ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
23.06.2020Справа № 910/12454/19
За позовом Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал";
до Державного підприємства "Центральна учбово-тренувальна база по ковзанярському спорту "Льодовий стадіон";
про стягнення 33 263,07 грн.
Суддя Мандриченко О.В.
Секретар судового засідання Дюбко С.П.
Представники:
Від позивача: Драчова М.С., довіреність № 429 від 23.01.20;
Від відповідача: Стеценко О.Л., ордер № 1004504 від 30.10.2019.
Приватне акціонерне товариство "Київводоканал" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Центральна учбово-тренувальна база по ковзанярському спорту "Льодовий стадіон" про стягнення грошових коштів у розмірі 33 263,07 грн. за скид стічних від із перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.09.2019 було відкрито провадження у справі № 910/12454/19, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження у зв'язку з малозначністю в порядку п. 1 ч. 5 ст. 12, ч. 1 ст. 247, ч .1 ст. 250 Господарського процесуального кодексу України, відповідачу визначено строк для подання відзиву на позов та заперечень на відповідь на відзив, позивачу - строк для подання відповіді на відзив.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.10.2019 постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 19.11.2019.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.11.2019 задоволено заяву Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" про забезпечення доказів та витребувано у Слідчого управління Головного управління Національної поліції України (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 15) журнал-акт відбору проб стічних вод промислових підприємств № 4, який використовувався пробовідбірником ПрАТ "АК "Київводоканал" Вигорніцьким Г. І. у 2017 році.
У підготовчому засіданні 10.12.2019 суд дійшов висновку про оголошення перерви у зв'язку з необхідністю уповноваження представника позивача на отримання доказів від Головного управління Національної поліції України.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.12.2019 повторно зобов'язано Головне управління Національної поліції України надати суду журнал-акт відбору проб стічних вод промислових підприємств № 4, який використовувався пробовідбірником ПрАТ "АК "Київводоканал" Вигорніцьким Г. І. у 2017 році.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.01.2020 витребувано від Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києв (01010, м. Київ, вул. Московська, 30) журнал-акт відбору проб стічних вод промислових підприємств № 4, який використовувався пробовідбірником ПрАТ "АК "Київводоканал" Вигорніцьким Г. І. у 2017 році. Уповноважено на одержання витребуваних від Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції України у м. Києві доказів представника Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" адвоката Драчову Марію Сергіївну.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.02.2020 повторно витребувано від Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києв (01010, м. Київ, вул. Московська, 30) журнал-акт відбору проб стічних вод промислових підприємств № 4, який використовувався пробовідбірником ПрАТ "АК "Київводоканал" Вигорніцьким Г. І. у 2017 році. Уповноважено на одержання витребуваних від Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції України у м. Києві доказів представника Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" адвоката Драчову Марію Сергіївну.
06.02.2020 господарським судом було постановлено окрему ухвалу про порушення Печерським управлінням поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві вимог Господарського процесуального кодексу України та доведено її до відома та належного реагування начальнику Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві та начальника Головного управління Національної поліції у м. Києві з метою дослідження обставини, наведених в окремій ухвалі, вирішення питання про відповідальність винних в допущених порушеннях працівниками органу Національної поліції у м. Києві вимог чинного законодавства України та вжиття заходів для недопущення порушень у подібних випадках, зобов'язано про результати розгляду окремої ухвали повідомити Господарський суд міста Києва в строк до 22.02.2020 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.02.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу № 910/12454/19 до судового розгляду по суті.
У судовому засіданні 19.03.2020 було оголошено перерву до 30.04.2020.
Підготовче судове засідання, призначене на 30.04.2020, не відбулося у зв'язку з необхідністю попередження виникнення та запобігання поширення гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом COVID-19, зважаючи на період карантину, визначений постановою КМУ "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" від 11.03.2020 №211, з урахуванням рішення Уряду про заборону пасажирських перевезень та обмеження кількості учасників масових заходів, а також листа Ради суддів України від 16.03.2020 9/рс-186/20.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.06.2020 призначено розгляд справи на 23.06.2020 р.
В судовому засіданні 23.06.2020 представник позивача позов підтримав, просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та своїх письмових поясненнях.
