Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"02" липня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/1324/20
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Бринцева О.В.
при секретарі судового засідання Гула Д.В.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Харківської міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К"
про стягнення 962.937,42грн.
за участю представників:
позивача - Мовчан М.В.
відповідача - Дитиненко А.В.
29.04.2020 Харківська міська рада звернулася до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до ТОВ "Епіцентр К".
У позовній заяві позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача безпідставно збережені в період з 01.03.2019 по 31.08.2019 кошти за використання земельної ділянки по просп. Гагаріна, 352 у м. Харкові (кадастровий номер 6310138800:15:001:0060) у розмірі орендної плати у сумі 962.937,42грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ "Епіцентр К" всупереч вимогам статей 125-126 ЗК України використовувало земельну ділянку площею 1,8559 га, кадастровий номер 6310138800:15:001:0060, у період з 01.03.2019 по 31.08.2019, по просп. Гагаріна, 352 у м. Харкові, без виникнення у відповідача права власності на землю, права постійного користування земельною ділянкою та права оренди земельної ділянки, без державної реєстрації, у зв'язку з чим відповідач зберіг кошти, не сплачуючи орендну плату за користування земельної ділянки. Тому, на думку Харківської міської ради, ТОВ "Епіцентр К" на підставі статей 1212-1214 ЦК України зобов'язане відшкодувати позивачу всі доходи, які він одержав чи міг би одержати від цього майна, оскільки відповідачем порушені права та інтереси позивача щодо неодержаних грошових коштів у розмірі безпідставно збережених коштів у сумі орендної плати за земельну ділянку.
Присутній у судовому засіданні по суті 02.07.2020 представник позивача просить суд задовольнити позов повністю з підстав, викладених у позовній заяві з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог.
Відповідач проти позову заперечує. У відзиві на позов зазначає, що фактичне використання земельної ділянки для власних потреб не відповідає заявленому позивачем розміру 1.8559 га, оскільки відповідачем на протязі тривалого часу використовувалась земельна ділянка площею 1,3000 га. Акт обстеження земельної ділянки від 04.03.2019 не є належним та допустимим доказом, який підтверджує розмір земельної ділянки, яку використовує відповідач. Позивачем не надано доказів існування в період з 01.03.2019 по 31.08.2019 земельної ділянки за кадастровим номером 6310138800:15:001:0060 площею 1,8559 га як об'єкта цивільних прав у розумінні статті 79-1 ЗК України, що виключає можливість обчислювати розмір безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати за землю. Також, у період з 01.03.2019 по 31.08.2019 ТОВ "Епіцентр К" було сплачено земельний податок на суму 252.940,38грн.
Представник відповідача в судовому засіданні по суті 02.07.2020 просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив наступне.
Між Харківською міською радою Харківської області (Орендодавець) та ТОВ "РЕСПЕКТУМ" (Орендар) було укладено Договір оренди землі від 19.04.2006 №94066710035 (т. I, а.с. 73-77), відповідно до предмету якого Орендодавець на підставі рішення XLIV сесії Харківської міської ради IV скликання від 23.12.2005 №247/05 "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для будівництва (реконструкції) та подальшої експлуатації об'єктів" надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходиться м. Харків, пр-т. Гагаріна (в районі буд. №350). В оренду передається земельна ділянка загальною площею 7,6344 га. Договір укладено строком на період будівництва до 31.12.2008 (але не пізніше прийняття об'єкту до експлуатації), на період експлуатації до 01.12.2055 (пункти 1, 2, 8 Договору).
На підставі рішення 14 сесії 5 скликання Харківської міської ради "Про припинення та надання юридичним та фізичним особам у користування та надання згоди на укладення договорів суборенди земельних ділянок для експлуатації та обслуговування будівель і споруд" від 04.07.2007 №140/07 надано згоду ТОВ "ЕПІЦЕНТР" на передачу в суборенду ТОВ "РЕСПЕКТУМ" земельної ділянки площею 1,3 га по пр. Гагаріна (Червонозаводський район) для будівництва торговельного комплексу (але не пізніше прийняття об'єкту до експлуатації) та для подальшої експлуатації строком до 01.06.2012 року (т. I, а.с. 86-88).
