ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
08.07.2020Справа № 910/13957/19
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді - Приходько І.В.,
секретар судового засідання - Денисевич А.Ю.,
розглянувши у судовому засіданні матеріали
позовної заяви ОСОБА_1
до відповідача 1: ОСОБА_2
відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Квін"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів ШЕВЧЕНКІВСЬКА РАЙОННА В МІСТІ КИЄВІ ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ в особі відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців
про зобов'язання вчинити дії,
за участю представників:
від позивача: Брагар А.А., ОСОБА_1
від відповідача 1: Лотиш А.М.
від відповідача 2: Лотиш А.М.
від третьої особи: не з'явився.
ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду міста Києва з вимогами (з урахуванням заяви про усунення недоліків позовної заяви) до ОСОБА_2 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Квін" про зобов'язання вчинити дії у зв'язку із виходом учасника з Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Квін".
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно нотаріально посвідченої заяви від 31.07.2019 ОСОБА_1 , володіючи часткою в розмірі 50% статутного капіталу товариства (відповідача-2), заявила про свій вихід зі складу учасників. Просила іншого учасника (відповідача-1) прийняти рішення про надання згоди на вихід зі складу учасників товариства. Зазначаючи про те, що рішення про надання згоди іншим учасником прийняте не було, у зв'язку з чим права позивача щодо припинення участі в товаристві є порушеними, сторона просить:
- зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Альфа-Квін" провести державну реєстрацію змін в Статуті Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Квін" у зв'язку з виходом ОСОБА_1 (прізвище до реєстрації шлюбу « ОСОБА_3 ») зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Квін" на підставі заяви про вихід учасника від 31.07.2019;
- виключити ОСОБА_1 (прізвище до реєстрації шлюбу « ОСОБА_3 ») зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Квін" та провести державну реєстрацію змін до відомостей в Державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців про зміну складу учасників.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.10.2019 залишено без руху позовну заяву Фізичної особи - ОСОБА_1 , надано позивачу строк для усунення недоліків, який становить десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, встановлено позивачу спосіб усунення недоліків у позовній заяві шляхом надання: відомостей щодо паспортних даних відповідач-1, підтверджених належними та допустимими доказами (копія паспорту, актуальний витяг з реєстру тощо).
21.10.2019 до Господарського суду міста Києва від позивача (з посиланням на вимоги ухвали суду від 16.10.2019) надійшла позовна заява у новій редакції. Відомостей щодо паспортних даних відповідача 1 - фізичної особи - ОСОБА_2 (дати народження, номеру та серії паспорту, громадянства тощо), підтверджених належними та допустимими доказами, стороною на виконання ухвали суду від 16.10.2019 надано не було.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.10.2019 суд звернувся до Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації із запитом щодо доступу до персональних даних фізичної особи ОСОБА_2 за формою, наведеною в додатку № 3 до Правил реєстрації місця проживання, затверджених Постановою КМУ № 207 від 02.03.2016, Зобов'язав Відділ з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації надати інформацію про місце проживання (перебування) фізичної особи ОСОБА_2 .
11.11.2019 до Господарського суду міста Києва від Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації на виконання ухвали суду від 28.10.2019 було надано інформацію про місце проживання (перебування) фізичної особи ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
Станом на 18.11.2019 недоліки позовної заяви було усунуто.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.11.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 18.12.2019.
16.12.2019 від відповідача-1 та відповідача-2 через відділ автоматизованого документообігу суду надійшли відзиви на позовну заяву.
18.12.2019 представник позивача подано відповідь на відзив.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.12.2019 відкладено підготовче засідання на 20.01.2020. На підставі статті 50 Господарського процесуального кодексу України залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів ШЕВЧЕНКІВСЬКУ РАЙОННУ В МІСТІ КИЄВІ ДЕРЖАВНУ АДМІНІСТРАЦІЮ в особі відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців.
Підготовче засідання, призначене на 20.01.2020, не відбулося у зв'язку із перебуванням судді Приходько І.В. на лікарняному.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.01.2020 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, призначено підготовче засідання на 10.02.2020.
05.02.2020 представником ОСОБА_2 надано клопотання про відкладення розгляду справи.
