Іменем України
08 липня 2020 року
Київ
справа №818/1730/16
адміністративне провадження №К/9901/34236/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шишова О.О.,
суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,
розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Державної казначейської служби України на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2017 року (прийняту у складі головуючого судді Гелети С.М., суддів Осіпова О.О., Соколова В.М.) та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2017 року (прийняту у складі головуючого судді Кононенко З.О., суддів: Бартош Н.С., Бондара В.О.)
І. Суть спору
1. У грудні 2016 року ОСОБА_1 ( далі -відповідач) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Державної казначейської служби України (далі- відповідач) в якому просить суд:
1.1. - визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиконання рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області по справі № 577/5974/13-а;
1.2. - зобов'язати відповідача перерахувати на рахунок ОСОБА_1 кошти по відповідному виконавчому документу;
1.3.- нарахувати та сплатити компенсацію за порушення строку виконання судового рішення за весь час прострочення з урахуванням встановленого індексу інфляції за увесь час прострочення та три відсотки річних від простроченої суми;
1.4.- визнати протиправними дії відповідача щодо порушення строків розгляду звернення ОСОБА_1 від 28.07.2016 року;
1.5.- зобов'язати відповідача подати звіт про виконання рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області по справі № 577/5974/13-а, за результатами розгляду поданого звіту постановити ухвалу про накладення штрафу на керівника ДКС України в розмірі 300 мінімальних заробітних плат;
1.6.- стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 половину суми накладеного штрафу та зобов'язати ДКС України сплатити вказану в судовому рішенні суму.
2. Мотивуючи позовні вимоги позивач вважає, що відповідач безпідставно не виконує рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області по справі №577/5974/13-а, в зв'язку із чим просить суд зобов'язати відповідача перерахувати кошти по зазначеному рішенню суду із врахуванням компенсаційних виплат.
ІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
3. Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2017 року, залишеною без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2017 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинити дії - задоволено частково.
3.1. Визнано протиправною бездіяльність Державної казначейської служби України щодо невиконання ухвали Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 15.11.2013р. по справі № 577/5974/13-а, провадження №6А/577/149/13.
3.2. Визнано протиправними дії Державної казначейської служби України щодо порушення строків розгляду звернення ОСОБА_1 від 28.07.2016 року.
3.3. У задоволенні інших вимог - відмовлено.
4. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що оскільки ухвала суду від 15.11.2013р. про зміну способу виконання постанови суду від 22.07.2010р. по справі №577/574/13-а провадження №6а/577/149/13 від 21.11.2013р. Конотопського міськрайонного суду Сумської області залишається не виконаною більше трьох років.
IІІ. Провадження в суді касаційної інстанції.
5. У касаційні скарзі представник Державної казначейської служби України, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить їх скасувати, у задоволенні позову відмовити.
6. Обґрунтовуючи касаційну скаргу Державна казначейська служба України зазначає, що на виконанні у казначействі за бюджетною програмою "Заходи щодо виконання рішень суду, що гарантовані державою" дійсно знаходиться виконавчий лист, виданий Конотопським міськрайонним судом по справі № 577/5974/13-а про стягнення коштів у сумі 3150,00 грн. на користь позивача. Вказаний виконавчий лист взято на облік в органах казначейства з 25.11.2013 року. При цьому, відповідно до Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників, безспірне списання коштів державного бюджету здійснюється казначейством за черговістю надходження таких рішень. Станом на 06.01.2017 року на виконанні перебуває 2491 рішення судів на суму 85,5 млн. грн., що надійшли раніше виконавчого листа № 577/5974/13-а. Законом України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" для задоволення вказаних потреб на 2017 рік передбачено 500,00 млн. грн. Лише після виконання виконавчих документів, що надійшли раніше зазначених виконавчих листів, Казначейство зможе здійснити заходи щодо перерахування коштів по справі № 577/5974/13-а на користь ОСОБА_1 , оскільки виконання рішення поза чергою є неможливим адже будуть порушені права осіб, які подали виконавчі листи до Казначейства раніше, ніж позивач. Також, законодавством України не передбачено будь-яких виключень, які можуть вплинути на зміну черговості при виконанні виконавчих документів у таких категоріях справ..