На підставі рішення Харківської міської ради №140/07 від 04.07.2007 між ТОВ "РЕСПЕКТУМ" (Орендар) та ТОВ "ЕПІЦЕНТР К" (Суборендар) було укладено Договір суборенди землі від 01.04.2008 б/н (т. I, а.с. 79-82), відповідно до предмету якого Орендар надає, а Суборендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для будівництва торгівельного комплексу площею 1,3 га, яка знаходиться м. Харків, пр-т. Гагаріна (в районі буд. №350).
Договір укладено строком: на період будівництва до 31.12.2008 (але не пізніше прийняття об'єкту до експлуатації), на період експлуатації до 01.12.2055 (пункт 8 Договору оренди від 01.04.2008 б/н).
В подальшому, між Харківською міською радою та ТОВ "РЕСПЕКТУМ" було укладено Угоду про розірвання договору оренди землі від 20.12.2018 (т. I, а.с. 113), згідно з предметом якої Орендар повертає, а Орендодавець приймає земельну ділянку, кадастровий номер 6310138800:15:001:0024, площею 7,6344 га, яка знаходиться м. Харків, пр-т. Гагаріна (в районі буд. 350) та була в користуванні Орендаря відповідно до договору оренди землі, право оренди земельної ділянки зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису про інше речове право: №5649743 від 08.05.2014.
Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно нежитлова будівля літ. "А-2", загальною площею 30.760,3 кв. м по пр-т. Гагаріна, 352 у м. Харкові належить на праві приватної власності ТОВ "ЕПІЦЕНТР К" на підставі свідоцтва про право власності, виданий 19.11.2011 Виконавчим комітетом Харківської міської ради. Право власності на вказану будівлю 27.09.2013 зареєстровано за відповідачем ТОВ "ЕПІЦЕНТР К" в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, що підтверджується інформаційною довідкою від 04.03.2020 №202898654 (т. I, а.с. 42).
Рішенням 27 сесії Харківської міської ради 7 скликання "Про продаж земельних ділянок юридичним на фізичним особам" від 19.06.2019 №1618/19 вирішено продати ТОВ "ЕПІЦЕНТР К" земельну ділянку комунальної власності м. Харкова за кадастровим номером 6310138800:15:001:0060, площею 1,8559 га, за адресою: м. Харків, пр-т. Гагаріна, 352 (т. I, а.с. 109-110).
На підставі рішення 27 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 19.06.2019 №1618/19 між Харківською міською радою (Продавець) та ТОВ "ЕПІЦЕНТР К" (Покупець) було укладено Договір купівлі-продажу земельної ділянки від 20.08.2019 №39/19 (т. I, а.с. 90-98), відповідно до предмету якого Продавець передає за плату, а Покупець приймає і оплачує вартість земельної ділянки площею 1,8559 га із земель житлової та громадської забудови, яка знаходиться за адресою: м. Харків, пр-т. Гагаріна, 352, Основ'янський р-н (кадастровий номер 6310138800:15:001:0060), згідно з планом земельної ділянки, що додається (пункт 1.1.). Даний договір посвідчено приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Галіщевою О.А. та зареєстровано в реєстрі за №487.
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 12.09.2019 №180783992) право власності на земельну ділянку кадастровий номер 6310138800:15:001:0060 зареєстровано за ТОВ "ЕПІЦЕНТР К" 09.09.2019 (т. I, а.с. 107-108).
Як зазначає позивач у позовній заяві, у період з 01.03.2019 по 31.08.2019 право користування (оренди) чи інші речові права відповідача ТОВ "ЕПІЦЕНТР К" на земельну ділянку (кадастровий номер 6310138800:15:001:0060) по пр-ту Гагаріна, 352 у м. Харкові, на якій розташована вказана нежитлова будівля літ. "А-2" не були зареєстровані за відповідачем.
