61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002
іменем України
06.07.2020 Справа № 905/2135/19
Господарський суд Донецької області у складі:
Головуючого судді Фурсової С.М.
Суддів Харакоза К.С. , Величко Н.В.
при секретарі судового засідання Корецькій А.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об'єднання «Промвпровадження» (01015, місто Київ, вулиця Московська, будинок 41/8, квартира 92; код ЄДРПОУ 21697910; адреса для листування: 02160, місто Київ-160, а/с 100)
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Азовєвротранс» (87501, Донецька область, місто Маріуполь, вулиця Італійська, будинок 136-А, офіс 402; код ЄДРПОУ 35455878)
про стягнення 1 675 658,96 гривень, -
за участю представників сторін:
від позивача: Симеріч Д.В., директор з правових питань за статутом
від відповідача: Комарова А.О., адвокат
Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об'єднання «Промвпровадження» звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Азовєвротранс» про стягнення 1 675 658,96 гривень пені.
Позов обґрунтований тим, що між позивачем та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу залізничних вагонів №1812-01/18, відповідно до якого відповідач зобов'язався передати у власність позивачу залізничні вагони. Оскільки жоден залізничний вагон не було поставлено в строк, позивач звернувся до відповідача з вимогою про сплату пені за прострочення поставки товару передбаченої договором. Однак, відповідач грошові кошти не сплатив.
Ухвалою Господарського суду від 20.11.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/2135/19; справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 10.12.2019; відповідачу встановлено строк для надання суду відзиву на позовну заяву; позивачу встановлено строк для надання відповіді на відзив.
Від позивача 09.12.2019 надійшло клопотання про проведення підготовчого засідання без його участі.
Від відповідача 09.12.2019 надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просить відмовити у задоволені позивних вимог у повному обсязі, покласти судові витрати на позивача та продовжити строк підготовчого провадження у справі. Клопотання про продовження строку підготовчого провадження обумовлено необхідністю додаткового часу для отримання витребуваних на адвокатський запит письмових доказів у справі.
Ухвалою суду від 10.12.2019 продовжено строк підготовчого провадження у справі на тридцять днів до 18.02.2020 та відкладено підготовче засідання на 21.01.2020. Позивачу та відповідачу продовжено строк для подання заяв по суті справи та з процесуальних питань, будь-яких доказів у справі.
Листом суду від 28.12.2019 учасників справи повідомлено, що у зв'язку з перебуванням судді Фурсової С.М. з 20.01.2020 по 24.01.2020 на навчанні в Національній школі суддів України, підготовче засідання, призначене на 21.01.2020 о 12:00 год., відбудеться 27.01.2020 о 12:00 год.
Від представника відповідача на адресу суду 08.01.2020 надійшло клопотання про витребування доказів.
На адресу суду 20.01.2020 від представника позивача надійшла відповідь на відзив в якій останній зазначив, що зміст акту приймання-передачі має юридичне значення виключно в частині змісту та обсягу господарської операції, а також дати її здійснення. Враховуючи, що сторони не мають розбіжностей щодо строків поставки товару наявність актів приймання-передачі вагонів не є необхідними для розгляду даної справи. До відповіді на відзив позивачем додано Акт приймання-передачі від 11.04.2019, який підтверджує передачу вагонів №96924071 (старий номер вагону 59533869), №96924030 (старий номер вагону 59493965), №96924063 (старий номер вагону 59533224), №96924105 (старий номер вагону 59538017), №96924089 (старий номер вагону 59537977).
Від представника позивача 27.01.2020 надійшли заперечення на клопотання відповідача про витребування доказів.
Ухвалами суду від 27.01.2020 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Азовєвротранс» вих.№03/01/20-ГПК/2 від 03.01.2020 про витребування доказів від Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Головний інформаційно-обчислювальний центр» Акціонерного товариства «Українська залізниця» та Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Південно-західної залізниці» Акціонерного товариства «Українська залізниця», відкладено підготовче засідання на 13.02.2020 та продовжено сторонам до строк для подачі до суду заяв по суті справи, заяв з процесуальних питань.
На адресу суду 05.02.2020 від представника відповідача надійшло заперечення на відповідь на відзив, в якому останній наголошував на ключовій ролі Акту приймання-передачі для розгляду цієї справи та висловив сумніви справжності копії акту, який додав позивач до відповіді на відзив, у зв'язку з чим, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі та покласти судові витрати на позивача.
Також, від представника відповідача 05.02.2020 на адресу суду надійшли заверечення на відповідповідь на відзив та клопотання про зменшення штрафних санкцій - пеню нараховану ТОВ «НВО «Промвпровадження» до максимально можливого розміру, але не менше ніж на 50 % у разі задоволення позовних вимог.
На виконання ухвали суду від 27.01.2020 від Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Головний інформаційно-обчислювальний центр» Акціонерного товариства «Українська залізниця» надійшли витребувані судом документи, окрім Актів приймання-передачі, оскільки, як вказано у супровідному листі доданому до витребуваних документів, Порядком затвердженим 25.03.2015 заступником генерального директора Жураківським В.О. за №ЦЗМ - 14/458 не передбачено надання вказаного документу для внесення (зміни) даних до автоматизованого банку даних парку вантажних вагонів.
Від представника позивача 13.02.2020 надійшли додаткові пояснення.
У судовому засіданні 13.02.2020 прийнято та долучено до матеріалів справи додаткові письмові пояснення представника позивача.
Оскільки, документи витребувані судом від Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Південно-західної залізниці» Акціонерного товариства «Українська залізниця» на дату судового засідання до суду не надійшли, судом відкладено підготовче засідання на 12.03.2020 та враховуючи категорію справи, обсяг обставин, що підлягають з'ясуванню під час вирішення спору та необхідність у їх об'єктивному, всесторонньому розгляді, з метою дотримання процесуальних прав сторін призначено справу №905/2135/19 до колегіального розгляду, про що 13.02.2020 постановлено відповідні ухвали суду.
Відповідно до протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 17.02.2020, для розгляду даної справи сформовано наступну колегію: головуючий суддя Фурсова С.М., судді Хабарова М.В., Паляниця Ю.О.
Згідно з пп.13, 14 ст. 32 ГПК України справа, розгляд якої розпочато одним суддею чи колегією суддів, повинна бути розглянута тим самим суддею чи колегією суддів, за винятком випадків, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи, та інших випадків, передбачених цим Кодексом.
У разі зміни складу суду на стадії підготовчого провадження розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Таким чином, з огляду на значний обсяг матеріалів справи, створення нової судової колегії, суд вважає за доцільне розгляд справи почати спочатку.
На адресу суду 25.02.2020 від Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Південно-західної залізниці» Акціонерного товариства «Українська залізниця» надійшли витребувані ухвалою суду від 27.01.2020 документи.
Враховуючи, що всі питання, передбачені ст. 182 ГПК України вирішено, ухвалою суду від 12.03.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 01.04.2020.
Від представника позивача 30.03.2020 надійшли додаткові пояснення. Позивач заперечив твердження відповідача про відсутність в нього збитків, спричинених несвоєчасною поставкою вагонів.
На адресу суду 31.03.2020 надійшло клопотання позивача про відкладення розгляду справи у зв'язку із запровадженням карантину.
Ухвалою суду від 01.04.2020 відкладено розгляд справи по суті на 15.04.2020.
Від позивача 13.04.2020 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи в зв'язку з триваючою на всій території України дією карантинних заходів.
Розпорядженням керівника апарату Господарського суду Донецької області від 14.04.2020 призначено автоматичний розподіл справи №905/2135/19 у зв'язку з відпусткою одного з членів судової колегії, судді Хабарової М.В.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.04.2020, для розгляду даної справи сформовано наступну колегію: головуючий суддя Фурсова С.М., судді Харакоз К.С., Паляниця Ю.О.
Ухвалою суду від 15.04.2020 справу №905/2135/19 призначено до розгляду по суті на 05.05.2020.
На адресу суду 21.04.2020 від представника відповідача надійшли додаткові пояснення у справі з посиланнями на висновки судів вищих інстанцій у аналогічних спорах.
На адресу суду 04.05.2020 від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи в зв'язку з триваючою на всій території України дією карантинних заходів.
Розпорядженням керівника апарату Господарського суду Донецької області від 05.05.2020 призначено автоматичний розподіл справи №905/2135/19 у зв'язку з відпусткою на дату судового засідання одного з членів судової колегії, судді Паляниці Ю.О.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.05.2020, для розгляду даної справи сформовано наступну колегію: головуючий суддя Фурсова С.М., судді Харакоз К.С., Величко Н.В.
За результатами судового засідання 05.05.2020 судом прийнято справу №905/2135/19 до провадження судовою колегією у складі: головуючий суддя - Фурсова С.М., суддів Харакоз К.С., Величко Н.В. та розпочато розгляд справи по суті спочатку, судове засідання призначено на 26.05.2020, про що постановлено відповідну ухвалу суду.
Від представника відповідача на адресу суду 20.05.2020 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з неможливістю прибуття представника відповідача у судове засідання 26.05.2020 о 15:30 год. Разом з тим, представник відповідача надав суду додаткові пояснення, в яких містяться доводи, що заперечують твердження позивача про отримання ним збитків у вигляді упущеної вигоди через дії ТОВ «Азовєвротранс».
За допомогою факсимільного зв'язку до господарського суду надійшло клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи в зв'язку з неможливістю його прибуття у судове засідання 26.05.2020.
Ухвалою суду від 26.05.2020 відкладено судове засідання з розгляду справи по суті на 30.06.2020.
У судовому засіданні 30.06.2020 судом розпочато розгляд справи по суті, заслухано вступне слово представників сторін, досліджено наявні письмові докази у справі. Після закінчення з'ясування обставин та перевірки їх доказами, судом з метою надання сторонам можливості підготуватись до судових дебатів оголошено перерву до 06.07.2020 о 14:30 год.
У судовому засіданні 06.07.2020 представник позивача наполягав на задоволенні позову в повному обсязі.
Представник відповідача заперечував проти задоволення позову з підстав викладених у відзиві на позовну заяву та поданих запереченнях і додаткових поясненнях.
Розглянувши подані документи, дослідивши матеріали справи, господарський суд -
18 грудня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Азовєвротранс» (далі - Продавець, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Наукове-виробниче об'єднання «Промвпровадження» (далі - Покупець, позивач) було укладено договір купівлі-продажу залізничних вагонів №1812-01/18, відповідно до п.1.1. якого Продавець зобов'язався передати у власність Покупцеві, а Покупець прийняти і оплатити залізничні вагони, що були у використанні (далі - Товар). Вид, модель, номера, рік побудови і кількість вказуються в Специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього договору.
Продавець гарантує, що товар належить йому на праві власності, на момент поставки не має явних та прихованих дефектів, не відчужений третім особам, під судовим розглядом і арештом не полягає, не закладений, не обтяжений орендою та іншими зобов'язаннями, котрі в майбутньому можуть обмежити володіння, користування і розпорядження Товаром новими власниками (п.1.2. договору).
Вартість одної одиниці Товару та загальна її ціна складає суму у гривнях, яка є еквівалентом 24 000 доларів США розрахованої на дату оплати згідно офіційного курсу НБУ, що на дату укладення договору складає 665 208,00 гривень (п.2.1. договору).
Згідно з п.2.2. договору загальна вартість договору за 30 одиниць товару складає суму у гривнях, яка є еквівалентом 720 000 доларів США розрахованої на дату оплати згідно офіційного курсу НБУ, що на дату укладення договору складає 19 956 240,00 гривень. У випадку зміни (збільшення або зменшення) курсу гривні до долара США сума передплати та другого платежу незалежно від дати рахунку-фактури пропорційно змінюється (збільшується або зменшується) на день фактичної оплати за товар. В цьому випадку не потрібно підписувати додаткову угоду про зміну вартості товару.
За умовами п. 3.1 договору оплата проводиться у безготівковій формі шляхом перерахування Покупцем коштів на розрахунковий рахунок Продавця в наступному порядку:
- передплата - платіж у розмірі 75% вартості Товару (суму у гривнях, яка еквівалентна 540 000 доларів США і розрахована на дату оплати згідно офіційного курсу НБУ) проводиться на підставі отриманого від Продавця рахунку-фактури, протягом 3 банківських днів з моменту отримання рахунку-фактури після підписання договору;
- платіж у розмірі 25% вартості Товару (суму у гривнях, яка еквівалентна 180 000 доларів США і розрахована на дату оплати згідно офіційного курсу НБУ) проводиться на підставі отриманого від Продавця рахунку-фактури, протягом 3 банківських днів з моменту отримання рахунку-фактури після підписання акту прийому-передачі товару.
