вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
30.06.2020м. ДніпроСправа № 904/667/20
за позовом Приватного підприємства "АБЛА ЦЕНТР", с. Степова, Дніпропетровська область
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО ЦЕНТР ДНІПРО", с. Партизанське, Дніпропетровська область
про стягнення заборгованості у розмірі 396 000,00 грн та визнання договору розірваним
Суддя Золотарьова Я.С.
Секретар судового засідання Волювач М.В.
Представники:
від позивача: Хачатурова І.О. посв. № 1623 від 08.10.18 адвокат
від відповідача: Орел В.Ю. свід. № 2465 від 12.03.12 адвокат
від відповідача: Лампіка Т.В керівник
Приватне підприємство "АБЛА ЦЕНТР" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО ЦЕНТР ДНІПРО" і просить суд стягнути заборгованість у розмірі 396 000,00 грн та визнати договір про надання послуг № 1104/18 від 11.04.2018, укладений між Приватним підприємством "АБЛА ЦЕНТР" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕКО ЦЕНТР ДНІПРО" розірваним.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 06.02.2020 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено справу до розгляду у підготовчому засіданні на 20.02.2020.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 20.02.2020 відкладено підготовче засідання на 12.03.2020.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 12.03.2020 відкладено підготовче засідання на 31.03.2020.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 18.03.2020 відкладено підготовче засідання на 15.04.2020.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 03.04.2020 відкладено підготовче засідання на 13.05.2020.
13.05.2020 представник відповідача подав відзив на позов.
27.05.2020 представник позивача подав відповідь на відзив.
16.06.2020 представник відповідача подав додаткові письмові заперечення проти позову.
16.06.2020 представники сторін подали письмову згоду про початок розгляду справи по суті.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 16.06.2020 закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті на 16.06.2020.
16.06.2020 розглянуто справу по суті: заслухано виступи позивача та відповідача, встановлено обставини справи та досліджено докази, наявні у матеріалах справи.
У судовому засіданні оголошено перерву на 30.06.2020.
30.06.2020 під час судових дебатів позивач просив позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві, відповідач просив суд відмовити у задоволенні позову.
У судовому засіданні 30.06.2020 у нарадчій кімнаті ухвалено судове рішення в порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України з оформленням вступної та резолютивної частини.
Позиція позивача, викладена у позові
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договору про надання послуг № 1104/18 від 11.04.2018.
Позивач вказує на те, що пунктом 1.6 договору передбачено, що послуги вважаються наданими, з моменту отримання замовником позитивних висновків з оцінки впливу на довкілля на планову діяльність. Натомість, за результатами частково проведеної відповідачем роботи, позивачу були надані негативні висновки з ОВД.
Також, позивач зазначає, що на підтвердження факту надання послуг, як то передбачено пункту 3.3 договору, акти здавання-приймання послуг відповідачем не передавались та сторонами не підписувались.
У зв'язку з тим, що процедура отримання позитивних висновків з ОВД передує початок різного роду будівельних робіт, позивач не має можливості розпочати будівельні роботи протягом півтора року. На підставі чого, позивач 27.10.2019 усно звернувся до відповідача, запропонувавши розірвати договір та протягом 10 днів повернути попередню оплату у розмірі 390 000,00 грн.
Позивач зазначає про те, що йому було спричинено збитки у розмірі передплати, і оскільки підстава для перерахування таких коштів відпала, він має право на повернення цих коштів.
Позиція відповідача, викладена у відзиві
Відповідач зазначає, що відповідно до пункту 1.2 договору ним були виконані усі етапи, а саме:
- підготовлено та розміщено повідомлення про планову діяльність в Єдиному реєстрі оцінки впливу на довкілля;
- розроблено та подано звіт з оцінки впливу на довкілля;
- підготовлено та взято участь у громадських слуханнях;
- отримано висновок з оцінки впливу на довкілля в Міністерстві екології та природних ресурсів.
Відтак, позивачем не доведено факт порушення відповідачем своїх зобов'язань за договором.
Також, відповідач вказує на те, що отримання негативних висновків за звітами зі впливу на довкілля в Міністерстві екології та природних ресурсів спричинено бездіяльністю позивача з виконання зауважень Виконавчого комітету Васильківської селищної ради від 0805.2018 № 1242.
Так, Виконавчий комітет Васильківської селищної ради вказав, що позивачу необхідно виконати такі дії:
- проектно-вишукувальні заходи з облаштування твердого водонепроникного покриття;
- проектну роботу щодо облаштування майданчиків для облаштування зберігання гною;
- оформити акти обстеження зелених насаджень;
- визначити джерело водопостачання (фактично, укласти відповідний договір на водопостачання).
