проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
"07" липня 2020 р. Справа № 922/3064/19
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Крестьянінов О.О., суддя Мартюхіна Н.О. , суддя Фоміна В.О.
за участі секретаря судового засідання Ярітенко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Фермерського господарства "Кубань" (вх. №299Х) на рішення господарського суду Харківської області від 23.12.2019 (рішення ухвалено суддею Рильовою В.В. 23.12.2019 о 13:30 год. у приміщенні господарського суду Харківської області, повний текст рішення складено 27.12.2019) у справі №922/3064/19
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АПК Донець", Харківська область, Балаклійський район, село Петрівське
до Фермерського господарства "Кубань", Харківська область, Барвінківський район, селище Іванівка (Іванівська Друга с/рада),
про стягнення 293344,27 грн.
Рішенням господарського суду Харківської області від 23.12.2019 у справі №922/3064/19 позовні вимоги ТОВ "АПК Донець" задоволено частково; стягнуто з ФГ "Кубань" на користь ТОВ "АПК Донець" суму основного боргу за договором №180830-Д-ФГК-кз суборенди транспортного засобу з екіпажем (водієм) від 30.08.2018 в розмірі 211804,60 грн., пеню в розмірі 56453,31 грн., 3% річних в розмірі 7322,68 грн., інфляційні втрати в розмірі 17576,16 грн. та судовий збір в розмірі 4397,35 грн. В частині стягнення з ФГ "Кубань" пені в розмірі 169,53 грн. та 3% річних 17,99 грн. - в позові відмовлено.
Фермерське господарство "Кубань" звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 23.12.2019 у справі №922/3064/19 в частині стягнення з ФГ "Кубань" на користь ТОВ "АПК Донець" суми основного боргу за договором № 180830-Д-ФГК-кз суборенди транспортного засобу з екіпажем (водієм) від 30.08.2018 в розмірі 211804,60 грн., пені в розмірі 56453,31 грн., 3% річних в розмірі 7322,68 грн., інфляційних втрат в розмірі 17576,16 грн. та судового збору в розмірі 4397,35 грн.; ухвалити в цій частині нове рішення, яким у позові відмовити повністю; судові витрати покласти на відповідача.
В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає, що він визнає факт надання послуг і вартість виконаних робіт, однак заперечує обставини настання строку платежу. При цьому висновок суду про настання строку оплати через три дні з моменту підписання акту не ґрунтується на матеріалах справи, зокрема, на п. 5.2 договору. Позивачем не доведено направлення, вручення чи отримання відповідачем рахунку на сплату. Стосовно листа-вимоги від 27.03.2019 відповідач зазначає, що матеріали справи містять лише докази направлення її позивачем, однак не містять доказів отримання відповідачем. Враховуючи вказані обставини, на думку відповідача, строк оплати за договором не настав, та на час звернення до суду у позивача відсутнє порушене право.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: головуючий суддя Крестьянінов О.О., суддя Фоміна В.О., суддя Шевель О.В.) від 10.02.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фермерського господарства "Кубань" на рішення господарського суду Харківської області від 23.12.2019 у справі №922/3064/19, повідомлено учасників справи, що розгляд апеляційної скарги відбудеться 25.02.2020.
24.02.2020 від ТОВ "АПК Донець" надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№1864).
25.02.2020 від відповідача надійшла заява про розподіл судових витрат, в якій він просить стягнути з ТОВ "АПК Донець" судові витрати ФГ «Кубань» на професійну правничу допомогу в сумі 17000 грн.; питання про розподіл судових витрат вирішити після винесення рішення у справі в порядку ст. 244 ГПК України шляхом винесення додаткового рішення (вх. №1873).
У судовому засіданні 25.02.2020 оголошено перерву до 26.03.2020.
У зв'язку необхідністю вирішення питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Фермерського господарства "Кубань" на додаткове рішення господарського суду Харківської області від 13.01.2020 у справі №922/3064/19 та відпусткою судді Шевель О.В. було здійснено повторний автоматизований розподіл справи.
Відповідно до розпорядження керівника апарату щодо повторного автоматизованого розподілу справи та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.03.2020 у зв'язку з відпусткою судді Шевель О.В. для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Крестьянінов О.О., суддя Пуль О.А., суддя Фоміна В.О.
Згідно положень ст. 32 Господарського процесуального кодексу України у разі зміни складу суду на стадії підготовчого провадження розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. У разі зміни складу суду на стадії розгляду справи по суті суд повторно розпочинає розгляд справи по суті, крім випадку, коли суд ухвалить рішення про повторне проведення підготовчого провадження.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 26.03.2020 розгляд справи відкладено на 21.05.2020.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 21.05.2020 розгляд справи відкладено на 07.07.2020.
