ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул. Б.Хмельницького, 44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про відмову в забезпеченні позову
09.07.2020Справа № 910/7155/20
Суддя Господарського суду міста Києва Нечай О.В., розглянувши
заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЙМ Кампус"
про забезпечення позову
у справі № 910/7155/20
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЙМ Кампус"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автолюкс Транс"
про стягнення 429 395,06 грн
Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕЙМ Кампус" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автолюкс Транс" (далі - відповідач) про стягнення 429 395,06 грн, з яких 279 424,66 грн заборгованості по суборендній платі, 9 802,74 грн пені за прострочення оплати суборендної плати, 15 116,38 грн 30 % річних за прострочення оплати суборендної плати, 77 270,00 грн заборгованості по компенсації комунальних послуг, 342,01 грн 3 % річних за прострочення оплати комунальних послуг, 47 350,00 грн заборгованості по компенсації експлуатаційних платежів та 89,27 грн 3 % річних за прострочення оплати експлуатаційних платежів.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за Договором суборенди частини нежитлових приміщень № 12 від 01.06.2019.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.06.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/7155/20, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 01.07.2020.
17.06.2020 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про забезпечення позову, відповідно до якої позивач просить суд накласти арешт на рухоме майно відповідача та заборонити будь-яким особам вживати будь-які дії щодо відчуження (в тому числі передачі в заставу, оренду) транспортних засобів, згідно з переліком, вказаним у прохальній частині заяви.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.06.2020 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЙМ Кампус" про забезпечення позову було відмовлено.
У підготовчому засіданні 01.07.2020 судом було оголошено перерву до 29.07.2020.
08.07.2020 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про забезпечення позову, відповідно до якої позивач просить суд накласти арешт в межах суми пред'явленого позову, на належне відповідачу рухоме майно та заборонити будь-яким особам вживати будь-які дії щодо відчуження (в тому числі передачі в заставу, оренду) транспортного засобу SCANIA G410 НОМЕР_2, 2013 року випуску, (VIN) НОМЕР_1, об'єм двигуна 12740 куб.см., дата реєстрації транспортного засобу 04.05.2018.
Обґрунтовуючи необхідність вжиття заходів забезпечення позову, позивач зазначає, що відповідач ухиляється від виконання зобов'язань за укладеним між сторонами договором та намагається реалізувати транспортні засоби, які знаходяться у його власності, а також наявність відкритих виконавчих проваджень щодо відповідача, а також податкового боргу та, відповідно, виникнення у органів податкової служби права передати майно платника податків, який має податковий борг, у податкову заставу. За доводами позивача, метою застосування заходів забезпечення позову є недопущення реалізації відповідачем транспортного засобу SCANIA G410 НОМЕР_2, 2013 року випуску, (VIN) НОМЕР_1, за рахунок якого може бути виконано рішення суду в разі задоволення позову та уникнення створення інших обтяжень, що може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, тоді як у разі незастосування судом вказаних вище заходів забезпечення позову існує реальна загроза ускладнення виконання рішення суду.
Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЙМ Кампус" про забезпечення позову і додані до неї матеріали, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з частиною 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується:
1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
3) встановленням обов'язку вчинити певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;
6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту;
7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору;
8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності;
9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;
10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.
За приписами частин 1, 6 статті 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Суд зазначає, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Забезпечення позову - це по суті обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача (відповідачів) з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
При розгляді заяв про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих заявником на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
Так, предметом заявленого позову, як було вказано вище, є вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості, з урахуванням штрафних санкцій, в загальному розмірі 429 395,06 грн.
Позов мотивовано неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за Договором суборенди частини нежитлових приміщень № 12 від 01.06.2019.
Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Втім, як встановлено судом, позивачем у заяві про забезпечення позову не наведено достатніх обґрунтувань та не надано суду достатніх доказів, у розумінні чинного процесуального закону, з якими пов'язується можливість застосування певного заходу забезпечення позову.
Відповідно до ч. 4 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Суд зазначає, що обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягається, зокрема, збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та як наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних законом інтересів інших учасників справи або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
В той же час, у поданій заяві про забезпечення позову позивачем не наведено належних доводів, які б свідчили про наявність зв'язку між запропонованими ним заходами забезпечення позову та предметом позову, зокрема, не обґрунтовано доцільність вжиття таких заходів та не обґрунтовано адекватності обраного виду забезпечення позову заявленим позовним вимогам.
Позивачем при поданні позовної заяви обрано спосіб захисту порушеного, на його думку, права шляхом стягнення грошових коштів з відповідача, тоді як у заяві про забезпечення позову позивач просить суд накласти арешт та заборонити будь-яким особам вживати будь-які дії щодо відчуження (в тому числі передачі в заставу, оренду) транспортного засобу SCANIA G410 НОМЕР_2, 2013 року випуску, (VIN) НОМЕР_1.
Судом враховано, що обрані позивачем заходи забезпечення позову не повинні перешкоджати здійсненню господарської діяльності відповідача або мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану майна чи зниження його вартості.
В той же час, припущення позивача, що у випадку реалізації належного відповідачу транспортного засобу існує реальна загроза ускладнення виконання рішення суду в разі задоволення позову є необґрунтованими, відтак самі лише твердження позивача про потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення не є достатньою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову.
Суд повторно наголошує, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується судом під час розгляду заяви про забезпечення позову, у зв'язку з чим посилання позивача у заяві про забезпечення позову на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за Договором суборенди є безпідставними.
Інші доводи позивача, зокрема, наявність відкритих виконавчих проваджень щодо відповідача, а також податкового боргу та, відповідно, виникнення у органів податкової служби права передати майно платника податків, який має податковий борг, у податкову заставу також не є достатніми для постановлення ухвали про забезпечення позову, на що також звертав увагу суд при постановленні ухвали про відмову в забезпеченні позову від 18.06.2020.
Відтак, позивачем у встановленому процесуальним законом порядку не доведено суду, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови в задоволенні заяви позивача про забезпечення позову.
Керуючись статтями 136 - 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЙМ Кампус" про забезпечення позову відмовити.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строк, передбачені статтями 254 - 256 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням пункту 4 розділу Х "Прикінцеві положення" та підпункту 17.5 пункту 17 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О.В. Нечай