05.02.2020 представником ОСОБА_2 надано клопотання про виклик до суду позивача ОСОБА_1
05.02.2020 представником ОСОБА_2 надано письмові пояснення.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.02.2020 відкладено підготовче засідання у даній справі на 24.02.2020, клопотання Фізичної особи - ОСОБА_1 задоволено, витребувано у відповідача-2 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Квін" - належним чином завірені копії первинних бухгалтерських документів, котрі підтверджують господарські операції щодо внесення всіма учасниками товариства своїх вкладів до статутного фонду (капіталу), клопотання Фізичної особи - Невмержицької Олени Олександрівни задоволено, витребувано у позивача - Фізичної особи - ОСОБА_1 - оригінали документів про сплату позивачем частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Квін".
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.02.2020 відкладено підготовче засідання у даній справі на 04.03.2020, повторно витребувано у відповідача-2 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Квін" - належним чином завірені копії первинних бухгалтерських документів, котрі підтверджують господарські операції щодо внесення всіма учасниками товариства своїх вкладів до статутного фонду (капіталу).
03.03.2020 представником ОСОБА_1 надано клопотання про залучення доказів у справу.
03.03.2020 представником ОСОБА_2 надано письмові пояснення.
03.03.2020 представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Квін" надано письмові пояснення.
03.03.2020 представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Квін" надано клопотання про долучення до матеріалів справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.03.2020, враховуючи відсутність клопотань та повідомлень учасників судового процесу про намір вчинити дії, строк вчинення яких обмежений підготовчим провадженням, судом закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 08.04.2020.
З метою попередження виникнення та запобігання поширення гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом COVID-19, судове засідання, призначене на 08.04.2020 не відбулось.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.04.2020 призначено розгляд справи по суті на 01.06.2020.
21.04.2020 представником Шевченківської районної у м.Києві державної адміністрації в особі відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців подано клопотання про розгляд справи без участі представника.
28.05.2020 представником ОСОБА_2 надано письмові пояснення.
01.06.2020 представником ОСОБА_1 надано письмові пояснення.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.06.2020 відкладено розгляд справи по суті на 08.07.2020.
Позивач та представник позивача у судовому засіданні 08.07.2020 надали додаткові пояснення, зазначили, що підтримують позовні вимоги в повному обсязі та просили задовольнити позов повністю.
Представник відповідача-1 та відповідача-2 у судовому засіданні 08.07.2020 заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву та додаткових поясненнях.
Представник третьої особи у судове засідання 08.07.2020 не з'явився. Про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Згідно із ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
При цьому, судом враховуються, що 21.04.2020 представником третьої особи подано клопотання про розгляд справи за відсутності повноважного представника .
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд,-
Товариство з обмеженою відповідальністю "Альфа-Квін" є юридичною особою, зареєстрованою у відповідності до законодавства України ШЕВЧЕНКІВСЬКОЮ РАЙОННОЮ В МІСТІ КИЄВІ ДЕРЖАВНОЮ АДМІНІСТРАЦІЄЮ від 18.11.2003, про що в журналі обліку реєстраційних справ зроблено запис за № 20112. Ідентифікаційний код у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань - 32736439.
Згідно з положеннями 7.1. Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Квін", затвердженого загальними зборами учасників від 21.09.2004 (протокол № 3) та зареєстрованого в установленому порядку, учасниками товариства є:
- ОСОБА_2 (відповідач-1), ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , яка володіє часткою учасника у розмірі 250 000 грн., що становить 50% статутного капіталу товариства.
- ОСОБА_5 (позивач), ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , яка володіє часткою учасника у розмірі 250 000 грн., що становить 50% статутного капіталу товариства.
Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва у справі № 752/25243/17 від 26.02.2018 підтверджується факт того, що після розірвання шлюбу прізвище ОСОБА_5 змінено на її дошлюбне прізвище « ОСОБА_1 ».
Пунктом 11.1. Статуту ТОВ "Альфа-Квін" встановлено, що учасник товариства має право вийти з товариства, повідомивши товариство про свій вихід не пізніше, ніж за три місяці до виходу.
Як вбачається з матеріалів справи, 31.07.2019 позивачем було підписано заяву про вихід зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Квін", в якій ОСОБА_1 зазначила, що припиняє свою участь у складі учасників товариства та просить іншого учасника прийняти рішення про надання згоди на її вихід зі складу учасників.