Відповідно до розпорядження керівника апарату суду щодо повторного автоматизованого розподілу справи та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.07.2020 у зв'язку з відпусткою судді Пуль О.А. для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Крестьянінов О.О., суддя Фоміна В.О., суддя Мартюхіна Н.О.
У судовому засіданні представник відповідача підтримала доводи та вимоги апеляційної скарги та просила її задовольнити. Також просила стягнути з позивача судові витрати на професійну правничу допомогу; питання про розподіл судових витрат вирішити після винесення рішення у справі.
Представник позивача проти доводів та вимог апеляційної скарги заперечував та просив залишити її без задоволення, а рішення - без змін.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила таке.
30.08.2018 між ТОВ "АПК Донець" (суборендодавець) та ФГ "Кубань" (суборендар) укладено договір № 180830-Д-ФГК-кз суборенди транспортного засобу з екіпажем (водієм), відповідно до умов якого суборендодавець зобов'язується передати суборендарю в тимчасове платне володіння та користування транспортний засіб - Комбайн зернозбиральний JOHN DEERE 9670 STS державний номерний знак НОМЕР_1 та Жниварка кукурудзяна Fantini, визначений у цьому договорі (далі - "техніка"), а також зобов'язується забезпечити своїми силами його керування та технічну експлуатацію, а Суборендар зобов'язується прийняти в тимчасове володіння та користування техніку під керуванням екіпажу (водія) суборендодавця і зобов'язується сплачувати суборендодавцю суборендну плату. Під технікою розуміється сільськогосподарська техніка, визначена у додатку до договору (пункти 1.1., 1.2. договору). Передача техніки в суборенду здійснюється за актом приймання-передачі (пункт 3.3. договору).
Згідно п. 4.1. договору строк суборенди з 19.09.2018 по 22.10.2018. Строк суборенди може бути скорочено за згодою сторін, що оформляється додатковою угодою до договору (п. 4.2 договору).
Відповідно до п. 5.1 договору розмір суборендної плати за весь період користування технікою становить: 400566,67 грн., крім того ПДВ 20% - 80113,33 грн., всього з ПДВ 480680,00 грн. В залежності від площі, на якій використовується, та інтенсивності використання техніки, точний розмір суборендної плати зазначається в актах або рахунках на оплату. Суборендна плата вноситься протягом 3-х днів після отримання рахунку, шляхом безготівкового перерахування на розрахунковий рахунок суборендодавця (п. 5.2. договору).
Суборендодавець за цим договором зобов'язується, зокрема: надати в суборенду техніку у технічно справному стані; забезпечувати своїми силами керування технікою і її технічну експлуатацію відповідно до цілей суборенди, зазначених у пункті 2 договору (п. 6.1. договору).
Суборендар за цим договором зобов'язується, зокрема: своєчасно сплачувати суборендні платежі; нести витрати, що виникають у зв'язку з комерційною експлуатацією техніки, у тому числі витрати на оплату пального (п. 6.2 договору).
Згідно пункту 7.1. договору повернення техніки провадиться за актом приймання-передачі, аналогічним тому, який складається при передачі техніки від суборендодавця суборендарю.
Цей договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором (пункту 9.1. договору).
19.09.2018 за актом приймання-передачі до договору суборенди транспортного засобу з екіпажем №180830-Д-ФГК-кз від 30.08.2018 ТОВ "АПК Донець" (суборендодавець) передав, а ФГ «Кубань» (суборендар) прийняв у строкове оплатне користування техніку (комбайн зернозбиральний JOHN DEERE 9670 STS реєстраційний номер НОМЕР_1 та жниварка кукурудзяна Fantini).
22.10.2018 згідно акту приймання - передачі (повернення) до договору суборенди транспортного засобу з екіпажем №180830-Д-ФГК-кз від 30.08.2018 суборендар передав, а суборендодавець прийняв зі строкового оплатного користування техніку (комбайн зернозбиральний JOHN DEERE 9670 STS реєстраційний номер НОМЕР_1 та жниварка кукурудзяна Fantini).
22.10.2018 між сторонами договору підписано акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №441 на суму 480680,00 грн. з ПДВ.
Матеріали справи містять рахунки ТОВ "АПК Донець" на оплату за договором №180830- Д-ФГК-кз від 30.08.2018 №183 від 02.10.2018 на суму 164243,60 грн. з ПДВ, №197 від 09.10.2018 на суму 164619,00 грн. з ПДВ, №207 від 22.10.2018 на суму 151817,40 грн. з ПДВ.
Відповідачем здійснено наступні платежі за договором № 180830-Д-ФГК-кз:
- платіжним дорученням №167 від 23.10.2018 на суму 50000,00 грн.
- платіжним дорученням № 255 від 05.02.2019 на суму 50000,00 грн.;
- платіжним дорученням №233 від 12.12.2018 на суму 128875,40 грн. (з урахуванням листа від 12.12.2018 про коригування призначення платежу).
28.03.2019 позивач направив на адресу відповідача лист вимогу №114 від 27.03.2019, в якому просив добровільно погасити заборгованість, в тому числі за договором №180830-Д-ФГК-кз у 14 денний строк з дня отримання цього листа на розрахунковий рахунок ТОВ «АПК Донець» НОМЕР_2 у ПАТ «Альфа - Банк» у м. Київ, МФО 300346.
Платіжним дорученням №315 від 15.05.2019 відповідачем здійснено оплату за договором № 180830-Д-ФГК-кз на суму 40000,00 грн.
Таким чином, ФГ "Кубань" сплачено за договором №180830-Д-ФГК-кз суму в розмірі 268875,40 грн., що також підтверджується актом звірки взаємних розрахунків станом за період жовтень 2018 - серпень 2019.
20.05.2019 відповідач гарантував сплату заборгованості за вищевказаним договором на суму 211804,60 грн. (лист №11/19 від 20.05.2019).
Звертаючись з позовом ТОВ "АПК Донець" зазначало, що заборгованість відповідача за договором №180830-Д-ФГК-кз не погашена та становить 211804,60 грн. Також, у зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором позивачем нараховано та заявлено до стягнення пеню у розмірі 56622,84 грн., інфляційні втрати - 17576,16 грн. та 3% річних - 7340,67 грн.
Надаючи правову кваліфікацію обставинам справи, колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 627, 629 ЦК України).
В силу норм ст. 628 ЦК України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Згідно зі ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
У відповідності до ст. 760 ЦК України, предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ). Законом можуть бути встановлені види майна, що не можуть бути предметом договору найму. Предметом договору найму можуть бути майнові права.
Згідно ст. 798 ЦК України предметом договору найму транспортного засобу можуть бути повітряні, морські, річкові судна, а також наземні самохідні транспортні засоби тощо. Договором найму транспортного засобу може бути встановлено, що він передається у найм з екіпажем, який його обслуговує. Сторони можуть домовитися про надання наймодавцем наймачеві комплексу послуг для забезпечення нормального використання транспортного засобу.
Відповідно до ч. 1 ст. 762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Згідно ст. 283 ГК України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).
Частинами 1, 4 ст. 286 ГК України визначено що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
Суд першої інстанції приймаючи оскаржуване рішення з посиланням на п. 5.2 договору зазначив, що договір не містить будь-якого порядку надсилання / вручення рахунків суборендарю, а з аналізу умов договору вбачається, що він містить лише посилання на отримання рахунку, при цьому, пунктом 6.2.1. договору визначено обов'язок відповідача своєчасно сплачувати суборендні платежі. Умовами п. 5.1 договору передбачено альтернативу визначення точного розміру суборендної плати: або в акті, або в рахунках. Таким чином, місцевий господарський суд, зважаючи на те, що 22.10.2018 сторонами без зауважень підписано акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 441, в якому визначено точний розмір суборендної плати, відповідно до пункту 5.1. договору, а факт підписання зазначеного акту не заперечується відповідачем, дійшов висновку, що строк оплати настав через три дні з моменту підписання відповідачем акту.
Однак, колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на те, що п. 5.1 договору передбачає лише альтернативний спосіб визначення точного розміру орендної плати (в акті або рахунку на оплату).
Натомість п. 5.2 договору встановлено, що суборендна плата вноситься протягом 3-х днів після отримання рахунку, шляхом безготівкового перерахування на розрахунковий рахунок суборендодавця.
Позивач стверджує, що передав відповідачу рахунок на оплату 22.10.2018 разом із актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №441 від 22.10.2018. Проте, матеріали справи не містять доказів отримання відповідачем відповідного рахунку на оплату. При цьому, останній заперечує обставини отримання рахунку.
За таких обставин, колегія суддів не може погодитися з висновками суду першої інстанції, що строк оплати настав у відповідача через три дні з моменту підписання відповідачем акту.
Необхідно зазначити, що зміст укладеного між сторонами договору не визначає, які дані, або інформацію має містити «рахунок». Не визначає таких обов'язкових вимог і чинне законодавство.
В той же час, згідно усталених звичаїв ділового обороту сторони під поняттям «рахунку» (рахунок-фактура, інвойс), як правило, розуміють документ, в якому вказується обсяг коштів для виплати за певну кількість товару або вартість наданих послуг. З огляду на це, рахунок має містити, зокрема, дані щодо: найменування підприємства, установи, організації, від імені яких складено документ; дати й місця оформлення; змісту, обсягу та одиниць виміру операції; посад відповідальних за проведення відповідних операцій й правильність їх оформлення осіб; підпис та дані, які надають можливість здійснити ідентифікацію особи, яка брала участь у відповідній операції, тощо.
Матеріали справи (т. 1 ас. 23-25, 43, 44) свідчать, що 28.03.2019 позивач направив на адресу відповідача лист вимогу №114 від 27.03.2019, в якому, зокрема, посилаючись на положення п. 5.2. договору суборенди №180830-Д-ФГК-кз зазначав, що за надані послуги по договору відповідачем було здійснено оплату частково та заборгованість з боку ФГ "Кубань" складає 251804,60 грн. У зв'язку з чим, ТОВ "АПК Донець" просило добровільно погасити заборгованість, в тому числі за договором №180830-Д-ФГК-кз у 14 денний строк з дня отримання цього листа на розрахунковий рахунок ТОВ «АПК Донець» НОМЕР_2 у ПАТ «Альфа - Банк» у м. Київ, МФО 300346.
Колегія суддів зазначає, що вказаний лист-вимога №114 від 27.03.2019 містить всі необхідні дані, які притаманні рахунку на оплату.
Отже враховуючи умови договору, а також встановлений у листі-вимозі строк, відповідач мав сплатити заборгованість у 14 денний термін з моменту отримання цього листа.
Посилання відповідача на неотримання листа-вимоги, зокрема, внаслідок нібито невірно зазначеної позивачем адреси (оскільки місцезнаходженням відповідача є адреса: 64713, Харківська обл., Барвінківський р-н, с. Іванівка, вул. Хачатурова, будинок 10, кв. 2 , а лист направлений на адресу: 64713, Харківська обл., Барвінківський р-н, с. Іванівка, вул. Хачатурова, 10/2), колегія суддів не може прийняти до уваги, враховуючи, що в договорі №180830-Д-ФГК-кз від 30.08.2018, який підписано сторонами, в якості поштових реквізитів відповідача визначено адресу: 64713, Харківська обл., Барвінківський р-н, с. Іванівка, вул. Хачатурова, 10/2. При цьому, відповідних змін до договору не вносилося, а про зміну адреси для листування відповідач позивача не повідомив. Крім того, матеріали справи не містять доказів повернення позивачу підприємством зв'язку поштового відправлення за неврученням. Таким чином, неотримання відповідачем кореспонденції, яку позивач направляв за належною адресою, зумовлене суб'єктивною поведінкою відповідача та не залежало від волі позивача.
Необхідно також зазначити, що постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270 затверджено Правила надання послуг поштового зв'язку. Наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958 затверджено Нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень.
Підпунктами 1 та 2 пункту 1 розділу II наказу Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 №958 визначено, зокрема, такі нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку):
1) місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1;
2) у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, пріоритетної - Д+2,
де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 2, 3 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення.
Враховуючи встановлені наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958 строки пересилання простої письмової кореспонденції у межах області та між обласними центрами України, а також встановлений у листі-вимозі №114 від 27.03.2019 строк сплати заборгованості (14 днів), останнім днем внесення суборендної плати є 15.04.2019.
Однак, у вказаний строк відповідач не сплатив заборгованість за договором, у зв'язку з чим у останнього утворилась заборгованість за договором суборенди у розмірі 211804,60 грн. Розмір заборгованості не заперечується відповідачем та підтверджується актом звірки розрахунків, у якому зазначено розмір заборгованості, та гарантійними листами.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення суми основного боргу за договором № 180830-Д-ФГК-кз суборенди транспортного засобу з екіпажем (водієм) від 30.08.2018 в розмірі 211804,60 грн.
За неналежне виконання умов договору позивачем нараховано до стягнення 3% річних у сумі 7340,67 грн. за період з 26.10.2018 по 20.09.2019 та інфляційні втрати у розмірі 17576,16 грн. за період з 26.10.2018 по 20.09.2019. При цьому при обрахунку трьох процентів річних та інфляційних позивачем враховано дату підписання акту здачі-прийняття робіт від 22.10.2018.
Відповідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши розрахунок позивача, колегія суддів вважає, що позивачем не вірно визначено періоди нарахування інфляційних та трьох процентів річних.
Враховуючи, що судом встановлено, що зобов'язання мало бути виконаним не пізніше 15.04.2019, вірним є період розрахунку суми трьох процентів річних за період з 16.04.2019 по 15.05.2019 на суму боргу 251804,6 грн та за період з 16.05.2019 по 20.09.2019 на суму боргу 211804,60 грн.
Враховуючи визначені періоди нарахування та суми нарахування обґрунтованою до стягнення є сума трьох процентів річних у розмірі 2849,19 грн.
Стосовно нарахованої суми інфляційних втрат колегія суддів зазначає таке.
Позивачем визначено суму інфляційних втрат за період з 26.10.2018 по 20.09.2019.
Враховуючи, що позивачем невірно визначений період нарахування інфляційних втрат, апеляційним господарським судом при здійсненні власного розрахунку враховано таке.
Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.
У застосуванні індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р; цього листа вміщено в газеті "Бизнес" від 29.09.1997 № 39, а також в інформаційно-пошукових системах "Законодавство" і "Ліга".
При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць, тому умовно слід рахувати, що сума, внесена за період з 1 по 15 числі відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця.
Колегія суддів також зазначає, що розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Так, враховуючи, що прострочення виконання зобов'язання почалося з 16.04.2019, то за період по 15.05.2019 нарахування інфляційних не здійснюється.
Як свідчать офіційні дані Державної служби статистики України, у період червень-серпень 2019 відбувались дефляційні процеси. Так, у червні 2019 індекс інфляції становив 99,5 %, липні 2019 - 99,4 %, серпні 2019 - 99,7 %. У той же час у вересні 2019 мала місце інфляція 100,7%.
Апеляційний господарський суд здійснивши розрахунок інфляційних втрат з урахуванням встановленого індексу інфляції у спірний період, дійшов висновку про відсутність збільшення суми боргу з урахуванням інфляції, а відповідно відсутність підстав для стягнення інфляційних втрат.
Стосовно нарахованої позивачем суми пені у розмірі 56622,84 грн. за період з 26.10.2018 по 26.04.2019, колегія суддів зазначає таке.
Згідно із ст. 611 ЦК України в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).
Враховуючи, що прострочення виконання зобов'язання розпочалося 16.04.2019, а позивачем при розрахунку пені був обмежений строк її нарахування - 26.04.2019, колегія суддів здійснивши розрахунок пені за період з 16.04.2019 по 26.04.2019, дійшла висновку, що стягненню підлягає 2731,91 грн. пені.
Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
За положеннями ч. 1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) не з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги та часткову зміну рішення господарського суду Харківської області від 23.12.2019 у справі №922/3064/19.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (п.2 ч.1ст.129 ГПК України).
Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 281-284 ГПК України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, -
Апеляційну скаргу Фермерського господарства "Кубань" задовольнити частково.
Рішення господарського суду Харківської області від 23.12.2019 у справі №922/3064/19 змінити.
Викласти абзац 2 резолютивної частини рішення господарського суду Харківської області від 23.12.2019 у справі №922/3064/19 у такій редакції:
«Стягнути з Фермерського господарства "Кубань" (місцезнаходження: 64713, Харківська область, Барвінківський район, селище Іванівка (Іванівська Друга с/рада), вулиця Хачатурова, будинок 10, квартира 2; код ЄДРПОУ 35604607) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АПК Донець" (місцезнаходження: 64282, Харківська область, Балаклійський район, село Петрівське, вулиця Шкільна, будинок 1; код ЄДРПОУ 34329028) суму основного боргу за договором №180830-Д-ФГК-кз суборенди транспортного засобу з екіпажем (водієм) від 30.08.2018 в розмірі 211804,60 грн., пеню в розмірі 2731,91 грн., трьох процентів річних в розмірі 2849,19 грн. та судовий збір в розмірі 3260,80 грн.».
Викласти абзац 4 резолютивної частини рішення господарського суду Харківської області від 23.12.2019 у справі №922/3064/19 у такій редакції: «В іншій частині позову відмовити».
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АПК Донець" (місцезнаходження: 64282, Харківська область, Балаклійський район, село Петрівське, вулиця Шкільна, будинок 1; код ЄДРПОУ 34329028) на користь Фермерського господарства "Кубань" (місцезнаходження: 64713, Харківська область, Барвінківський район, селище Іванівка (Іванівська Друга с/рада), вулиця Хачатурова, будинок 10, квартира 2; код ЄДРПОУ 35604607) 1704,85 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.
Доручити господарському суду Харківської області видати відповідні накази.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 09.07.2020
Головуючий суддя О.О. Крестьянінов
Суддя Н.О. Мартюхіна
Суддя В.О. Фоміна