Справа № 203/2137/20
Провадження № 2-о/0203/50/2020
08.07.2020 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді - Єдаменко С.В.,
при секретарі - Пилипенко А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі цивільну справу окремого провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Центральний районний у місті Дніпрі відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), про встановлення факту смерті, -
встановив:
18 червня 2020 року до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська звернулась із заявою окремого провадження ОСОБА_1 , в якій вона вказувала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Донецьку помер її батько ОСОБА_2 . Оскільки місто Донецьк є тимчасово окупованою територією і медичні документи за встановленою чинним законодавством України формою отримати там неможливо, існують перешкоди у реєстрації факту смерті вказаної особи. З метою проведення державної реєстрації смерті заявник просить встановити факт, що має юридичне значення - факт смерті ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Моспине Донецької області та помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Донецьку.
Ухвалою Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 19 червня 2020 року заяву залишено без руху з наданням строку на усунення недоліків.
Після виконання вимог ухвали від 19 червня 2020 року справу окремого провадження було призначено до розгляду в судовому засіданні 08 липня 2020 року.
В судове засідання заявниця не з'явились, надала заву про розгляд справи без її участі, в якій підтримала свою заяву та просила її задовольнити.
Представник заінтересованої особи - Центральний районний у місті Дніпрі відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), в судове засідання не з'явився, про причини своєї неявки не повідомив.
Враховуючи, що сторони у судове засідання не з'явились, справа розглянута без фіксування судового засідання технічними засобами, згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно лікарського свідоцтва про смерть № 2206 та довідки про причину смерті до нього, виданих 21 травня 2020 року бюро судово-медичної експертизи (розташованим в АДРЕСА_1 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , 1956 року народження, причина смерті: атеросклеротична хвороба серця (а.с. а.с. 15 - 16).
Згідно наданої фототаблиці ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 та помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , було поховано (а.с. а.с. 21 - 22).
02 липня 2020 року Центральним районним у місті Дніпрі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) складено відмову в проведенні державної реєстрації смерті № 829/20.20-36 щодо неможливості реєстрації факту смерті ОСОБА_2 , з посиланням на те, що заявником на підтвердження факту народження було пред'явлено документ, виданий на території, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження (а.с. 29).
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення. Статтею 315 ЦПК України передбачено перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в порядку окремого провадження, де серед іншого зазначено, що суд розглядає справи про встановлення смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті (п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України).
Згідно абз. 2 ч. 1 ст. 317 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України.
Відповідно до постанови Верховної Ради України від 17 травня 2015 року № 254-VIII «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями» визнано тимчасово окупованими територіями окремі райони, міста, селища і села Донецької та Луганської областей, в яких відповідно до Закону України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей» запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування, до моменту виведення усіх незаконних збройних формувань, російських окупаційних військ, їх військової техніки, а також бойовиків та найманців з території України та відновлення повного контролю України за державним кордоном України.
Згідно ст. 1 Закону України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей» згідно з цим Законом тимчасово, з дня набрання ним чинності з урахуванням положень Закону України «Про створення необхідних умов для мирного врегулювання ситуації в окремих районах Донецької та Луганської областей» на строк до 31 грудня 2020 року включно, запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей, до яких належать райони, міста, селища, села, що визначаються рішенням Верховної Ради України (далі - окремі райони Донецької та Луганської областей).
Згідно постанови Верховної Ради України від 17 травня 2015 року № 252-VIII «Про визначення окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей, в яких запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування» її дія поширюється на м. Донецьк, яке таким чином визнається тимчасово окупованою територією України.
При цьому згідно розпорядження Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року № 1085-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення» (з наступними змінами та доповненнями) місто Донецьк належать до переліку населених пунктів, в яких органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження.
У відповідності до ч. 6 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться за заявою родичів померлого, представників органу опіки та піклування, працівників житлово-експлуатаційних організацій, адміністрації закладу охорони здоров'я, де настала смерть, та інших осіб.
Згідно абз. 1 п. 9 глави 5 розділу III Правил державної реєстрації актів цивільного стану, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 року №52/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.10.2000 року за № 719/4940 (з наступними змінами та доповненнями) державна реєстрація смерті особи, оголошеної судом померлою, проводиться за рішенням суду, надісланим судом відділу державної реєстрації актів цивільного стану, після набрання ним законної сили або за заявою осіб, що були заявниками при розгляді судом справи, а також спадкоємців померлого при поданні рішення суду.
Згідно ч.1 ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.
В судовому засіданні знайшов своє підтвердження факт смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Донецьку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Моспине Донецької області, який був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 . Причина смерті - атеросклеротична хвороба серця.
Заявниця є донькою померлого, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 12 липня 1984 року, актовий запис № 812 (а.с. 19).
Відповідно до ч. 4 ст. 317 ЦПК України Ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню. Рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.
На підставі викладеного, ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», ст.ст. 4, 10, 264, 268, 293, 315 - 319 ЦПК України, суд, -
вирішив:
Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту смерті - задовольнити.
Встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який народився в м. Моспине Донецької області, був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 та помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Донецьку.
Роз'яснити, що рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.
Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 273 ЦПК України.
Рішення суду може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення підлягає негайному виконанню. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.
Суддя С.В. Єдаменко