Справа № 704/848/14-к
Провадження 1-кп/712/ 430/20
09 липня 2020 року Соснівський районний суд м. Черкаси у складі колегії:
головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
обвинуваченого ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, п. 6 ч. 2 ст. 115, п. 6, 13 ч. 2 ст. 115 КК України
В провадженні Соснівського районного суду м. Черкаси перебуває на розгляді кримінальне провадження по обвинуваченню по обвинуваченню ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, п. 6 ч. 2 ст. 115, п. 6, 13 ч. 2 ст. 115 КК України.
Під час судового засідання прокурор заявила клопотання про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів обвинуваченому ОСОБА_7 . Послалася на те, що ризики, які існували на момент обрання та продовження міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не змінилися та існують на даний час, а саме: переховування від суду, незаконний вплив та здійснювання тиску на інших учасників процесу, а також можливість вчиняти нові злочини.
Обвинувачений ОСОБА_7 та його захисник в судовому засіданні заперечували проти продовження строків тримання під вартою, вказуючи про те, що матеріали справи не містять доказів винуватості обвинуваченого, крім того, додали, що ОСОБА_7 ж довготривалий час перебуває під вартою та прокурором не доведено ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, просили змінити на домашній арешт.
Потерпілі в судове засідання не з'явилися, скерували заяви про розгляд справи без їх участі.
Суд перевіривши доводи і обґрунтованість внесеного на його розгляд клопотання, обговоривши доцільність застосування запобіжних заходів, з'ясувавши позиції учасників судового провадження, керуючись законом, за своїм внутрішнім переконанням, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності і допустимості, і сукупність доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, зробив такі висновки.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України до спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Відповідно до рішення від 10.02.2011 у справі «Харченко проти України» Європейський Суд з прав людини зазначив, що питання про те, чи є тривалість тримання під вартою обґрунтованою, не можна вирішувати абстрактно. Воно має вирішуватися в кожній справі з урахуванням конкретних обставин, підстав, якими національні органи мотивували свої рішення, та належно задокументованих фактів, на які посилався заявнику своїх клопотаннях про звільнення з-під варти. Таке, що продовжується, тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи /пункт 79/.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 22.05.2020 продовжено обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 діб, який спливає 21.07.2020.
Судом встановлено, що з моменту обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під варту ОСОБА_8 та до моменту вирішення клопотання прокурора про продовження не змінилися обставини, які були підставою для обрання та продовження запобіжного заходу, що дає суду підстави вважати, що будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків передбачених ст. 177 КПК України в судовому засіданні не встановлено.
Враховуючи наявні відомості про особу ОСОБА_8 , який є раніше неодноразово судимий, відсутність у нього соціально-стримуючих факторів, які б давали підстави вважати, що він не вчинить інше кримінальні правопорушення, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого такий обвинувачується, виходячи з положень КПК України, суд вважає, що продовження строку утримання під вартою обвинуваченого не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки по справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.
Суд вважає, що порушення прав ув'язненого під час продовження строку його тримання під вартою до винесення вироку не буде допущене, у разі, якщо окрім обґрунтованої підозри щодо нього будуть встановлені справжні вимоги громадських інтересів, які переважають над інтересами поваги до особистої свободи.
Наведене у сукупності дозволяє дійти висновку про те, що підставами для продовження строку тримання під вартою зрештою є: наявність обґрунтованого припущення у тому, що обвинувачений вчинив злочини; неможливість завершення перевірки цього припущення до завершення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу; наявність існування ризиків, а саме переховування від суду, незаконний вплив на потерпілих та свідків, які на даний час не допитані, та громадського інтересу, який в цьому випадку виправдовує відступ від правила поваги до особистої свободи; неможливість забезпечення цього інтересу шляхом застосування менш суворого запобіжного заходу.
Відтак, є достатні підстави для задоволення клопотання прокурора та продовження обвинуваченому строку тримання під вартою, оскільки наведені прокурором ризики є дійсними та триваючими, і вони виключають на даний час можливість зміни міри запобіжного заходу щодо обвинуваченого на більш м'який.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.177,178, 369-372 КПК України,
Клопотання прокурора про продовження міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Мінжир, Котовського району, Молдова, громадянина України, українця, з середньою освітою, не працюючого, одруженого, проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , раніше судимого, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 60 днів, тобто по 06.09.2020, включно.
Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.
Головуючий ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3