61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002
09.07.2020 Справа № 905/991/19
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Демідової П.В., суддів Сковородіної О.М., Величко Н.В., розглянувши матеріали справи №905/991/19
за позовом Державного підприємство «Адміністрація морських портів України», м. Київ,
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Метінвест-Шіппінг», м. Маріуполь Донецької області,
від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ARES SHIPPING MARITIME LTD (Seychelles, 80 Broad Street, Monrovia, Liberia),
про стягнення заборгованості в сумі 8 589, 68 дол. США, що становить 225 049, 61 грн. за рахунком 564-В.
Без виклику сторін
Позивач, Державне підприємство «Адміністрація морських портів України» в особі Маріупольської філії державного Підприємства «Адміністрація морських портів України», звернувся до Господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Метінвест-Шіппінг» про стягнення заборгованості в сумі 8 589, 68 дол. США, що становить 225 049, 61 грн. за рахунком 564-В, виставленим за криголамні роботи, які відбулися в період входу судна AMCA до акваторії морського порту Маріуполь.
Ухвалою суду від 10 жовтня 2019 року залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ARES SHIPPING MARITIME LTD (Seychelles, 80 Broad Street, Monrovia, Liberia).
Враховуючи те, що третя особа є нерезидентом України, колегією суддів вирішено зупинити провадження у справі та направити до країни місця перебування особи судове доручення про вручення процесуальних документів по справі.
Судом в ухвалі про залучення третьої особи встановлено, що країною місцезнаходження третьої особи є Республіка Ліберія, яка, в свою чергу, не ратифікувала Конвенцію про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах 1965 року. Також судом встановлено відсутність між Республікою Ліберія та Україною будь-яких двосторонніх міжнародних договорів у галузі виконання судових доручень, вручення судових документів тощо.
У зв'язку з чим суд дійшов висновку що, питання вручення документів за кордоном вирішується в порядку, встановленому Інструкцією про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень (далі - Інструкція), із залученням органів Міністерства юстиції України для направлення доручення дипломатичними каналами до компетентного органу Республіки Ліберія в порядку п.п. 2.5., 2.6. Інструкції.
Доручення декілька разів (грудні 2019, лютому, березні, квітні 2020 року на підставі ухвал суду) надсилалися на адресу Східного міжрегіональним управління Міністерства Юстиції, який скеровував доручення до Департаменту міжнародного права. Кожне доручення стосувалося двох процесуальних дій, які необхідно здійснити із застосуванням процедур правової допомоги між державами Україною та Ліберією , а саме, суд визначився: 1. Доручити вручити третій особі (нерезиденту) документі по справі 905/991/19 (переклади позову, відзиву, відповіді на відзив, ухвал суду по справі тощо ); 2. Повідомити про дату судового засідання.
Листом від 24.02.2020 року, з порушенням строків, встановлених п. 2.6 Інструкції, Східне міжрегіональне управління повертає до суду матеріали, посилаючись на міжнародну практику, за якою повідомлення про дату судового засідання повинно бути вручено за п'ять днів до засідання нерезидентові, у зв'язку з чим неможливо виконати доручення суду. При цьому, управлінням не наведено обґрунтувань неможливості виконання доручення про вручення документів.
Крім зазначеного, управління посилалося на необхідність перекладу документів на мову держави резидентства третьої особи.
Проте, суд в ухвалі про залучення третьої особи чітко визначив, що однією із офіційних мов Республіки Ліберія є англійська, зобов'язав відповідача по справі здійснити переклад всіх документів англійською мовою та після виконання відповідачем перекладу направив всі документи Управлінню.
Посилаючись на необхідність перекладу документів мовою держави, яка залучається до правової допомоги, Управління не вказало чітких вказівок та конкретних порушень, які воно вважає мають місце у документах, надісланих на їх адресу судом.
Між судом та органами юстиції (Східним міжрегіональним управлінням та Департаментом міжнародного права) тривало листування з приводу виконання вимог суду про вручення документів третій особі (04.03.2020, 18.03.2020 року), в якому чітко визначені вимоги суду, щодо держави, яка залучається до правової допомоги, мови перекладу, компетенції суду по строкам призначення судових засідань та необхідності виконання вимог про вручення документів (позову, відзивів, пояснень тощо) незалежно від виконання повідомлення про дату судового засідання.
