09 липня 2020 року
м. Київ
справа № 460/1449/19
адміністративне провадження № К/9901/15852/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Білак М.В.,
суддів: Губської О.А., Шишова О.О.
перевіривши касаційну скаргу Управління Державної міграційної служби України в Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05 травня 2020 року у справі №460/1449/19 за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Рівненській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Рівненський відділ поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області, ОСОБА_2 про скасування рішення, зобов'язання вчинення певних дій,
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Державної міграційної служби України в Рівненській області, яким просив скасувати рішення №5601.5-3637/56/1-19 від 30 травня 2019 року про скасування дозволу на імміграцію в Україну та зобов'язання поновити дозвіл на імміграцію та посвідку на постійне проживання в Україні.
В обґрунтування позовних вимог зазначив про відсутність підстав для скасування щодо нього дозволу на імміграцію в Україну, відсутність у відповідача доказів про притягнення його до адміністративної, кримінальної відповідальності чи наявності в нього судимості.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2020 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05 травня 2020 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Управління Державної міграційної служби України в Рівненській області № 5601.5-3637/56.1-19 від 30 травня 2019 року про скасування дозволу на імміграцію в Україну. Зобов'язано Управління Державної міграційної служби України в Рівненській області вирішити питання про прийняття рішення про видачу посвідки на постійне проживання в Україні громадянину Республіки Іран ОСОБА_1 на підставі раніше поданих документів. В задоволенні позову в частині зобов'язання відповідача поновити дозвіл на імміграцію та посвідку на постійне проживання в Україні громадянину Республіки Іран ОСОБА_1 відмовлено.
У поданій касаційній скарзі відповідач, з посиланням на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
На підставі аналізу доводів касаційної скарги та доданих до неї матеріалів, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з таких підстав.
Положеннями пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України та статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 30 вересня 2016 року №1402-VIII гарантовано право особи на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Отже, оскарження рішень судів у касаційному порядку можливе лише у випадках, якщо таке встановлено законом.
Згідно з частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Однак, пункт 2 частини п'ятої вказаної статті КАС України передбачає, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Відповідно до пункту 11 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо перебування іноземців або осіб без громадянства на території України.
Як вбачається з оскаржуваних судових рішень та матеріалів касаційної скарги позивач є громадянином Республіки Іран, звернувся до суду з позовом про оскарження рішення про скасування дозволу на імміграцію.
Отже, спірні правовідносини виникли щодо перебування іноземця на території України.
На підставі викладеного Суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовної практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.
Отже, зміст вказаних норм та проведений аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з відображеними в судових рішеннях судів першої й апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність у розглядуваному випадку обставин, наведених у підпунктах "а"-"в" пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Отже, у відкритті касаційного провадження у цій справі необхідно відмовити.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Управління Державної міграційної служби України в Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05 травня 2020 року у справі №460/1449/19.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
СуддіМ.В. Білак О.А. Губська О.О. Шишов