Справа № 703/2573/17
4-с/703/4/20
03 липня 2020 року м. Сміла
Смілянський міськрайонний суд Черкаської області у складі
головуючого - судді Кирилюк Н.А.
з секретарем Римським Д.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу на дії державного виконавця у цивільній справі № 703/2573/17
за участю
представника скаржника ОСОБА_1 ,
державного виконавця Решетняка Д.М.
встановив:
ОСОБА_2 звернувся до суду із скаргою на дії державного виконавця Смілянського МВ ДВС Головного територіального управління юстиції в Черкаській області Решетняка Д.М. про неправомірне обчислення розміру заборгованості по сплаті аліментів.
Скаргу мотивує тим, що відповідно виконавчого листа від 12.09.2017 року виданого Смілянським міськрайонним судом з нього на користь ОСОБА_3 стягуються аліменти на утримання сина в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку.
17.01.2020 року ОСОБА_3 подано державному виконавцю Смілянського МВ ДВС ГТУЮ в Черкаській області заяву про те, що вона отримала аліменти, які стягуються з нього відповідно до виконавчого листа в повному обсязі та по день виповнення дитині повноліття, а саме - 16 листопада 2019 року.
Однак в лютому 2020 року йому, державним виконавцем було повідомлено про наявну в нього заборгованість по сплаті аліментів в сумі 21180 грн., яку необхідно сплатити та яка виникла за реалізацію належного йому автомобіля в серпні 2019 року.
Стверджує, що від проданого автомобіля ним прибуток не отримано, оскільки вартість автомобіля під час продажу була нижчою від первинної. Крім того, відповідно до положень Податкового кодексу отриманий ним прибуток не оподатковувався, оскільки не є доходом в розумінні ст. 173.2 Податкового кодексу.
Відтак, враховуючи викладене та зважаючи на неправомірність дій державного виконавця просив визнати його дії по обчисленню розміру заборгованості по аліментах неправомірними та скасувати вказаний розрахунок заборгованості.
В судовому засіданні представник скаржника подану скаргу підтримав з вказаних в ній підстав та наведених обґрунтувань щодо її задоволення.
Державний виконавець просив в задоволенні скарги відмовити, посилаючись на те, що заборгованість по сплаті аліментів, присуджених як частка від заробітку або доходу визначається виходячи з фактичного заробітку, доходу, який платник аліментів одержав, в даному випадку це продаж рухомого майна боржником, а тому здійснений ним розрахунок відповідає вимогам ЗУ «Про виконавче провадження».
Стягувач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася. В надісланих на адресу суду письмових поясненнях вказала, що подана ОСОБА_2 скарга на дії державного виконавця щодо розміру заборгованості зі сплати аліментів повинна розглядатися за правилами позовного провадження. Щодо обставин викладених у скарзі вказала, що написана нею заява, в якій вона зазначила що отримала від ОСОБА_2 аліменти в повному обсязі, стосувалася лише відрахувань з його заробітної плати. Державний виконавець, здійснюючи розрахунок по заборгованості, прийняв до уваги факт отримання ОСОБА_2 доходу від продажу автомобіля у сумі 330623 та розрахував заборгованість відповідно до отриманого скаржником доходу. Відтак, враховуючи викладене, просила у задоволенні скарги відмовити в повному обсязі.
Суд, заслухавши пояснення представника скаржника, державного виконавця, ознайомившись з поясненнями стягувача та дослідивши матеріали скарги приходить до наступного.
Судом встановлено, що на примусовому виконанні у Смілянському МВ ДВС знаходиться на виконанні судовий наказ виданий Смілянським міськрайонним судом від 05.09.2017 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання сина в розмірі 1/4 частини від його заробітку (доходу), починаючи з 14.08.2017 року і до досягнення дитиною повноліття.
17.12.2019 року ОСОБА_3 звернулася до державного виконавця Смілянського МВ ДВС ГТУЮ в Черкаській області з клопотанням про стягнення з ОСОБА_2 1/4 частки від доходу, отриманого ним внаслідок відчуження рухомого майна, автомобіля, 13.08.2019 року та визначити його як борг по сплаті аліментів.
Як вбачається з заяви ОСОБА_3 адресованої в.о. начальнику Смілянського МВ ДВС від 17.01.2020 року, вона отримала від ОСОБА_2 аліменти, які відраховувалися з його заробітної плати в повному обсязі по день повноліття сина - ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно розрахунку заборгованості по аліментах відповідно до ст. 71 ЗУ «Про виконавче провадження», заборгованість ОСОБА_2 по сплаті аліментів від отриманого ним доходу в сумі 330623 грн. становить 21180 грн.
Відповідно до ч. 2 с. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом; розглядає заяви сторін та інших учасників виконавчого провадження і їхні клопотання.
Частиною 1, 3 ст. 71 ЗУ «Про виконавче провадження» визначено, що порядок стягнення аліментів визначається законом. Виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого Сімейним кодексом України. Визначення суми заборгованості зі сплати аліментів, присуджених як частки від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому СК України.
Відповідно до ст. 81 СК України перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб, затверджується Кабінетом Міністрів України. Зокрема, постановою Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 року № 146 затверджено Перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб (далі - Перелік).
Як роз'яснено в п.26 постанови Пленуму вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №6 від 07.02.2014р. "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної під час виконання судових рішень у цивільних справах» судам необхідно враховувати, що розмір заборгованості за виконавчим документом про стягнення аліментів державний виконавець повинен визначати, керуючись вимогами статті 74 Закону України про виконавче провадження, відповідними нормами сімейного законодавства, а також постановою Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 року №146 (з наступними змінами) "Про перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб".
Згідно пункту 1 вказаного Переліку утримання аліментів з працівників провадиться з усіх видів заробітку і додаткової винагороди як за основною роботою, так і за роботою за сумісництвом, в тому числі з: 1) основної заробітної плати за посадовим окладом, тарифною ставкою, відрядними розцінками тощо; 2) усіх видів доплат і надбавок до заробітної плати; 3) грошових і натуральних премій; 4) оплати за надурочну роботу, за роботу в святкові, неробочі та вихідні дні; 5) заробітної плати, що зберігається під час відпустки, а також з одержуваної при звільненні компенсації за невикористану протягом кількох років відпустку; 6) заробітної плати, що зберігається під час виконання державних і громадських обов'язків, та в інших випадках збереження середньої заробітної плати; 7) винагороди за загальні річні підсумки роботи підприємств та організацій; 8) винагороди, що виплачується штатним літературним працівникам газет, журналів, агентств друку, радіо, телебачення із фонду літературного гонорару, а також нештатним літературним працівникам, що підлягають державному соціальному страхуванню; 9) одноразової винагороди (відсоткових надбавок) за вислугу років; 10) допомоги по державному соціальному страхуванню, а також з допомоги по тимчасовій непрацездатності, що встановлені в колективних сільськогосподарських підприємствах; 11) доплат до допомоги по державному соціальному страхуванню, виплачуваних за рахунок підприємств, установ, організацій; 12) сум, виплачуваних для відшкодування збитків у зв'язку з втратою працездатності внаслідок каліцтва або іншого пошкодження здоров'я, за винятком сум для відшкодування витрат на догляд за ними, на додаткове харчування, санаторно-курортне лікування (включаючи оплату проїзду) і протезування потерпілих; 13) допомоги по безробіттю; 14) одержуваної пенсії, за винятком надбавок до пенсії, що виплачуються інвалідам першої групи на догляд за ними; 14-1) державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства, призначеної відповідно до Закону України "Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам; 15) стипендій, виплачуваних студентам в період навчання у вищих навчальних закладах, учням професійних навчально-виховних закладів та слухачам навчальних закладів підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів; 16) доходів від підприємницької діяльності, селянських (фермерських) господарств, кооперативів, об'єднань громадян, а також доходів, що припадають на частку платника аліментів від присадибної ділянки або підсобного господарства; 17) усіх видів заробітку, одержуваного адвокатами за роботу в юридичних консультаціях; 18) плати, отриманої за передачу в оренду земельної ділянки або земельної частки (паю); 19) інших видів заробітку.
Названий перелік як підзаконний нормативно-правовий акт не містить протиріч із СК України, який регулює питання утримання дитини батьками, у тому числі сплати аліментів. Наведені правові акти є спеціальними до спірних правовідносин, а тому їм надається перевага поряд із загальними нормативно-правовими актами.
Як встановлено в судовому засіданні та не заперечується учасниками справи, платник аліментів отримав дохід від продажу рухомого майна, автомобіля, в сумі 330623 грн. Однак, вказаний дохід не є таким доходом у розумінні заробітку, що визначений Переліком та встановлений законом, який враховується під час розрахунку розміру аліментів.
Відтак, враховуючи викладене та приймаючи до уваги, що розрахунок заборгованості зі сплати аліментів здійснено з порушенням вимог Закону України «Про виконавче провадження», Сімейного кодексу України та постанови Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 року №146 "Про перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб", тому суд, вважає, що скарга ОСОБА_2 щодо обрахування розрахунку заборгованості по аліментам є обґрунтованою та такою, що підлягає до задоволення.
Разом з тим, суд не приймає до уваги посилання скаржника на норми Податкового кодексу, який регулює оподаткування операцій з продажу або обміну рухомого майна визначеного ст. 173 Податкового кодексу України та яким визначеного поняття «доходу», оскільки аліментні платежі стягуються з певних видів заробітку (доходу), які отримує працівник. Законодавець, визначаючи, з яких видів заробітку стягуються аліменти, ототожнює поняття заробіток та дохід, а тому твердження скаржника, що під час визначення доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів, необхідно керуватись правилами ПК України, є безпідставними.
У Податковому кодексі України міститься загальне визначення доходу для цілей оподаткування, а не в розумінні того доходу, з якого стягуються аліментні платежі, у порівнянні із видами заробітку (доходу), визначеними Переліком.
Щодо тверджень стягувача, що подана скарга повинна розглядатися за правилами позовного провадження суд зазначає наступне.
У відповідності до ч. 8 ст. 71 ЗУ «Про виконавче провадження» спори щодо розміру заборгованості зі сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.
Розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом.
Цивільний процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим Кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства (стаття 1 ЦПК України).
Враховуючи вищезазначені вимоги закону та ту обставину, що у межах виконавчого провадження виник спір, предметом якого є процесуальне рішення і дії державного виконавця то такий спір, відповідно до закону, підлягає вирішенню судом у порядку ст. 447 ЦПК України.
Керуючись ст. 260, 447-453 ЦПК України, суд
постановив:
Скаргу ОСОБА_2 на дії державного виконавця Смілянського відділу ДВС Головного територіального управління юстиції в Черкаській області задоволити.
Визнати дії державного виконавця Решетняка Дмитра Миколайовича по обчисленню розміру заборгованості за аліментами та складання розрахунку заборгованості зі сплати аліментів по виконавчому провадженню № 2-н/703/85/17 (справа № 703/2573/17) за листопад 2019 року на суму 21180 грн. неправомірними.
Скасувати розрахунок заборгованості зі сплати аліментів по виконавчому провадженню № 2-н/703/85/17 (справа № 703/2573/17) за листопад 2019 року на суму 21180 грн.
Ухвала може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду через Смілянський міськрайонний суд Черкаської області шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня закінчення дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст ухвали виготовлений 08.07.2020р.
Головуючий : Н.А.Кирилюк