вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
08.07.2020м. ДніпроСправа № 904/1445/20
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мілєвої І.В. за участю секретаря судового засідання Симбірьової К.В.
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Електропівденмонтаж", Дніпропетровська область, м. Дніпро
до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля", Дніпропетровська область, м. Павлоград
про стягнення 2 275 009,95 грн.
Представники:
від позивача: Дрозд Р.Ю. ордер ДП №2831/013;
від відповідача: не з'явився.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Електропівденмонтаж" звернулося до господарського суду з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" про стягнення 2 275 009,95 грн., з яких: 1 971 908,40 грн. - основний борг, 256 022,86 грн. - пеня, 27 359,61 грн. - 3% річних, 19 719,08 грн. - інфляційні втрати.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору № 8286-ПУ-УМТС-У від 11.07.2019 в частині оплати виконаних робіт.
Ухвалою від 16.03.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначити підготовче засідання на 15.04.2020.
03.04.2020 відповідач подав до суду клопотання про продовження строку підготовчого провадження та відкладення підготовчого засідання.
13.04.2020 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» входить до складу холдингу «ДТЕК Енерго», який забезпечує замкнений цикл виробництва електроенергії з вугілля. На даний час генерація електроенергії є збитковою через Імпорт електроенергії та низькі прайс-кепами - це державні цінові обмеження, які не дозволяють встановлювати ціну на виробництво електроенергії вище за штучно визначений рівень. Але ж ці обмеження не враховують реальну економіку роботи генеруючих підприємств (особливо вночі - низький тариф не компенсує витрати на виробництво). Вночі, через низькі прайс-кепи та споживання, ціна не електроенергію значно нижча. Вдень прайс-кепи вище та споживання більше, але перевагу надають імпорту, тому в енергосистему заходить електроенергія з Російської Федерації та Республіки Білорусь. Як наслідок - українські ТЕС вимушені зупиняти блоки та виводити частину персоналу підприємств у простій та призупинення господарської діяльності підприємства в цілому. Ці обставини відомі широкому загалу через оприлюднення в засобах масової інформації. Водночас ТЕС працюють на українському вугіллі, видобувачем якого є, зокрема, ПрАТ«ДТЕК Павлоградвугілля». Наразі, українська енергетика знаходиться у кризовій ситуації. Проблеми мають усі ТЕС в Україні, а як наслідок і вугледобувні підприємства. Сукупність вищезазначених обставин призвели до виникнення дефіциту оборотних засобів та ускладнюють управління зобов'язаннями компанії. Це, в свою чергу, позначається на своєчасності оплат. Звертаючись з позовом до господарського суду про стягнення заборгованості, позивачем, не враховано зміну обставин, які тягнуть неможливість виконання зобов'язання за договором. На думку відповідача, збитковість вітчизняної енергетики, є обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає, більше того, вона є форс-мажорною обставиною та такою, яка не може бути усунена жодною із сторін. На адресу позивача, була направлена пропозиція про зміну умов договору, від 07.04.2020 та два примірники додаткової угоди до договору про зміну п. 5.3. договору (викладення його у новій редакції). Також відповідач письмово запропонував позивачу можливість розрахунку за виконані роботи - зустрічним наданням товару (продукції). Під товаром (продукцією) розуміється вугілля марки «Г» та/або постачання електричної енергії позивачу чи його партнерам. Вказана пропозиція свідчить про наявність у відповідача бажання врегулювати існуючий спір. Нажаль, позивач не відповів на неї. Враховуючи вищевикладене, відповідач просить суд відмовити в задоволенні позову.
09.04.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Електропівденмонтаж" подало до суду заяву про участь у засіданні в режимі відеоконференції, в якій просить суд забезпечити проведення судового засідання по справі № 904/1445/20, що призначене 15.04.2020, у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою додатку Zoom.
Ухвалою суду від 13.04.2020 у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Електропівденмонтаж" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції відмовлено.
Ухвалою від 15.04.2020 відкладено підготовче судове засідання на 18.05.2020.