Тобто, у відповідності до положень п.«а» ч.2 ст.83 ЗК України земельна ділянка (кадастровий номер 6310138800:15:001:0060) по пр-ту Гагаріна, 352 у м. Харкові належить територіальній громаді м. Харкова на праві комунальної власності. Перебувала ця земельна ділянка в період з 01.03.2019 по 31.08.2019, як свідчать матеріали справи у фактичному володінні і користуванні відповідача ТОВ "ЕПІЦЕНТР К".
Договір оренди земельної ділянки по пр-ту Гагаріна, 352 у м. Харкові між позивачем Харківської міською радою та відповідачем ТОВ "ЕПІЦЕНТР К" у період з 01.03.2019 по 31.08.2019 не було укладено. Відповідно, орендна плата за володіння і користування вказаною земельною ділянкою відповідачем на користь позивача не сплачується.
Згідно наявного в матеріалах справи розрахунку (т. I, а.с. 50) розмір орендної плати нарахованої за володіння і користування цією земельною ділянкою в період з 01.03.2019 по 31.08.2019 складає 962.937,42грн.
Такі обставини на думку позивача свідчать про порушення його прав та інтересів і є підставою для їх захисту шляхом стягнення з відповідача на користь позивача суми вартості належного позивачеві майна збереженого (заощадженого) відповідачем без достатніх правових підстав.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону (ст.14 Конституції України).
Використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону (ст. 206 ЗКУкраїни).
Оренда землі це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності (ст. 1 ЗУ «Про оренду землі»).
Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (п.п.14.1.136 п. 14.1. ст. 14 ПК України).
Майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки (ч.1 ст.190 ЦК України).
Нормами ст. 120 ЗК України та ст. 377 ЦК України встановлено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача). Розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об'єкти (крім багатоквартирних будинків).
Приписами ч.ч. 1, 3, 4, 9 ст. 79-1 ЗК України встановлено формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру; сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі; земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера; земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.
Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. (ч.ч. 1-2 ст. 1212 ЦК України).
Набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна (ст. 1213 ЦК України).
Визначаючи суть і характер правовідносин, які виникли між сторонами суд виходить з того, що згідно чинному законодавству України зобов'язання за підставами виникнення поділяються на договірні та позадоговірні. Позадоговірні зобов'язання можуть бути деліктними або безделіктними.
Відсутність у період з 01.03.2019 по 31.08.2019 укладеного між Харківською міською радою та ТОВ "ЕПІЦЕНТР К" договору оренди земельної ділянки та/або іншого договору виключає договірні зобов'язання.
Відсутність неправомірних дій відповідача ТОВ "ЕПІЦЕНТР К" або інших осіб означає відсутність господарського правопорушення (протиправних дій), і, як наслідок, виключає деліктні зобов'язання.
Фактичне володіння і користування земельною ділянкою відповідачем без укладення договору оренди землі в період з 01.03.2019 по 31.08.2019 в Україні також не вважається правопорушенням.
Не є правопорушенням також і дії/бездіяльність відповідача, що безпосередньо стосуються порядку укладення договору оренди землі. Ні Законами України, ні підзаконними, ні локальними нормативними актами відповідачеві не визначено прямого і безумовного обов'язку підписати договір оренди земельної ділянки одночасно з набуттям права власності на об'єкт нерухомого майна, який на ній розташований.