Пунктом 3.2. встановлено оплата проводиться у національній валюті України - «українська гривня», що зазначено у Специфікаціях, які с невід'ємними частинами цього Договору.
Пунктом 3.3. Договору унормовано, що Покупець зобов'язаний сплатити залізничний тариф до станції призначення, вказаній Покупцем в інструкції, яка направляється електронним листом на адресу Продавця. Продавець відправляє Товар до станції призначення протягом 3-х календарних днів з моменту підписання сторонами Акту прийому-передачі товару. У разі порушення строку відправки Продавець сплачує Покупцю штраф у розмірі 1,0% від суми затриманого товару за кожен день такої затримки.
Терміни відвантаження товару - протягом 50 робочих днів з моменту надходження попередньої оплати в розмірі 75% вартості товару на розрахунковий рахунок Продавця (п.4.1. договору).
Датою постачання (датою виконання Продавцем взятих на себе зобов'язань по термінам поставки) сторони вважають дату підписання Акту прийому - передачі товару (п.4.2. договору).
Відповідно до пункту 6.1. договору прийом-передача товару здійснюється повноважними представниками сторін на станції Продавця, шляхом підписання сторонами Акту прийому - передачі товару.
Право власності на товар переходять від Продавця до Покупця з моменту написання Сторонами Акту прийому - передачі товару (п.6.2. Договору).
Акти прийому-передачі сторони підписують у 2-х екземплярах, по одному для кожної із сторін.
Одночасно з товаром Продавець передає Покупцю наступні документи:
- рахунок - фактуру (на всю партію - оригінал);
- видаткову накладну - оригінал;
- залізничну накладну - копію;
- технічний паспорт форми ВУ-4 або 13У-4М (на кожну одиницю Товару) - оригінал;
- форма ВУ-35;
- ланцюжок договорів по переходу права власності з відповідними Актами прийому передачі на Товар, починаючи від останнього власника;
- Акти огляду технічного стану вагонів - оригінал в 3-х примірниках.
Ненадання Покупцю зазначених документів може бути підставною для відмови в підписанні Акту прийому-передачі і звільняє Покупця від будь-якої відповідальності, передбаченої розділом 7 нього Договору (п.п. 6.3.-6.4. Договору).
Відповідно до пунктів 7.1. та 7.2. Договору Сторони несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань по діючому договору у відповідності з діючим законодавством України.
У разі прострочення зобов'язань, що витікають з даного Договору, сторона, яка порушила умови Договору сплачує іншій стороні пеню у розмірі 0,1% від суми заборгованості, або під суми непереданого чи непоставленого товару за кожен день прострочення.
Продавець гарантує Покупцеві, що на момент продажу товар є власністю Продавця і не обтяжений ніякими зобов'язаннями або претензіями третіх осіб, а у разі їх появи Продавець бере на себе зобов'язання по їх врегулюванню і відшкодовує Покупцеві завдані збитки (п.7.3. договору).
Згідно з п.10.1. договору договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2019, а в частині виконання сторонами своїх зобов'язань до повного їх виконання. Цей договір може бути доповнений або змінений тільки за додатковою угодою сторін.
Пунктом 10.2. договору визначено, що усі доповнення до цього договору є його невід'ємною частиною і мають юридичну силу, якщо здійснені письмово і підписані уповноваженими на те представниками сторін.
Договір підписаний уповноваженими представниками сторін, підписи скріплені печатками товариств.
В межах договору купівлі-продажу залізничних вагонів №1812-01/18 від 18.12.2018 між сторонами було підписано Специфікацію №1 від 18.12.2018, яка є невід'ємною частиною договору.
Згідно п.3. Специфікації №1 передачі підлягає 30 вагонів-хоперів, моделі 19-758-01, 1993 року побудови.
Загальна сума договору складає 19 956 240,00 гривень, у тому числі ПДВ 20% - 3 326 040,00 гривень.
Відповідачем додано до відзиву на позовну заяву Додаткову угоду від 19.07.2019, згідно з якою внесено зміни до п.3 Специфікації №1.
Так, згідно п.3. Специфікації №1 в редакції Додаткової угоди передачі підлягає 26 вагонів-хоперів, моделі 19-758-01, 1993 року побудови.
Загальна сума договору складає 17 271 208,00 гривень, у тому числі ПДВ 20% - 2 878 534,67 гривень.
Додаткова угода від 19.07.2019 подана до суду підписана тільки з боку відповідача.
Однак, до пояснень за вих. №26/03-01 від 26.03.2020 позивачем додано Додаток-розрахунок від 16.08.2019 до договору №1812-01/18 від 18.12.2018, в якому зазначено, що сторонами зменшена кількість одиниць поставленого товару на 4 одиниці.
Отже, суд дійшов висновку, що сторонами було погоджено зменшення кількості товару, який мав бути поставлений в межах договору №1812-01/18 від 18.12.2018 до 26 одиниць.
На виконання п.3.1. договору протягом 20-21.12.2018 позивачем було перераховано на рахунок відповідача попередню оплату в сумі 15 000 000,00 гривень, що становить 75% ціни договору.
Як зазнає позивач, кінцевим терміном поставки було 06.03.2019, однак відповідач здійснив поставку спірних вагонів з порушенням визначених договором строків, що підтверджується залізничними накладними. При цьому наголошував на тому, що акти приймання-передачі вагонів між сторонами не підписувались.
Позивачем 19.09.2019 направлялась відповідачу вимога за вих. №17/09-01 від 17.09.2019 про сплату заборгованості та пені, яка останнім залишена без відповіді.
Представник відповідача заперечив доводи позивача щодо підтвердження факту передачі спірних вагонів залізничними накладними, оскільки о тримачем за залізничними накладними є ТОВ «РКДЗ» (код ЄДРПОУ 37066465), а не ТОВ «Наукове-виробниче об'єднання «Промвпровадження» (код ЄДРПОУ 21697910). Повідомив, що акти приймання передачі від 05.04.2019, 10.06.2019, 11.06.2019, 16.07.2019, 23.07.2019 направлялись позивачу на зазначену в договорі електронну адресу, в подальшому й засобами поштового зв'язку.