14.05.2020 відповідач подав клопотання про відкладення підготовчого судового засідання.
Ухвалою суду від 18.05.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу для судового розгляду по суті у судове засідання на 10.06.2020.
18.05.2020 Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Павлоградвугілля" подало до суду зустрічну позовну заяву до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Електропівденмонтаж", в якій просить суд внести зміни до договору № 8286-ПУ-УМТС-У від 11.07.2019, виклавши п. 5.3 в наступній редакції:
"5.3. Оплата по настоящему договору осуществляется заказчиком путем перечисления денежных средств на текущий счет подрядчика на 60 (шестидесятый) календарный день с момента подписания сторонами Акта приемки выполненных подрядных работ (Форма КБ-2в), справки о стоимости выполненных подрядных работ (Форма КБ-3) и выставления счета подрядчиком. В качестве расчета за выполненные работы, возможно получение подрядчиком от заказчика, товаров (продукции), стоимость, условия и сроки поставки которых, согласовываются подрядчиком и заказчиком путем заключения дополнительных соглашений к договору. Датой оплаты, при оплате оказанных услуг поставками товара (продукции), считается дата получения товара (продукции) подрядчиком.».
Позовні вимоги за зустрічним позовом мотивовані наступним. На адресу позивача була направлена пропозиція про зміну умов договору від 07.04.2020 та додаткова угода про зміну п.5.3. Однак, відповідач не відповів на викладену пропозицію.
Ухвалою суду від 19.05.2020 повернуто зустрічну позовну заяву Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Електропівденмонтаж" про внесення змін до договору № 8286-ПУ-УМТС-У від 11.07.2019 (п. 5.3.) і додані до неї документи.
10.06.2020 у судове засідання з'явився представник позивача, представник відповідача не з'явився.
Згідно части 1 та 2 ст.195 Господарського процесуального кодексу України суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку; суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.
Відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України: розділ X "Прикінцеві положення" доповнено пунктом 4 такого змісту: "4. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину.
Ухвалою від 10.06.2020 відкладено розгляд справи по суті на 08.07.2020.
08.07.2020 у судове засідання з'явився позивач.
Представник відповідача у судове засідання 08.07.2020 не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином 23.06.2019, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення (ухвали суду).
08.07.2020 позивач подав доказ сплати 5950,00грн. за надану правничу допомогу.
В порядку ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -
11.07.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Електропівденмонтаж" (підрядник) та Приватним акціонерним товариством "ДТЕК Павлоградвугілля" (замовник) було укладено договір № 8286-ПУ-УМТС-У (далі - договір).
В порядку та на умовах, передбачених цим договором, підрядник зобов'язується своїми силами і на свій ризик виконати, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити наступні роботи: ремонт (далі - роботи) трансформатора ТДНС-16000/35/6 №3 (далі по тексту - об'єкт) і регенерацію трансформаторного масла на ПС Тернівка-35 для ш. «Тернівська» ПСП «ШУ Павлоградське» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», відповідно до умов цього договору (п. 1.1. договору).
Роботи, передбачені цим договором, повинні бути виконані в суворій відповідності з технічним завданням (додаток №1), кошторисною документацією, що є невід'ємними частинами цього договору. Роботи, що виконуються за даним договором, мають код виду діяльності 33.14 (п. 1.2. договору).
Місце виконання робіт: 51453, Дніпропетровська обл., М Тернівка, вул. Харківська, 1 (п. 1.3. договору).
Терміни виконання всіх робіт за договором: початок робіт - протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з моменту підписання цього договору, закінчення робіт-через 36 (тридцять шість) годин з моменту відключення обладнання і передачі його в ремонт підряднику (п. 3.1. договору).
Якщо підрядник не розпочав роботу в обумовлені договором строки або виконує її настільки повільно, що закінчення її в cтрoк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору і вимагати відшкодування завданих підрядником обґрунтованих витрат (п. 3.3. договору).
Прийом виконаних робіт здійснюється сторонами за актом приймання виконаних підрядних робіт (Форма КБ-2в), довідками про вартість виконаних підрядних робіт (Форма КБ-3), що підписується уповноваженими представниками обох сторін. Акт приймання виконаних підрядних робіт підрядник надає не пізніше 1 (першого) числа місяця наступного за місяцем в якому виконувалися роботи. Замовник протягом 3 (трьох) робочих днів зобов'язаний розглянути надані документи і в разі відсутності зауважень до виконаних робіт прийняти їх, підписати Акти приймання виконаних підрядних робіт (форма № КБ-2в) та довідки про вартість виконаних підрядних робіт (форма № КБ-3 ) і повернути підряднику по одному примірнику підписаних актів і довідок (п. 4.1. договору).
Після закінчення виконання робіт по об'єкту комісією, що складається з уповноважених представників замовника і підрядника, здійснюється перевірка готовності об'єкта до експлуатації, за результатами якої оформляється Акт готовності об'єкта до експлуатації. Повноваження кожного представника замовника і підрядника, який бере участь у прийманні робіт і складанні актів згідно п.п.4.1., 4.2. договору, повинні бути підтверджені відповідним дорученням, оформленої відповідно до чинного законодавства України (п. 4.2. договору).
У разі виявлення недоліків у виконаних підрядником робіт і / або відступ від умов договору, і / чи інших недоліків, замовник зобов'язаний негайно заявити про них підрядникові з додаванням акту з фіксуванням переліку недоліків, причин їх утворення і термінів усунення (п. 4.3. договору).
Вартість робіт за договором узгоджується сторонами в Договірній ціні, яка є невід'ємною частиною цього договору, і становить 1 971 908,40 грн., в тому числі ПДВ - 20% - 328 651,40 грн. Підрядник бере на себе зобов'язання по незмінності (фіксації) ціни / вартості робіт за договором до закінчення терміну його дії. Вартість робіт включає в себе вартість необхідних для виконання робіт матеріалів і / або обладнання, інших витрат підрядника, пов'язаних з виконанням робіт відповідно до договірної ціни та кошторисної документації, що є невід'ємною частиною цього договору (п. 5.1. договору).
Узгоджена сторонами відповідно до п. 5.1. договору вартість робіт є остаточною (твердою) і може бути змінена тільки за взаємною письмовою згодою сторін в разі внесення замовником змін і / або доповнень в обсяг виконуваних робіт відповідно до п. 2.7. даної угоди (п. 5.2. договору).
Оплата за цим договором здійснюється замовником шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок підрядника на 60 (шістдесятий) календарний день з моменту підписання сторонами акту приймання виконаних підрядних робіт (Форма КБ-2в), довідки про вартість виконаних підрядних робіт (Форма КБ-3) і виставлення рахунку підрядником. У разі якщо термін оплати припадає на неплатіжний день - оплата здійснюється на наступний банківський день. Сторони погодили, що розрахунок ПДВ здійснюється відповідно до вимог Податкового кодексу України (п. 5.3. договору).
У порядку виконання цього договору підрядник приймає на себе наступні зобов'язання:
Виконати роботи в обсязі і в строки, передбачені умовами цього договору, і з належною якістю (п. 6.1.1. договору).
По закінченню виконання робіт надати акт виконаних робіт на паперовому носії та в електронному вигляді з розширенням * imd; * BDCR (п. 6.1.9. договору).
У порядку виконання цього договору замовник приймає на себе наступні зобов'язання: в разі відсутності зауважень до виконаних робіт - здійснювати приймання виконаних підрядником робіт і оплачувати їх відповідно до умов цього договору (п. 6.2.3. договору).
У разі невиконання або неналежного виконання будь-якою зі сторін прийнятих на себе за цим договором зобов'язань, вона несе відповідальність перед іншою стороною відповідно до вимог чинного законодавства України (п. 8.1. договору).
У разі порушення замовником своїх зобов'язань, обумовлених п. 5.3. цього договору, він сплачує підрядникові пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент порушення зобов'язань, від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочення виконання зобов'язань (п. 8.9. договору).
