вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"25" червня 2020 р. м.Київ Справа№ 920/379/20
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Станіка С.Р.
суддів: Тищенко О.В.
Дикунської С.Я.
за участю секретаря судового засідання Пересинчук Я.Д., Цибульського Р.М.
за участю представників учасників справи згідно з протоколом судового засідання від 25.06.2020
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги
Сумської міської ради
на ухвалу Господарського суду Сумської області
від 24.04.2020 (повний текст ухвали підписано 24.04.2020)
у справі №920/379/20 (суддя Жерьобкіна Є.А.)
за позовом Сумської міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сенс"
про припинення права постійного користування шляхом вилучення земельної
ділянки для суспільних потреб
Короткий зміст позовних вимог та рух справи
Сумська міська рада звернулась до Господарського суду Сумської області з позовом, в якому просила припинити право постійного користування Товариства з обмеженою відповідальністю "Сенс" земельною ділянкою, що розташована за адресою: м. Суми, проспект Михайла Лушпи, 7а, загальною площею 1,4808 га (за державним актом на право постійного користування землею серія І-СМ №002666 площею 1,48 га); категорія земель: землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення; цільове призначення: для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства; вид цільового використання: для платної, критої, автомобільної стоянки; кадастровий номер: 5910136300:01:008:0107, шляхом вилучення на користь Сумської міської ради для суспільних потреб, пов'язаних з реалізацією положень Генерального плану міста Суми, Плану зонування території м. Суми, Детального плану території щодо комплексної забудови території між вулицею Харківською, проспектом Михайла Лушпи і вулицею Івана Сірка у м. Суми (мікрорайон "Еспланада"), з метою будівництва дороги та бульвару з майданчиками відпочинку; зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Сенс" звільнити земельну ділянку та повернути її Сумській міській раді.
Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її постановлення
Ухвалою Господарського суду Сумської області від 24.04.2020 відмовлено у відкритті провадження у справі №920/379/20 з посиланням на п. 1 ч. 1, ч. 6 ст. 175 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що позовна заява Сумської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сенс" про припинення права постійного користування шляхом вилучення земельної ділянки для суспільних потреб не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства, а в силу приписів п. 8 ч. 1 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України відповідний спір підлягає розгляду судами адміністративної юрисдикції.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погодившись з постановленою ухвалою, позивач (Сумська міська рада) звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Сумської області від 24.04.2020 у справі №920/379/20, та направити справу для продовження розгляду до Господарського суду Сумської області. Також просить вирішити питання розподілу судових витрат.
Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом першої інстанції при постановленні ухвали порушено норми матеріального та процесуального права, ухвала суду першої інстанції була прийнята при неповному дослідженні доказів та з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи.
Скаржник посилався на те, що судом першої інстанції не було враховано тих обставин, що заявлений спір підвідомчій господарським судам, з огляду на те, що такі вимоги узгоджуються з приписами ст. 20 Господарського процесуального кодексу України.
Крім того, скаржник вказував, що суд першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали:
- в порушення п. 3 ч. 1 ст. 234 Господарського процесуального кодексу України не зазначив в оскаржуваній ухвалі мотивів застосування норми п. 8 ч. 1 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України, не проаналізував характер спірних правовідносин, що склались між сторонами позову, та суб'єктний склад учасників спору;
- фактично ототожнив процедуру «відчуження земельної ділянки для суспільних потреб» в порядку Закону України «Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності» з процедурою припинення права постійного користування шляхом вилучення земельної ділянки комунальної власності для суспільних потреб в порядку ст. 149 Земельного кодексу України;
- правовідносини пов'язані з припиненням права постійного користування відповідачем земельною ділянкою носять приватно - правовий характер, сторонами в яких виступають власник майна - користувач майна, кожний з яких має відповідне власне речове право;
- Сумська міська рада у спірних правовідносинах реалізує не владно - управлінські функції, а повноваження власника земельні ділянки, який припиняє речове право ТОВ «Сенс» у вигляді права користування спірно земельною ділянкою, а отже, даний позов, в розумінні п. 6 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України, підвідомчий господарському суду.
Короткий зміст відзиву на апеляційну скаргу
04.06.2020 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від відповідача у встановлений судом строк надійшов відзив на апеляційну скаргу, прийнятий судом апеляційної інстанції до розгляду у відповідності до ст. 263 Господарського процесуального кодексу України, в якому відповідач проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу залишити без змін, як таку, що постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Зокрема, відповідач посилався на те, що суть правовідносин, що виникли між сторонами, свідчить про їх публічно - правовий характер, що належить до юрисдикції адміністративних судів, у зв'язку з чим суд першої інстанції обгрунтовано застосував п. 1 ч. 1, ч. 6 ст. 175 Господарського процесуального кодексу України.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.05.2020 апеляційну скаргу Сумської міської ради передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Станіка С.Р., судді: Тищенко О.В., Дикунська С.Я.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.05.2020 відкрито апеляційне провадження у справі №920/379/20 за апеляційною скаргою Сумської міської ради на ухвалу Господарського суду Сумської області від 24.04.2020, розгляд апеляційної скарги призначено у відкритому судовому засіданні на 25.06.2020, яке ухвалено проводити в режимі відеконференції, встановлено учасникам справи процесуальний строк щодо подання відзиві, заяв та клопотань.
Ухвала суду апеляційної інстанції про відкриття апеляційного провадження направлена учасникам спору за адресами їх місцезнаходження та вручена позивачу згідно рекомендованого повідомлення про вручення 4000011057513, відповідачу - згідно рекомендованого повідомлення про вручення 400703305240.
Відповідно до пункту 4 розділу Х Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину.
Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання
Судове засідання 25.06.2020 проводилось в режимі відео конференції згідно ухвали Північного апеляційного господарського суду від 25.05.2020, і представник Сумської міської ради приймав участь в судовому засіданні у Господарському суді Сумської області.
В судовому засіданні 25.06.2020 представник скаржника (позивача) підтримав доводи апеляційної скарги, просив суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Господарського суду Сумської області від 24.04.2020 у справі № 920/379/19, а справу направити для розгляду до суду першої інстанції.
Відповідач в судове засідання 25.06.2020 представників не направив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Ч.12 ст.270 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Суд апеляційної інстанції враховуючи те, що учасники справи про розгляд справи повідомлені належним чином, дійшов висновку, що неявка відповідача в судове засідання, з урахуванням наявності відзиву останнього на апеляційну скаргу, не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Як підтверджується наявними матеріалами справи, Сумська міська рада звернулась до Господарського суду Сумської області з позовом, в якому просила припинити право постійного користування Товариства з обмеженою відповідальністю "Сенс" земельною ділянкою, що розташована за адресою: м. Суми, проспект Михайла Лушпи, 7а, загальною площею 1,4808 га (за державним актом на право постійного користування землею серія І-СМ №002666 площею 1,48 га); категорія земель: землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення; цільове призначення: для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства; вид цільового використання: для платної, критої, автомобільної стоянки; кадастровий номер: 5910136300:01:008:0107, шляхом вилучення на користь Сумської міської ради для суспільних потреб, пов'язаних з реалізацією положень Генерального плану міста Суми, Плану зонування території м. Суми, Детального плану території щодо комплексної забудови території між вулицею Харківською, проспектом Михайла Лушпи і вулицею Івана Сірка у м. Суми (мікрорайон "Еспланада"), з метою будівництва дороги та бульвару з майданчиками відпочинку; зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Сенс" звільнити земельну ділянку та повернути її Сумській міській раді.
У позовній заяві позивач посилався на те, що у зв'язку з прийняттям Сумською міською радою рішення № 6238-МР від 24.12.2019 про вилученян у ТОВ «Сенс» із постійного користування земельної ділянки кадастровий номер: 5910136300:01:008:0107, що розташована за адресою: м. Суми, проспект Михайла Лушпи, 7а, загальною площею 1,4808 га, письмовою відмовою ТОВ «Сенс» від вилученян даної земельної ділянки, Сумська міська рада в порядку ч. 10 ст. 149 Земельного кодексу України звернулась з відповідним позовом.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Пунктом 7 частини 1 статті 255 Господарського процесуального кодексу України визначено, що окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про відмову у відкритті провадження у справі.