Позиція позивача, викладена у відповіді на відзив
Позивач зазначає, що положення договору свідчать про те, що для позивача важливим був саме кінцевий результат - позитивні висновки, на отримання яких позивач і розраховував, а не проміжні результати діяльності відповідача.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ
11.04.2018 між Приватним підприємством "АБЛА ЦЕНТР" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕКО ЦЕНТР ДНІПРО" (виконавець) було укладено договір про надання послуг № 1104/18 (арк.с.7).
Відповідно до пункту 1.1 договору, замовник доручає, а виконавець бере на себе повний комплекс послуг по підготовці, супроводу та отримання документації згідно Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» по об'єктам:
- будівництво свинокомплексу за адресою: Дніпропетровська область, Васильківський район, смт. Васильківка, вул. Димитрова, 35;
- реконструкція свинокомплексу за адресою: Дніпропетровська область, Васильківський район, смт. Васильківка, вул. Димитрова, 35.
Згідно пункту 1.2 договору, послуги включають наступні етапи:
1. Підготовка та розміщення повідомлення про планову діяльність в Єдиному реєстрі оцінки впливу на довкілля.
2. Розробка та подання звіту з оцінки впливу на довкілля на планову діяльність.
3. Підготовка та участь у проведенні громадських слухань.
4. Отримання висновку з оцінки впливу на довкілля в Міністерстві екології та природних ресурсів.
Відповідно до пункту 1.3 договору, на протязі всіх етапів виконавець консультує замовника та супроводжує підготовку вихідної документації, необхідної для виконання умов цього договору.
Пунктом 1.5 договору встановлено, що звіти з оцінки впливу на довкілля розробляються відповідно до статті 6 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля».
Послуги вважаються наданими, з моменту отримання замовником позитивних висновків з оцінки впливу на довкілля на планову діяльність (пункт 1.6 договору).
Відповідно до пункту 2.1 договору загальна вартість цього договору складає 400 000,00 грн з ПДВ.
Згідно пункту 2.3 договору, умови оплати: попередня оплата складає 200 000,00 грн, 100 000,00 грн на протязі 10 календарних днів до призначеної дати громадських слухань та по 50 000,00 грн після підписання акту прийому передачі послуг по кожному об'єкту.
Пунктом 1.4 договору передбачено, що послуги по цьому договору надаються виконавцем по самостійно розробленому та узгодженому з замовником графіку, який є невід'ємною частиною договору. Терміни виконання етапів оцінки впливу на довкілля наведені в додатку № 1 до договору, який є його невід'ємною частиною, але не може перевищувати 77 робочих днів з моменту отримання передоплати.
Відповідно до додатку №1 (арк.с.9) сторони дійшли згоди щодо заходів та термінів їх виконання.
1. Повідомлення про заплановану діяльність - 20 робочих днів з дня оприлюднення повідомлення.
2. Звіт про заплановану діяльність та оцінки впливу на довкілля - 25 робочих днів з дня публікації звіту про заплановану діяльність.
3. Громадське обговорення звіту з запланованої діяльності та оцінки впливу на довкілля - розпочинається на 11 робочий день з дня оприлюднення звіту з оцінки впливу на довкілля.
4. Громадські слухання з оцінки вплив на довкілля - проводяться на 25 робочий день з дня оприлюднення звіту. Протокол про проведення громадських слухань - передається на протязі 7 робочих днів після проведення громадських слухань до уповноваженого органу.
5. Розгляд результатів громадського обговорювання звіту та протоколу громадських слухань уповноваженим органом перед видачею висновку з оцінки впливу на довкілля - 25 робочих днів після закінчення громадського обговорювання. Підстава: пункт 6 статті 9 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля».
Відповідачем було виставлено позивачу рахунки-фактури № 18/04/18 від 18.04.2018 на суму 200 000,00 грн, № 21/06/2018 від 21.06.2018 на суму 100 000,00 грн та № 10/09/18 від 10.09.2018 на суму 96 000,00 грн (арк.с.35-37).
Позивачем було здійснено попередню оплату у розмірі 396 000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 375 від 23.04.2018 на суму 200 000,00 грн, № 456 від 25.06.2018 на суму 100 000,00 грн та № 572 від 10.09.2018 на суму 96 000,00 грн (арк.с.32-34).