В Актах приймання-передачі, що надавались позивачу для підписання міститься застереження, що сторони претензій одна до одної щодо строків поставки не мають, а тому відсутні підстави для нарахування пені.
Зазначив, що ТОВ «Азовєвротранс» не є заводом-виробником залізничних вагонів, й маючи у зобов'язанні передати залізничні вагони у належному технічному стані, здійснив та проконтролював систему заходів з перевірки вагонів та їх модернізації. На виконання умов договору ТОВ «Азовєвротранс» передало у власність позивача вагони, які були у використанні, після капітального ремонту (модернізації) та нанесення восьмизначних номерів на вагони.
Представник відповідача заперечуючи проти доводів позивача щодо не підписання актів приймання-передачі вказував, що перереєстрація права власності на залізничні вагони можлива лише після подання до відповідного органу повного пакету документів, зокрема документів, що підтверджують здійснення юридичної угоди договору купівлі-продажу (договір купівлі-продажу, специфікація, акти приймання-передачі).
На підтвердження факту не отримання вимоги за вих. №17/09-01 від 17.09.2019 надав роздруківку трекінг-відстежень з офіційного сайту АТ «Укрпошта».
Крім того, представник відповідача зауважив, що позивачем не надано до суду доказів спричинення йому збитків внаслідок несвоєчасної передачі вагонів, що є підставою для застосування ч.3 ст.219, ч.2 ст.233, ч.3 ст.551 Господарського кодексу України.
У відповіді на відзив позивач зазначив, що наявність в актах приймання-передачі застереження, що сторони претензій одна до одної щодо строків поставки не мають, не змінює умов укладеного між сторонами договору.
У запереченнях на відповідь на відзив та додаткових поясненнях відповідач зауважив, що акти приймання передачі є невід'ємною частиною договору, документами, що підтверджують факт виконання зобов'язання, його обсяг та умови. Вважає, що акти приймання-передачі слід розцінювати як погодження щодо зміни умов договору, адже є двостороннім документом.
На адресу суду 25.02.2020 від Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Південно-західної залізниці» Акціонерного товариства «Українська залізниця» надійшли витребувані ухвалою суду від 27.01.2020 документи, зокрема акти приймання-передачі від 05.04.2019, 10.06.2019, 11.06.2019, 16.07.2019, 23.07.2019.
Так, відповідачем були передані, а позивачем прийняті:
за Актом приймання-передачі від 11.04.2019 (т.2, а.с.152) залізничні вагони:
96924071 (новий номер вагона) - 59533869 (старий номер вагона);
96924030 (новий номер вагона) - 59493965 (старий номер вагона);
96924063 (новий номер вагона) - 59533224 (старий номер вагона);
96924105 (новий номер вагона) - 59538017 (старий номер вагона);
96924071 (новий номер вагона) - 59533869 (старий номер вагона);
96924089 (новий номер вагона) - 59537977 (старий номер вагона);
за Актом приймання-передачі від 10.06.2019 (т.2, а.с.135) залізничні вагони:
96924303 (новий номер вагона) - 59536847 (старий номер вагона);
96924287 (новий номер вагона) - 59492330 (старий номер вагона);
96924261 (новий номер вагона) - 59532606 (старий номер вагона);
96924311 (новий номер вагона) - 59492769 (старий номер вагона);
96924253 (новий номер вагона) - 59499038 (старий номер вагона);
96924246 (новий номер вагона) - 59494666 (старий номер вагона);
96924279 (новий номер вагона) - 59537407 (старий номер вагона);
за Актом приймання-передачі від 11.06.2019 (т.2, а.с.130) залізничні вагони:
96924212 (новий номер вагона) - 59493056 (старий номер вагона);
96924139 (новий номер вагона) - 59535070 (старий номер вагона);
за Актом приймання-передачі від 16.07.2019 (т.2, а.с.167) залізничні вагони:
96924634 (новий номер вагона) - 59535484 (старий номер вагона);
96924360 (новий номер вагона) - 59530519 (старий номер вагона);
96924436 (новий номер вагона) - 59543538 (старий номер вагона);
96924428 (новий номер вагона) - 59493189 (старий номер вагона);
96924402 (новий номер вагона) - 59538249 (старий номер вагона);
за Актом приймання-передачі від 23.07.2019 (т.2, а.с.204) залізничні вагони:
96924386 (новий номер вагона) - 59534271 (старий номер вагона);
96924410 (новий номер вагона) - 59533687 (старий номер вагона).
за Актом приймання-передачі від 23.07.2019 (т.2, а.с.213) залізничні вагони:
96924675 (новий номер вагона) - 59499624 (старий номер вагона);
96924717 (новий номер вагона) - 59534149 (старий номер вагона);
96924642 (новий номер вагона) - 59537787 (старий номер вагона);
96924667 (новий номер вагона) - 59498865 (старий номер вагона);
96924709 (новий номер вагона) - 59492223 (старий номер вагона).
Акти приймання-передачі підписані уповноваженими представниками сторін, підписи скріплені печатками товариств.
Оцінивши договір, з якого виникли права та обов'язки сторін, господарський суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин підпадає під правове регулювання норм статей 712, 655-697 ЦК України та статей 264-271 ГК України.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей встановлених цим Кодексом, що передбачено приписами другого абзацу пункту першого статті 193 ГК України.
Частиною другою статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до статті 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов'язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв'язку для доставки покупцеві.
Частина перша статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною другою наведеної статті визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За приписами статей 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За відсутності інших підстав, передбачених договором або законом, зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 530 ЦК, якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Пунктом 4.1. договору визначено терміни відвантаження товару - протягом 50 робочих днів з моменту надходження попередньої оплати в розмірі 75% вартості товару на розрахунковий рахунок Продавця.
На виконання п.3.1. договору протягом 20-21.12.2018 позивачем було перераховано на рахунок відповідача попередню оплату в сумі 15 000 000,00 гривень, що становить 75% ціни договору.