Сплата штрафних санкцій не звільняє сторони від належного виконання своїх зобов'язань за договором (п. 8.10. договору).
Цей договір вступає в силу в день його підписання обома сторонами і діє до 31.12.2019, а в разі неналежного виконання сторонами всіх прийнятих на себе зобов'язань - до повного їх виконання (п. 10.1. договору).
Всі зміни і доповнення до цього договору можуть бути внесені за письмовою згодою на це обох сторін і оформляються додатковими угодами, які є невід'ємною частиною цього договору (п. 10.3. договору).
Позивач зазначає, що на виконання умов договору виконав роботи на загальну суму 1 971 908,40 грн. з ПДВ, на підтвердження чого надав підписані сторонами та скріплені їх печатками: акт приймання виконаних будівельних робіт за липень 2019р. № 907231 (КБ-2в) (а.с. 22-24) та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за липень 2019р. від 23.07.2019 (КБ-3) (а.с. 21).
Відповідно до п. 5.3. договору оплата за цим договором здійснюється замовником шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок підрядника на 60 (шістдесятий) календарний день з моменту підписання сторонами акту приймання виконаних підрядних робіт (Форма КБ-2в), довідки про вартість виконаних підрядних робіт (Форма КБ-3) і виставлення рахунку підрядником. У разі якщо термін оплати доводиться на неплатіжними день оплата здійснюється на наступний банківський день. Сторони погодили, що розрахунок ПДВ здійснюється відповідно до вимог Податкового кодексу України.
Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України).
Таким чином, відповідно до п. 5.3. договору, відповідач повинен був сплатити за виконані роботи у строк до 21.09.2019, однак, враховуючи, що 21.09.2019 припадає на суботу, тобто неплатіжний день, то відповідно до положень п. 5.3. договору та ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України, останнім днем сплати за виконані роботи буде перший за ним робочий день - 23.09.2019.
Однак, як зазначає позивач, відповідач в порушення умов договору за виконані роботи не сплатив, у зв'язку із чим у нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 1 971 908,40 грн.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).
За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України).
У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення (ч. 1 ст. 843 Цивільного кодексу України).
Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (ч.1 ст. 854 Цивільного кодексу України).
Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України).
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 Цивільного кодексу України).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України).
Доказів оплати виконаних робіт в сумі 1 971 908,40 грн. відповідач не надав, доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, не спростував.
Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» входить до складу холдингу «ДТЕК Енерго», який забезпечує замкнений цикл виробництва електроенергії з вугілля. На даний час генерація електроенергії є збитковою через Імпорт електроенергії та низькі прайс-кепами - це державні цінові обмеження, які не дозволяють встановлювати ціну на виробництво електроенергії вище за штучно визначений рівень. Але ж ці обмеження не враховують реальну економіку роботи генеруючих підприємств (особливо вночі - низький тариф не компенсує витрати на виробництво). Вночі, через низькі прайс-кепи та споживання, ціна не електроенергію значно нижча. Вдень прайс-кепи вище та споживання більше, але перевагу надають імпорту, тому в енергосистему заходить електроенергія з Російської Федерації та Республіки Білорусь. Як наслідок - українські ТЕС вимушені зупиняти блоки та виводити частину персоналу підприємств у простій та призупинення господарської діяльності підприємства в цілому. Ці обставини відомі широкому загалу через оприлюднення в засобах масової інформації. Водночас ТЕС працюють на українському вугіллі, видобувачем якого є, зокрема, ПрАТ«ДТЕК Павлоградвугілля». Наразі, українська енергетика знаходиться у кризовій ситуації. Проблеми мають усі ТЕС в Україні, а як наслідок і вугледобувні підприємства. Сукупність вищезазначених обставин призвели до виникнення дефіциту оборотних засобів та ускладнюють управління зобов'язаннями компанії. Це, в свою чергу, позначається на своєчасності оплат. Звертаючись з позовом до господарського суду про стягнення заборгованості, позивачем, не враховано зміну обставин, які тягнуть неможливість виконання зобов'язання за договором. На думку відповідача, збитковість вітчизняної енергетики, є обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає, більше того, вона є форс-мажорною обставиною та такою, яка не може бути усунена жодною із сторін. На адресу позивача, була направлена пропозиція про зміну умов договору, від 07.04.2020 та два примірники додаткової угоди до договору про зміну п. 5.3. договору (викладення його у новій редакції). Також відповідач письмово запропонував позивачу можливість розрахунку за виконані роботи - зустрічним наданням товару (продукції). Під товаром (продукцією) розуміється вугілля марки «Г» та/або постачання електричної енергії позивачу чи його партнерам. Вказана пропозиція свідчить про наявність у відповідача бажання врегулювати існуючий спір. Нажаль, позивач не відповів на неї. Враховуючи вищевикладене, відповідач просить суд відмовити в задоволенні позову.
