Справа № 753/8343/20
"01" червня 2020 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Трусова Т.О., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Дарницький районний відділ державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про визнання права власності та зняття арешту з майна,
У травні 2020 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання права власності та зняття арешту з майна.
За результатами вивчення позовної заяви та доданих до неї документів, суддя дійшов висновку, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 ЦПК України, що полягає у не зазначенні у позовній заяві ціни позову та недоданні до заяви документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або клопотання про звільнення (відстрочення, зменшення) від сплати судового збору.
Посилання позивача на те, що усі заявлені ним вимоги є вимогами немайнового характеру не ґрунтується на процесуальному законі.
Так, відповідно до пункту 2 частини 1 ст. 176 ЦПК України у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI).
За приписом пункту 4 Закону № 3674-VI за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 1% ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до пункту 3 статті 6 Закону № 3674-VI за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Отже ураховуючи, що позивач об'єднав у позовній заяві дві вимоги: майнового (про визнання права власності) та немайнового характеру (про зняття арешту з майна), на усунення недоліків позову він повинен подати позовну заяву у новій редакції з зазначенням у ній ціни позову та надати суду документи про сплату судового збору, а саме: за вимогу майнового характеру в розмірі 1% від ціни позову (але не менше 840,80 грн. та не більше 10510 грн.) та за вимогу немайнового характеру в розмірі 840,80 грн. з урахуванням вже сплаченого судового збору в розмірі 1681,60 грн.
Відповідно до положень частини 1 статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статті 175, 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись частинами 1, 2 статті 185 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Дарницький районний відділ державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про визнання права власності та зняття арешту з майна залишити без руху.
Надати позивачеві строк для усунення недоліків - десять днів з дня отримання копії даної ухвали, роз'яснивши, що в разі їх неусунення у встановлений строк позовна заява буде вважатися неподаною і повернута позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: