Справа №521/9648/20
Провадження №3/521/5287/20
08 липня 2020 року Малиновський районний суд міста Одеси у складі головуючого судді Гуревського В.К., при секретарі Дробот В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Одесі справу, що надійшла з Управління патрульної поліції в Одеській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
З протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що 31 травня 2020 року об 02 годинні 05 хвилин в м. Одесі по вулиці Миколи Боровського, водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки «Toyota Corolla», державний номер НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року. Огляд на стан сп'яніння, у встановленому в законному порядку проводився у лікаря нарколога за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Воробйова, буд. 9, к. 18. До протоколу надано висновок КНП «ООМЦПЗ» ООР №000552 від 31 травня 2020 року.
За даним фактом інспектором відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Заслухавши пояснення особи яка притягується до адміністративної відповідальності, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд вважає, що провадження по справі підлягає закриттю, на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в діях особи складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, виходячи з наступного.
Особою, яка притягується до відповідальності були надані письмові пояснення, згідно яких він вину не визнав, просив провадження по справі закрити у зв'язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення посилаючись на те, що відповідно ж до фабули самого протоколу, відносно ОСОБА_1 зазначено, що останній керував автомобілем в стані алкогольного сп'яніння. В той же час пояснення свідків вказують на те, що ОСОБА_1 відмовився від огляду на стан сп'яніння.
Як доказ стану сп'яніння в матеріалах справи знаходиться копія висновку лікаря нарколога, відповідно до якого, ОСОБА_1 направлений на огляд на стан сп'яніння 30 травня 2020 року о 22:05 години, при чому висновок складено 31 травня 2020 року, а в протоколі по справі про адміністративне правопорушення зазначено, що ОСОБА_1 керував автомобілем в стані алкогольного сп'яніння 31 травня 2020 року о 02:05 годині. Отже всі матеріали справи суперечать між собою, протокол по справі про адміністративне правопорушення не є належним доказом, оскільки суперечить всім іншим доказам по справі
Як вже зазначалось раніше - суд має розглядати справу повно та всебічно, дослідивши всі матеріали справи, та надавши доказам відповідну оцінку, при чому Київський апеляційний суд в своїй постанові по справі 3/357/3341/18 (33/824/192/2019 від 11 січня 2019 р) звернув увагу на те, що з урахуванням положень ч. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також з огляду на практику Європейського суду з прав людини у справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», рішення від 30 травня 2013 року, заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia» заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року), у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Згідно з ч. 2, 3, 4 ст. 266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів що знижують її увагу та швидкість реакції затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції в інших закладах забороняється. Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення.
ОСОБА_1 було направлено на огляд до медичного закладу 30 травня 2020 року о 22:05 годині, при чому огляд було проведено 31 травня 2020 року о 02:10 годині. Тобто з перевищенням терміну, визначеного інструкцією, а отже такий доказ не може бути належним.
У відповідності до ч. 3 ст. 266 КУпАП, а також п. 6 Порядку, для проведення огляду на стан сп'яніння водія транспортного засобу в закладах охорони здоров'я є дві виключні підстави, а саме: - незгода водія на проведення на місці огляду на стан сп'яніння працівником поліції з використанням спеціальних технічних засобів; - незгода водія з результатами огляду, проведеного працівником поліції.
Зупинка співробітником поліції транспортного засобу повинна мати правові підстави, це ж стосується й направлення водія на медогляд. Медичний огляд повинен проводитись за наявності направлення.
Згідно вимог п. 6 Порядку, а також п. п. 8, 12 Інструкції № 1452, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу 1 цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена в додатку 1 до цієї Інструкції.
Аналіз вищевказаних нормативних актів свідчить про те, що оформлення працівниками поліції направлення на медичний огляд до відповідного закладу охорони здоров'я у випадку відмови водія від проведення огляду з метою виявлення стану сп'яніння є обов'язковим та за часом у провадженні справи про вчинення адміністративного правопорушення повинно передувати факту його відмови від проходження такого виду огляду. За відсутності оформленого направлення у водія не виникає правових підстав та обов'язку його проходити у відповідному закладі охорони здоров'я.
Якщо після оформлення направлення, водій транспортного засобу відмовляється від проведення медичного огляду і в закладі охорони здоров'я, поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду (пункт 8 Порядку, пункт 6 розділу X Інструкції з оформлення матеріалів №1395).
Натомість поліцейським, за наявності висновку про стан сп'яніння, було отримано пояснення від свідків про відмову від проходження огляду на стан сп'яніння та одночасно складено протокол про керування автомобілем в стані сп'яніння.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні. Конституція України має найвищу юридичну силу, закони та інші нормативно- правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй (частина друга статті 8 Конституції України).
Один із найважливіших конституційних принципів щодо захисту основоположних прав та свобод людини при здійсненні процедури притягнення особи до адміністративної та/або кримінальної відповідальності (презумпція невинуватості) закріплено у ст. 62 Конституції України, згідно якого особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
На підставі ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю
У відповідності до п. 2 розділу І Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС № 1026 від 18 грудня 2018 року (далі - Інструкція), з метою попередження, виявлення або фіксування правопорушення працівниками поліції передбачено застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
У відповідності до п. 5 розділу II вказаної Інструкції, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі, тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу
Щодо відеофіксації обставин, викладених в протоколі - то з наданого поліцейськими відеозапису можна встановити лише обставини, які мали місце в закладі охорони здоров'я, тоді як необхідним є встановлення факту відмови від проходження огляду на стан сп'яніння та встановлення факту керування транспортним засобом.
За таких умов в сукупності, самі по собі протоколи про адміністративне правопорушення, тим більше складені з грубими порушеннями прав особи, яка притягається до відповідальності, не можуть бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являють собою імперативного факту доведеності вини особи, адже не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», оскільки не випливає зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
За наведених вище обставин, оскільки матеріали адміністративної справи не містять належних та допустимих доказів, які б давали можливість поза розумним сумнівом зробити висновок про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП, тому провадження у справі, відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, підлягає закриттю за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
У зв'язку із зазначеним, викладені у протоколі обставини залишають місце «розумному сумніву», що випливає із сукупності ознак та не спростованих достатньо вагомих, чітких і взаємоузгоджених презумцій вини ОСОБА_1 .
Положенням ч. ч. 1 та 2 ст. 7 КУпАП, передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, яка є нормою прямої дії, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь, на підставі чого суд приходить до висновку про недоведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення.
Будь - яких допустимих та достовірних доказів, які з достатністю вказували б на наявність у діях особи складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у справі відсутні, не встановлені такі і судом.
Виходячи з викладеного, та керуючись ст. ст. 247, 283, 284, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Провадження у справі відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, закрити згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова суду (судді) у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, стосовно якої вона винесена, представником такої особи, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Головуючий Гуревський В.К.