Моменту укладення договору оренди передують різного роду організаційні, правові, технічні та ін. заходи, здійснення яких знаходиться по за межами волі й контролю потенційного орендаря. Так, встановленим Порядком оформлення договорів оренди землі у місті Харкові, затв. рішенням 21 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 19.12.2012 №960/12 визначено, що ініціатива у розробці та укладенні договору оренди земельної ділянки виходить від орендодавця. Згідно цьому порядку усі дії особи, котра має інтерес в укладенні договору оренди земельної ділянки перебувають в залежності від дій орендодавця та інших осіб. За таких умов не укладення ТОВ "ЕПІЦЕНТ К" у спірний період договору не може бути інкриміновано відповідачеві, як його противоправна бездіяльність.
Відсутність деліктних зобов'язань у спірних правовідносинах виключає можливість захисту прав позивача як постраждалої сторони шляхом стягнення збитків (в т.ч. упущеної вигоди), адже необхідною умовою стягнення збитків є саме делікт (господарське правопорушення). Зокрема ст.ст. 22, 1166 ЦК України унормовано, що необхідною умовою відповідальності у вигляді стягнення шкоди є саме неправомірні рішення, дії чи бездіяльність. Аналогічно ст.ст.216, 224, 225 ГК України визначено, що необхідною умовою відшкодування збитків є господарське правопорушення.
Суд окремо зауважує на неможливості застосування норм законодавства, що регулюють відшкодування збитків саме у вигляді упущеної вигоди ст.22, 1166 ЦК України, ст.ст. 224, 225 ГК України та ін. Упущена вигода згідно п.2 ч.2 ст. 22 ЦК України є різновидом збитків. Упущеною вигодою вважаються доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене, а друга сторона додержувалася правил здійснення господарської діяльності. Тобто, до упущеної вигоди, як різновиду збитків, в повній мірі застосовуються вимоги названих вище норм права, в т.ч. в частині необхідності наявності умов застосування у вигляді делікту (господарського правопорушення).
Таким чином, спірні правовідносини, які виникли між сторонами кваліфікуються як бездоговірні та безделіктні.
За таких обставин суд приходить до висновку про те, що спірні правовідносини охоплюються регулюванням ст.ст. 1212-1214 ЦК України. Як вбачається зі змісту цих норм вони підлягають застосованою в т.ч. у відносинах, які не місять ознак делікту. Так, ч.2 ст.1212 ЦК України визначено, що положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Тобто, ці норми поширюють свою дію і на випадки набуття (збереження) майна в результаті правомірних дій.
З аналізу змісту норм ст.ст. 1212-1214 ЦК України, абз.4 ч.1 ст. 144, абз.5 ч.1 ст.174 ГК України випливає, що зобов'язання з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави (кондикційне зобов'язання) виникає за одночасної наявності трьох умов: 1) відбувається набуття чи збереження майна; 2) правові підстави для набуття чи збереження майна відсутні; 3) набуття чи збереження здійснюється за рахунок іншої особи.
З матеріалів справи та з пояснень представників учасників справи вбачається, що в даному разі наявні усі три названі ознаки.
По-перше, судом встановлено, що відповідач дійсно зберіг (заощадив) у себе майно - кошти, котрі у вигляді орендної плати, що нараховується за володіння і користування земельною ділянкою (кадастровий номер 6310138800:15:001:0060) по пр-ту Гагаріна, 352 у м. Харкові.
Земельна ділянка, на якій розташований об'єкт нерухомості, що належить на праві приватної власності відповідачеві, є сформованою з 18.02.2019, має кадастровий номер 6310138800:15:001:0060 та чітко визначені межі і площу 1,8559 га. Відповідні дані містяться в Державному земельному кадастрі (т. I, а.с. 44). Тобто зазначена земельна ділянка є окремим об'єктом цивільних прав.
Суд зауважує, що збереження (заощадження) цього майна почалося безвідносно до волі сторін в результаті правомірних дій відповідача з моменту набуття останнім права власності на нежитлову будівлю літ. "А-2", загальною площею 30.760,3 кв. м по пр-т. Гагаріна, 352 у м. Харкові.