Датою постачання (датою виконання Продавцем взятих на себе зобов'язань по термінам поставки) сторони вважають дату підписання Акту прийому - передачі товару (п.4.2. договору).
Отже, відвідачем вагони-хопери мали бути відвантажені (поставлені) до 07.03.2019 включно.
Відповідно до пункту 6.1. договору прийом-передача товару здійснюється повноважними представниками сторін на станції Продавця, шляхом підписання сторонами Акту прийому - передачі товару.
Акти приймання-передачі підписані сторонами 05.04.2019, 10.06.2019, 11.06.2019, 16.07.2019, 23.07.2019, відповідно в ці дати здійснювалось виконання зобов'язання.
В Актах від 10.06.2019, 11.06.2019, 11.07.2019 зазначено: «Якість прийнятих залізничних вагонів відповідає умовам договору №1812-01/18 від 18.12.2019. Покупець не має претензій відносно строків та умов поставки вагонів та здійснення інших зобов'язань Продавця відносно умов договору №1812-01/18 від 18.12.2019».
В Актах від 23.07.2019 зазначено: «Покупець не має претензій відносно умов поставки вагонів та здійснення інших зобов'язань Продавця відносно умов договору №1812-01/18 від 18.12.2019».
Надаючи правову оцінку змісту вищевказаних Актів приймання-передачі, суд зазначає, наявність в актах приймання-передачі застережень, відповідно до яких сторони підтверджують, що Покупець не має претензій відносно строків та умов поставки вагонів та здійснення інших зобов'язань Продавця відносно умов договору №1812-01/18 від 18.12.2019, в даному випадку не свідчать про належне виконання відповідачем умов Договору.
Судом встановлено, що товар поставлявся частинами і сторони кожного разу підписували акти приймання-передачі на певну частину. Підписуючи акти приймання-передачі, сторони кожного разу підтверджували відсутність претензій одна до одної лише в частині переданого товару за відповідним актом, а рівно, не могли засвідчувати відсутність претензій одна до одної відносно загальної кількості товару, що мала бути переданою.
Так, підписавши перший Акт приймання-передачі від 11.04.2019, в якому міститься відповідне застереження зазначеного змісту, сторони не мали на увазі припинення зобов'язань відповідача за договором в цілому, а відтак наявність у послідуючих актах застереження аналогічного змісту підтверджує відсутність дійсного наміру сторін.
При цьому, суд зазначає, що наявність в Актах вказівки про відсутність претензій відносно строків поставки (своєчасність виконання умов договору) не може свідчити про прощення позивачем боргу та припинення на підставі ст. 605 Цивільного кодексу України зобов'язання в частині стягнення з відповідача штрафних санкцій, оскільки чинне законодавство не передбачає можливості відмовитися від своїх майнових прав на майбутнє, зокрема від стягнення штрафних санкцій за неналежне виконання договору ще до їх нарахування, а також не передбачає можливості відмовитися від права на судовий захист порушених прав.
Аналогічну правову позицію викладено у постанові Вищого господарського суду України від 25.10.2016 у справі №910/7409/16.
Крім того, відповідно до положень ч.ч.1,4 ст.614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.
Правочин, яким скасовується чи обмежується відповідальність за умисне порушення зобов'язання, є нікчемним.
Одночасно, суд зазначає, акт приймання-передачі не є двостороннім правочином між сторонами, на підставі якого виникає нове зобов'язання, яке заміняє первісне, а є документом, який лише підтверджує факт передачі товару за договором купівлі-продажу.
Таким чином, у відповідача відсутні жодні підстави стверджувати про припинення зобов'язань відповідача щодо сплати штрафних санкцій за прострочення поставки вагонів з посиланням на відповідні застереження в Актах приймання-передачі.
Акт приймання-передачі за своєю правовою природою є лише первинним документом, який засвідчує факт передачі товару певної кількості та визначеної якості, і не може вважатись двостороннім правочином у розумінні ст. 202 Цивільного кодексу України, оскільки його підписання не створює, не змінює та не припиняє прав та обов'язків у сторін договору.
У пункті 4.1. договору сторони визначили термін відвантаження товару, а у пункті 7.2. договору - погодили сплату пені за несвоєчасну передачу чи поставку товару.
Змін до договору в частині вказаних пунктів сторони не вносили, докази протилежного в матеріалах справи відсутні.
Відповідно до статті 654 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
Відповідні положення містяться в пункті 10.1. договору, яким визначено, що цей договір може бути доповнений або змінений тільки за додатковою угодою сторін.
Отже, пункт 4.1. договору щодо строку відвантаження (поставки) товару та пункт 7.2. договору щодо сплати пені за порушення строків поставки товару, - сторонами не змінювались та діють в початковій редакції, визначеній у договорі.
При цьому, відсутність претензій сторін одна до одної, закріплена в актах приймання-передачі, свідчить про прийняття позивачем товару належної якості, у відповідній кількості та в строки, що зазначені в актах.
З наведених підстав відхиляються доводи відповідача про те, що підписавши Акти приймання-передачі із застереженням про відсутність претензій щодо строку доставки сторонами фактично внесені зміни до договору купівлі-продажу.
За несвоєчасну поставку вагонів за договором позивачем нараховано пеню на суму 1 675 658,96 гривень згідно поданого розрахунку.
За змістом статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов'язання у строк, встановлений договором.
Згідно з частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.
Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частиною 1 ст.549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Частиною 3 вказаної статті визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Так, відповідно до пунктів 7.1. та 7.2. Договору Сторони несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань по діючому договору у відповідності з діючим законодавством України.
У разі прострочення зобов'язань, що витікають з даного Договору, сторона, яка порушила умови Договору сплачує іншій стороні пеню у розмірі 0,1% від суми заборгованості, або під суми непереданого чи непоставленого товару за кожен день прострочення.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 11 постанови від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог. Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відтак, суд зобов'язаний належним чином дослідити поданий стороною доказ (в даному випадку - розрахунок пені), перевірити його, оцінити в сукупності та взаємозв'язку з іншими наявними у справі доказами, а у випадку незгоди з ним повністю чи частково - зазначити правові аргументи на його спростування і навести у рішенні свій розрахунок - це процесуальний обов'язок суду.
Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного суду у постанові від 04.06.2019 у справі №916/190/18.
