Справа № 757/55544/19-а Суддя (судді) першої інстанції: Арсірій Р.О.
08 липня 2020 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ганечко О.М.,
суддів Василенка Я.М.,
Шурка О.І.,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.03.2020 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_1 до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва, Заступника начальника управління- начальник Інспекційного відділу № 1 управління контролю за будівництвом Мосур С.М. про скасування припису,
17.10.2019 до Печерського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_2 , ОСОБА_1 до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва, Заступника начальника управління- начальник Інспекційного відділу № 1 управління контролю за будівництвом Мосур С.М. про скасування припису.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 18.10.2019 адміністративний позов передано на розгляд до Окружного адміністративного суду м. Києва.
Супровідним листом Печерського районного суду м. Києва № 757/55544/19-а (пр.2-а-490-19) без дати направлено адміністративну справу до Окружного адміністративного суду м. Києва.
11.03.2020 вказана справа надійшла до Окружного адміністративного суду м. Києва.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.03.2020 відмовлено у прийнятті до провадження Окружного адміністративного суду м. Києва адміністративної справи № 757/55544/19-а.
Повернуто адміністративну справу № 757/55544/19-а до Печерського районного суду м. Києва.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 подали апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просять скасувати оскаржувану ухвалу.
Сторони у судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Відповідно до ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Суд першої інстанції, постановляючи оскаржувану ухвалу, виходив з наступного:
- 18.10.2019 Печерським районним судом м. Києва винесено ухвалу про направлення адміністративної справи за підсудністю до Окружного адміністративного суду міста Києва, в той же час, докази отримання сторонами ухвали від 18.10.2019 в матеріалах справи відсутні;
- порушення норм процесуального права є підставою для скасування рішення;
- виходячи з викладеного, суд дійшов до висновку про відмову у прийнятті даної справи до провадження з тих підстав, що в матеріалах адміністративної справи № 757/55544/19-а відсутні докази отримання ухвали Печерським районним судом м. Києва від 18.10.2019 позивачами та відповідачем. Окружним адміністративним судом міста Києва не може бути прийнято до провадження передану за підсудністю адміністративну справу № 757/55544/19-а.
Доводи апеляційної скарги:
- оскаржуваною ухвалою обмежено право позивачів на доступ до правосуддя, хоча процесуальних підстав, визначених нормами КАС України, для відмови у прийнятті до провадження справи не було; допущення Печерським районним судом м. Києва порушення, у частині ненадсилання учасникам справи копій ухвали, не може ставитись в провину позивачам та обмежувати право на доступ до суду та порушувати розумні строки розгляду справи.
Зважаючи на зазначене, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.
Згідно з п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Першого Протоколу та Протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція), кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення ЄСПЛ у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року).
У справі «Беллет проти Франції», ЄСПЛ зазначив, що «стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права».
З матеріалів справи слідує, що отримавши позовну заяву, Печерський районний суд міста Києва, ухвалою від 18.10.2019 адміністративний позов передав на розгляд до Окружного адміністративного суду м. Києва, у відповідності з приписами п. 2 ч. 1 ст. 29 КАС України.
Питання про передачу адміністративної справи, крім випадку, визначеного пунктами 4-6 частини першої цієї статті, суд вирішує ухвалою. Ухвалу про передачу адміністративної справи з одного адміністративного суду до іншого може бути оскаржено. (ч. 6 ст. 29 КАС України)
Передача адміністративної справи з одного суду до іншого на підставі відповідної ухвали, яка підлягає оскарженню, здійснюється не пізніше наступного дня після закінчення строку на оскарження такої ухвали, а в разі подання апеляційної скарги - після залишення її без задоволення. (ч. 8 ст. 29 КАС України)
У свою чергу, згідно приписів ч. ч. 1, 2 ст. 30 КАС України, спори між адміністративними судами щодо підсудності не допускаються. Адміністративна справа, передана з одного адміністративного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 29 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження адміністративним судом, до якого вона надіслана.
Отже, отримавши від Печерського районного суду міста Києва передану, у порядку ст. 29 КАС України, адміністративну справу № 757/55544/19-а, Окружний адміністративний суд міста Києва мав прийняти її до свого провадження.
Посилання суду в оскаржуваній ухвалі на те, що відсутність доказів отримання сторонами ухвали Печерського районного суду міста Києва від 18.10.2019 є підставою для відмови у прийнятті даної справи до провадження та повернення адміністративної справи до Печерського районного суду м. Києва, на переконання колегії суддів, є помилковим, адже положеннями процесуального закону - КАС України, не передбачено суду можливості для постановлення ухвали про відмову у прийнятті до провадження справи, переданої від іншого суду у порядку ст. 29 КАС України, оскільки, по-перше, спори між судами про підсудність не допускаються, а по-друге, ч. 2 ст. 30 КАС України, визначено обов'язок суду прийняти таку справу до свого провадження.
Відмова у прийнятті справи до провадження та її повернення до суду, з якого було передано, порушує норми процесуального права та призводить до невиправданого порушення права сторін на доступ до правосуддя та не відповідає принципу розумності строків розгляду справи.
У свою чергу, Окружний адміністративний суд м. Києва, вбачаючи відсутність у матеріалах справи доказів надсилання копій ухвали про передачу справи за підсудністю сторонам, мав змогу звернутись до Печерського районного суду міста Києва із запитом на надання інформації/витребування доказів щодо направлення копій судового рішення та/або наявності у суду зворотних рекомендованих повідомлень про вручення поштової кореспонденції (реєстрів згрупованих поштових відправлень). Так, зазначені недоліки у оформленні адміністративної справи судом, не можуть та і не повинні ставитись у провину сторонам справи та обмежувати їх права.
За наслідком розгляду апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про обгрунтованість доводів апеляційної скарги, з огляду на що, вона підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала - скасуванню, у зв'язку із встановленим судом апеляційної інстанції порушенням окружним судом норм процесуального права при її постановленні.
Відповідно п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Керуючись ст. ст. 315, 317, 322, 382 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - задовольнити.
Ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.03.2020 - скасувати.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, згідно з ч. 2 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя О.М. Ганечко
Судді Я.М. Василенко
О.І. Шурко