61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002
іменем України
07.07.2020 Справа № 905/2415/19
Господарський суд Донецької області у складі судді Харакоза К.С.,
секретар судового засідання Стрюкова А.О.,
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Техпідряд", м.Хмельницький,
до відповідача Фізичної особи-підприємця Колесника Максима Валерійовича, смт. Верхньоторецьке, Ясинуватський район, Донецька область,
про стягнення 28600,00грн.,
за участю представників сторін:
від позивача - не з'явився,
від відповідача - не з'явився,
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Техпідряд", м.Хмельницький, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача Фізичної особи-підприємця Колесника Максима Валерійовича, смт. Верхньоторецьке, Ясинуватський район, Донецька область, про стягнення 28600,00грн.
В обґрунтування позовної заяви позивач посилається на те, що між позивачем та відповідачем за попередньою домовленістю було узгоджено укласти договір про надання послуг, за які відповідач - фізична особа-підприємець Колесник М.В. має отримати плату в сумі 28600,00грн. Після здійснення 06.08.2019р. позивачем перерахування зазначеної суми на рахунок відповідача, останній відмовився від підписання договору та надання відповідних послуг. Посилаючись на ст.ст. 1212, 1213 ЦК України позивач просить суд стягнути з відповідача безпідставно набуті грошові кошти в сумі 28600,00 грн.
Ухвалою суду від 27.01.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі 905/2415/19; справу №905/2415/19 вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою суду від 25.03.2020 постановлено розгляд справи №905/2415/19 здійснювати за правилами загального позовного провадження; призначити у справі підготовче засідання на 21.04.2020 року; встановити позивачу строк для надання відповіді на відзив із урахуванням вимог статті 166 ГПК України до 21.04.2020.
Від відповідача 20.03.2020 до суду надійшов відзив від 17.03.2020 року на позовні вимоги, в якому заперечує проти позову, зазначаючи, що суму 28600,00 грн. від позивача він отримав за користування за договором №05/08-19 від 05.08.2019р. авто техніки: - вантажний автопідйомник марки ВС 22 на шасі НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 ; - вантажний автокран марки КАМАЗ моделі 55111 КС55713 -1, реєстраційний номер НОМЕР_4 .
В якості обґрунтування виконання договору зі свого боку відповідачем надано копію договору №05/08-19 від 05.08.2019р., копію акту приймання-передачі від 05.08.2019р., копію акту про повернення майна від 03.09.2019р.
Присутній в судовому засіданні 11.03.2020 року відповідач просив відмовити в задоволення позовних вимог.
В судове засідання 07.07.2020 року представники сторін не з'явилися, про слухання справи були повідомлені належним чином.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши обставини спору, суд
За змістом позовної заяви предметом спору по справі є спонукання відповідача повернути позивачеві грошові кошти, які йому були перераховані позивачем за платіжним дорученням № 7 від 06.08.2019 р. на підставі ст.1212 ЦК України.
Статтею 1212 ЦК України встановлено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Аналіз указаної норми права дає підстави для висновку, що цей вид позадоговірних зобов'язань породжують такі юридичні факти: набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; відсутність для цього правових підстав або якщо такі відпали.
Майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в не заборонений цивільним законодавством спосіб з метою забезпечення породження учасниками відповідних правовідносин у майбутньому певних цивільних прав та обов'язків. Зокрема, унаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які прямо передбачені частиною другою статті 11 ЦК України.
Загальна умова частини першої статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов'язальних (договірних) відносинах, або отримане однією зі сторін у зобов'язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі статті 1212 ЦК України тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.
Якщо ж зобов'язання не припиняється з підстав, передбачених статтями 11, 600, 601, 604-607, 609 ЦК України, до моменту його виконання, таке виконання має правові підстави (підстави, за яких виникло це зобов'язання). Набуття однією зі сторін зобов'язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов'язання не є безпідставним.
Так, у разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 ЦК України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі. Чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання коштів).
Дослідивши матеріали справи судом встановлено наступні обставини:
Відповідно до умов укладеного між позивачем та відповідачем договору №05/08-19 від 05.08.2019 року, останній зобов'язався надати позивачу у строкове користування, у тому числі з правом передання у користування третім особам рухоме майно: вантажний автопідйомник марки ВС 22 на шасі НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 та вантажний автокран марки КАМАЗ моделі 55111 КС55713 -1, реєстраційний номер НОМЕР_4 . (т.1. а.с. 40-41).
Пунктом 2.1. договору визначено, що договір укладено на строк користування майном. Умовами договору плату за користування майном не визначено. Сторони договору визначено як Позичкодавець (відповідач) та Користувач (позивач).
За актом приймання-передачі від 05.08.2019 по відповідач передав, а позивач отримав майно, що визначене в договорі. (т.1, а.с. 42), яке позивач повернув 03.09.2019 за актом повернення майна від (т.1, а.с. 43).
Таким чином належне відповідачу майно перебувало у користуванні позивача протягом період 05.08 - 03.09.2019р.
06.08.2019, у період знаходження майна відповідач у користуванні, позивач перерахував за платіжним дорученням №7 на поточний рахунок відповідача суму 28600,00 гривень.
Аналізуючи викладені обставини у системному взаємозв'язку:
- відповідач передав майно у користування позивачу,
- позивач сплатив відповідачу грошові кошти,
- сторони по справі є господарюючими суб'єктами, метою діяльності яких є отримання прибутку,
суд приходить до висновків, що між сторонами фактично склалися відносини найму (оренди) майна.
За змістом положень ст. 235 ЦК України, правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, є удаваним, та, якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.
З огляду на наведене суд вважає договір від 05.08.2019р. удаваним правочином позички, який приховує орендні відносини між сторонами.
За змістом положень ст. ст. 759, 761 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування на певний строк за плату, розмір якої, якщо не встановлений договором, визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення.
Викладене зумовлює висновок суду, що спірна сума, яка була сплачена на поточний рахунок відповідач за платіжним дорученням №7 від 06.08.2019р., є платою за користування майном відповідача, та, відповідно, така сума не може вважатися безпідставно набутою.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позивачем не доведено викладені у позові твердження щодо безпідставного набуття відповідачем спірної суми.
Як встановлено ст. ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
За таких обставин суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
З урахуванням норм ч.9 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на позивача.
Керуючись статтями 129, 130, 191, 231, 234, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
В И Р I Ш И В:
В задоволенні вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Техпідряд", м.Хмельницький, до відповідача Фізичної особи-підприємця Колесника Максима Валерійовича, смт. Верхньоторецьке, Ясинуватський район, Донецька область, про стягнення 28600,00грн. - відмовити.
В судовому засіданні 07.07.2020 складено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 08.07.2020.
Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до п.4 Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину.
Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя К.С. Харакоз