У відповідності до п. 2.7 Інструкції про повернення доручення суду, що його склав, з метою доопрацювання на ограни юстиції покладено обов'язок зазначити причини і висловити рекомендації щодо усунення недоліків.
Протягом листувань з січня по травень 2020 року, якими поверталися документи до суду без виконання, Східним міжрегіональним управлінням Міністерства Юстиції та Департаментом міжнародного права не було поставлено під сумнів державу, яка долучається до правової допомоги , а також правильність оформлення судом доручень про вручення судових документів, повідомлень про день судового розгляду та підтверджень про вручення документів.
Після неодноразових повернень, Департамент, листом від 06.05.2020р., та Східне міжрегіональне управління листом від 09.06.2020 р., повернули доручення суду з новими підставами, які раніше не вказувалися, в порушення п.2.7 Інструкції, а саме, посилались на незрозумілість, до якої держави відноситься резидентство третьої особи та на порушення в оформлені доручень про вручення судових документів, повідомлень про день судового розгляду та підтверджень про вручення документів.
Так, Східне міжрегіональне управлінням у листі № 15687/37831/13/20/09 від 09.06.2020р. вказало, що у судовому дорученні нечітко зазначено адресу знаходження третьої особи-нерезидента, а саме у адресі є посилання на Сейшельські острови та Ліберію одночасно наступним чином: Seychelles, 80 Broad Street, Monrovia, Liberia.
З цього приводу суд зазначає.
1 січня 1966 року набрав законної сили Статут Всесвітнього поштового союзу, згідно преамбули якого метою існування Союзу є розвиток зв'язків між народами шляхом ефективного функціонування поштових служб. Завданням Союзу є, окрім іншого, сприяння прийняттю справедливих загальних стандартів для сприяння зв'язку між жителями всього світу.
Республіка Ліберія та Україна є членами Всесвітнього поштового союзу з 1879 року та 1947 року відповідно.
Під егідою Союзу було розроблено низку документів з реалізації головної мети існування Союзу. Зокрема, було розроблено рекомендації під назвою "Addressing and Postcode Manual" для впровадження загальних вимог до поштової адреси держав-членів Союзу (далі - Рекомендації).
Прямуючи до мирових стандартів, Правилами надання послуг поштового зв'язку, затвердженими Постановою КМУ № 270 від 5 березня 2009 р., визначено, що поштова адреса формується в такій послідовності: найменування вулиці (проспекту, бульвару, провулку), номер будинку, квартири; найменування населеного пункту, району, області; поштовий індекс; країна призначення.
На сторінці 25 Рекомендацій Всесвітнього поштового союзу наведено приклади стандартного зазначення адреси. Зокрема, в адресі може бути зазначено назву будівлі або її частини. Зазвичай така назва розташована на першому або другому місці, після вказується вулиця та номер цієї будівлі.
Таким чином, назва "Seychelles" є назвою будівлі, а не країни. До того ж, загальновідомим фактом є та обставина, що місце Монровія (Monrovia) є столицею Ліберії.
У розрізі даної справи, враховуючи визначення саме такої адреси - Seychelles, 80 Broad Street, Monrovia, Liberia, у первинних документах між відповідачем та третьою особою, а також виходячи з загальних вимог формування адреси, відсутні будь-які сумніви у визначені країни, до якої слід направити доручення суду.
Крім того, суду відомо, що Республіка Сейшельські Острови є державою-членом Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах 1965 року. Таким чином, якщо б третя особа мала своє місцезнаходження на території Республіки Сейшельські Острови, суд, в порядку, визначеному Конвенцією, направив би дане судове доручення до виконання напряму до компетентного органу Республіки Сейшельські Острови.
Окрім питання правильності визначення адреси третьої особи-отримувача, Управління посилається на неналежність оформлення судового доручення. Управлінням зазначено, що доручення про вручення судових документів, повідомлення про день судового розгляду та підтвердження про вручення документа друкується на чистих аркушах паперу, без штампів суду та без зазначення «Додаток до Інструкції».
Дійсно, згідно з п. 2.1.3 Інструкції виклик (повідомлення) про день судового розгляду друкується на чистих аркушах паперу, без штампів суду.
На жодному з вказаних документів не проставлений штамп суду, проте проставлена печатка. Слід зазначити, печатка та штамп не є тотожними поняттями. У додатках 1 та 3 до Інструкції чітко зазначено про необхідність накладання печатки на підпис судді.
