поведінку».
Крім того, порядок збору і процесуального закріплення доказів визначений законодавством України про адміністративні правопорушення, а тому як доказ протокол про адміністративне правопорушення може бути використаний у відповідній справі тільки в тому випадку, якщо він складений в порядку і з джерел, передбачених цим законодавством. При цьому необхідно враховувати, що у справі протокол про адміністративне правопорушення серії АПР18 №415467 від 09.05.2020 року є не тільки джерелом доказів, але й виступає ще як юридичний документ (процесуальна дія і процесуальне рішення компетентної особи, яка уповноважена його складати), який свідчить про порушення компетентною особою Національної поліції справи про адміністративне правопорушення (ст. 254 і 255 КУпАП), тому є не тільки обов'язковим процесуальним документом, але і займає ключове положення серед інших джерел (доказів).
Так, відповідно до ст. 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», карантин встановлюється Кабінетом Міністрів України. У рішенні про встановлення карантину затверджуються необхідні профілактичні, протиепідемічні та інші заходи, встановлюються тимчасові обмеження прав фізичних і юридичних осіб та додаткові обов'язки, що покладаються на них, які і є відповідними правилами, відповідальність за які передбачена ст. 44-3 КУпАП.
Згідно з п. 1 п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з 06 квітня 2020 року до 11 травня 2020 року на території України заборонено перебування в громадських місцях без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіратора або захисної маски, у тому числі виготовлених самостійно.
Відповідно до ст.. 1 абзацу 2 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення» громадське місце - частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, в тому числі під'їзди, а також підземні переходи, стадіони.
Статею 13 вищевказаного Закону фактично визначено, що є громадськими місцями, де забороняється куріння тютюнових виробів, а також електронних сигарет і кальянів, а саме ліфти, таксофони, приміщення та території закладів охорони здоров'я, приміщення та територія навчальних закладів, дитячі майданчики, приміщення та території спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд та закладів фізичної культури і спорту, під'їзди житлових будинків, підземні переходи, транспорт загального користування, що використовується для перевезення пасажирів, приміщення закладів ресторанного господарства, приміщення об'єктів культурного призначення, приміщення органів державної влади та органів місцевого самоврядування, інших державних установ, стаціонарно обладнані зупинки маршрутних транспортних засобів, приміщення підприємств, установ та організацій усіх форм власності, приміщення готелів та аналогічних засобів розміщення громадян, приміщення гуртожитків, аеропорти та вокзали, до яких автодорога не відноситься.
Як вбачається з фабули протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 перебував на території Роздільнянського району с. Лиманське, що в розумінні ст. 13 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення», що само по собі не є громадським місцем, оскільки не зазначено де саме в смт. Лиманському ОСОБА_1 перебував без захисної маски.
Додатково слід зазначити, що в протоколі про адміністративне правопорушення невірно зазначено по-батькові особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, а саме зазначено « ОСОБА_3 » замість вірного « ОСОБА_4 ».
Відповідно до ст.256 КУпАП України у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Також слід зазначити, що протокол про адміністративне правопорушення не містить пояснення свідків.
В даному випадку , аналізуючи докази , які маються в матеріалах справи , суд вважає , що посадовими особами, які складали протокол про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, не надано суду переконливих доказів винуватості особи.
Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі склад адміністративного правопорушення, викладеного у протоколі про адміністративне правопорушення, який по суті становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже, діючи таким чином, суд перебирає в такому разі на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Оцінюючи надані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про недоведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст.44-3 КУпАП, а тому, беручи до уваги загальний правовий принцип, закріплений в ст.62 Конституції України, який передбачає, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на його користь, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ст.44-3 КУпАП, що згідно п.1 ч.1 ст.247 КУпАП є обставиною, яка виключає провадження по справі.
Керуючись ст.ст.44-3, 247, 283, 284 КУпАП,
Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до адміністративної відповідальності за ст. 44-3 КУпАП - закрити за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена в 10-денний строк з дня її винесення до Одеського апеляційного суду через Роздільнянський районний суд Одеської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя: І. В. Бобровська
Постанова набрала законної сили "______" ____________20___р.
Срок пред"явлення до виконання постанови 3 місяці.