Справа № 640/20192/17
н/п 1-кп/953/775/20
"08" липня 2020 р. Київський районний суд м. Харкова в складі колегії суддів:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
при секретарі - ОСОБА_4 ,
за участю прокурора - ОСОБА_5 ,
захисника - адвоката ОСОБА_6 ,
розглянувши в судовому засіданні в м. Харкові кримінальне провадження №12017220490003006 за обвинуваченням
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянки України, з середньою освітою, працюючого підсобним робочим на фабриці «Варіант», судимого 23.02.2016 Київським районним судом м. Харкова за ч.2 ст.296 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі, згідно ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки, в порядку ст.105 КК України звільнений від покарання із застосуванням примусових заходів виховного характеру з передачею під нагляд батьків строком на 1 рік, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України, -
В провадження Київського районного суду м. Харкова з грудня 2017 року перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_8 за ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України. З 27.08.2017 у відношенні обвинуваченого ОСОБА_8 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Вироком Київського районного суду м. Харкова від 12.11.2019 р. ОСОБА_8 визнаний винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України і йому було призначено покарання у вигляді 7 років позбавлення волі.
За апеляціями заступника прокурора Харківської області та захисника адвоката ОСОБА_6 ухвалою Харківського апеляційного суду від 07.04.2020 вирок Київського районного суду м. Харкова від 12.11.2019 відносно ОСОБА_8 був скасований і призначено новий судовий розгляд.
В судовому засіданні прокурор просив продовжити обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, посилаючись на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, саме можливість ОСОБА_8 переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Захисник ОСОБА_6 та обвинувачений просили змінити обраний ОСОБА_8 запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт, посилаючись на відсутність ризиків, вказаних у клопотанні прокурора, а також зазначили, що суд апеляційної інстанції, скасовуючи попередній вирок, вказав про необхідній перевірки доводів апеляційних скарг обвинуваченого, захисника, прокурора Харківської області, які вказували, що дії ОСОБА_8 належить кваліфікувати за ст.124 КК України, та прийняти рішення у відповідності до вимог КПК України. Крім того, просили врахувати, що ОСОБА_8 має міцні соціальні зв'язки, зареєстроване постійне місце проживання, на момент затримання працював.
Заслухавши думку учасників судового провадження, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що заявлене прокурором клопотання про продовження запобіжного заходу задоволенню не підлягає, а клопотання захисника про зміну обвинуваченому запобіжного заходу на домашній арешт слід задовольнити, виходячи з наступного.
Згідно ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
В обґрунтування клопотання про продовження строку застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, прокурор посилався на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, та неможливість застосування до нього більш м'яких запобіжних заходів, а ніж тримання під вартою, проте даних, підтверджуючих продовження їх існування на даній стадії судового розгляду, прокурор не навів.
Разом з тим, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганню спробам обвинуваченого переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків в цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Відповідно до правової позиції, викладеної у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10.02.2011 у справі Харченко проти України, при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.
Згідно з ч.4 ст.194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення та наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, але не доведе обставини, які б свідчили про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на обвинуваченого обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України.
На даній стадії судового розгляду, коли вже допитаний потерпілий, досліджені письмові докази по справі, а прокурором не доведено обставин, які б свідчили про недостатність застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу та необхідність продовження строку застосування до ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді саме тримання під вартою, враховуючи тривалий час розгляду справи та неможливість сторони обвинувачення забезпечити явку в судове засідання для допиту свідків обвинувачення, суд вважає за доцільне змінити ОСОБА_8 запобіжний захід на більш м'який.
Враховуючи те, що ОСОБА_8 має міцні соціальні зв'язки, зареєстроване постійне місце проживання, де проживає разом з матір'ю, на момент затримання мав постійне місце роботи, суд вважає, що запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту із забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , із застосуванням електронного засобу контролю в повній мірі відповідатиме меті його застосування забезпеченню виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків та запобіганню спробам вчинити дії, зазначені у ч.1 ст.177 КПК України.
Приймаючи до уваги викладене, керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 331, 369 КПК України, суд
Відмовити в задоволенні клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_8 .
Обрати обвинуваченому ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту за місцем його мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , заборонивши обвинуваченому ОСОБА_8 залишати житло квартиру АДРЕСА_2 без дозволу суду на строк два місяці, тобто до 08 вересня 2020 року.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_8 наступні обов'язки: 1) прибувати до суду за першою вимогою; 2) не відлучатись із населеного пункту, в якому вона проживає, без дозволу суду; 3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання; 4) носити електронний засіб контролю.
У зв'язка із обранням запобіжного заходу у виді домашнього арешту ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити з-під варти в залі суду негайно.
Ухвалу для виконання в частині застосувати відносно обвинуваченого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту направити органу поліції - Київському відділу поліції ГУНП в Харківській області. Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурор та направити уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Харківського апеляційного суду через Київський районний суд м. Харкова протягом 7 днів з дня її проголошення.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Головуючий: суддя ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_9
ОСОБА_3