Перевіривши розрахунок позивача, суд дійшов висновку, що він є арифметично не вірним, оскільки неправильно визначено періоди нарахування.
Як встановлено вище судом, відвідачем вагони-хопери мали бути відвантажені (поставлені) до 07.03.2019 включно (а не до 06.03.2019, як помилково визначено позивачем), отже прострочення з поставки виникло з 08.03.2019.
За перерахунком суду розмір пені за несвоєчасну поставку вагонів-хоперів становить 1 584 005,21 гривень, виходячи з розрахунку:
вагон №96924105 прийнятий за Актом приймання-передачі від 11.04.2019, період прострочення з 08.03.2019 по 10.04.2019 (день фактичної поставки не включається до періоду прострочення).
Позивачем визначено період нарахування з 07.03.2019 по 03.04.2019.
Відповідно до ч.2 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України при ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.
Так, пеня нараховується за період з 08.03.2019 по 03.04.2019 і становить 17 960,62 гривень.
Аналогічно проведено наступні розрахунки.
вагон №96924089 прийнятий за Актом приймання-передачі від 11.04.2019, період прострочення з 08.03.2019 по 10.04.2019.
Позивачем визначено період нарахування з 07.03.2019 по 03.04.2019.
Так, пеня нараховується за період з 08.03.2019 по 03.04.2019 і становить 17 960,62 гривень.
вагон №96924030 прийнятий за Актом приймання-передачі від 11.04.2019, період прострочення з 08.03.2019 по 10.04.2019.
Позивачем визначено період нарахування з 07.03.2019 по 03.04.2019.
Так, пеня нараховується за період з 08.03.2019 по 03.04.2019 і становить 17 960,62 гривень.
вагон №96924063 прийнятий за Актом приймання-передачі від 11.04.2019, період прострочення з 08.03.2019 по 10.04.2019.
Позивачем визначено період нарахування з 07.03.2019 по 03.04.2019.
Так, пеня нараховується за період з 08.03.2019 по 03.04.2019 і становить 17 960,62 гривень.
вагон №96924071 прийнятий за Актом приймання-передачі від 11.04.2019, період прострочення з 08.03.2019 по 10.04.2019.
Позивачем визначено період нарахування з 07.03.2019 по 03.04.2019.
Так, пеня нараховується за період з 08.03.2019 по 03.04.2019 і становить 17 960,62 гривень.
вагон №96924139 прийнятий за Актом приймання-передачі від 11.06.2019, період прострочення з 08.03.2019 по 10.06.2019.
Позивачем визначено період нарахування з 07.03.2019 по 08.05.2019.
Так, пеня нараховується за період з 08.03.2019 по 08.05.2019 і становить 41 242,90 гривень.
вагон №96924212 прийнятий за Актом приймання-передачі від 11.06.2019, період прострочення з 08.03.2019 по 10.06.2019.
Позивачем визначено період нарахування з 07.03.2019 по 05.06.2019.
Так, пеня нараховується за період з 08.03.2019 по 05.06.2019 і становить 59 868,72 гривень.
вагон №96924311 прийнятий за Актом приймання-передачі від 10.06.2019, період прострочення з 08.03.2019 по 09.06.2019.
Позивачем визначено період нарахування з 07.03.2019 по 11.06.2019.
Так, пеня нараховується за період з 08.03.2019 по 09.06.2019 і становить 62 529,55 гривень.
вагон №96924253 прийнятий за Актом приймання-передачі від 10.06.2019, період прострочення з 08.03.2019 по 09.06.2019.
Позивачем визначено період нарахування з 07.03.2019 по 11.06.2019.
Так, пеня нараховується за період з 08.03.2019 по 09.06.2019 і становить 62 529,55 гривень.
вагон №96924261 прийнятий за Актом приймання-передачі від 10.06.2019, період прострочення з 08.03.2019 по 09.06.2019.
Позивачем визначено період нарахування з 07.03.2019 по 11.06.2019.
Так, пеня нараховується за період з 08.03.2019 по 09.06.2019 і становить 62 529,55 гривень.
вагон №96924279 прийнятий за Актом приймання-передачі від 10.06.2019, період прострочення з 08.03.2019 по 09.06.2019.
Позивачем визначено період нарахування з 07.03.2019 по 11.06.2019.
Так, пеня нараховується за період з 08.03.2019 по 09.06.2019 і становить 62 529,55 гривень.
вагон №96924287 прийнятий за Актом приймання-передачі від 10.06.2019, період прострочення з 08.03.2019 по 09.06.2019.
Позивачем визначено період нарахування з 07.03.2019 по 12.06.2019.
Так, пеня нараховується за період з 08.03.2019 по 09.06.2019 і становить 62 529,55 гривень.
вагон №96924303 прийнятий за Актом приймання-передачі від 10.06.2019, період прострочення з 08.03.2019 по 09.06.2019.
Позивачем визначено період нарахування з 07.03.2019 по 12.06.2019.
Так, пеня нараховується за період з 08.03.2019 по 09.06.2019 і становить 62 529,55 гривень.
вагон №96924246 прийнятий за Актом приймання-передачі від 10.06.2019, період прострочення з 08.03.2019 по 09.06.2019.
Позивачем визначено період нарахування з 07.03.2019 по 14.06.2019.
Так, пеня нараховується за період з 08.03.2019 по 09.06.2019 і становить 62 529,55 гривень.
вагон №96924360 прийнятий за Актом приймання-передачі від 16.07.2019, період прострочення з 08.03.2019 по 15.07.2019.
Позивачем визначено період нарахування з 07.03.2019 по 26.06.2019.
Так, пеня нараховується за період з 08.03.2019 по 26.06.2019 і становить 73 838,09 гривень.
вагон №96924386 прийнятий за Актом приймання-передачі від 23.07.2019, період прострочення з 08.03.2019 по 22.07.2019.
Позивачем визначено період нарахування з 07.03.2019 по 29.06.2019.
Так, пеня нараховується за період з 08.03.2019 по 29.06.2019 і становить 74 955,91 гривень.
вагон №96924410 прийнятий за Актом приймання-передачі від 23.07.2019, період прострочення з 08.03.2019 по 22.07.2019.
Позивачем визначено період нарахування з 07.03.2019 по 29.06.2019.
Так, пеня нараховується за період з 08.03.2019 по 29.06.2019 і становить 73 952,71 гривень.
вагон №96924436 прийнятий за Актом приймання-передачі від 16.07.2019, період прострочення з 08.03.2019 по 15.07.2019.
Позивачем визначено період нарахування з 07.03.2019 по 01.07.2019.
Так, пеня нараховується за період з 08.03.2019 по 01.07.2019 і становить 77 164,13 гривень.
вагон №96924428 прийнятий за Актом приймання-передачі від 16.07.2019, період прострочення з 08.03.2019 по 15.07.2019.
Позивачем визначено період нарахування з 07.03.2019 по 01.07.2019.
Так, пеня нараховується за період з 08.03.2019 по 01.07.2019 і становить 77 164,13 гривень.
вагон №96924402 прийнятий за Актом приймання-передачі від 16.07.2019, період прострочення з 08.03.2019 по 15.07.2019.
Позивачем визначено період нарахування з 07.03.2019 по 05.07.2019.
Так, пеня нараховується за період з 08.03.2019 по 05.07.2019 і становить 79 824,96 гривень.
вагон №96924634 прийнятий за Актом приймання-передачі від 16.07.2019, період прострочення з 08.03.2019 по 15.07.2019.
Позивачем визначено період нарахування з 07.03.2019 по 11.07.2019.
Так, пеня нараховується за період з 08.03.2019 по 11.07.2019 і становить 83 816,21 гривень.
вагон №96924675 прийнятий за Актом приймання-передачі від 23.07.2019, період прострочення з 08.03.2019 по 22.07.2019.
Позивачем визначено період нарахування з 07.03.2019 по 26.07.2019.
Так, пеня нараховується за період з 08.03.2019 по 22.07.2019 і становить 91 133,50 гривень.
вагон №96924667 прийнятий за Актом приймання-передачі від 23.07.2019, період прострочення з 08.03.2019 по 22.07.2019.
Позивачем визначено період нарахування з 07.03.2019 по 26.07.2019.
Так, пеня нараховується за період з 08.03.2019 по 22.07.2019 і становить 91 133,50 гривень.
вагон №96924642 прийнятий за Актом приймання-передачі від 23.07.2019, період прострочення з 08.03.2019 по 22.07.2019.
Позивачем визначено період нарахування з 07.03.2019 по 27.07.2019.
Так, пеня нараховується за період з 08.03.2019 по 22.07.2019 і становить 91 133,50 гривень.
вагон №96924709 прийнятий за Актом приймання-передачі від 23.07.2019, період прострочення з 08.03.2019 по 22.07.2019.
Позивачем визначено період нарахування з 07.03.2019 по 29.07.2019.
Так, пеня нараховується за період з 08.03.2019 по 22.07.2019 і становить 91 133,50 гривень.
вагон №96924717 прийнятий за Актом приймання-передачі від 23.07.2019, період прострочення з 08.03.2019 по 22.07.2019.
Позивачем визначено період нарахування з 07.03.2019 по 29.07.2019.
Так, пеня нараховується за період з 08.03.2019 по 22.07.2019 і становить 91 133,50 гривень.
При цьому, суд зазначає, що розрахунок пені за несвоєчасну поставку вагонів №96924386 та №96924410 слід здійснювати саме виходячи з фактичної вартості вагонів, яка визначена в Акті приймання-передачі від 23.07.2019 (т.2, а.с.204).
Такого висновку суд дійшов з огляду на те, що у Додатку-розрахунку від 16.08.2019 до договору №1812-01/18 від 18.12.2018, зазначено, що через невідповідність певних одиниць товару умовам договору, сторонами зменшена ціна договору. Тобто сторони дійшли згоди що внесення змін до договору в частині визначення вартості залізничних вагонів, а тому пеня має розраховуватись від вартості фактично не поставленої продукції.
Відповідач неодноразово звертав увагу суду, що ТОВ «Азовєвротранс» є добросовісною та постійно діючою юридичною особою, видами економічної діяльності якої є оптова торгівля іншими машинами й устаткуванням (основний), діяльність посередників, що спеціалізуються в торгівлі іншими товарами, вантажний залізничний транспорт, допоміжне обслуговування наземного транспорту та інше.
Проте, ТОВ «Азовєвротранс» не є виробником залізничних вагонів, тому для виконання умов договору відповідач здійснив та проконтролював систему заходів з перевірки вагонів та їх модернізації.
На виконання умов Договору ТОВ «АЗОВС'ВРОТРАНС» передало у власність ТОВ «НВО «ПРОМВПРОВАДЖПГІНЯ» залізничні вагони бувші у використанні після проведення капітального ремонту (модернізації) та нанесенню восьмизначних номерів на вагони.
Відповідно до положень ч.ч.1,2 ст.614 ЦК України особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Відповідач жодними доказами не довів неможливість своєчасного виконання передбачених умовами договору зобов'язань з поставки вагонів.
Відповідно до ст. 42 ГК України, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Доказів звернення до позивача з пропозицією щодо продовження визначеного у договорі строку відвантаження (поставки) як-то листи, додаткові угоди тощо матеріали справи не містять.
Отже, позивачем обґрунтовано визначено факт прострочення поставки вагонів з та заявлено до стягнення з відповідача пеню, у зв'язку з чим позовні вимоги є доведеними у визначеному судом розмірі.
Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру пені.
Частиною 1 ст. 233 Господарського кодексу України встановлено, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Відповідно до частини 3 ст. 551 Цивільного кодексу України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.
Правовий аналіз названих статей свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду. При цьому, визначальним фактором при зменшенні розміру належної до сплати неустойки є винятковість випадку.
Зменшення розміру заявленої до стягнення пені є правом суду; оцінивши надані сторонами докази та обставини справи в їх сукупності, суд на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення розміру цих санкцій.
Вирішуючи питання про зменшення розміру штрафу, який підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки розміру збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру штрафу наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.
Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення. Оскільки неустойка має на меті, в першу чергу, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов'язання та не може лягати непомірним тягарем для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Така правова позиція викладена у рішенні Конституційного Суду України № 7-рп/2013 від 11.07.2013.
Відповідно до частини 3 статті 13, частини 1 статті 76, частини 1 статті 78, частини 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Позивач і відповідач є господарюючими суб'єктами і вони несуть відповідний ризик під час здійснення своєї господарської діяльності. Зменшення (за клопотанням сторони) заявленого штрафу, який нараховується за неналежне виконання стороною свої зобов'язань кореспондується із обов'язком сторони, до якої така санкція застосовується, довести згідно з статті 74 Господарського процесуального кодексу України, статті 233 Господарського кодексу України те, що вона не бажала вчинення таких порушень, що вони були зумовлені винятковими обставинами та не завдали значних збитків контрагенту на підставі належних і допустимих доказів.
Обґрунтовуючи наявність підстав для зменшення розміру неустойки, відповідач посилався на не доведення позивачем понесених збитків, відповідач також вказав, що права та інтереси третіх сторін порушені не були.
Позивач у заперечення проти задоволення вказаного клопотання зазначив, що жодна умова договору не передбачає застосування штрафних санкцій виключно у випадку отримання Покупцем (позивачем) збитку.
В даному випадку, штрафні санкції є забезпеченням своєчасного виконання Продавцем зобов'язання з поставки Товару, а не покриттям збитків Покупця.
Тобто, стягнення штрафних санкцій жодним чином не пов'язано з наявністю або відсутністю збитків.
В той же час, вказав, що позивач, внаслідок несвоєчасного виконання відповідачем обов'язку з поставки залізничних вагонів отримав збитки у вигляді упущеної вигоди, оскільки одним із головних шляхів отримання прибутку позивача є передача в оренду власних залізничних вагонів.
У випадку своєчасного виконання відповідачем зобов'язання з передання вагонів, позивач отримав би дохід у розмірі понад 2,3 млн. грн.
Одразу, після отримання вагонів за Договором №1812-01/18 від 18.12.2018 року, вони були передані в оренду Товариству з додатковою відповідальністю «Коростенський щебзавод», про що свідчать Акти приймання-передачі від 11 квітня 2019 року, 10 червня 2019 року, 11 червня 2019 року, 16 липня 2019 року, 23 липня 2019 року.
В період прострочення (березень - липень 2019 року) середня вартість оренди одного вагона за один день склала 888,40 гривень, виходячи з такого розрахунку:
- вартість оренди одного вагона в березні 2019 року склала 950,00 гривень, що підтверджується Актом виконання робіт (надання послуг) №357 від 31.03.2019;
- вартість оренди одного вагона в квітні 2019 року склала 720,00 гривень, що підтверджується Актом виконання робіт (надання послуг) №597 від 30.04.2019;
- вартість оренди одного вагона в травні 2019 року склала 900,00 гривень, що підтверджується Актом виконання робіт (надання послуг) №808 від 31.05.2019;
- вартість оренди одного вагона в червні 2019 року склала 936,00 гривень, що підтверджується Актом виконання робіт (надання послуг) №977 від 30.06.2019;
- вартість оренди одного вагона в липні 2019 року склала 936,00 гривень, що підтверджується Актом виконання робіт (надання послуг) №1292 від 31.07.2019.
Отже, збитки позивача склали 2 353 371,60 гривень, що значно перевищує розмір заявленої до стягнення неустойки.
Оцінюючи чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання відповідачем зобов'язання та причин неналежного виконання зобов'язання, наслідків порушення зобов'язання суд зазначає наступне:
- право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання, що передбачено частиною першою статті 550 ЦК України;
- у договорі купівлі-продажу №1812-01/18 від 18.12.2018 застосування штрафних санкцій жодним чином не поставлено у залежність від отримання Покупцем (позивачем) збитків;
- позивачем надано докази понесення ним збитків у розмірі, що перевищує розмір заявленої до стягнення неустойки;
- ціна договору 720 000,00 доларів США, що на тату укладення договору складало 19 956 240,00 гривень. Розмір заявленої до стягнення суми пені становить 1 675 658,96 гривень, що не перевищує 10% від ціни договору;
- строк поставки вантажу 50 робочих днів з моменту здійснення попередньої оплати, в той час як деякі вагони були поставлені через 146 робочих днів;
- відповідачем поважність причин порушення строків поставки товару та докази їх наявності не наведені, до матеріалів справи не долучені, рівно як і докази вжиття ним заходів щодо своєчасного виконання зобов'язання, як то звернення до позивача з пропозицією продовження строку доставки вантажу, укладення додаткової угоди про продовження таких строків тощо.
З таких обставин, судом не виявлено неспівмірності між сумою штрафних санкцій та порушеним інтересом позивача, також взято до уваги, що йому завдано збитків, суд дійшов висновку про відсутність підстав для зменшення суми пені.
Відповідно до положень ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторін пропорційно визначеному судом розміру штрафних санкцій.
Керуючись статтями 12, 73, 74, 76-79, 86, 91, 96, 129, 130, 185, 191, 231, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
В И Р I Ш И В
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об'єднання «Промвпровадження» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Азовєвротранс» про стягнення 1 675 658,96 гривень пені - задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Азовєвротранс» (87501, Донецька область, місто Маріуполь, вулиця Італійська, будинок 136-А, офіс 402; код ЄДРПОУ 35455878) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об'єднання «Промвпровадження» (01015, місто Київ, вулиця Московська, будинок 41/8, квартира 92; код ЄДРПОУ 21697910) 1 584 005,21 гривень пені, а також 23 760,08 гривень судового збору.
У задоволенні позовних вимог в частині стягнення 91 653,75 гривень пені - відмовити.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ в установленому порядку.
Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суд доводить до відома учасників справи, що враховуючи зміни до прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України, які були внесенні Законом №540-ІX від 30.03.2020, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею, зокрема, 256 продовжуються на строк дії такого карантину.
Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через Господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).
У судовому засіданні 06.07.2020 проголошено та підписано вступну та резолютивну частини рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 07.07.2020.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об'єднання «Промвпровадження» (01015, місто Київ, вулиця Московська, будинок 41/8, квартира 92; код ЄДРПОУ 21697910)
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Азовєвротранс» (87501, Донецька область, місто Маріуполь, вулиця Італійська, будинок 136-А, офіс 402; код ЄДРПОУ 35455878)
Головуючий суддя С.М. Фурсова
Суддя К.С. Харакоз
Суддя Н.В. Величко