Постанова від 02.07.2020 по справі 521/10031/20

Справа №521/10031/20

Номер провадження 3/521/5469/20

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2020 року суддя Малиновського районного суду м. Одеси Непорада О.М., розглянувши матеріали, які надійшли з Малиновського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області, про притягнення до адміністративної відповідальності, відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, офіційно не працевлаштованого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

01 червня 2020 року, гр. ОСОБА_1 перебуваючи за адресою свого проживання, а саме: м АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насилля відносно своєї матері гр. ОСОБА_2 , а саме висловлювався на її адресу нецензурною лайкою.

За даним фактом працівником поліції відносно ОСОБА_1 , було складено протокол серії АПР18 №647844 від 10.06.2020 року про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 173-2 КУпАП.

В судовому засіданні гр. ОСОБА_1 підтвердив обставини викладені у протоколі, також зазначив, що на теперішній час він з матір'ю помирилися.

Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши та оцінивши докази у справі, суд приходить до наступного.

Статтею 7 КУАП встановлено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності з законом.

Основним для вирішення справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення складу правопорушення. Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визначається, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку передбачено адміністративну відповідальність.

З об'єктивної сторони адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП характеризується зокрема вчиненням будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.

Тобто підлягає обов'язковому з'ясуванню характер вчиненого насильства та його наслідки у виді завдання чи можливості завдання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, що є обов'язковою складовою об'єктивної сторони цього адміністративного правопорушення.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Відповідно до п.14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.

З досліджених в судовому засіданні фабули протоколу, заяви про вчинення правопорушення та пояснень гр. ОСОБА_1 та письмових пояснень його матері гр. ОСОБА_2 , простежується факт того, що гр. ОСОБА_1 в ході конфлікту, своїми діями, які виразилися у агресивному поводженні по відношенню до своєї матері, зокрема він ображав її, висловлювався на її адресу нецензурною лайкою, міг завдання шкоди психічному здоров'ю матері.

Вивчивши та оцінивши наявні матеріали справи, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, підтверджується доказами, наявними у справі про адміністративне правопорушення, а саме даними, що містяться в: протоколі про адміністративне правопорушення серії АПР18 №647844 від 10.06.2020 року, який складений уповноваженою особою та за своїм змістом відповідає вимогам ст. 256 КУпАП; заяві про вчинення правопорушення, поясненнях гр. ОСОБА_1 та письмових поясненнях його матері гр. ОСОБА_2 , з яких вбачається, що останні повністю підтвердили фактичні обставини правопорушення, викладені в протоколі.

Розглянувши матеріали справи, суд вважає що в діях ОСОБА_1 , вбачаються ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за кваліфікуючою ознакою вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення діянь психологічного характеру, внаслідок чого могла бути завдана шкода психічному здоров'ю потерпілого.

При обранні виду адміністративного стягнення щодо ОСОБА_1 суд враховує характер вчиненого правопорушення, дані про особу правопорушника, ступінь вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.

Відповідно до ст. 22 КУпАП, при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

Враховуючи, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності та застосовується з метою виховання особи, що вчинила адміністративне правопорушення, у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, враховуючи особу правопорушника, який раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, конкретні обставини справи, та те що на теперішній час ОСОБА_1 зі своєю матір'ю примирилися, надходжу до висновку про можливість звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності на підставі ст. 22 КУпАП у зв'язку із малозначністю скоєного адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.ст. 9-11, 22, 173, 221, 252, 283, 284 КУпАП, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від адміністративної відповідальності, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, на підставі ст. 22 КУпАП, у зв'язку із малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення та обмежитись усним зауваженням.

Провадження в справі про адміністративне правопорушення закрити.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Малиновський районний суд м. Одеси особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом 10 днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги.

Суддя: О.М. Непорада

Попередній документ
90302496
Наступний документ
90302498
Інформація про рішення:
№ рішення: 90302497
№ справи: 521/10031/20
Дата рішення: 02.07.2020
Дата публікації: 13.07.2020
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адмінправопорушення
Суд: Хаджибейський районний суд міста Одеси
Категорія справи: Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Адміністративні правопорушення, що посягають на громадський порядок і громадську безпеку; Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування