08 липня 2020 року
Київ
справа №9901/168/20
адміністративне провадження №П/9901/168/20
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Усенко Є.А., розглянув матеріали позовної заяви громадянина ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправним та скасування рішення № 1974/0/15-20 від 25.06.2020,
02.07.2020 (згідно зі штемпелем вхідної кореспонденції Верховного Суду) громадянин ОСОБА_1 подав до Верховного Суду як суду першої інстанції позов, в якому просить: визнати протиправним, нечинним та скасувати рішення Вищої ради правосуддя (далі - ВРП) № 1974/0/15-20 від 25.06.2020, яким йому відмовлено у задоволенні заяви щодо підстав його звільнення з посади судді; зобов'язати ВРП винести рішення, яким змінити формулювання причин (підстав) звільнення ОСОБА_1 , наведених у рішенні ВРП № 1124/0/15-19 від 11.04.2019 про його звільнення з посади судді Дарницького районного суду міста Києва «у зв'язку з поданням заяви про відставку» відповідно до пункту 4 частини шостої статті 126 Конституції України або «у відставку» (в межах нового розгляду заяви ОСОБА_1 від 19.08.2019 щодо підстав звільнення з посади судді Дарницького районного суду м. Києва на засіданні ВРП), з врахуванням (розгляду) заяви ОСОБА_1 до ВРП від 08.04.2019, в якій зазначено «Прошу звільнити мене з посади судді Дарницького районного суду м. Києва у відставку відповідно до пункту 4 частини шостої статті 126 Конституції України» та заяви ОСОБА_1 до ВРП від 08.04.2019, в якій зазначено «Я відкликаю свою заяву про звільнення з посади судді Дарницького районного суду м. Києва за власним бажанням»; визнати протиправним, нечинним і скасувати рішення ВРП № 1974/0/15-20 від 25.06.2020 та змінити формулювання причин, підстав звільнення ОСОБА_1 , наведених у рішенні ВРП № 1124/0/15-19 від 11.04.2019 про звільнення судді Дарницького районного суду міста Києва, в частині причини (підстави) звільнення «за власним бажанням» шляхом зміни рішення або формулювання цієї причини (підстави) звільнення ОСОБА_1 на звільнення з посади судді Дарницького районного суду м. Києва «у зв'язку з поданням заяви про відставку» відповідно до пункту 4 частини шостої статті 126 Конституції України; або застосувати інший спосіб (форму) для ефективного захисту права позивача на відставку з посади судді Дарницького районного суду міста Києва, згідно з положеннями частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 4 частини п'ятої статті 160 КАС в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Частиною першою статті 5 КАС визначені правові способи захисту адміністративним судом порушеного права, свобод або законного інтересу особи, яка звернулася до суду з позовом про оскарження рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень. Такими способами є: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Відповідно до встановлених законом способів захисту порушених прав (свобод , законного інтересу) мають бути сформульовані позовні вимоги, в межах яких, як це встановлено частиною другою статті 9 КАС, суд і розглядає позовну заяву.
Позовні вимоги ОСОБА_1 в позовній заяві не відповідають наведеним приписам процесуальних норм.
Так, в позовній заяві позивач заявив альтернативні вимоги (про що він сам і зазначив). Позивач просить визнати протиправним, нечинним і скасувати рішення ВРП № 1974/0/15-20 від 25.06.2020 та: зобов'язати ВРП прийняти рішення, яким змінити формулювання причин (підстав) його звільнення, наведених у рішенні ВРП № 1124/0/15-19 від 11.04.2019 (1); або змінити формулювання підстав його звільнення, наведених у рішенні ВРП № 1124/0/15-19 від 11.04.2019 (2); або згідно з положеннями частини другої статті 9 КАС застосувати інший спосіб для ефективного та дієвого захисту його прав та законних інтересів (3).
Тобто, позивач, фактично просить суд діяти на власний розсуд, що не узгоджується з як з нормою пункту 4 частини п'ятої статті 160 КАС щодо вимог, які пред'являються до позовної заяви, так само і з нормою частини другої статті 9 КАС, згідно з якою суд розглядає справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Встановлене цією статтею повноваження суду вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, не означає, однак, що особа, яка звертається до суду може заявити альтернативні вимоги. Питання щодо ефективності обраного особою, яка звернулася до суду, способу захисту порушеного права суд вирішує з врахуванням встановлених обставин у справі та правових наслідків, спричинених протиправним рішенням (протиправними дією чи бездіяльністю) суб'єкта владних повноважень.
Як підсумок, позовні вимоги в позовній заяві повинні відповідати критерію чіткості, відображати конкретну позицію позивача в адміністративному спорі, не повинні бути взаємовиключними, щоб не породжувати у сторін сумніви в об'єктивності та неупередженості суду, оскільки суд не вправі на свій розсуд вибирати спосіб захисту порушених прав, свобод, інтересів позивача.
Крім того, рішення ВРП № 1974/0/15-20 від 25.06.2020, яке оскаржує позивач, є індивідуальним актом. Як вже зазначено, способом захисту права, порушеного внаслідок прийняття індивідуального акта, відповідно до пункту 2 частини першої статті 5 КАС є визнання такого акта протиправним та скасування (або його окремих положень).
ОСОБА_1 просить визнати рішення ВРП № 1974/0/15-20 від 25.06.2020 нечинним, протиправним і скасувати, тоді як визнання акта нечинним, згідно з пунктом 1 частини першої статті 5 КАС, є способом захисту права, порушеного внаслідок прийняття нормативно-правового акта (або окремих його положень).
Відповідно до частин першої і другої статті 169 КАС суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З врахуванням вище наведеного позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням строку для усунення її недоліків шляхом подачі уточненої позовної заяви, в якій позовні вимоги викласти у відповідності із вимогами пункту 4 частини п'ятої статті 160 КАС та із способами захисту порушеного права (свободи, законного інтересу), визначеними частиною першою статті 5 КАС.
02.04.2020 набув чинності Закон України від 30.03.2020 №540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", яким до окремих положень КАСУ внесені зміни.
Зокрема, розділ VI "Прикінцеві положення" доповнено пунктом 3 відповідно до якого строк, зокрема, встановлений статтею 169 КАС продовжується на строк дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Керуючись частиною першою статті 169, статтями 248, 266, пунктом 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України,
Позовну заяву громадянина ОСОБА_1 залишити без руху.
Встановити ОСОБА_1 для усунення зазначеного в цій ухвалі недоліку позовної заяви десятиденний строк з дня вручення копії ухвали з продовженням цього строку на строк дії карантину.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що в разі якщо недолік в позовній заяві не буде усунутий протягом встановленого строку, позовна заява підлягає поверненню відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
...........................
Є.А. Усенко,
Суддя Верховного Суду