вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
07.07.2020р. Справа № 904/1415/20
За позовом: Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго", м. Київ
До: Акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Конкорд", м. Дніпро
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Візін Річ", м. Житомир
Про: стягнення 4 872 402, 79 грн.
Суддя Васильєв О.Ю.
Від позивача: Батовська Т.І. (адвокат);
Від відповідача: не з'явився;
Від третьої особи: не з'явився
ПрАТ "НЕК "Укренерго" (позивач) звернувся з позовом до АТ "АКБ "Конкорд" (відповідач) про стягнення 4 872 402, 79 грн. ( в т.ч.: 4 862 810, 40 грн. - основна заборгованість та 9 592, 39 грн. - 3% річних) заборгованості, що виникла внаслідок невиконання відповідачем своїх обов'язків за безвідкличною банківською гарантією№71.00.007085 від 30.10.18р. за повернення авансового платежу принципалом ( ТОВ "Візин Річ") за договором №08-4/2636-18 від 11.10.18р. (укладеним між позивачем та ТОВ "Візин-Річ").
Ухвалою суду від 26.03.20р. було відкрито провадження у справі №904/1415/20, справу призначено до розгляду за правилами загального провадження у підготовчому засіданні на 14.04.20р.
Ухвалою суду від 31.03.20р. відкладено розгляд справи в підготовчому засідання призначено на 30.04.20р.
Ухвалою суду від 08.04.20р. клопотання позивача про призначення судового засідання в режимі відеоконференції задоволено та призначено судове засідання в режимі відеоконференції на 30.04.20р.
Ухвалою суду від 24.04.20р. відкладено розгляд справи в підготовчому засіданні на 21.05.20р.
13.05.20р. до канцелярії суду від позивача надійшло клопотання про проведення судових засідань по справі у режимі відео конференції у Суворовському районному суді м. Одеси ( м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, 68 ), у зв'язку з неможливістю направити свого представника до м. Дніпро.
Ухвалою суду від 14.05.20р. задоволено клопотання позивача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції та призначено судове засідання на 21.05.20р.
До судового засідання 21.05.20р. в режимі відеоконференції з'явився представник позивача, відповідач явку повноважного представника до судового засідання не забезпечив, а клопотав про відкладення слухання справи.
Ухвалою суду від 21.05.20р. відкладено розгляд справи в підготовчому засіданні на 23.06.20р.
Ухвалою суду від 23.06.20р. розгляд справи відкладено на 07.07.20р.
23.06.20р. АТ "АКБ "Конкорд" (відповідач) надійшло клопотання про зупинення провадження у цій справі до часу набрання законної сили судовим рішенням господарського суду м. Києва у справі №910/7687/20. Клопотання обґрунтоване посиланням на пов'язаність цих справ, оскільки у справі №910/5316/18 будуть вирішуватися питання щодо визнання недійсними результату процедури державної закупівлі, оформлені протокольними рішенням №259/18-ЧО; визнання недійсним договору №08-4/2636-18 від 11.10.18р., укладений між ДП НЕК "Укренерго" та ТОВ "Візин Річ"; зобов'язання ПрАТ "НЕК "Укренерго" повернути АТ "АКБ "Конкорд" оригінал банківської гарантії №71.00.007085 від 30.10.2018р.); та визнання недійсним договору про надання банківської гарантії №71.00.007085 від 30.10.18р. ( укладений між АТ "АКБ "Конкорд" та ТОВ "Візин Річ"). Ухвалою суду від 24.06.20р. було відмовлено в задоволенні вищезазначеного клопотання відповідача.
23.06.20р. до канцелярії суду від АТ "АКБ "Конкорд" ( відповідач) надійшло клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідача, яка на заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ТОВ "Візін Річ". Ухвалою суду від 24.06.20р. задоволено клопотання відповідача про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Візин Річ".
23.06.20р. АТ "АКБ "Конкорд" (відповідач) надійшло клопотання про об'єднання в одне провадження в рамках справи №904/1415/20 справу №904/1180/20, яка теж знаходиться в провадженні господарського суду Дніпропетровської області. Ухвалою суду від 24.06.20р. було відмовлено в задоволенні вищезазначеного клопотання відповідача.
До судового засідання 07.07.20р. з'явився представник позивача, відповідач явку повноважного представника не забезпечив, а звернувся до суду з черговим клопотанням про зупинення провадження у цій справі до часу набрання законної сили судовим рішенням господарського суду м. Києва у справі №910/7687/20. Клопотання обґрунтоване посиланням на пов'язаність цих справ, оскільки у справі №910/5316/18 будуть вирішуватися питання щодо визнання недійсними результату процедури державної закупівлі, оформлені протокольними рішенням №259/18-ЧО; визнання недійсним договору №08-4/2636-18 від 11.10.18р., укладений між ДП НЕК "Укренерго" та ТОВ "Візин Річ"; зобов'язання ПрАТ "НЕК "Укренерго" повернути АТ "АКБ "Конкорд" оригінал банківської гарантії №71.00.007085 від 30.10.2018р.); та визнання недійсним договору про надання банківської гарантії №71.00.007085 від 30.10.18р. ( укладений між АТ "АКБ "Конкорд" та ТОВ "Візин Річ").
Розглянувши вищезазначене клопотання відповідача, суд приходить до висновку, що таке ж саме клопотання відповідача вже було розглянуто судом та ухвалою суду від 24.06.20р. було відмовлено в його задоволенні.
В даному випадку, проаналізувавши заявлене відповідачем клопотання про зупинення провадження та фактичні обставини справи, оцінивши їх обґрунтованість, взаємозв'язок, значення та ймовірну мету, суд приходить до висновку, що такі дії відповідача суперечать завданню господарського судочинства та спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи.
Слід наголосити, що процесуальні права надано законом тим особам, які беруть участь у процесі для сприяння суду під час розгляду справ, їх правильному вирішенню, і кожного разу, коли сторона у справі вчиняє будь-яку процесуальну дію не із цією метою, а задля досягнення якихось сторонніх цілей (для введення суду в оману, затягування розгляду, створення перешкод опоненту) вона виходить за межі дійсного змісту свого права, тобто використовує його всупереч основним засадам господарського судочинства, а отже зловживає ним.
Зловживання процесуальними правами - це особливий вид юридично значущої поведінки, яка полягає у діях (бездіяльності) учасника процесу, що суперечать завданням господарського судочинства.
Слід зауважити, що згідно з частиною 1 статті 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
За приписами статті 9 Конституції України, статті 19 Закону України "Про міжнародні договори України" і статті 4 Господарського процесуального кодексу України господарські суди у процесі здійснення правосуддя мають за відповідними правилами керуватися нормами документів, ратифікованих законами України.
Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції" Україна повністю визнає на своїй території дію приписів Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо визнання обов'язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Суду в усіх питаннях, що стосуються її тлумачення і застосування.
Водночас статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи.
У рішенні 15-рп/2004 від 02.11.2004 Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 69 Кримінального кодексу України (справа про призначення судом більш м'якого покарання) визначено, що справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню. У сфері реалізації права справедливість проявляється, зокрема, у рівності всіх перед законом і засобах, що обираються для їх досягнення.
Значення принципів справедливості та добросовісності поширюється не тільки на сферу виконання зобов'язань, а і на сферу користування правами, тобто, такі засади здійснення судочинства виступають своєрідною межею між припустимим використанням права (як формою правомірного поводження) та зловживанням правами (як формою недозволеного використання прав).
Одночасно, застосовуючи відповідно до частини 1 статті 11 Господарського процесуального кодексу України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення від 07.07.1989 Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Враховуючи викладене, за переконанням суду, подання клопотання про зупинення провадження у справі, які вже було розглянуто судом є зловживанням відповідачем наданих йому процесуальних прав.
Згідно з частинами 1, 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Разом з цим, одними з основних засад (принципів) господарського судочинства є неприпустимість зловживання процесуальними правами, а також розумність строків розгляду справи судом (пункти 10, 11 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України ).
Згідно з частиною 5 статті 13 Господарського процесуального кодексу України суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
При цьому ефективність судового захисту залежить не тільки від досконалості процедури розгляду судами справ, а й від поведінки осіб, які беруть участь у справі, сумлінного здійснення ними своїх процесуальних прав і обов'язків.
Згідно з пунктами 1, 2, 6, 7 частини 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема, подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.
Суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
Так, для запобігання зловживанню процесуальними правами у кожному конкретному випадку може бути вжито, зокрема, таких заходів:
- залишення без розгляду або повернення скарг, заяв, клопотань (частина 3 статті 43 Господарського процесуального кодексу України);
- покладення на сторону судових витрат повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору (частина 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України);
- стягнення в дохід державного бюджету штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (пункт 2 частини 1 статті 135 Господарського процесуального кодексу України);
- постановлення окремої ухвали (частини 2 статті 246 Господарського процесуального кодексу України).
За таких обставин, суд вважає за необхідне визнати подання 06.07.2020р. АТ "Акціонерний комерційний банк "Конкорд" (відповідач) клопотання вих.№840 від 06.07.20р. про зупинення провадження у справі, зловживанням процесуальними правами у відповідності до пункту 2 частини 2 статті 43 Господарського процесуального кодексу України та залишити зазначене клопотання без розгляду.
На підставі викладеного, керуючись статтями 35, 38-39, 42-43, 234, 235, 255, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Визнати подання Акціонерним товариством "Акціонерний комерційний банк "Конкорд" клопотання вих.№840 від 06.07.20р. про зупинення провадження у справі, зловживанням процесуальними правами.
2. Клопотання АТ "Акціонерний комерційний банк "Конкорд" клопотання вих.№840 від 06.07.20р. про зупинення провадження у справі, залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили 07.07.2020р.
Суддя О.Ю.Васильєв