Господарський суд зазначає, що наведені у відзиві обґрунтування є звичайними обставинами при веденні господарської діяльності відповідачем, яку він здійснює на свій ризик. Позивач та відповідач знаходяться в рівних економічних умовах при здійсненні своєї господарської діяльності.
Стосовно пропозиції про зміну умов договору господарський суд зазначає, що первісний позов поданий до суду 13.03.2020 і мотивований несплатою за роботи, виконані у липні 2019 року, а пропозиція про внесення змін до договору направлена 09.04.2020 (а.с.52-53), тобто вже після відкриття провадження у даній справі (16.03.2020).
Всі зміни і доповнення до цього договору можуть бути внесені за письмовою згодою на це обох сторін і оформляються додатковими угодами, які є невід'ємною частиною цього договору (п. 10.3. договору).
Відповідно до ч.3 ст.653 Цивільного кодексу України якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.
Доказів внесення змін до договору (які стосуються заборгованості на спірний період) за домовленістю сторін - відповідачем до суду не надано.
Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Павлоградвугілля" бажало в судовому порядку внести зміни до договору, виклавши п. 5.3 в наступній редакції: "5.3. Оплата по настоящему договору осуществляется Заказчиком путем перечисления денежных средств на текущий счет подрядчика на 60 (шестидесятый) календарный день с момента подписания сторонами Акта приемки выполненных подрядных работ (Форма КБ-2в), справки о стоимости выполненных подрядных работ (Форма КБ-3) и выставления счета подрядчиком. В качестве расчета за выполненные работы, возможно получение подрядчиком от заказчика, товаров (продукции), стоимость, условия и сроки поставки которых, согласовываются подрядчиком и заказчиком путем заключения дополнительных соглашений к договору. Датой оплаты, при оплате оказанных услуг поставками товара (продукции), считается дата получения товара (продукции) подрядчиком.».
Однак, у випадку внесення змін до договору (саме з таким формулюванням) за рішенням суду, такі зміни будуть обов'язковими для сторін договору лише з моменту набрання рішенням суду законної сили і не можуть бути застосовані до правовідносин, що виникли між сторонами щодо виконання робіт у липні 2019 року.
З огляду на викладене, заперечення відповідача відхиляються господарським судом.
Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення основного боргу у розмірі 1 971 908,40 грн. є правомірними та підлягають задоволенню.
Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 256 022,86 грн. за період з 24.09.2019 по 10.03.2020.
Відповідно до п. 8.9. договору у разі порушення замовником своїх зобов'язань, обумовлених п. 5.3. цього договору, він сплачує підрядникові пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент порушення зобов'язань, від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочення виконання зобов'язань.
Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - сплата неустойки (п.3 ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України).
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч.ч.4, 6 ст. 231 Господарського кодексу України).
Згідно зі ст. ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч.6 ст.232 Господарського Кодексу України).
Договором передбачено стягнення пені за прострочення виконання зобов'язання.
Господарським судом здійснено перевірку розрахунку пені позивача та встановлено, що він виконаний не правильно.
Згідно перерахунку, виконаного господарським судом, розмір пені є більшим, ніж заявлено позивачем. Разом з тим, суд позбавлений права збільшувати розмір позовних вимог. Пред'явлення вимог в меншому розмірі є правом позивача. Враховуючи викладене, суд розглядає вимоги про стягнення пені в заявленому позивачем розмірі.