Це є проявом правової природи нерухомого майна. Набута відповідачем будівля будучи згідно ст.181 ЦК України нерухомим майном (об'єктом, розташованим на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення) є органічно і нерозривно пов'язаною з цією земельною ділянкою. Принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній будівель узгоджується з правовим висновком, висловленим Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 04.12.2018 у справі № 910/18560/16 (провадження № 12-143гс18). Тому оформлення відповідачем права власності на будівлю автоматично призвело до фактичного набуття відповідачем і майнових прав володіння і користування земельною ділянкою, на якій розташована ця будівля.
Відсутність укладеного в період з 01.03.2019 по 31.08.2019 договору оренди земельної ділянки має фактичним наслідком набуття відповідачем володіння і користування чужою земельною ділянкою без відповідної грошової компенсації. В результаті відбулося збереження (заощадження) відповідачем належних до сплати за таке володіння і користування коштів у вигляді орендної плати. Згідно розрахунку позивача її розмір за спірний період склав 962.937,42грн.
По-друге, правові підстави для набуття чи збереження майна відсутні. Передача прав володіння і користування земельною ділянкою згідно ст.206 ЗК України, п.п.14.1.136 п. 14.1. ст. 14 ПК України здійснюється за плату, що має вноситися на користь позивача на підставі договору оренди земельної ділянки. Правові підстави для одержання відповідачем прав володіння і користування земельною ділянкою безоплатно відсутні. Так само відсутні правові підстави для не нарахування, несплати орендної плати за землю тощо.
По-третє, відповідач зберіг майно саме за рахунок позивача. Судом встановлено, що власником відповідної земельної ділянки в спірний період була територіальна громада м. Харкова в особі позивача. Згідно ст. 206 ЗК України, п.п.14.1.136 п.14.1. ст.14 ПК України власником майна фактично збереженого відповідачем (коштів у вигляді орендної плати за користування земельною ділянкою) також є територіальна громада м. Харкова в особі позивача. Таким чином, збереження (заощадження) відповідачем коштів у вигляді орендної плати за користування земельною ділянкою призвело до збільшення (накопичення) цих коштів у відповідача за рахунок їх неодержання позивачем.
Незалежно від наявності вини в поведінці відповідача, сам факт несплати відповідачем за користування земельною ділянкою, свідчить про втрату позивачем майна, яке у спірних правовідносинах підпадає під категорію “виправдане очікування”, що є загальновизнаною в т.ч. в практиці Європейського суду з прав людини.
Очевидно, що такий стан речей не відповідає загальним засадам справедливості, добросовісності, розумності, закріпленим п.6 ч.1 ст.3 ЦК України.
Кваліфікація спірних правовідносин як зобов'язань у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави означає необхідність застосування у даній справі передбачених ст.ст.1212-1214 ЦК України правових наслідків дій/бездіяльності відповідача у в вигляді збереження (заощадження) у себе відповідних сум орендної плати. Згідно ч.1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. У відповідності до ст.1213 ЦК України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.
За допомогою цих норм навіть за відсутності ознак делікту, тобто при умові правомірної поведінки відповідача у спірних правовідносинах, досягається відновлення справедливої рівноваги між правами та охоронюваними законом інтересами сторін спору, що випливають з принципу платності користування землею.
Розмір доходу відповідача, розрахований Харківською міською радою, як розмір плати за користування безпідставно набутим майном (земельною ділянкою комунальної форми власності без оформлення правовстановлюючих документів) у виді орендної плати за землю в період з 01.03.2019 по 31.08.2019 включно в розмірі 962.937,42грн. (т. I, а.с. 50).
Суд зазначає, що при здійсненні розрахунку позивач вірно керувався Порядком нормативно грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого Наказом Мінагрополітики від 25.11.2016 №489 (зі змінами), Положенням про порядок визначення розміру орендної плати, плати за суперфіцій, земельний сервітут при наданні земельних ділянок у платне користування в місті Харкові, затвердженого рішенням Харківської міської ради від 27.02.2008 №41/08 (зі змінами та доповненнями, надалі - Положення), а також рішенням Харківської міської ради 03.07.2013 №1209/13 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013".