Відповідачем на адресу позивача був направлений лист від 17.05.2018 (арк.с.92), в якому відповідач зазначає, що від позивача так і не надійшла інформація щодо стислої характеристики технологічних процесів з вирощування свиней в репродукторі та свинокомплексі. Враховуючи стислі терміни виконання етапів процедури оцінки впливу на довкілля ставить під загрозу виконання договору у визначений термін. Просить терміново надати відповідну інформацію.
Пунктом 3.3 договору передбачено, що разом з висновком з оцінки впливу на довкілля, виконавець передає на підписання замовнику акт здавання-приймання послуг у двох примірних на кожний об'єкт окремо.
Позивач зазначає, що отримав від відповідача два висновки Міністерства екології та природних ресурсів України № 7/4460-18 від 29.08.2018 та № 7/4461-18 від 29.08.2018 (арк.с.10-15) про відмову у видачі висновку з оцінки впливу на довкілля по вказаної планової діяльності ПП «АБЛА ЦЕНТР». Між сторонами акти здавання-приймання послуг не було підписано.
Згідно пункту 3.3 договору, разом з висновками з оцінки впливу на довкілля, виконавець передає на підписання замовнику акт здавання-приймання послуг у двох примірниках на кожний окремо об'єкт.
Пунктом 3.4 договору встановлено, що замовник протягом п'яти календарних днів з дня одержання акту здавання - приймання послуг зобов'язаний направити виконавцеві підписаний акт здавання-приймання послуг або мотивовану відмову від прийняття послуг.
Відповідно до пункту 3.5 договору, у разі мотивованої відмови замовника сторонами складається двосторонній акт з переліком необхідних доробок та термінів їх виконання.
Позивач висунув усну вимогу відповідачу щодо виконання робіт, спрямованих на виправлення недоліків та виконання умов договору. Позивачем надано відповідачу розумний строк для виправлення недоліків. Додаткових угод до договору з цього приводу не укладалось.
За результатом повторно проведеної відповідачем роботи, позивач отримав два негативні висновки Міністерства екології та природних ресурсів України № 10/7/3825-19 від 20.06.2019 та № 10/7/3826-19 від 20.06.2019 (арк.с.16-19).
12.09.2019 позивач звернувся до відповідача з листом, в якому просить повернути передоплату у розмірі 396 000,00 грн (арк.с.38).
Також, позивач зазначає, що він 27.10.2019 усно звернувся до відповідача, запропонувавши розірвати договір та протягом 10 днів повернути попередню оплату у розмірі 390 000,00 грн.
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ
Щодо правовідносин сторін
Відповідно до частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно частин 1 та 2 статті 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Частиною 2 статті 628 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Аналізуючи умови укладеного між сторонами договору, суд доходить висновку, що цей договір містить елементи договору про надання послуг та договору підряду, тобто є змішаним.
Щодо стягнення передоплати
Позивач вимагає повернення попередньої оплати на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України, оскільки підстава, відповідно до якої були перераховані грошові кошти відпала.
Також, позивач просить стягнути з відповідача збитки і як на підставу посилається на статтю 858 та статтю 906 Цивільного кодексу України, статтю224 Господарського кодексу України.
Згідно вимог статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Відповідно до частини 3 статті 858 Цивільного кодексу України якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.
У статті 906 Цивільного кодексу України визначено, що збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.
З наведеного вбачається суперечливість позиції позивача, щодо нормативного регулювання спірних правовідносин, але згідно з принципом jura novit curia («суд знає закони») під час розгляду справи суд має самостійно перевірити доводи сторін та з'ясувавши при розгляді справи, що сторона на обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини.
Зазначення позивачем конкретної правової норми на обґрунтування позову не є визначальним при вирішенні судом питання про те, яким законом слід керуватися при вирішенні спору.
Саме на суд покладено обов'язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту.
Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Великої Палати Верхового Суду від 04.12.2019 у справі №917/1739/17917/1739/17.
Вивчивши умови договору, укладеного між сторонами суд зазначає таке.
Відповідно до пункту 1.1 договору, замовник доручає, а виконавець бере на себе повний комплекс послуг по підготовці, супроводу та отримання документації згідно Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» по об'єктам:
- будівництво свинокомплексу за адресою: Дніпропетровська область, Васильківський район, смт. Васильківка, вул. Димитрова, 35;
- реконструкція свинокомплексу за адресою: Дніпропетровська область, Васильківський район, смт. Васильківка, вул. Димитрова, 35.
Згідно пункту 1.2 договору, послуги включають наступні етапи:
1. Підготовка та розміщення повідомлення про планову діяльність в Єдиному реєстрі оцінки впливу на довкілля.
2. Розробка та подання звіту з оцінки впливу на довкілля на планову діяльність.
3. Підготовка та участь у проведенні громадських слухань.
4. Отримання висновку з оцінки впливу на довкілля в Міністерстві екології та природних ресурсів.
Етапи робіт, передбачені пунктом 1.2 договору узгоджуються з етапами, передбаченими у Законі України «Про оцінку впливу на довкілля» (надалі - «Закон»).
Так, відповідно до статті 5 Закону суб'єкт господарювання інформує уповноважений територіальний орган про намір провадити плановану діяльність та оцінку її впливу на довкілля шляхом подання повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, у письмовій формі (на паперових носіях) та в електронному вигляді за місцем провадження такої діяльності. Повідомлення може бути подано особисто заявником (його представником), надіслано засобами поштового зв'язку або в електронній формі із застосуванням засобів електронних комунікацій.
Частинами 5 та 6 статті 5 Закону унормовано, що повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, оприлюднюється уповноваженим центральним органом у порядку та спосіб, визначені статтею 4 цього Закону, протягом трьох робочих днів з дня надходження.
Повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, вноситься уповноваженим центральним органом до Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля протягом трьох робочих днів з дня надходження.
Повідомлення про планову діяльність позивача розміщено http://eia.menr.gov.ua/places/view/686 у Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля.
Позивач не заперечує про те, що вказаний етап було виконано відповідачем. До того ж отримання висновку (як позитивного, так і негативного) неможливе без реалізації етапу подання повідомлення про планову діяльність.
Наступний етап - це підготовка та подання звіту з оцінки впливу на довкілля.
Відповідно до частини 1, 5 статті 6 Закону суб'єкт господарювання забезпечує підготовку звіту з оцінки впливу на довкілля і несе відповідальність за достовірність наведеної у звіті інформації згідно з законодавством.
Протягом трьох робочих днів з дня отримання уповноважений центральний орган вносить звіт з оцінки впливу на довкілля до Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля.
Звіт з оцінки впливу на довкілля також розміщено http://eia.menr.gov.ua/places/view/686 у Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля.
Підготовка та подання Звіту відповідачем також позивачем не заперечується.
Наступний етап - це підготовка та участь у громадських обговореннях.
Відповідно до статті 7 Закону громадське обговорення у процесі оцінки впливу на довкілля проводиться з метою виявлення, збирання та врахування зауважень і пропозицій громадськості до планованої діяльності.
Про виконання відповідачем цього етапу також свідчить інформація, розміщена у Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля http://eia.menr.gov.ua/places/view/686.
Позивач також не заперечує виконання відповідачем цього етапу.
Доказів, які б підтверджувала неналежне виконання відповідачем вищезазначених етапів, позивач суду не надав.
Суд відхиляє доводи позивача про те, що послуга вважається наданою якісно тільки у випадку отримання позитивних висновків з оцінки впливу довкілля на планову діяльність з огляду на таке.
Статтею 2 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» визначено, що оцінка впливу на довкілля - це процедура, що передбачає:
1) підготовку суб'єктом господарювання звіту з оцінки впливу на довкілля відповідно до статей 5, 6 та 14 цього Закону;
2) проведення громадського обговорення відповідно до статей 7, 8 та 14 цього Закону;
3) аналіз уповноваженим органом відповідно до статті 9 цього Закону інформації, наданої у звіті з оцінки впливу на довкілля, будь-якої додаткової інформації, яку надає суб'єкт господарювання, а також інформації, отриманої від громадськості під час громадського обговорення, під час здійснення процедури оцінки транскордонного впливу, іншої інформації;
4) надання уповноваженим органом мотивованого висновку з оцінки впливу на довкілля, що враховує результати аналізу, передбаченого пунктом 3 цієї частини;
5) врахування висновку з оцінки впливу на довкілля у рішенні про провадження планованої діяльності відповідно до статті 11 цього Закону.
Відповідно до статті 9 Закону (висновок з оцінки впливу на довкілля) уповноважений центральний орган видає висновок з оцінки впливу на довкілля, яким виходячи з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності, зокрема величини та масштабів такого впливу (площа території та чисельність населення, які можуть зазнати впливу), характеру (у тому числі - транскордонного), інтенсивності і складності, ймовірності, очікуваного початку, тривалості, частоти і невідворотності впливу (включаючи прямий і будь-який опосередкований, побічний, кумулятивний, транскордонний, короткостроковий, середньостроковий та довгостроковий, постійний і тимчасовий, позитивний і негативний впливи), передбачених заходів, спрямованих на запобігання, відвернення, уникнення, зменшення, усунення впливу на довкілля, визначає допустимість чи обґрунтовує недопустимість провадження планованої діяльності та визначає екологічні умови її провадження.
З наведених норм вбачається, що при наданні висновку з оцінки впливу на довкілля та при вирішенні того, чи буде такий висновок позитивним або негативним уповноваженим органом враховується перш за все те, як саме планова діяльність підприємства (у цьому випадку діяльність позивача з будівництва та реконструкції свинокомплексу, а також подальшої експлуатації цих об'єктів) буде впливати на довкілля та який саме це буде вплив.
Тому отримання саме позитивного висновку знаходиться поза межами компетенції відповідача, а належне виконання спірного договору не можна ставити в залежність від того, чи є отриманий висновок позитивним або негативним.
До того ж суд зазначає, що четвертий етап, який передбачено пунктом 1.2 договору не містить посилань щодо того, який саме висновок мав отримати позивач, негативний чи позитивний.
Відтак, суд дійшов висновку, що матеріалами справи підтверджується виконання відповідачем зобов'язань за договором, натомість позивачем не надано суду достатніх доказів на спростування цієї обставини.
Пунктом 3.4 договору встановлено, що замовник протягом п'яти календарних днів з дня одержання акту здавання - приймання послуг зобов'язаний направити виконавцеві підписаний акт здавання-приймання послуг або мотивовану відмову від прийняття послуг.
Матеріали справи не містять мотивованої відмови замовника від підписання актів здавання-приймання послуг.
Відтак, виходячи з доводів сторін та долучених до матеріалів справи доказів, а також системного аналізу положень чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача попередньої оплати та відшкодування збитків є необґрунтованими та безпідставними, а тому позов в цій частині не підлягає задоволенню.
Щодо визнання договору розірваним
Позивач ґрунтує вимогу щодо визнання договору розірваним на статтях 858 та 907 Цивільного кодексу України.
Згідно статті 907 Цивільного кодексу України договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін.
Відповідно до частини 3 статті 858 Цивільного кодексу України якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.
Позивач зазначає, що відповідач істотно порушив умови договору, у зв'язку з чим позивач відмовився від договору.
Порядок розірвання договору унормовано статтею 188 Господарського кодексу України, відповідно до якої порядок зміни та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.
Відповідно до статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушення зобов'язання як його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Пунктом 1 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.
Статтею 651 Цивільного кодексу України встановлено, що істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Відтак, чинне законодавство визначає, що підставою для розірвання договору у судовому порядку, на підставі статті 651 Цивільного кодексу України, може бути доведений належними та допустимими доказами факт невиконання стороною зобов'язань за договором, а також наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною договору.
Доказів того, що позивач звертався до відповідача із листом про відмову від договору або його розірвання матеріали справи не містять.
До того ж суд дійшов висновку про те, що позивачем не надано доказів того, що відповідач неналежним чином виконував договір.
Відтак, суд дійшов висновку, що вимоги позивача щодо визнання договору про надання послуг № 1104/18 від 11.04.2018 розірваним є необґрунтованими та безпідставними, а тому позов в цій частині також не підлягає задоволенню.
Надаючи оцінку іншим доводам сторін, а також інших учасників судового процесу, судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (частина 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до пункту 5 частини 4 статті 238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.
У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдатисвої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі “Суомінен проти Фінляндії” (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржитийого та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див.рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).
Зважаючи на викладене, суд надав оцінку усім аргументам сторін та учасникам справи, які відносяться до предмета спору.
З огляду на викладене, позов є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.
Згідно пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Тому, судовий збір у розмірі 5 940,00 грн слід покласти на позивача.
Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
У задоволенні позову Приватного підприємства "АБЛА ЦЕНТР" (52021, Дніпропетровська область, Дніпровський район, с. Степове, вул. 30 років перемоги, 11; ідентифікаційний код 37232555) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО ЦЕНТР ДНІПРО" (52012, Дніпропетровська область, Дніпровський район, с. Партизанське, вул. Заводська, 32; ідентифікаційний код 41101856) про стягнення заборгованості у розмірі 396 000,00 грн та визнання договору про надання послуг №1104/18 від 11.04.2018 розірваним - відмовити повністю.
Судовий збір у розмірі 5 940,00 грн покласти на позивача.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Центрального апеляційного господарського суду.
Оскільки Єдина судова інформаційно-телекомунікаційної система не почала функціонувати, відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги подаються учасниками справи до господарського суду Дніпропетровської області.
Повне рішення складено 09.07.2020
Суддя Я.С. Золотарьова