6.1. Перерахування коштів позивачу із затримкою відбувається не через протиправні дії або бездіяльність відповідача, а у зв'язку з наявністю сформованої черги, в якій перебуває на виконанні значна кількість виконавчих документів та передбаченими в Законах України "Про Державний бюджет України" обмеженими асигнуваннями для погашення наявної заборгованості за судовими рішеннями, забезпечення виконання яких гарантовані державою. Виконання рішення поза чергою є неможливим, так як це призведе до перевищення повноважень працівників Казначейства та порушення принципу рівності стягувачів перед законом.
6.2. Крім того, Казначейством 30.03.2017 року перераховано на рахунок ОСОБА_1 кошти у сумі 31500 грн. згідно з виконавчим листом № 577/5974/13-а, виданим Конотопським міськрайонним судом Сумської області.
7. Позивач надав відзив на касаційну скаргу, у якій посилаючись на її необґрунтованість та безпідставність, просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін.
IV. Установлені судами фактичні обставини справи
8. Постановою Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 22.07.2010р. по справі № 2-1683/2010 були задоволені позовні вимоги позивача (а.с.61-63).
9. На виконання даного рішення суду 04.04.2013р. видано виконавчий лист щодо примусового виконання постанови Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 22.07.2010р. по справі № 2-1683/2010 (а.с.66).
10. У подальшому Конотопським міськрайонним судом було винесено по справі №577/574/13-а провадження №6а/577/149/13 ухвалу суду від 15.11.2013р. про зміну порядку та способу виконання судового рішення (а.с.49).
11. На виконання судового рішення від 15.11.2013р. судом було видано 22.11.2013р. виконавчий лист, який було направлено до казначейської служби для примусового виконання.
12. Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 29.03.2016 року по справі № 818/142/16 частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до ДКС України, а саме визнано протиправною бездіяльність ДКС України щодо невиплати ОСОБА_1 суми коштів по виконавчому листу від 22.07.2010 року, який видано Конотопським міськрайонним судом Сумської області по справі № 2-1683/2010 (а.с.9-11).
13. Ухвалами Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.06.2016 року (а.с.12-13) та Вищого адміністративного суду України від 02.11.2016 року (а.с.16-17) вказана постанова залишена без змін.
14. 28.07.2016 року позивач звернувся до ДКС України із листом щодо невиконання відповідачем рішень Конотопського міськрайонного суду по справі № 2-1683/2010 та постанови Сумського окружного адміністративного суду від 29.03.2016 року по справі № 818/142/16 (а.с.14). Як зазначає позивач та підтверджується матеріалами справи, дане звернення відповідач отримав 01.08.2016р., але с установлений строк на його адресу відповіді від відповідача він не отримав.
15. Представник відповідача підтвердила, що Державної казначейською службою України дійсно звернення позивача не розглядалося, а було перенаправлено на розгляд до Управління державної казначейської служби України в Сумській області, яке і надало відповідь позивачу.
16. З листа Головного управління Державної казначейської служби України у Сумській області від 18.08.2016 року № 12-37/614-4592, убачається, що виконавчі листи Конотопського міськрайонного суду по справі № 6а/577/149/13 та від 22.11.2013 року по справі № 577/5974/13-а знаходяться в черзі на виконання під № 5637 та № 5757. Також даним листом роз'яснено, що вказані судові рішення будуть виконані в порядку черговості ДКС України виходячи з обсягів бюджетних асигнувань, встановлених Законом України "Про Державний бюджет України" на відповідний рік (а.с.15).
17. Позивач уважає, що відповідач безпідставно не виконує рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області по справі №577/5974/13-а, звернувся за захистом своїх прав до суду.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
18. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачених Конституцією України та іншими Законами України.
19. Відповідно до частини другої статті 3 Закону України від 21.04.1999 № 606-XIV "Про виконавче провадження" (чинного на дату видачі виконавчого листа і звернення його до виконання; далі - Закон № 606-XIV) рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
20. Положення аналогічного змісту містить частина друга статті 6 чинного Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 1404-VIII).
21. Гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України "Про виконавче провадження", та особливості їх виконання встановлює Закон України від 05.06.2012 № 4901-VI "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" (далі - Закон № 4901-VI).
22. Згідно з частиною першою статті 2 Закону № 4901-VI держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є, зокрема, державний орган.
23. Відповідно до частини першої статті 3 Закону № 4901-VI виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
24. Частиною четвертою статті 3 Закону № 4901-VI встановлено, що перерахування коштів стягувачу здійснюється у тримісячний строк з дня надходження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, необхідних для цього документів та відомостей.
25. Згідно з абзацом 2 пункту 2 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 03.08.2011 № 845 (далі - Порядок № 845) безспірним списанням є операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання рішень про стягнення коштів Казначейством та його територіальними органами без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів.
26. Відповідно до пункту 3 Порядку № 845 рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).
27. Відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про звернення громадян" громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
28. Органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань) (частина 1 статті 15 Закону).
29. Статтею 19 Закону України "Про звернення громадян" визначені обов'язки органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації, їх керівників та інших посадових осіб щодо розгляду заяв чи скарг.
Органи державної влади, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень, крім іншого, зобов'язані об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням; забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень; не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам, тощо.
30. Відповідно до ч. 3 ст. 15 Закону України «Про звернення громадян», відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки.
31. Відповідно до ст. 20 Закону України "Про звернення громадян" звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
VI. Позиція Верховного Суду
32. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з такого.
33. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачених Конституцією України та іншими Законами України.
34. Відповідно до частини другої статті 3 Закону України від 21.04.1999 № 606-XIV "Про виконавче провадження" рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
35. Положення аналогічного змісту містить частина друга статті 6 чинного Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII "Про виконавче провадження".
36. Гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України "Про виконавче провадження", та особливості їх виконання встановлює Закон України від 05.06.2012 № 4901-VI "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".
37. Згідно з частиною першою статті 2 Закону № 4901-VI держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є, зокрема, державний орган.
38. Відповідно до частини першої статті 3 Закону № 4901-VI виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
39. Частиною четвертою статті 3 Закону № 4901-VI установлено, що перерахування коштів стягувачу здійснюється у тримісячний строк з дня надходження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, необхідних для цього документів та відомостей.
40. Згідно з абзацом 2 пункту 2 Порядку № 845 безспірним списанням є операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання рішень про стягнення коштів Казначейством та його територіальними органами без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів.
41. Відповідно до пункту 3 Порядку № 845 рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).
42. Державна казначейська служба України, відповідно до наданих повноважень, здійснює виконання рішень судів, дотримуючись пункту 9 Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України та пункту 3 Порядку виконання рішень, якими передбачено, що рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів та у межах суми, передбаченої законом про Державний бюджет України на відповідний рік за бюджетною програмою КПКВК 3504040, що відповідає принципу справедливості та забезпечує рівні права стягувачів на одержання коштів Державного бюджету за рішенням суду.
43. Судами попередніх інстанцій встановлено, що виконавчий лист взято на облік в органах казначейства з 25.11.2013 року для виконання за рахунок бюджетної програми КПКВК 3504040 "забезпечення виконання рішень суду, що гарантовані державою". Ураховуючи наведене, після виконання рішень судів, що надійшли раніше виконавчого листа №577/5974/13-а, казначейство України здійснить заходи щодо перерахування коштів на користь позивача.
44. Крім того, Казначейство вживало заходів з метою належного виконання виконавчих листів, у тому числі виконавчого листа, за яким стягувачем є позивач, зокрема, направлялися запити до Міністерства фінансів України, Міністерства економічного розвитку та торгівлі України, Прем'єр міністру України щодо збільшення відповідних бюджетних асигнувань, що свідчить про вжиття ним усіх необхідних заходів для своєчасності виконання відповідного судового рішення, а отже й відсутності протиправності дій в частині його несвоєчасного виконання, що тягне за собою виплату компенсації, відповідно до приписів статті 5 Закону України 05.06.2012 № 4901-VI "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".
45. Таким чином, Верховний Суд дійшов висновку, що відповідачем прийнято до виконання виконавчий лист позивача і вживаються всі передбачені законодавством заходи щодо його виконання із дотриманням принципу черговості, тобто на виконанні у ДКС України знаходились рішення судів, що надійшли та зареєстровані раніше виконавчого листа позивача, а списання коштів на користь позивача відкладено в зв'язку з недостатністю коштів для здійснення безспірного списання.
46. Перерахування коштів стягувачам із затримкою відбувається не через протиправні дії або бездіяльність Казначейства, а виключно у зв'язку з наявністю сформованої черги, в якій перебуває на виконанні значна кількість виконавчих документів та передбаченими у Законах про Державної бюджет України обмеженими асигнуваннями для погашення наявної заборгованості за поданими судовими рішеннями.
47. Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду 14.08.2018 та 25.07.2018 (справи №№ 804/3242/17, 466/3828/17 відповідно).
48. За такого правового регулювання та обставин справи суди першої й апеляційної інстанцій, належним чином установивши фактичні обставини справи, дійшли помилкового висновку щодо протиправної бездіяльності Державної казначейської служби України щодо невиконання ухвали Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 15.11.2013р. по справі № 577/5974/13-а, провадження №6А/577/149/13.
49. Отже, з огляду приписи частини першої статті 351 КАС України, касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржувані судові рішення - в цій частині скасуванню із ухваленням у справі нового рішення про відмову у задоволенні заявлених позовних вимог у частині визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо невиконання рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області по справі № 577/5974/13-а.
50. Щодо вимог позивача в частині визнання протиправними дії відповідача щодо порушення строків розгляду звернення ОСОБА_1 від 28.07.2016 року, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій.
51. Відповідно до статті 20 Закону України "Про звернення громадян" звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
52. Отже, закон покладає обов'язок, в даному випадку на Державну казначейську службу України, об'єктивно і вчасно розглянути заяву, перевірити викладені в ній факти, прийняти рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечити його виконання, повідомити позивача про наслідки розгляду заяви.
53. Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що Державною казначейською службою України було розглянуто звернення ОСОБА_1 від 28.07.2016 року та позивачу була надана відповідь за підписом керівника Державної казначейської служби України, до якого звертався позивач.
54. Крім того, листом головного управління ДКС України у Сумській області від 18.08.2016 року № 12-37/614-4592 підтверджується, що виконання зазначеної категорії рішень покладено саме на Державну казначейську службу України.
55. Таким чином, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши нормативно-правові акти, колегія суддів дійшла висновку, оскільки до компетенції Державної казначейської служби України віднесено виконання рішень зазначеної категорії та відповідач є розпорядником зазначеної інформації, то саме відповідач повинен був розглянути звернення та надати відповідь в строк, передбачений Законом України «Про звернення громадян».
56. Крім того, колегія суддів звертає увагу, що відповідно до статті 341 КАС України, відповідно до яких під час розгляду справи в касаційному порядку суд в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
57. У касаційній скарзі Державної казначейської служби України відсутні доводи щодо правомірності дій/або бездіяльності відповідача щодо порушення строків розгляду звернення ОСОБА_1 від 28.07.2016 року.
58. З огляду на викладене, оскаржувану Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2017 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2017 у справі № 818/1730/16 у частині вимог про визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо невиконання рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області по справі № 577/5974/13-а слід в цій частині позовних вимог скасувати та у задоволенні вимог відмовити. В іншій частині постанова Сумського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2017 року та постанова Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2017 року у справі № 818/1730/16 підлягає залишенню без змін.
VII. Судові витрати
59. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.
60. Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359 КАС України, суд
1. Касаційну скаргу Державної казначейської служби України задовольнити частково.
2. Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2017 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2017 у справі № 818/1730/16 в частині вимог про визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо невиконання рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області по справі № 577/5974/13-а скасувати та в цій частині позовних вимог відмовити.
3. Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2017 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2017 у справі № 818/1730/16 в іншій частині залишити без змін.
4. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не може бути оскаржена.
Головуючий О.О. Шишов
Судді І.В. Дашутін
М.М. Яковенко