Також позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3 % річних за період з 24.09.2019 по 10.03.2020 у розмірі 27 359,61 грн. та інфляційні втрати за період з жовтня 2019 року по січень 2020 року у розмірі 19 719,08 грн.
Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Господарським судом здійснено перевірку розрахунку інфляційних втрат та встановлено, що він виконаний не правильно.
Відповідно до виконаного господарським судом розрахунку до стягнення з відповідач підлягають інфляційні втрат у розмірі 15 781,12 грн.
Розмір 3% річних позивачем розраховано правильно.
З огляду на викладене, зважаючи на те, що має місце прострочення виконання зобов'язання є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача 2 271 071,99 грн., з яких: 1 971 908,40 грн. - основний борг, 256 022,86 грн. - пеня, 27 359,61 грн. - 3% річних, 15 781,12 грн. - інфляційні втрати.
За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ст. 4 Закону України "Про судовий збір").
Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2020 року становить 2 102,00 грн.
При зверненні з позовом до суду позивач сплатив судовий збір в розмірі 34 125,16 грн. згідно з платіжним дорученням № 6082 від 11.03.2020 замість 34 125,15 грн. Таким чином, при зверненні з позовом до суду позивач надмірно сплатив судовий збір в розмірі 00,01 грн.
Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Відповідне клопотання позивачем до суду подано не було. Тому суд вважає за необхідне роз'яснити позивачу, що надмірно сплачений судовий збір в розмірі 00,01 грн. підлягає поверненню позивачу з державного бюджету України, для чого позивачу необхідно звернутися до суду з відповідним клопотанням.
Згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог: на позивача - 58,01 грн. (0,17 %), на відповідача - 34 067,14 грн. (99,83 %).
08.07.2020 позивач подав доказ сплати 5950,00грн. за надану правничу допомогу. У позовній заяві зазначив, що просить стягнути з відповідача 11900,00грн. за надану правничу допомогу.
Відповідно до п. 4 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Згідно із ч. 3 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
За приписами ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Так, позивачем подано для долучення до матеріалів справи договір про надання правничої допомоги 10/179/2020 від 28.02.2020, свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю серія ДП №4418, рахунок №2020/593 на суму 5950,00грн., платіжне доручення №6054 від 04.03.2020 про сплату 5950,00грн. з призначенням платежу «оплата за юр.послуги зг.рах.» 2020/593»
Згідно із ч. 4, 5, 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідного клопотання відповідачем не було подано.
Верховний Суд у своїй постанові від 14.05.2019 по справі 922/576/18 зазначив наступне.
« 4.3. Окрім того, враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997р. №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів №2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006р. №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Так, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015р., пунктах 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009р., пункті 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006р., пункті 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004р., пункті 268 рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 02.06.2014р., заява N 19336/04, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
4.4. Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.».
Враховуючи викладене, оскільки позивачем не подано доказів сплати адвокату винагороди у розмірі 11900,00 грн., заявлені ним витрати на професійну правничу допомогу є підтвердженими та доведеними лише на суму 5950,00грн.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (п. 3 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).
Враховуючи вищевикладене, відповідно до положень п. 3 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати на професійну правничу допомогу покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог: на позивача - 10,11грн. (0,17 %), на відповідача - 5939,89грн. (99,83%).
Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" (51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Соборна, буд. 76, ідентифікаційний код 00178353) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Електропівденмонтаж" (49102, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Фосфорна, буд. 8, ідентифікаційний код 32366707) 2 271 071,99 грн., з яких: 1 971 908,40 грн. - основний борг, 256 022,86 грн. - пеня, 27 359,61 грн. - 3% річних, 15 781,12 грн. - інфляційні втрати, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 34 067,14 грн., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5939,89грн., про що видати наказ.
В решті позову відмовити.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області.
Повне рішення складено 09.07.2020
Суддя І.В. Мілєва