Справа № 522/10641/20
Провадження № 1-кс/522/9043/20
03 липня 2020 року м. Одеса
Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси - ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши клопотання інспектора сектору дізнання Портофранківського ВП Приморського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 погодженого з прокурором Одеської місцевої прокуратури №3 ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні зареєстрованому в ЄРДР за № 12020162500001175 від 30.06.2020 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання щодо підозрюваного:
ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Арциз, Одеської області, громадянин України, з незакінченою середньою освітою, неодружений, офіційно не працевлаштований, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , тимчасово мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимий,
-за вчинення кримінального проступку передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України.
Учасники процесу
прокурор - ОСОБА_6 ,
підозрюваний - ОСОБА_5 ,
захисник - ОСОБА_7 ,
Суть питання і за чиєю ініціативою воно розглядається.
Інспектор сектору дізнання Портофранківського ВП Приморського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області старший лейтенант поліції ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання щодо підозрюваного, мотивуючи свої вимоги наступним.
30.06.2020 року ОСОБА_5 , який приблизно о 04 годині 00 хвилині перебував у сквері С.Ю. Вітте за адресою: м. Одеса, Прохорівська, 1 побачив пам'ятник «Христо Ботєва».
В цей час, у ОСОБА_5 , з корисливих мотивів, виник злочинний намір, спрямований на таємне викрадання чужого майна, а саме пам'ятник «Христо Ботєва».
Реалізуючи свій злочинний намір, направлений на таємне викрадення чужого майна, 30.06.2020 року приблизно о 04 годині 05 хвилин, більш точного часу не встановлено, ОСОБА_5 , перебуваючи у сквері С.Ю.Вітте за адресою: м. Одеса, Прохорівська, 1, впевнившись, що за ним ніхто не спостерігає та його злочинні дії залишаться непомітними, умисно, з корисливих мотивів, таємно викрав пам'ятник «Христо Ботєва», який належить ВГО «Конгрес Болгар України» вартістю 34 800 гривень.
Таємно викравши майно ВГО «Конгрес Болгар України» вартістю 34 800 гривен, ОСОБА_5 , намагався покинути місце вчинення ним кримінального правопорушення, де був помічений свідком ОСОБА_8 , у зв'язку з чим ОСОБА_5 розпорядитись викраденим майном не зміг.
02.07.2020 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч.1 ст. 185 КК України за ознаками: закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
Думка учасників судового засідання.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання.
Підозрюваний та його захисник не заперечили проти обрання такого запобіжного заходу.
Норми закону, якими керувався слідчий суддя при постановленні ухвали.
Стаття 3. Визначення основних термінів Кодексу
1. Терміни, що їх вжито в цьому Кодексі, якщо немає окремих вказівок, мають таке значення:
4-1) дізнавач - службова особа підрозділу дізнання органу Національної поліції, органу безпеки, органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, органу Державного бюро розслідувань, у випадках, установлених цим Кодексом, уповноважена особа іншого підрозділу зазначених органів, які уповноважені в межах компетенції, передбаченої цим Кодексом, здійснювати досудове розслідування кримінальних проступків".
Стаття 40-1. Дізнавач
1. Дізнавач при здійсненні дізнання наділяється повноваженнями слідчого. Дізнавач несе відповідальність за законність та своєчасність здійснення дізнання.
2. Дізнавач уповноважений:
2) проводити огляд місця події, обшук затриманої особи, опитувати осіб, вилучати знаряддя і засоби вчинення правопорушення, речі і документи, що є безпосереднім предметом кримінального проступку або виявлені під час затримання, а також проводити слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії у випадках, установлених цим Кодексом;
4) звертатися за погодженням із прокурором до слідчого судді з клопотаннями про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій;
Стаття 219. Строки досудового розслідування
1. Строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.
2. Строк досудового розслідування з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня повідомлення особі про підозру становить:
1) дванадцять місяців - у кримінальному провадженні щодо нетяжкого злочину;
2) вісімнадцять місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжкого або особливо тяжкого злочину.
3. З дня повідомлення особі про підозру досудове розслідування повинно бути закінчене:
1) протягом сімдесяти двох годин - у разі повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або затримання особи в порядку, передбаченому частиною четвертою статті 298-2 цього Кодексу;
2) протягом двадцяти діб - у разі повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку у випадках, якщо підозрюваний не визнає вину або необхідності проведення додаткових слідчих (розшукових) дій, або вчинення кримінального проступку неповнолітнім;
3) протягом одного місяця - у разі повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку, якщо особою заявлено клопотання про проведення експертизи у випадку, передбаченому частиною другою статті 298-4 цього Кодексу;
4) протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.
4. Строк досудового розслідування може бути продовжений у порядку, передбаченому параграфом 4 глави 24 цього Кодексу. При цьому загальний строк досудового розслідування не може перевищувати:
1) одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку у випадках, передбачених пунктами 1 і 2 частини третьої цієї статті;
2) шести місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні нетяжкого злочину;
3) дванадцяти місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину".
Стаття 298-2. Затримання уповноваженою службовою особою особи, яка вчинила кримінальний проступок
1. Уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді, суду затримати особу, підозрювану у вчиненні кримінального проступку, у випадках, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 208 цього Кодексу, та лише за умови, що ця особа:
1) відмовляється виконувати законну вимогу уповноваженої службової особи щодо припинення кримінального проступку або чинить опір;
2) намагається залишити місце вчинення кримінального проступку;
3) під час безпосереднього переслідування після вчинення кримінального проступку не виконує законних вимог уповноваженої службової особи;
4) перебуває у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння та може завдати шкоди собі або оточуючим.
2. Затримання особи, яка вчинила кримінальний проступок, здійснюється не більш як на три години з моменту фактичного затримання.
Затримання особи, яка вчинила кримінальний проступок, передбачений статтею 286-1 Кримінального кодексу України, з ознаками перебування у стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння або перебування під впливом лікарських засобів, що знижують її увагу та швидкість реакції, здійснюється не більш як на три години з обов'язковим доставленням такої особи до медичного закладу для забезпечення проходження відповідного медичного освідування.
3. Уповноважена службова особа, яка здійснила затримання, та дізнавач повинні негайно повідомити особі зрозумілою для неї мовою підстави затримання та у вчиненні якого кримінального правопорушення вона підозрюється, а також роз'яснити її право мати захисника, отримувати медичну допомогу, давати пояснення, показання або не говорити нічого з приводу підозри проти неї, негайно повідомити інших осіб про своє затримання і місце перебування відповідно до положень статті 213 цього Кодексу, вимагати перевірку обґрунтованості затримання та інші процесуальні права, передбачені цим Кодексом.
4. Особу може бути затримано:
1) до сімдесяти двох годин - за умов, передбачених пунктами 1-3 частини першої цієї статті, та з дотриманням вимог статті 211 цього Кодексу;
2) до двадцяти чотирьох годин - за умови, передбаченої пунктом 4 частини першої цієї статті.
Копія протоколу затримання особи невідкладно надсилається прокурору.
5. Затриманому надається можливість повідомити інших осіб про затримання і місце перебування відповідно до положень статті 213 цього Кодексу.
6. Уповноважена службова особа, яка здійснила затримання, здійснює особистий обшук затриманої особи з дотриманням правил, передбачених частиною сьомою статті 223 цього Кодексу.
7. Службова особа, відповідальна за перебування затриманих за вчинення кримінального проступку, зобов'язана вчинити дії, передбачені частиною третьою статті 212 цього Кодексу, з урахуванням особливостей, передбачених цією статтею.
Стаття 299. Запобіжні заходи під час досудового розслідування кримінальних проступків
1. Під час досудового розслідування кримінальних проступків не допускається застосування запобіжних заходів у вигляді домашнього арешту, застави або тримання під вартою.
Мотиви, із яких виходив слідчий суддя.
Як вбачається із наданих документів, сектором дізнання Портофранківського ВП Приморського ВП у м. Одесі ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження щодо ОСОБА_5 за вчинення кримінального проступку передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України.
02 липня 2020 року інспектор сектору дізнання Портофранківського ВП Приморського ВВП у м. Одесі ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 за погодженням прокурора Одеської місцевої прокуратури №3 ОСОБА_9 повідомив про підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінального проступку передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України.
Так, відповідно до загальних засад кримінального провадження, кримінальне провадження закони та інші нормативно-правові акти України, положення яких стосуються кримінального провадження, повинні відповідати цьому Кодексу. При здійсненні кримінального провадження не може застосовуватися закон, який суперечить цьому Кодексу.
Дане клопотання складено інспектором сектору дізнання, в той же час, відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу, особи із процесуальним статусом інспектор сектору дізнання не існує. Право заявляти клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження під час дізнання має виключно дізнавач.
Крім цього, чинним кримінальним процесуальним кодексом України чітко врегульовані строки, протягом яких повинно бути завершене кримінальне провадження щодо розслідування кримінального проступку. У даному клопотанні інспектор дізнання не зазначив і не обґрунтував строк, протягом якого слідчий суддя повинен обрати запобіжний захід, так як відповідно до системних вимог Закону, усі запобіжні заходи повинні бути застосовані виключно в рамках строку досудового розслідування.
З урахуванням вище викладеного, слідчий суддя приходить до висновку про протиправність і не відповідність заявленого клопотання вимогам Кримінального процесуального кодексу, а тому воно задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст.132, 176-178, 186-187, 193, 194, 196, 197, 199, 205 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання інспектора сектору дізнання Портофранківського ВП Приморського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 погодженого з прокурором Одеської місцевої прокуратури №3 ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні зареєстрованому в ЄРДР за № 12020162500001175 від 30.06.2020 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання щодо підозрюваного - залишити без задоволення.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає і заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя: ОСОБА_1
03.07.2020