Справа № 712/224/20
Провадження № 2/712/915/20
17 березня 2020 року м. Черкаси
Соснівський районний суд м. Черкаси в складі
головуючого/судді Романенко В.А.
за участю секретаря Назаренко М.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості зі сплати аліментів та стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів,
ОСОБА_1 звернулася до Соснівського районного суду м. Черкаси з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості зі сплати аліментів та стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів.
Ухвалою суду від 11 лютого 2020 року відкрито провадження у вказаній справі, яку постановлено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
03.03.2020 року ОСОБА_2 було подано зустрічний позов до ОСОБА_1 про звільнення від сплати неустойки (пені) за прострочення аліментів та стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів.
03.03.2020 року ОСОБА_2 скерував до суду клопотання про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження у зв'язку з поданням зустрічного позову.
В судовому засіданні відповідач просив прийняти зустрічний позов.
Позивач не заперечувала проти прийняття зустрічного позову.
Дослідивши поданий зустрічний позов відповідача суд дійшов до наступних висновків.
Згідно ст. 193 ЦПК України відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. У випадку подання зустрічного позову у справі, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, суд постановляє ухвалу про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
Із заявлених ОСОБА_2 позовних вимог у зустрічному позові встановлено, що вони виникають з одних правовідносин, задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. За таких обставин, зустрічний позов ОСОБА_2 підлягає прийняттю.
Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються в одне провадження з первісним позовом (ч. 3 ст. 193 ЦПК України).
Категорії справ, що розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження та порядок розгляду цих справ визначені главою 10 ЦПК України.
Зокрема, статтею 274 ЦПК України передбачено, що у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи: 1) малозначні справи; 2) що виникають з трудових відносин;3) про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд (ч.1).
У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті (ч.2).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя.
Згідно зі статтею 277 ЦПК України:
1. Питання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
2. У випадку, передбаченому частиною другою статті 274 цього Кодексу, за наслідками розгляду відповідного клопотання позивача суд з урахуванням конкретних обставин справи може:
1) задовольнити клопотання та визначити строк відповідачу для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження; або
2) відмовити в задоволенні клопотання та розглянути справу за правилами загального позовного провадження.
3. Якщо суд за результатами розгляду клопотання позивача дійде висновку про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, він зазначає про це в ухвалі про відкриття провадження у справі.
4. Якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача постановляє ухвалу про:
1) залишення заяви відповідача без задоволення;
2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
5. Якщо відповідач не подасть у встановлений судом строк такі заперечення, він має право ініціювати перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження лише у випадку, якщо доведе, що пропустив строк з поважних причин.
6. Якщо суд вирішив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, але в подальшому постановив ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи починається зі стадії відкриття провадження у справі. У такому випадку повернення до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не допускається.
7. Частини друга - шоста цієї статті не застосовуються, якщо відповідно до цього справа підлягає розгляду тільки в порядку спрощеного провадження.
З матеріалів справи вбачається, що вказаний спір є спором про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, у зв'язку з чим дана справа підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
Отже, згідно з п. 1 ч. 1 ст. 274 ЦПК України, у даному випадку відповідно до приписів ч. 7 ст. 277 ЦПК України застосування ч.ч. 2-6 цієї статті виключається.
Крім того, суд виходить з того, що при спрощеному провадженні сторони не обмеженні у здійсненні своїх процесуальних прав щодо надання доказів, заявлення клопотань про допит свідків, призначення експертиз тощо. Також в судовому засіданні буде забезпечено можливість сторін брати участь у дослідженні доказів, ставити питання іншим учасникам справи, наводити доводи та міркування при дачі пояснень.
Розгляд справи в спрощеному провадженні буде сприяти дотриманню розумності строків її розгляду.
Враховуючи викладене, суд вважає, що клопотання відповідача із запереченнями проти розгляду даної справи у порядку спрощеного позовного провадження підлягає залишенню без задоволення.
Керуючись ст. ст. 175, 177, 193, 194, 259-261, 268, 353 ЦПК України, суд -
Прийняти до розгляду зустрічну позовну ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про звільнення від сплати неустойки (пені) за прострочення аліментів та стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, об'єднавши її з первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості зі сплати аліментів та стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів.
Клопотання ОСОБА_2 про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження у зв'язку з поданням зустрічного позову залишити без задоволення.
Не пізніше п'ятнадцяти днів з дня отримання копії даної ухвали, копії зустрічної позовної заяви та додатків до неї, відповідач має право надіслати відзив на зустрічну позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти зустрічного позову до суду з підтвердженням направлення позивачу копії відзиву та доданих до нього документів.
Позивач за зустрічним позовом не пізніше десяти днів з дня отримання відзиву, до початку розгляду справи по суті, має право підготувати відповідь на відзив, виклавши письмово свої міркування, аргументи та надати відповідні докази, та направити відповідачу і суду з підтвердженням такого направлення учасникам справи.
Відповідач за зустрічним позовом не пізніше десяти днів з дня отримання відповіді позивача на відзив, до початку розгляду справи по суті, має право підготувати заперечення на відповідь на відзив, та направити позивачу, і суду з підтвердженням такого направлення учасникам справи.
Роз'яснити учасникам справи, що подання заяв по суті справи (позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву) є правом учасників справи. У разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Ухвала не підлягає оскарженню, заперечення на неї включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Головуючий: