Справа № 559/1184/20
Номер провадження 3/559/559/2020
06 липня 2020 року місто Дубно Рівненська область
Cуддя Дубенського міськрайонного суду Рівненської області Ралець Р.В. розглянувши матеріали, які надійшли від Дубенського ВП ГУНП в Рівненській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_1 , жит. АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП, роз'яснивши права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 268 КУпАП та вимоги ст. 63 Конституції України,-
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №093284 від 14.06.2020, ОСОБА_1 14.06.2020 о 21 год. 58 хв. в с.Варковичі по вул..Центральна, керував т/з Volkswagen Caddy н.з. НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп'яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, нечітка мова, хитка хода, порушення координації рухів. Від проходження медичного огляду на стан сп'яніння, навісці зупинки та в медичному закладі, відмовився у присутності двох свідків: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 . Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.
06.07.2020 до Дубенського міськрайонного суду Рівненської області надійшло клопотання за підписом начальника Бродівської дистанції колії ПЧ-17 ОСОБА_4 , згідно якого, останній просить передати матеріали про адміністративне правопорушення передбачене ст. 130 ч. 1 КУпАП відносно ОСОБА_1 на розгляд трудового колективу.
В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що вживали алкогольні напої із шваґром, їхали додому, швабро керувати не міг, тому він сів за кермо, чекали водія. Потім під'їхали патрульні поліції, запитали чому стоїмо, сказали з'їхати із проїжджої частини, що він зробив, після цього вони зупинили і оформили матеріали.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , вважаю, що він дійсно вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність не тільки за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння, а й за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно доп.п.2,3Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції(далі Інструкція),- огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Отже, поліцейський вправі пред'явити до водія транспортного засобу вимогу пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану сп'яніння за наявності підстав вважати, що водій перебуває в стані, зокрема, алкогольного сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Згідно з положеннями ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом закону, протокол про адміністративне правопорушення, пояснення особи, висновок експерта тощо, є документами, що офіційно засвідчує подію адміністративного правопорушення і відповідно до ст.251 КУпАП є одними із джерел доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин справи та правильне її вирішення.
Протокол про адміністративне правопорушення складається відповідно до ст.254 КУпАП.
Протокол про адміністративне правопорушення вчинене ОСОБА_1 складений на бланку відповідного зразка з серійним номером ДПР18 №093284 від 14.06.2020 уповноваженою на те особою - поліцейським СРПП№4 Дубенського ВП ГУНП в Рівненській області старшим лейтенантом поліції Чумакевич А.М. (а.с.1).
В протоколі, відповідно до п. 9 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, в графі "дата, час, місце вчинення і суть учиненого адміністративного правопорушення" викладена суть адміністративного правопорушення, яка відповідає ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у ч. 1 ст.130 КУпАП, за якою складено протокол.
Відповідно до норм діючого законодавства, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які долучаються до протоколу.
Між тим, жодних клопотань щодо незгоди з діями працівників поліції з приводу незаконного складання протоколу, так само як і інших пояснень по суті правопорушення, під час складання протоколу, ОСОБА_1 не викладено та не заявлено.
Згідно п.27 Постанови Пленуму Верховного суду України від 23.12.2005 року №4 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, також про адміністративні правопорушення на транспорті», керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу.
Окрім того, вина ОСОБА_1 підтверджується іншими доказами, що містяться в матеріалах справи, зокрема: актом огляду (а.с.2), направленням на огляд водія з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння (а.с.3), поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с.4,5), які засвідчили відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння, копією постанови серії БАА №228626 від 14.06.2002(а.с.6).
За таких обставин, встановлюючи наявність адміністративного правопорушення в діях особи, щодо якої складено протокол, та даючи оцінку фактичним даним, наявним в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, окрім повного її визнання ним, повністю доводиться дослідженими в судовому засіданні доказами.
Щодо поданого клопотання начальника Бродівської дистанції колії ПЧ-17 ОСОБА_4 , про звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності з передачею матеріалів на розгляд трудового колективу для застосування заходів громадського впливу (а.с.16), на думку судді, воно не підлягає до задоволення виходячи із наступного.
Положенням ст. 21 КУпАП передбачено, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, крім посадової особи, звільняється від адміністративної відповідальності з передачею матеріалів на розгляд громадської організації або трудового колективу, якщо з урахуванням характеру вчиненого правопорушення і особи правопорушника до нього доцільно застосувати захід громадського впливу. Про заходи громадського впливу, застосовані до осіб, які вчинили правопорушення, передбачені статтею 51, частиною першою статті 129, частинами першою і другою статті 130, статтями 156, 173, 176, 177, 178-180 цього Кодексу, власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган, або громадська організація повинні не пізніш як у десятиденний строк з дня одержання матеріалів повідомити орган (посадову особу), який надіслав матеріали.
Разом з цим, можливість звільнення від адміністративної відповідальності з передачею матеріалів справи на розгляд трудового колективу для застосування заходів громадського впливу, що передбачено ст. 21 КУпАП є правом, а не обов'язком суду і застосовується лише в сукупності усіх з'ясованих фактів, що дозволяють вирішити питання про доцільність звільнення правопорушника від адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному дослідженню всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Вирішуючи клопотання організації суд звертає увагу на наступне.
Керування транспортним засобом в стані алкогольного чи іншого сп'яніння є найбільш тяжким правопорушенням у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. Тяжкість обумовлена ступенем суспільної небезпеки, яка завдається вказаним діянням, а тому таке порушення не може бути визнано малозначним.
Так, водій у стані сп'яніння є загрозою для життя та здоров'я інших учасників дорожнього руху: водіїв, пішоходів, велосипедистів, а також і для самого себе та власності третіх осіб.
Згідно ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є, зокрема, охорона встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Частиною 1 ст. 6 КУпАП передбачено, що органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, громадські організації, трудові колективи розробляють і здійснюють заходи, спрямовані на запобігання адміністративним правопорушенням, виявлення й усунення причин та умов, які сприяють їх вчиненню, на виховання громадян у дусі високої свідомості і дисципліни, суворого додержання законів України.
У клопотанні начальника Бродівської дистанції колії ПЧ-17 ОСОБА_4 та доданих до нього документах, не вказано які саме заходи громадського впливу трудовий колектив має намір застосовувати до ОСОБА_1 , з метою запобігання в майбутньому вчинення останнім адміністративних правопорушень, а також усуненню причин та умов, які сприяють їх вчиненню.
Окрім того, при розгляді справи не встановлено безумовного визнання вини ОСОБА_1 .
В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі. За правовим полем України, зокрема п.2.9 Правил дорожнього руху, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України 10.10.2001 року з подальшими змінами, ст. 130 КУпАП водіям забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, а відмова від проходження медичного огляду на стан сп'яніння теж утворює склад правопорушення згідно п.2.5 зазначених Правил.
Таким чином, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.
Правопорушення, вчинене ОСОБА_1 є умисною, суспільно небезпечною дією, характеризуючі дані водія не є єдиними обставинами, що можуть бути підставою для застосування заходу громадського впливу, та в даному конкретному випадку, зважаючи на конкретні обставини справи, а тому, зазначені в клопотанні обставини не можуть вважатись такими, що є підставою для звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності та застосування заходу громадського впливу.
Суд, розглянувши клопотання, вважає, що у його задоволенні слід відмовити, оскільки правопорушення, яке вчинене ОСОБА_1 є грубим порушенням Правил дорожнього руху України, що може суттєво впливати не тільки на можливість адекватно керувати транспортним засобом, а також стосується безпеки інших учасників дорожнього руху. Тому звільнення його від відповідальності з передачею матеріалів на розгляд громадської організації в даному випадку є недоцільним, оскільки не буде сприяти запобіганню правопорушень.
При накладенні стягнення суд враховує: ступінь суспільної небезпеки правопорушення, особу правопорушника, ступінь його провини, майновий та сімейний стан, а також те, що умисні дії правопорушника були направлені на порушення безпеки руху з використанням джерела підвищеної небезпеки автомобіля.
З урахуванням вищенаведеного, суд вважає, що для запобігання вчиненню нових правопорушень та виховання ОСОБА_1 в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття необхідно накласти на нього адміністративне стягнення в межах санкції статті Закону у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись ст. ст.21, 283, 284 КУпАП, п. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя,-
В задоволенні клопотання начальника Бродівської дистанції колії ПЧ-17 ОСОБА_4 про звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності з передачею матеріалів на розгляд трудового колективу Бродівської дистанції колії ПЧ-17 - відмовити.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10 200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_1 , судовий збір в дохід держави в сумі 384 (триста вісімдесят чотири) гривні 20 копійок.
Згідно з ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або внесення на неї подання прокурора такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або подання без задоволення.
Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби і у порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів до Рівненського апеляційного суду через Дубенський міськрайонний суд Рівненської області.
Суддя Р.В.Ралець