Справа № 522/10184/20
Провадження № 2з/522/352/20
06 липня 2020 року Приморський районний суду м.Одеси в складі:
головуючого-судді Чернявської Л.М.,
за участю секретаря судових засідань Пейкова О.О.,
розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,
встановив:
25 червня 2020 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за борговою розпискою в сумі 49 193,71 гривень. Позивач просить стягнути зі ОСОБА_2 суму боргу в розмірі 47 600 гривень з урахуванням встановленого індексу інфляції і трьох процентів річних від простроченої суми за весь час прострочення на день ухвалення рішення.
Судом направлений запит щодо з'ясування місця реєстрації відповідача.
30 червня 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про забезпечення позову.
02 липня 2020 року до суду надійшли відомості Відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в Одеській області щодо місця реєстрації відповідача на території Приморського району м.Одеси.
Ухвалою від 06 липня 2020 року відкрито провадження по справі.
Розглянувши заяву про забезпечення позову з'ясовано, що позивачка просить забезпечити позов до ОСОБА_2 про стягнення боргу за борговою розпискою та накласти арешт на 173/1000 квартири АДРЕСА_1 (номер запису 16985312 у реєстрі прав власності на нерухоме майно), загальною площею 180,1 кв. м, житловою площею - 119,5 кв. м. та заборонити державним реєстраторам прав на нерухоме майно, органам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, зокрема, але не виключно: Управлінню державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Одеській області, нотаріусам, Міністерству юстиції України та його територіальним органам, комісіям, технічним адміністраторам Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань та іншим суб'єктам Державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, органам чи особам, які виконують функції в сфері державної реєстрації, та які вправі вчиняти реєстраційні дії відповідно до чинного законодавства України, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо 173/1000 квартири АДРЕСА_1 (номер запису 16985312 у реєстрі прав власності на нерухоме майно), загальною площею 180,1 кв.м, житловою площею 119,5 кв.м.
Мотивує вимоги тим, що з метою захисту порушених прав вона звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення боргу за борговою розпискою, в якій була заявлена позовна вимога стягнути зі ОСОБА_2 суму боргу в розмірі 47 600 грн. з урахуванням встановленого індексу інфляції і трьох процентів річних від простроченої суми за весь час прострочення на день ухвалення рішення. При цьому, з метою забезпечення реалізації виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог вважає за необхідне вжиття заходів забезпечення позову з наступних підстав. 15 ІНФОРМАЦІЯ_1 2019 року ОСОБА_2 , громадянин України, паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Жовтневим РВ ОМУ УМВС України в Одеській області 29.06.1996 р., що мешкає за адресою: АДРЕСА_2 під розписку позичив у неї гроші в сумі 47 600 (сорок сім тисяч шістсот) гривень. У тексті розписки Відповідач зобов'язався повернути борг 18 грудня 2019 року. В зазначений у розписці строк Відповідач гроші не повернув, пославшись на його скрутне матеріальне становище. Він неодноразово призначав нові дати повернення всього або частини боргу, але сподівання виявились марними. В подальшому Відповідач став уникати спілкування з нею, борг не повернув, чим порушив взяті на себе зобов'язання. Стикнувшись із наполегливими спробами з його боку отримати належні кошти, Відповідач вказує наміри провести відчуження належного йому житла. Продаж вказаного нерухомого майна може значно утруднити або взагалі зробити неможливим виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог та призведе до подальшого порушення прав та законних інтересів. Таким чином, необхідність застосування заходів забезпечення позову, викладених в цій заяві, зумовлена явною загрозою відчуження належного Відповідачу нерухомого майна, за наслідком чого вона може бути позбавлена свого майна, а застосування судом заходів забезпечення, забезпечить збереження та унеможливить відчуження цього майна.
Відповідно до ч. ч.1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Під забезпеченням позову слід розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.
У відповідності до ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Отже, при розгляді заяви про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу.
Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачу вчиняти певні дії.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів заявника від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, з майновими наслідками заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Отже, застосовуючи заходи забезпечення позову, суди повинні перевірити відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Предметом позову у цій справі є відшкодування матеріальної у розмірі 49 193,71 гривень.
Заявник не навів обґрунтування щодо співмірності вимог про накладення арешту на 173/1000 частин квартири АДРЕСА_1 загальною площею 180,1 кв.м, житловою площею 119,5 кв.м. та заборонити вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо цього нерухомого майна із заявленими позивачем вимогами.
Суду не надані докази вартості майна, на яке заявник просить накласти арешт, також відсутні докази, щодо наміру відчуження відповідачем зазначеного майна, що унеможливлює задоволення вимог про накладення арешту на майно.
Виходячи з вищевикладеного, заяву про забезпечення позову суд визнає необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 149, 150, 153 ЦПК України, суд
постановив:
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до ОСОБА_2 про стягнення боргу за борговою розпискою залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд міста Одеси протягом п'ятнадцяти днів з дня складення ухвали.
Суддя Л.М. Чернявська
06.07.2020