Згідно з ч. 1 статті 271 Господарського процесуального кодексу України визначено, що апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Згідно зі статтею 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи п вилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Північний апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.
Згідно зі ст. 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Поняття "суд, встановлений законом" включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.
Відповідно до статті 4 Господарського процесуального кодексу України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Звертаючись з позовом, позивач заявив (визначив) свої вимоги наступним визначенням: припинити право постійного користування Товариства з обмеженою відповідальністю "Сенс" земельною ділянкою, що розташована за адресою: м. Суми, проспект Михайла Лушпи, 7а, загальною площею 1,4808 га (за державним актом на право постійного користування землею серія І-СМ №002666 площею 1,48 га); категорія земель: землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення; цільове призначення: для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства; вид цільового використання: для платної, критої, автомобільної стоянки; кадастровий номер: 5910136300:01:008:0107, шляхом вилучення на користь Сумської міської ради для суспільних потреб, пов'язаних з реалізацією положень Генерального плану міста Суми, Плану зонування території м. Суми, Детального плану території щодо комплексної забудови території між вулицею Харківською, проспектом Михайла Лушпи і вулицею Івана Сірка у м. Суми (мікрорайон "Еспланада"), з метою будівництва дороги та бульвару з майданчиками відпочинку; зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Сенс" звільнити земельну ділянку та повернути її Сумській міській раді.
Згідно із п. 6 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
Положеннями статей 2, 4 та 19 Кодексу адміністративного судочинства України визначено завдання та основні засади адміністративного судочинства, зміст публічно-правового спору та справи, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.
Разом з цим, п. 8 ч. 1 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України прямо передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах щодо вилучення або примусового відчуження майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності.
При розмежуванні юрисдикційних форм захисту порушеного права основним критерієм є характер (юридичний зміст) спірних відносин.
До компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб'єкта, прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
З урахуванням наведеного, оцінивши наявні матеріали справи та докази в сукупності, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що у контексті конкретних обставин цієї справи зміст (суть) спірних правовідносин полягає у примусовому припиненню певного майнового права особи шляхом вилучення майна для суспільних потреб, пов'язаних з реалізацією положень затвердженої програми містобудування (будівництво, зокрема дороги та бульвару), звільнення земельної ділянки та повернення її Сумській міській раді, а тому відносини між сторонами є такими, що стосуються вилучення спірного майна для суспільних потреб територіальної громади міста, і які ґрунтуються на юридичній нерівності сторін внаслідок певного законодавчо встановленого примусу та владного підпорядкування, і відповідно, не можуть регулюватися нормами Цивільного та Господарського кодексів України, якими встановлено, що до майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом (частина друга статті 1 ЦК України).
Доводи скаржника в обгрунутвання підстав скасування оскаржуваної ухвали про те, що суд першої інстанції фактично ототожнив процедуру «відчуження земельної ділянки для суспільних потреб» в порядку Закону України «Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності» з процедурою припинення права постійного користування шляхом вилучення земельної ділянки комунальної власності для суспільних потреб в порядку ст. 149 Земельного кодексу України - судом апеляційної інстанції відхиляються як необґрунтовані, оскільки на стадії прийняття позовної заяви суд першої інстанції здійснив не правову оцінку спірних правовідносин, а здійснив виключно процесуальну оцінку заявленого позову, виходячи з принципів господарського судочинства, закріплених у статті 2 Господарського процесуального кодексу України, зокрема і застосувавши принцип диспозитивності, обумовлений статтею 14 Господарського процесуального кодексу України, який визначає, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Також, посилання позивача у позовній заяві на положення цивільного та земельного законодавства, якими регулюється спірні правовідносини, не змінює суті та змісту спірних правовідносин, як не змінює і обов'язок суду щодо дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності, що узгоджується з приписами ст. 2 Господарського процесуального кодексу України в призмі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Доводи скаржника про те, що суд першої інстанції постановляючи оскаржувану ухвалу в порушення п. 3 ч. 1 ст. 234 Господарського процесуального кодексу України не зазначив в оскаржуваній ухвалі мотивів застосування норми п. 8 ч. 1 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України, не проаналізував характер спірних правовідносин, що склались між сторонами позову, та суб'єктний склад учасників спору - судом апеляційної інстанції відхиляються як необґрунтовані, оскільки суд першої інстанції господарської юрисдикції застосував при постановленні оскаржуваної ухвали процесуальну норму ст. 175 Господарського процесуального кодексу України, і жодним чином не застосовував норму п. 8 ч. 1 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України, адже вказівка на вказану норму зроблена з урахуванням приписів ч. 6 ст. 175 Господарського процесуального кодексу України, яка і була вірно застосована судом першої інстанції.
Крім того, слід зазначити, що яку саме правову норму матеріального права слід застосувати при вирішенні спору, вирішує відповідний суд, встановлений законом, за наслідками розгляду справи по суті, і відповідно, як зазначалось вище, суд першої інстанції відмовляючи у відкритті провадження за позовом, заявленим Сумською міською радою, здійснив виключно процесуальну оцінку заявленого позову, виходячи з заявленого позивачем формулювання позовних вимог з огляду на ст. 14 Господарського процесуального кодексу України.
При цьому, слід наголосити, що у будь-якому випадку вилучення земельної ділянки з користування особи для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності шляхом застосування законодавчого примусу, обумовленого законом, - не ґрунтується на юридичній рівності, адже у таких правовідносинах особа, яка заявляє про певний юридичний законодавчо унормований припис припинення майнового права іншої особи на певний об'єкт, вказує на наявність у неї владної переваги по відношенню до інших осіб, які такої владної переваги не мають, а отже, такі правовідносини породжують необхідність владного підпорядкування однієї особи перед іншою, за відсутності волі підпорядковуваної особи, адже, наявність ініціювання відповідним органом судового спору вже свідчить про те, що особа яка володіє певним майновим правом не погоджується заявленому відповідним органом владному примусу щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, як не погоджується і з обраним шляхом реалізації такого законодавчого примусу, незалежно від статусу органу, якйи заявляє такий примус, а тому відповідний спір не належить до спорів, пов'язаних із господарською діяльністю, а отже, не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду справи дійшов висновку, що позовна заява Сумської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сенс" про припинення права постійного користування шляхом вилучення земельної ділянки для суспільних потреб не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства, у зв'язку з чим суд першої інстанції обгрунтовано постановив ухвалу про відмову у відкритті провадження з посиланням на п. 1 ч. 1, ч. 6 ст. 175 Господарського процесуального кодексу України, роз'яснивши позивачу, що спір у цій справі належить до юрисдикції адміністративних судів.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції, викладених в оскаржуваній ухвалі.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Ч. 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Статтею 280 Господарського процесуального кодексу України визначено, що підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є:
1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими;
3) невідповідність висновків суду обставинам справи;
4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд визнає, що доводи скаржника викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваній ухвалі, ухвала суду першої інстанції постановлена з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, а також з дотриманням норм процесуального та матеріального права, у зв'язку з чим, обумовлені ст. 277, 280 Господарського процесуального кодексу України підстави для скасування ухвали Господарського суду Сумської області від 27.02.2020 у справі №920/379/20 - відсутні.
Розподіл судових витрат
Згідно із ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 129, 240, 255, 269, 270, 271, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-
1. Апеляційну скаргу Сумської міської ради на ухвалу Господарського суду Сумської області від 24.04.2020 у справі №920/379/20 - залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду Сумської області від 24.04.2020 у справі №920/379/20 - залишити без змін.
3. Судовий збір за подачу апеляційної скарги залишити за Сумською міською радою.
4. Матеріали справи №920/379/20 повернути до Господарського суду Сумської області.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах, яким є Верховний Суд, шляхом подачі касаційної скарги в порядку, строки та випадках, визначених ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Касаційна скарга на постанову подається протягом 20 днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Дата складання повного тексту постанови: 02.07.2020.
Головуючий суддя С.Р. Станік
Судді О.В. Тищенко
С.Я. Дикунська