Постанова від 02.07.2020 по справі 201/6039/20

№201/6039/20

3/201/2951/2020

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2020 року м. Дніпро

Суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Мельниченко С.П., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з Соборного ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , притягнутого за ст. 44-3 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

Посадовою особою Соборного ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області складений протокол про адміністративне правопорушення серії АПР 18 № 662641 від 24.06.2020, за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст. 44-3 КУпАП відносно ОСОБА_1 , в якому зазначено, що 12.05.2020 о 16-30 годині, гр. ОСОБА_1 за адресою: м. Дніпро, вул. Н. Перемоги, 50, будучи працівником АТ КБ «Приват Банк» на посаді керівника департаменту організаційного розвитку, забезпечив та організував під особистим керівництвом прибуття працівників АТ КБ «Приват Банк», у кількості 22 осіб у приміщенні площею 30 м2, чим порушив вимоги п.п.8 п.2 Постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 зі змінами та доповненнями.

Адвокатом Нестерчуком С.В. в інтересах ОСОБА_1 на адресу суду подано клопотання про закриття провадження у справі у зв'язку із відсутністю в діях особи адміністративного правопорушення, в обґрунтування якого останній посилався на наступне.

Організація вручення повідомлень проходила з дотриманням вимог щодо запобігання поширенню на території України корона вірусу та проводилась у впродовж трьох днів. Працівники приходили до офісів банку поступово невеличкими групами, менше 10 осіб, а окремі співробітники приходили індивідуально. Усі співробітники були в засобах індивідуального захисту, знаходились в приміщенні з дотриманням соціальної дистанції та допускалися до офісів банку тільки після перевірки температури тіла працівниками служби безпеки банку.

Відповідно до п.п. 3 п.2 постанови КМУ від 16.03.2020 № 215 «Про внесення змін до постанови КМУ від 11.03.2020 за № 211» встановлено заборону роботи суб'єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів, крім, зокрема провадження банківської діяльності, за умови забезпечення відповідного персоналу засобами індивідуального захисту, а тому підстави для складання такого проколу стороні захисту не зрозумілі та безпідставні.

Відповідно до ч.2 ст. 254 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Однак протокол був складений лише 24.06.2020 з невідомих на те підстав, а тому вказаний протокол не може бути визнаний як належний доказ провини ОСОБА_1 .

Відповідно до постанови КМУ № 392 від 20.05.2020 п.п.8 п.2 виключено, тобто на момент складання протоколу вже існувала обставина, що скасовує відповідальність за адміністративне правопорушення яке інкримінується в провину ОСОБА_2 , а тому провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, оскільки скасовано акт, який встановлює адміністративну відповідальність.

Що стосується наявних письмових пояснень працівників банку ОСОБА_3 та ОСОБА_4 які додані до матеріалів справи, то зазначені пояснення неправдиві, оскільки вказані працівники не брали участь у жодних зібраннях співробітників, як зазначено в їх поясненнях, що підтверджується переліком присутніх осіб на зібраннях співробітників ПриватБанку 12.05.2020 (а.с. 8).

Відповідно до ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються, зокрема суть адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, однак посадовою особою поліції не зазначено які конкретні правила щодо карантину людей і які положення таких правил були порушенні, тобто обставини викладені в протоколі в вину ОСОБА_2 не містять і не можуть містити в собі склад правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП.

Суд, оцінивши досліджені в судовому засіданні докази з точку зору їх належності та допустимості, всебічно, повно та об'єктивно перевіривши всі обставини справи у їх сукупності, приходить наступників висновків.

Адміністративна відповідальність за ст.44-3 КУпАП настає у разі порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.

Диспозиція норми ст. 44-3 КУпАП є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових чи підзаконних нормативно-правових актів, які передбачають конкретні правила щодо карантину людей, в даному випадку визначених Постановою КМУ.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої короновірусом SARS- CoV-2» (із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 02 квітня 2020 р. № 255) на усій території України встановлено карантин.

Відповідно до п.п.8 п.2 Постанови заборонено з 06 квітня 2020 до 24 квітня 2020 заборонено роботу суб'єктів господарювання, крім: провадження діяльності з надання фінансових послуг, діяльності фінансових установ, за умови забезпечення персоналу (зокрема захист обличчя та очей) та відвідувачів засобами індивідуального захисту, зокрема респіраторами або захисними масками, у тому числі виготовленими самостійно, а також дотримання відповідних санітарних та протиепідемічних заходів.

Відповідно до п.2 змін що внесено до актів Кабінету Міністрів України затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 № 392, Пункти 2-13 постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 “Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2” із змінами, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 4 травня 2020 р. № 343 і від 14 травня 2020 р. № 377 виключено.

Відповідно до ст. 8 КУпАП, особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.

Закони, які пом'якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.

Відповідно до п.6 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність.

Враховуючи, що Пункти 2-13 постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211, якими було встановлено заборону роботи суб'єктів господарювання, крім: провадження діяльності з надання фінансових послуг, діяльності фінансових установ, за умови забезпечення персоналу (зокрема захист обличчя та очей) та відвідувачів засобами індивідуального захисту, зокрема респіраторами або захисними масками, у тому числі виготовленими самостійно, а також дотримання відповідних санітарних та протиепідемічних заходів, відповідальність за що передбачено ст. 44-3 КУпАП - виключено, тобто на сьогоднішній день існує обставина, що скасовує відповідальність за адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 в частині пп.8 п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 із змінами, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 4 травня 2020 р. № 343 і від 14 травня 2020 р. № 377.

Що стосується взагалі порушення яке інкримінується ОСОБА_1 , то в цій частині посадовою особою поліції належних та допустимих доказів на підтвердження вказаних обставин у протоколі до протоколу не надано, а тому суд не має можливості об'єктивно надати оцінку діям інкримінованих останньому з огляду на наступне.

Відповідно до ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст.245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

У відповідності до вимог ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Об'єктивна сторона зазначеного правопорушення інкримінована в вину ОСОБА_1 виражається у «організації прибуття працівників АТ КБ «ПриватБанк» у кількості 22 осіб у приміщення загальною площею 30м2».

Так, складання протоколу - це процесуальні дії суб'єкта владних повноважень, які спрямовані на фіксацію адміністративного правопорушення та в силу положень статті 251 КУпАП, є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності, однак сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути вирішальним доказом винуватості.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Суд наголошує, що у відповідності до ч.2 ст.251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються зокрема дата і місце його складення, відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Як вбачається з протоколу, в провину ОСОБА_1 інкримінується порушення пп.8 п.2 постанови КМУ від 11.03.2020, а саме: «організацію прибуття працівників АТ КБ «ПриватБанк» у кількості 22 осіб у приміщення загальною площею 30м2», однак вказана постанова не має таких обмежень як заборону роботи суб'єктів господарювання фінансових послуг, діяльності фінансових установ проведення зборів в певній кількості осіб на певну площу приміщення, що взагалі виключає вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення передбаченого ст. 44-3 КУпАП за зазначених обставин у протоколі.

З тлумачення ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод викладених в рішеннях ЄСПЛ вбачається, що суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.

У відповідності до ст.62 Конституції України, як норми прямої дії, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

Отже, винуватість особи у вчиненні правопорушення повинна бути доведена поза розумним сумнівом, а усі сумніви тлумачиться на користь особи. Таким чином, суд зобов'язаний дослідити усі докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності та достатності.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що провадження по даній справі в частині інкримінованого правопорушення відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення передбаченого ст.44-3 КУпАП.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 247 п.1, п. 6, 283, 284 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

Справу про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 притягнутого за ст. 44-3 КУпАП, закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП.

Постанову може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Постанова набрала законної сили:

Суддя: С.П. Мельниченко

Попередній документ
90264040
Наступний документ
90264042
Інформація про рішення:
№ рішення: 90264041
№ справи: 201/6039/20
Дата рішення: 02.07.2020
Дата публікації: 10.07.2020
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адмінправопорушення
Суд: Соборний районний суд міста Дніпра
Категорія справи: Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Адміністративні правопорушення в галузі охорони праці і здоров’я населення; Порушення правил щодо карантину людей