Справжність підпису ОСОБА_1 засвідчена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу - Іващенко О.В.
Вказана заява була направлена на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Квін" рекомендованим листом із зворотнім повідомленням.
В свою чергу, поштове відправлення не було вручено адресату, у зв'язку з чим лист із зворотнім повідомленням повернувся 29.08.2019 відправникові. Зазначені обставини зафіксовані у свідоцтві від 04.09.2019 № 8892, виданому приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу - Іващенко О.В. Крім того, факт повернення заяви ОСОБА_1 від 31.07.2019 без вручення адресату не заперечується сторонами по справі.
Позивач зазначає, що з метою досудового врегулювання спору та вирішення питання виходу зі складу учасників та видачі частини майна в натурі, ним було 23.08.2019 направлено повідомлення безпосередньо на адресу іншого учасника товариства - ОСОБА_2 (відповідач-1). Проте, як вбачається з наданих позивачем доказів, зазначене поштове відправлення також не було вручене адресату, про що зроблено напис: «не вручено під час доставки: інші причини».
Зазначаючи про те, що як відповідач-1, так і відповідач-2 в особі директора Товариства ухиляються від отримання документів, не вирішують питання щодо надання згоди іншого учасника на вихід позивача з учасників товариства, не скликають загальні збори, які ініціюються позивачем, ігнорують звернення позивача, а також не вчиняють дії стосовно проведення державної реєстрації змін у Статуті, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Як встановлено судом, у позовній заяві ОСОБА_1 заявлено дві вимоги немайнового характеру, в яких позивач просить суд зобов'язати Товариство вчинити дії з реєстрації змін у статутних документах, які пов'язані з виходом ОСОБА_1 зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Квін", а саме:
- зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Альфа-Квін" провести державну реєстрацію змін в Статуті Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Квін" у зв'язку з виходом ОСОБА_1 (прізвище до реєстрації розірвання шлюбу « ОСОБА_3 ») зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Квін" на підставі заяви про вихід учасника від 31.07.2019;
- виключити ОСОБА_1 (прізвище до реєстрації розірвання шлюбу « ОСОБА_3 ») зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Квін" та провести державну реєстрацію змін до відомостей в Державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців про зміну складу учасників.
Таким чином, предметом пред'явленого позову є зобов'язальні правовідносини між Товариством та його учасником, які виникли у зв'язку з вчиненням позивачем дій, направлених на реалізацію його права на вихід зі складу учасників Товариства у встановленому Законом порядку.
Заперечуючи проти заявлених позовних вимог, представник відповідачів наполягав на відсутності правових підстав для зобов'язання ТОВ "Альфа-Квін" на проведення державної реєстрації змін у Статуті у зв'язку з виходом ОСОБА_1 зі складу учасників саме на підставі заяви про вихід з учасників Товариства, посилаючись на те, що внесення змін є компетенцією Загальних зборів учасників, тоді як зміни у Статут не приймалися та не оформлювалися у порядку, визначеному самим Статутом та чинним законодавством України.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, з огляду на наступне.
Зі змісту ст.ст. 83, 87 ЦК України, Товариством є організація, створена шляхом об'єднання осіб (учасників), які мають право участі у цьому товаристві. Товариство може бути створено однією особою, якщо інше не встановлено законом. Установчим документом товариства є затверджений учасниками статут або засновницький договір між учасниками, якщо інше не встановлено законом. Юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації.
Відповідно до частин першої, третьої статті 167 ГК України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Володіння корпоративними правами не вважається підприємництвом. Законом можуть бути встановлені обмеження певним особам щодо володіння корпоративними правами та/або їх здійснення. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.
Статтею 116 ЦК України унормовано права учасників господарського товариства. Так, учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом, вийти з товариства.
Частиною першою статті 148 ЦК України в редакції, чинній до 17 червня 2018 року, було встановлено, що учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право вийти з товариства, заявивши про це не пізніше ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений статутом.
Судом встановлено, що аналогічні положення щодо виходу учасника з товариства містить Статут ТОВ "Альфа-Квін" у редакції затвердженій загальними зборами учасників від 21.09.2004 (протокол № 3).