Згідно з пунктом 2.5. зазначеного Положення розмір поточної базової ставки орендної плати, визначений відповідно до наведених вихідних даних, становить 8% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
Таким чином, Харківською міською радою правомірно застосовано базовий коефіцієнт розміру ставки орендної плати в розмірі 8% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
При цьому суд зазначає, що Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам, затверджений Постановою КМУ від 19.04.1993 №284 не підлягає застосуванню до спірних правовідносин оскільки він розрахований на застосування лише у деліктних правовідносинах, та інших вичерпно визначених в його пункті 1 випадках (вилучення (викупу) та тимчасове зайняття земельних ділянок, встановлення обмежень щодо їх використання, погіршення якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей земельних ділянок або приведення їх у непридатний для використання стан та неодержання доходів у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок).
Разом з тим, з наданого листа Офісу великих платників податків ДПС від 04.06.2020 №3442/9/28-10-54-18-53 (т. I, а.с. 184-185) вбачається, що відповідач ТОВ "ЕПІЦЕНТР К" перебуває на обліку в Харківському управлінні Офісу великих платників податків ДПС як платник податків за неосновним місцем обліку. Так за період з 01.03.2019 по 31.08.2019 ТОВ "ЕПІЦЕНТР К" було сплачено земельний податок за ділянки в м. Харкові в сумі 1.322.812,63грн.
З довідки від 22.05.2020 вих. №104-20 (т. I, а.с. 142) вбачається, що у спірний період ТОВ "ЕПІЦЕНТР К" було сплачено 252.940,38грн. земельного податку за користування земельною ділянкою, площею 1,3000 га, кадастровий номер 6310138800:15:001:0060. Дана обставина позивачем під час розгляду справи не спростована.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що у відповідача виник обов'язок сплатити позивачу грошові кошти за користування земельною ділянкою площею 1,8559 га (кадастровий номер 6310138800:15:001:0060), на якій розташовані об'єкти нерухомості, що належать відповідачу за період з 01.03.2019 по 31.08.2019 в сумі 709.996,94грн. з врахуванням сплачених ТОВ "ЕПІЦЕНТР К" сум земельного податку.
Всупереч вимог ст.ст. 13, 74 ГПК України (судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій) відповідачем належними та допустимими доказами не спростовано наведені позивачем обставини. Заперечення відповідача, викладені у відзиві на позов, зводяться до власного довільного тлумачення останнім положень законодавства, що не відповідає їх дійсному змісту.
Суд відхиляє заперечення відповідача, виходячи з наступного.
Стосовно недоведеності факту використання ТОВ "ЕПІЦЕНТР К" земельної ділянки площею 1,8559 га слід зазначити, що Верховним Судом неодноразово наголошувалось, що для вирішення спору щодо фактичного користування земельною ділянкою без укладання правовстановлюючих документів, та без державної реєстрації прав на неї, встановленню підлягають обставини, зокрема, чи є спірна земельна ділянка, за користування якої міська рада просить стягнути безпідставно збереженні кошти, сформованим об'єктом цивільних прав протягом усього періоду, зазначеного у позові та необхідність підтвердження площі займаної земельної ділянки належними доказами, яким є, зокрема, витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (№922/3780/17, №922/536/18 від 29.01.2019, №922/391/18 від 11.02.2019, №922/981/18 від 12.04.2019, №922/902/18 від 12.06.2019).
Під час вирішення тотожних спорів суди мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі №755/10947/17).
Крім того, в даних постановах Верховний суд наголосив на тому, що розрахунок розміру безпідставно збережених фактичним землекористувачем коштів повинен здійснюватися на підставі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, оскільки відповідно до частини 2 статі 20 і частини 3 статті 32 Закону України «Про оцінку земель» дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформлюється як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
В даному випадку, спірна земельна ділянка сформована як об'єкт цивільних прав саме площею в розмірі 1,8559 га, що підтверджується відповідним витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки та витягом з Держземкадастру. А отже, відповідач використовує земельну ділянку по пр-ту. Гагаріна, 352 у м. Харкові площею 1,8559 га для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі і факту невикористання ним доведено не було.
Щодо моменту формування земельної ділянки як об'кта цивільний прав. За змістом частин 1, 3, 4, 9 статті 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру; сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі; земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера; земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.
З приписів наведеної норми вбачається, що земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номеру та реєстрації її у Державному земельному кадастрі.
Відповідно до відомостей, які зазначені у Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 18.02.2019 №НВ-6307991722019 (т. I, а.с. 44), дата державної реєстрації земельної ділянки площею 1,8559 га, кадастровий номер 6310138800:15:001:0060 є 18.02.2019.
За таких обставин, твердження відповідача про те, що земельна ділянка є об'ктом цивільних прав з дати внесення відомостей про неї до Державного реєстру прав на нерухоме майно є необґрунтованими та такими, що не відповідають приписам статті 79-1 ЗК України.
Щодо коду класифікацій бюджету "24062200". Наказом Міністерства фінансів України “Про бюджетну класифікацію” від 14.01.2011 №11 затверджено Класифікацію доходів бюджету. Зазначений код класифікації доходів бюджету (24062200) застосовується лише для зарахування шкоди відповідно до Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 284.
Статтею 9 Бюджетного кодексу України передбачені розділи класифікації доходів бюджету, серед яких є неподаткові, які, у свою чергу, поділяються на доходи від власності та підприємницької діяльності, адміністративні збори та платежі, доходи від некомерційної господарської діяльності; 2) власні надходження бюджетних установ; 3) інші неподаткові надходження.
Зарахування безпідставно збережених коштів відноситься до інших неподаткових надходжень доходу місцевого бюджету в розумінні статті 9 Бюджетного кодексу України, для якого Міністерство фінансів України не передбачило існування окремого коду бюджетної класифікації.
Отже, з метою фактичної реалізації судових рішень щодо стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати Харківською міською радою було застосовано реквізити для зарахування окремих платежів місцевого бюджету м. Харкова, які щорічно отримуються Харківською міською радою від УДКСУ у м. Харкові.
Крім того, Харківська міська рада як розпорядник бюджетних коштів місцевого бюджету м. Харкова (відповідно до статті 20 Бюджетного кодексу України) та як орган місцевого самоврядування (відповідно до статті 28 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”) забезпечує виконання місцевого бюджету, яке полягає в обліку та контролі доходів місцевого бюджету. Оскільки інші неподаткові надходження, до яких відноситься і безпідставно збережені кошти, є одним із джерел формування доходів місцевого бюджету, УДКСУ у м. Харкові і передбачений код бюджетної класифікації для даного виду платежу як для окремого елемента формування доходу бюджету м. Харкова.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про наявність у справі достатніх правових та фактичних підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується статтею 129 ГПК України, відповідно до якої судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підставі, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. У зв'язку з чим, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача в розмірі 10.649,95 грн., в іншій частині (3.794,11) залишаються за позивачем.
На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 4, 20, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕПІЦЕНТР К» (04128, м. Київ, вул. Берковецька, буд. 6-К, код ЄДРПОУ 32490244) на користь Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, буд. 7, код ЄДРПОУ 04059243) безпідставно збережені в період з 01.03.2019 по 31.08.2019 кошти за використання земельної ділянки по просп. Гагаріна, 352 у м. Харкові (кадастровий номер 6310138800:15:001:0060) у розмірі орендної плати у сумі 709.996,94 грн. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 10.649,95 грн.
3. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
4. В решті позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду через Господарський суду Харківської області протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено "09" липня 2020 р.
Суддя О.В. Бринцев
/справа №922/1324/20/