пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10
E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
06 липня 2020 року Справа № 903/489/19
Суддя Господарського суду Волинської області Шум М.С., за участю секретаря судового засідання Кобися Є.О., розглянувши заяву фізичної особи-підприємця Лисака Олега Олександровича про відстрочення виконання рішення
по справі № 903/489/19
за позовом: Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", м. Київ
до Фізичної особи-підприємця Лисака Олега Олександровича, м. Нововолинськ
про стягнення 71708 грн. 01 коп.
представники сторін:
від заявника: Фізична особа - підприємець Лисак О.О.;
від позивача: Кузін Є.В.
встановив:
Рішенням Господарського суду Волинської області від 20.11.2019 р. позовні вимоги задоволено частково. Вирішено стягнути з Фізичної особи-підприємця Лисака Олега Олександровича на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" 71 708 грн. 01 коп. заборгованості за кредитом; 1075 грн. 62 коп. витрат, пов'язаних з оплатою судового збору. В позові про стягнення 15 791 грн. 99 коп. заборгованості за кредитом, 10675 грн. 13 коп. пені, 10483 грн. 33 коп. заборгованості за процентами, нарахованими на прострочену заборгованість, 21000 грн. заборгованості за відсотками у вигляді щомісячної комісії відмовлено.
Постановою Північно - західного апеляційного господарського суду від 24.02.20р. апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" на рішення Господарського суду Волинської області від 20.11.2019 р. у справі №903/489/19 - залишено без задоволення, а рішення господарського суду Волинської області - залишено без змін
04.03.20р. на виконання рішення Господарського суду Волинської області від 20.11.2019 року та постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.02.2020 року у справі № 903/489/19 видано наказ за №903/489/19-1.
26.06.2020 фізична особа-підприємець Лисак Олег Олександрович звернувся до Господарського суду Волинської області із заявою про відстрочення виконання рішення Господарського суду Волинської області від 20.11.2019 по справі № 903/489/19 строком на один рік до 24 лютого 2021р.
Заява обгрунтована тим, що з введенням карантинних заходів на території України унеможливило здійснення фізичною особою-підприємцем Лисаком Олегом Олександровичем підприємницької діяльності та призвело до зупинення діяльності підприємця, що підтверджується Наказом №4 від 17.03.2020р. про зупинення діяльності .
Крім зазначеного вище, фізична особа-підприємець Лисак Олег Олександрович в заяві про відстрочення рішення суду повідомив суд, що не відмовляється від свого зобов'язання (боргу) перед Акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк" .
Ухвалою суду від 01.07.2020 прийнято заяву до розгляду. Розгляд заяви призначено на 06.07.2020.
06.07.2020 від позивача у справі надійшла заява, в якій Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" просить суд відмовити у задоволенні заяви фізичної особи-підприємця Лисака Олега Олександровича про відстрочення виконання рішення, вважає, що підстави для задоволення відповідної заяви відсутні.
Розглянувши заяву фізичної особи-підприємця Лисака Олега Олександровича про відстрочення виконання рішення, дослідивши наявні у справі матеріали, суд дійшов висновку про її часткового задоволення з наступних підстав.
Згідно із нормами ч. 1 ст. 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами.
За приписами ст. 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:
1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;
2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан;
3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови (ч.5 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України).
При цьому, суд наголошує, що відстрочка за своєю суттю є відкладенням (перенесенням) виконання рішення на новий строк, який визначається судом, та не є підставою для звільнення від його виконання (від відповідальності за його невиконання).
Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.
Системний аналіз чинного законодавства свідчить, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Таким чином, підставою для відстрочення, можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, проте суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини на власний розсуд і визначальним фактором при наданні відстрочки є винятковість цих обставин та їх об'єктивний вплив на виконання судового рішення.
Вирішуючи питання про відстрочення виконання судового рішення, суд враховує можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але перш за все повинен враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.
Як свідчить судова практика до обставин, що ускладнюють виконання судового рішення та які є підставою для відстрочення його виконання, належать скрутне матеріальне становище боржника, наявність загрози банкрутства юридичної особи-боржника, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
В рішенні Конституційного Суду України № 5-пр/2013 від 26.06.2013 зазначено, що відстрочення або розстрочення виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.
Суд звертає увагу на те, що надання відстрочення виконання рішення є виключним заходом, який має застосовуватись лише за наявності поважних причин та при найменшій шкоді кредитору. При цьому, затримка у виконанні рішення не повинна бути надто тривалою та такою, що порушує саму сутність права, яке захищається пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини (рішення ЄСПЛ у справі "Іммобільяре Саффі проти Італії", заява № 22774/93, пункт 74).
За практикою Європейського суду з прав людини в окремих справах проти України було встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення пункту 1 статті 6 Конвенції (ухвала ЄСПЛ від 07.10.2003 року у справі "Корнілов та інші проти України", заява № 36575/02, тривалість виконання вісім місяців.
Таким чином, для з'ясування обставин чи є період виконання рішення надмірно тривалим, варто звернути увагу на особливі обставини кожної справи.
Відстрочення виконання рішення суду має здійснюватися з метою недопущення погіршення економічної ситуації боржника, а також з метою недопущення невиконання рішення суду на користь кредитора. Тобто, важливим є досягти балансу інтересів сторін.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.04.2018 у справі № 920/199/16.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України частиною національного законодавства України є Конвенція про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікована Верховною Радою України (Закон України від 17.07.97 № 475/97-ВР). Юрисдикція Європейського суду з прав людини є обов'язковою в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції.
Необхідною умовою задоволення заяви про надання відстрочення виконання рішення суду є з'ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, дослідження та оцінювання не лише доводів боржника, а й заперечень кредитора.
При цьому, необхідно враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але перш за все необхідно враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.
Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я визнаються найвищою соціальною цінністю.
Постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2020р. № 392 " Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 17.06.2020р. №500 "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України" постановлено: установити з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 22 травня 2020 р. до 31 липня 2020 р. на території Автономної Республіки Крим, Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Кіровоградської, Київської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, м. Києва, м. Севастополя (далі - регіони) із урахуванням епідемічної ситуації в регіоні карантин, продовживши на всій території України дію карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"
Разом з тим, 02.04.2020 Президент України підписав Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)". Закон опубліковано і він набрав законної сили.
Відповідно до п. 11 закону під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-2019), строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину.
Судом взято до уваги режим надзвичайної ситуації, спричинений коронавірусом SARS-CoV-2 (надзвичайною подією), неможливість здійснення господарської діяльності, що в свою чергу призводить до значних матеріальних втрат та заподіяння економічних збитків. З огляду на викладене, у даному випадку є наявність виняткових (особливих) і непереборних обставин, у зв'язку з якими істотно ускладнюється виконання судового рішення .
З метою реального виконання рішення суду, беручи до уваги інтереси обох сторін та епідемічну ситуацію в Україні, вину відповідача у виникненні спору, суд вважає за доцільне в даному випадку застосувати приписи п.3 ч.4 ст.331 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якого вирішуючи питання про відстрочення виконання судового рішення судом враховано надзвичайну подію, яка є в Україні та в світі та яка є підставою, що істотно ускладнює виконання рішення суду .
Аналізуючи наведені вище норми права суд приходить до висновку, що в даному випадку наявні правові підстави для часткового задоволення заяви про відстрочення виконання рішення Господарського суду Волинської області від 20.11.2019 у справі № 903/489/19 до 01.10.2020, а в іншій частині - відхиленню через необгрунтованість.
Керуючись статтями 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ухвалив:
1. Заяву фізичної особи-підприємця Лисака Олега Олександровича про відстрочення виконання рішення Господарського суду Волинської області від 20.11.2019 по справі № 903/489/19 за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", м. Київ до Фізичної особи-підприємця Лисака Олега Олександровича, про стягнення 71708 грн. 01 коп. задоволити частково.
2. Відстрочити виконання рішення Господарського суду Волинської області від 20.11.2019 по справі № 903/489/19 за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", м. Київ до Фізичної особи-підприємця Лисака Олега Олександровича, про стягнення 71708 грн. 01 коп. на строк до 01.10.2020.
Ухвала може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги в строки та в порядку визначеному ст.253-259 ГПК України.
Ухвала суду підписана 09.07.20р.
Суддя М. С. Шум