В свою чергу, з 17 червня 2018 року законодавче регулювання, наведене в статті 24 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», визначає, що учасник товариства, частка якого у статутному капіталі товариства становить 50 або більше відсотків, може вийти з товариства за згодою інших учасників. Рішення щодо надання згоди на вихід учасника з товариства може бути прийнято протягом одного місяця з дня подання учасником заяви, якщо інший строк не передбачений статутом. Якщо для виходу учасника необхідна згода інших учасників товариства, він може вийти з товариства протягом одного місяця з дня надання такої згоди останнім учасником, якщо менший строк не визначений такою згодою.
Частиною 5 статті 24 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» визначено, що учасник вважається таким, що вийшов з товариства, з дня державної реєстрації його виходу.
Разом з цим, відповідно до частини 4 статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин та пред'явлення даного позову) для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, у тому числі змін до установчих документів юридичної особи, крім змін до відомостей, передбачених частиною п'ятою цієї статті, зокрема, подаються такі документи:
- заява про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі;
- примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про зміни, що вносяться до Єдиного державного реєстру, крім внесення змін до інформації про кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) юридичної особи, у тому числі кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) її засновника, якщо засновник - юридична особа, про місцезнаходження та про здійснення зв'язку з юридичною особою;
- примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про вихід із складу засновників (учасників) та/або заява фізичної особи про вихід із складу засновників (учасників), справжність підпису на якій нотаріально засвідчена, та/або договору, іншого документа про перехід чи передачу частки засновника (учасника) у статутному (складеному) капіталі (пайовому фонді) юридичної особи, та/або рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про примусове виключення із складу засновників (учасників) юридичної особи або ксерокопія свідоцтва про смерть фізичної особи, судове рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою - у разі внесення змін, пов'язаних із зміною складу засновників (учасників) юридичної особи;
При цьому, частиною 5 статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» визначено, що для державної реєстрації змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників товариства з обмеженою відповідальністю або товариства з додатковою відповідальністю (далі в цій частині - товариство) подаються такі документи:
1) заява про державну реєстрацію змін до цих відомостей;
2) документ про сплату адміністративного збору;
3) один із таких відповідних документів: а) рішення загальних зборів учасників товариства про визначення розміру статутного капіталу та розмірів часток учасників; б) рішення загальних зборів учасників товариства про виключення учасника з товариства; в) заява про вступ до товариства; г) заява про вихід з товариства.
Документи подаються учасником, який виходить з товариства, або його спадкоємцем чи правонаступником для випадків якщо подається документ, зазначений у підпункті "г" вказаної частини статті.
З аналізу наведених вище положень законодавства вбачається, що на час виникнення спірних правовідносин діяв певний порядок для оформлення товариством виходу особи зі складу його учасників, що втілювався у рішенні товариства про зміни в установчих документах товариства чи відповідних судових рішеннях та подальшій державній реєстрації цих змін.
Згідно зі змінами до законодавства, яке регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, їхньої символіки (у випадках, передбачених законом), громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців, право ініціювати реєстрацію змін у складі учасників товариства з обмеженою відповідальністю надано відповідним учасникам товариства.
Така реєстрація в державному реєстрі здійснюється (за ініціативи як товариства так і учасника) з метою фіксації змін відомостей про юридичну особу, засвідчення державою змін у статутних документах товариства, що відбулися на підставі відповідних юридичних фактів.
Суд звертає увагу сторін, що реєстрація внесених змін до статутних документів товариства здійснюється в межах правовідносин з державної реєстрації юридичних осіб, а не в межах зобов'язальних правовідносин між товариством та його колишнім учасником.
У разі якщо всупереч законодавству, яке діяло на час звернення позивача до суду, товариство не вчиняло дії у зв'язку з виходом учасника з товариства, у тому числі не вирішувало питання про внесення змін до установчих документів товариства, то підстави для виникнення в товариства перед учасником обов'язку внести до ЄДР такі зміни відсутні. А учасник товариства мав право встановлювати фактичні обставини свого виходу з товариства у спорі з товариством про виконання обов'язків, пов'язаних з таким виходом, спростовуючи дані, внесені до ЄДР.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.04.2020 у справі № 910/7674/18.
Враховуючи викладене, суд зазначає, що заявлена позивачем позовна вимога про зобов'язання ТОВ "Альфа-Квін" провести державну реєстрацію змін в Статуті у зв'язку з виходом ОСОБА_1 зі складу учасників на підставі заяви про вихід учасника від 31.07.2019, так само як і позовна вимога щодо виключення ОСОБА_1 зі складу учасників з проведенням державної реєстрації змін до відомостей в ЄДР про зміну складу учасників, не є належним та ефективним способом захисту права учасника товариства, про порушення якого зазначає позивач.
Суд також вважає за необхідне зазначити наступне.
Як вбачається з вищенаведених положень законодавства, для здійснення державної реєстрації відповідних змін (на внесенні яких наполягає позивач), реєстратору має бути подано оригінал заяви особи про вихід із складу учасників, справжність підпису на якій нотаріально посвідчена (частина 4 статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»).
В свою чергу, як було встановлено судом та не заперечується представниками сторін, оригінал заяви позивача про вихід з товариства від 31.07.2019, який направлявся на адресу ТОВ "Альфа-Квін" рекомендованим поштовим листом із зворотнім повідомленням, не було вручено адресату, у зв'язку з чим лист із зворотнім повідомленням повернувся 29.08.2019 відправникові. Зазначені обставини також зафіксовані у свідоцтві від 04.09.2019 № 8892, виданому приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу - Іващенко О.В.
Таким чином, зважаючи на встановлений факт відсутності у відповідачів оригіналу заяви позивача про вихід зі складу підприємства, справжність підпису на якій нотаріально посвідчена, враховуючи приписи п. 10 ч. 4 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», відповідач-2 позбавлений технічної можливості провести державну реєстрацію змін до установчих документів, пов'язаних із зміною складу учасників, що виключає підстави для задоволення даного позову, а відтак є окремою підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18.12.2018 у справі № 904/851/18.
Суд зауважує, що порушені сторонами питання стосовно правомірності майнових вимог, які, окрім іншого, містилися у заяві ОСОБА_1 про вихід зі складу учасників від 31.07.2019 (так само як і заперечення відповідачів щодо належного виконання обов'язку позивача з оплати частки у статутному капіталі) не підлягають дослідженню у межах провадження по даній справі, зважаючи на предмет доведення та суть заявлених позовних вимог.
Частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Це стосується позивача, який мав довести наявність тих обставин, на підставі яких він звернувся до господарського суду з позовними вимогами належними та допустимими доказами, поданими у відповідності до приписів чинного процесуального законодавства.
Суд звертає увагу позивача, що відповідно до положень ч. 4 ст. 74 ГПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.
Рішення суду про задоволення позову може бути прийнято виключно у тому випадку, коли подані позивачем докази дозволять суду зробити чіткий, конкретний та безумовний висновок про обґрунтованість та законність вимог позивача.
Суд зазначає, що позивач, заявляючи позов та обираючи спосіб захисту повинен дбати про те, щоб резолютивна частина рішення, в якій остаточно закріплюється висновок суду щодо вимог позивача, могла бути виконана в процесі виконавчого провадження у справі, адже у кінцевому результаті ефективний засіб повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.
При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.
При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Відтак, Держава Україна несе обов'язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.
На це вказується, зокрема, і у пункті 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 02.11.2004 №15-рп/2004 у справі №1-33/2004, де зазначено, що верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, яка здійснюється, зокрема і судом як основним засобом захисту прав, свобод та інтересів у державі.
Крім того, Конституційний Суд України у п. 9 мотивувальної частини рішення від 30.01.2003 №3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
У п. 26 рішення від 15.05.2008 Європейського суду з прав людини у справі "Надточій проти України" суд нагадує, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.
За приписами ст. ст. 3, 15, 16 ЦК України, які передбачають право кожної особи на судовий захист саме порушеного цивільного права. За результатами розгляду спору має бути встановлено не лише наявність підстав на які позивач посилається в обґрунтування своїх позовних вимог, але й визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце.
Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.
Враховуючи наведене, повно і всебічно з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки пред'явлений позивачем позов не є належним та ефективним способом захисту права учасника товариства, про порушення якого зазначає позивач.
За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, з покладенням судового збору на позивача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. У задоволенні позову відмовити.
2. Судовий збір покласти на позивача.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.
Повний текст рішення складено та підписано 09.07.2020.
Суддя І.В. Приходько