Представник відповідача у судовому засідання 23.06.2020 р. проти позовних вимог заперечував, у задоволенні позову просив відмовити з підстав, викладених у своїх письмових запереченнях на позовну заяву.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
27.08.2004 між Відкритим акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київводоканал" (в подальшому було змінено організаційно-правову форму товариства з "відкритого" на "приватне", далі - позивач, постачальник) та Державним підприємством "Центральна учбово-тренувальна база по ковзанярському спору "Льодовий стадіон" (далі - відповідач, абонент) було укладено Договір на приймання стічних вод через приєднані мережі № 04774/1-5-01 (далі - Договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язується надавати абоненту послуги з постачання питної води та приймання від нього стічних вод у міську каналізаційну мережу, а абонент зобов'язується здійснювати своєчасну оплату наданих йому постачальником послуг на умовах цього договору, дотримуватись порядку користування питною водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод, що встановлені Правиами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України № 65 від 01.07.1994, зареєстрованих в Міністерстві юстиції 22.07.1994 № 165/374 (далі - Правила користування), Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 37 від 19.02.2002, зареєстрованих в Міністерстві юстиції 26.04.2002 за № 403/6691 (далі - Правила приймання), а також дотримуватись норм, визначених іншими нормативними актами, що регулюють правовідносини, які виникають за цим Договором (п. 1.2 Договору).
Виконавчим органом Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) розпорядженням від 12.10.2011 № 1879 затверджені Правила приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва (далі - Правила № 1879).
Пунктом 1.5 Правил № 1879 встановлено, що правила встановлюють вимоги до Абонентів, які скидають стічні води до міської каналізації, регламентують взаємні права та обов'язки Абонентів і Водоканалу, порядок визначення величини плати за скидання стічних вод у міську каналізацію, порядок контролю за виконанням цих Правил, відповідальність та засоби впливу за їх порушення.
Згідно з п. 2.1 Правил № 1879 ПрАТ «АК «Київводоканал» має право здійснювати контроль за якістю стічних вод, що надходять від Абонента в систему каналізації м. Києва, а також режимом та обсягом скидання.
Позивач вказував, що з метою контролю якості стічних вод, що надходять від ДП «ЦУТБ «Льодовий стадіон» у каналізаційні мережі м. Києва, представниками управління екологічного нагляду, перейменованого на департамент екологічного нагляду Позивача (далі - УЕН/ДЕН) 12.04.2017 та 29.11.2018 було здійснено відбори проб стічних вод, які скидаються з об'єкта, розташованого за адресою: м. Київ, просп. Академіка Глушкова, 9 з контрольного колодязя 1/11 ДП «ЦУТБ «Льодовий стадіон» для вимірювання показників їх складу та властивостей.
Позивач зазначає, що за результатами лабораторних досліджень проб стічних вод, відібраних 12.04.2017 та 29.11.2018 працівниками УЕН/ДЕН були складені протоколи, в яких зафіксовано невідповідність стічних вод, які Абонент скидає в систему каналізації м. Києва, Правилам № 1879.
За перевищення допустимих концентрацій речовин в стічних водах, виявлених за результатами відбору проб 12.04.2017 та 29.11.2018, позивачем, на підставі п. 6.2.17 Правил, було розраховано плату за скид стічних вод з перевищенням ДК, що складає 33 263,07 грн.
Листами-попередженнями від 31.05.2017 та від 27.12.2018 позивачем були направлені відповідачу розрахунки № 15/ДК-2017-04-07/107-Ф від 12.04.2017, № 15/ДК-2018-11-07/107-Ф від 29.11.2018 нарахувань плати за скид стічних вод з перевищенням ДК та рахунки на оплату від 10.05.2017 № 4032 та від 19.12.2018 № 06013121, які відповідачем оплачені не були, у зв'язку з чим позивач звернувся з даним позовом до суду.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.
Відповідач є державним підприємством, єдиним засновником якого, згідно з інформацією, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, є Міністерство молоді та спорту України.
Відповідно до п. 1 Положення "Про Міністерство молоді та спорту України", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 липня 2014 р. N 220 (далі - Положення) Міністерство молоді та спорту України (Мінмолодьспорт) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.
Мінмолодьспорт є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у молодіжній сфері, сферах фізичної культури і спорту, національно-патріотичного виховання.
Основними завданнями Мінмолодьспорту є забезпечення формування та реалізація державної політики у молодіжній сфері, сферах фізичної культури і спорту, національно-патріотичного виховання, участь у формуванні та реалізація в межах повноважень, передбачених законом, державної політики у сфері волонтерської діяльності (п. 3 Положення).
Підпунктом 15 пункту 4 Положення Мінмолодьспорт відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, засновує в установленому порядку державні центри олімпійської підготовки.
До об'єктів, діяльність яких забезпечує соціальний розвиток, збереження та підвищення культурного, наукового потенціалу, духовних цінностей відноситься, зокрема, об'єкти освіти, крім навчальних закладів, майно яких вноситься до статутного капіталу акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування відповідно до Закону України "Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", фізичної культури, спорту і науки, що фінансуються з державного бюджету (ч. 2 ст. 5 Закону України "Про приватизацію державного майна", який діяв в період виникнення спірних відносин між сторонами).
В свою чергу, відповідач є державним підприємством, яке належить до сфери управління Мінмолодьспорту, а основним видом діяльності відповідача є діяльність у сфері спорту, що також підтверджується інформацією, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Відтак, вказане вище свідчить про те, що відповідач є об'єктом соціально-культурного призначення, яке належить до сфери управління Мінмолодьспорту.
Відповідно до п. 3.3.6 Правил для балансоутримувачів житлового фонду та об'єктів соціально-культурного призначення, які не скидають стічні води технологічного та/або непобутового походження, або у яких немає орендарів чи інших суб'єктів, що скидають стічні води технологічного та/або непобутового походження, а також для об'єктів Водоканалу Умови на скид не потрібні.
Враховуючи викладене, оскільки відповідач є балансоутримувачем об'єкту соціально-культурного призначення, необхідність отримання умов на скид на відповідача не поширюється.
Відповідно до п. 6.2.16 Правил № 1879 відбір проб реєструється Водоканалом у Журналі-акті відбору проб стічних вод Абонентів за формою, наведеною у додатку 4 до цих Правил.
Відповідно до ч. 2 ст. 80 ГПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
ПрАТ «АК «Київводоканал» звертаючись до Господарського суду міста Києва вказував, що подання доказу, а саме журнал-акт відбору проб стічних вод промислових підприємств № 4, який використовувався пробовідбірником ПрАТ «АК «Київводоканал» та у якому зафіксовано відбір 12.04.2017 проб стічних вод з об'єкта відповідача, є неможливим, оскільки останній був вилучений Головним слідчим управлінням Національної поліції України в ході обшуку 29.01.2018 в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017000000001613 від 27.12.2017.
З огляду на викладене, судом було задоволено заяву Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" про забезпечення доказів та неодноразово витребувано у Слідчого управління Головного управління Національної поліції України та Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції України журнал-акт відбору проб стічних вод промислових підприємств № 4 за 2017 рік.
Однак, за час розгляду справи, вищевказана ухвала суду виконана не була, витребувані докази суду надані не були.
Відповідно до частини 9 статті 81 ГПК України у разі неподання учасником справи витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання та яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання таких доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.
Враховуючи вищевикладені обставини, судом було розглянуто справу № 910/12454/19 за наявними в ній доказами.
Як встановлено ст. ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Доводи позивача щодо того, що відповідачем здійснювався скид стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин не підтверджується жодним належним та допустимим доказом, а тому суд критично оцінює посилання позивача на вказані обставини.
З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача грошових коштів у розмірі 33 263, 07 грн. за скид стічних вод із перевищенням допустимих концентрацій речовин.
У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).
Зазначена правова позиція міститься у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13.02.2018 у справі № 910/947/17. Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи наведене, з'ясувавши повно і всебічно обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, надавши оцінку всім аргументам сторін, суд дійшов висновку, що позивачем належними та допустимими доказами не доведено обставини, покладені в основу позову, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Судовий збір за розгляд справи, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на позивача, оскільки позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 129, 231, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду відповідно до п. 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва протягом 20 (двадцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 08.07.2020
Суддя О.В. Мандриченко