Щодо наявності штрих-коду на кожному документі суд звертає увагу, що дане кодування є невід'ємним для будь-якого документу, прийнятого та виготовленого в межах суду України. Штрих-код є унікальним ідентифікатором документа в базі даних суду, типу документа та типу судової юрисдикції. Відсутність штрих-коду є грубим порушенням Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах та є підставою для обґрунтованого сумніву у дійсності цього документу.
Отже, наявність унікального ідентифікатора документа передбачено чинними приписами Інструкції з діловодства та не може слугувати підставою для повернення судового доручення, адже ідентифікатор є невід'ємною частиною цього документу.
Посилання управління на порушення у вигляді припису "Додаток до Інструкції", в умовах відсутності заборони такого посилання та відсутності попередніх заперечень з цього приводу з боку органів юстиції, свідчить про формальний, недержавний підхід у здійсненні власних функцій та повноважень, що перешкоджає здійсненню правосуддя.
Слід зазначити, що питання неможливості направлення судового доручення вже неодноразово поставало предметом листування між судом та Міністерством.
Відтак, ухвалами від 10 жовтня 2019 року, 11 лютого 2020 року та 22 квітня 2020 року для вручення судового доручення провадження у справі зупинялось, направлялись оригінали документів відповідачу для їх перекладу та подальшого повернення на адресу суду, яким у свою чергу направлялись доручення до виконання.
Такі дії Міністерства мали як правові (неможливість розгляду справи по суті, неможливість отримання пояснень третьої особи стосовно предмету спору), так і матеріальні (вартість перекладу та його нотаріального оформлення відповідачем, поштові затрати відповідача та суду на неодноразове направлення документів) наслідки для сторін.
За змістом ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із п.2.6-2.7 Інструкції, органи юстиції вправі повернути доручення суду лише у випадку виявлення недоліків чи порушень вимог міжнародного договору або законодавства України, допущених при оформленні доручення, з рекомендаціями щодо доопрацювання.
Проте, повертаючи без виконання доручення суду про вручення документів та повідомлень про дату судового засідання, Східним міжрегіональним управлінням Міністерства Юстиції та Департаментом міжнародного права не наведено жодних норм законодавства України та міжнародних договорів, які порушені судом при оформленні доручення про вручення документів та повідомлення про день судового засідання.
Враховуючи викладене, суд зазначає , що Східним міжрегіональним управлінням Міністерства Юстиції та Департаментом міжнародного права порушені ч. 2 ст. 19 Конституції України, вимоги п.п.2.6, 2.7 Інструкції, що перешкоджає здійсненню правосуддя.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне направити на адресу Східного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції та Департаменту міжнародного права Міністерства Юстиції окрему ухвалу з метою усунення порушень та недоліків в роботі, а також налагодження його діяльності в сфері вчасного, належного та повного виконання судових рішень (ухвал), пов'язаних з виконанням судових доручень в межах розділу ІХ ГПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 246 ГПК України, суд,-
1. Винести окрему ухвалу про порушення Східним міжрегіональним управлінням Міністерства Юстиції та Департаментом міжнародного права Міністерства Юстиції статей 19, 129-1 Конституції України, статті 18 Господарського процесуального кодексу України, п.п.2.6, 2.7 Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень.
2.Керівникам Східного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції та Департаменту міжнародного права Міністерства Юстиції розглянути дану окрему ухвалу та повідомити Господарський суд Донецької області у 10 денний строк з дня її отримання про результати її розгляду згідно статті 246 Господарського процесуального кодексу України та застосовані заходи відносно відповідальних осіб.
3. Зобов'язати Східне міжрегіональне управління Міністерства Юстиції та Департамент міжнародного права Міністерства Юстиції у строки, встановлені Інструкцією про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, скерувати судове доручення про вручення документів по справі № 905/991/19 до компетентного органу республіки Ліберія дипломатичними каналами для вручення третій особі - ARES SHIPPING MARITIME LTD (Seychelles, 80 Broad Street, Monrovia, Liberia).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена в Східний апеляційний господарський суд протягом десяти днів з дня складення ухвали в порядку передбаченому розділом IV ГПК України з урахуванням приписів п.4 Прикінцевих та п.17 Перехідних положень.
Головуючий суддя П.В. Демідова
Суддя О.М. Сковородіна
Суддя Н.В. Величко
Додаток до ухвали: судове доручення про вручення документів та належним чином (нотаріально) засвідчені переклади судового доручення англійською мовою у трьох екземплярах на адресу Східного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції.