Справа № 320/5530/19 Суддя (судді) першої інстанції: Колеснікова І.С.
08 липня 2020 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ганечко О.М.,
суддів Василенка Я.М.,
Шурка О.І.,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 31.03.2020 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Віта-Поштової сільської ради Києво-Святошинського району Київської області про визнання незаконним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 09.12.2019 у адміністративній справі № 320/5530/19, яке набрало законної сили 09.01.2020, задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 , визнано таким, що не відповідає закону та скасовано рішення 50-ї сесії 7-го скликання Віта-Поштової сільської ради Києво-Святошинського району Київської області про відмову в наданні ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 0,14 га (цільове призначення - для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд), зобов'язано Віта-Поштову сільську раду Києво-Святошинського району Київської області надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність (цільове призначення - для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд) площею 0,14 га, в с. Віта-Поштова згідно графічних матеріалів в порядку і спосіб, передбачені статтею 118 Земельного кодексу України.
Надалі, позивачем до суду першої інстанції було подано заяву про встановлення судового контролю за виконанням Віта-Поштовою сільською радою Києво-Святошинського району Київської області рішення Київського окружного адміністративного суду від 09.12.2019 у адміністративній справі № 320/5530/19, шляхом зобов'язання відповідача подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення та накладення за наслідками розгляду звіту про виконання судового рішення штрафу зі стягненням половини суми накладеного штрафу на користь ОСОБА_1 .
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 31.03.2020 відмовлено ОСОБА_1 в задоволенні його заяви про зобов'язання Віта-Поштової сільської ради Києво-Святошинського району Київської області подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 09.12.2019 у адміністративній справі № 320/5530/19 та накладення за наслідками розгляду звіту про виконання судового рішення штрафу зі стягненням половини суми накладеного штрафу на користь ОСОБА_1 .
Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин, порушення норм процесуального права та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить скасувати оскаржувану ухвалу та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити клопотання позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення у справі № 320/5530/19.
Сторони у судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Відповідно до ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Заслухавши суддю доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Суд першої інстанції, постановляючи оскаржувану ухвалу, виходив з наступного:
- суд може встановити судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі, під час прийняття рішення у справі;
- зі змісту рішення Київського окружного адміністративного суду від 09.12.2019 у адміністративній справі № 320/5530/19, судом не встановлювався строк для подачі звіту про виконання зазначеного судового рішення. Відтак, відсутні підстави для зобов'язання Віта-Поштової сільської ради Києво-Святошинського району Київської області подати у встановлений судом строк звіт про виконання вказаного судового рішення;
- водночас, судом було звернуто увагу на те, що відповідальність за невиконання рішення суду передбачено статтею 382 Кримінального кодексу України. Питання притягнення до кримінальної відповідальності за невиконання рішення суду, розглядається в порядку кримінального судочинства.
Зважаючи на зазначене, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Згідно з ч. 2 ст. 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Нормами ст. 370 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено: судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України, визначено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов'язковому та безумовному виконанню особою/органом, на яку покладено такий обов'язок. Це означає, що особа/орган, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б принципу верховенства права.
Застосування судом до суб'єкта владних повноважень заходів процесуального впливу (контролю за виконанням рішення), на переконання колегії суддів, можливе виключно у випадку встановлення факту невиконання таким суб'єктом владних повноважень дій зобов'язального характеру, визначених рішенням суду на користь позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами.
Так, рішенням Київського окружного адміністративного суду від 09.12.2019 у адміністративній справі № 320/5530/19, яке набрало законної сили 09.01.2020, серед іншого, зобов'язано Віта-Поштову сільську раду Києво-Святошинського району Київської області надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність (цільове призначення - для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд) площею 0,14 га, в с. Віта-Поштова згідно графічних матеріалів в порядку і спосіб, передбачені статтею 118 Земельного кодексу України.
Звертаючись до суду першої інстанції із клопотанням про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, згідно приписів ст. 382 КАС України, заявник надав суду рішення 59 сесії 7 скликання Віто-Поштової сільської ради Києво-Святошинського району Київської області № 59-51 від 03.03.2020 (прийняте після винесення рішення по справі) про відмову ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою. (а.с. 85)
З наведеного слідує, що заявник подавши зазначене вище клопотання, навів достатні підстави для можливості звернення із ним до суду.
Кодексом адміністративного судочинства України чітко визначено, що судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах покладено на суд, який, в разі неподання такого звіту, ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штраф.
Разом з цим, колегія суддів зауважує, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, для цілей статті 6 Конвенції, виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду" (зокрема, пункт 43 рішення від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України").
Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 06.09.1978 у справі "Класс та інші проти Німеччини", "одним з основоположних принципів демократичного суспільства є принцип верховенства права, пряме посилання на який міститься у преамбулі Конвенції. Із принципу верховенства права випливає, зокрема, що втручання органів виконавчої влади у права людини має підлягати ефективному нагляду, який, як правило, повинна забезпечувати судова влада. Щонайменше це має бути судовий нагляд, який найкращим чином забезпечує гарантії незалежності, безсторонності та належної правової процедури" (пункт 55).
З огляду на викладене, встановлення судом контролю за виконанням судового рішення, безумовно, є правом а не обов'язком суду (яке може використовуватися в залежності від наявності об'єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами), проте, суд, вбачаючи обгрунтований сумнів заявника у невиконанні/неповному виконанні рішення суду, має прийняти до провадження таке клопотання, адже це є заходом для забезпечення конституційного права особи на судовий захист.
Колегія суддів вважає помилковим зазначення окружним судом в оскаржуваній ухвалі, що суд може встановити судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі, під час прийняття рішення у справі. Дійсно, наведене відповідає змісту ст. 382 КАС України, проте, не позбавляє права особи на звернення з таким клопотанням й після прийняття судом рішення по суті. Крім того, розгляд питання про наявність правових підстав для встановлення судового контролю за виконанням рішення у справі, за умови, що про таке не вирішувалось у рішенні суду, відповідає принципу ефективного судового захисту.
З наведеного слідує, що ст. 382 КАС України, не передбачено можливість застосування заходів судового контролю виключно при ухваленні судового рішення по суті заявлених позовних вимог. Навпаки, цільове призначення даного процесуального інституту спрямовано саме на забезпечення реального виконання вже прийнятого рішення, яке фактично не виконується (є обгрунтований сумнів про це).
Щодо можливості накладення штрафу на відповідача, рішення по суті заяви судом ухвалено не було, а було лише відмовлено у прийнятті заяви. Вирішення вказаного питання є наслідком розгляду судом по суті заяви про встановлення звіту про виконання рішення суду.
Таким чином, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в ухвалі Київського окружного адміністративного суду від 31.03.2020, та вказують на необхідність її скасування з прийняттям нового судового рішення, яким зобов'язати Віта-Поштову сільську раду Києво-Святошинського району Київської області подати до суду першої інстанції звіт про виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 09.12.2019 у адміністративній справі № 320/5530/19, протягом одного місяця після отримання копії вказаної постанови.
Щодо зазначення апелянтом про необхідність стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача сплаченого судового збору до суду апеляційної інстанції за оскарження ухвали Київського окружного адміністративного суду від 31.03.2020, колегія суддів зазначає, що процесуальним законодавством не передбачено стягнення з суб'єкта владних повноважень сплаченого судового збору за оскарження ухвали суду, яка підлягає скасуванню, адже нормами ч. 1 ст. 139 КАС України, визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (розподілу та стягненню з суб'єкта владних повноважень підлягають витрати позивача, пов'язані з розглядом справи по суті).
Відповідно п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Керуючись ст. ст. 315, 317, 322, 382 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 31.03.2020 - скасувати.
Прийняти нову постанову, якою зобов'язати Віта-Поштову сільську раду Києво-Святошинського району Київської області подати до Київського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 09.12.2019 у адміністративній справі № 320/5530/19, протягом одного місяця після отримання копії вказаної постанови.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, згідно з ч. 2 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя О.М. Ганечко
Судді Я.М. Василенко
О.І. Шурко