Справа № 175/2149/20
Провадження № 3/175/1027/20
08 липня 2020 року смт. Слобожанське
Суддя Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області Новік Л.М., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , інн - НОМЕР_1 , працюючої в ТОВ «Ашан» касиром, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , за ст. 184 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії АПР18 № 432347 від 16.06.2020 року, 16 червня 2020 року приблизно о 14.00 годині на дитячому майданчику по АДРЕСА_2 малолітній ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , висловлювався нецензурною лайкою у бік людей в громадському місці, чим порушив спокій громадян, тобто ОСОБА_1 ухилилася від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо виховання сина. Дії ОСОБА_1 відповідно до даного протоколу кваліфіковано за ч. 1 ст. 184 КУпАП.
ОСОБА_1 у судове засідання з'явилася, вину не визнала, просила закрити справу за відсутності адміністративного правопорушення.
Кодексом України про адміністративні правопорушення визначено форму і основні елементи змісту протоколу про адміністративне правопорушення. В ньому, зокрема, повинно бути викладені всі обставини вчинення правопорушення, встановлені на підставі сукупності досліджених доказів, які наведені на обґрунтування наявності складу правопорушення і правильності його юридичної кваліфікації.
Санкція ч. 1 ст. 184 КУпАП передбачає попередження або накладення штрафу на батьків або осіб, що їх замінюють за ухилення від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Тобто, адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 184 КУпАП настає у разі ухилення батьків від виконання обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей. Таке ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов'язаної з незабезпеченням їхнього належного виховання, навчання та створення необхідних умов життя.
Положеннями ч. 1 ст. 11 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року та ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 01 листопада 1950 року, рішенням Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року № 23 рп/2010 у справі за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень ч. 1 ст. 14-1 КУпАП передбачено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено у законному порядку при додержанні, зокрема, процедури притягнення до адміністративної відповідальності, яка повинна ґрунтуватись на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
Наведені правові позиції закріплюють, що особа не вважається винною, доки її провина не буде доведена у встановленому законом порядку. Тобто, особа не повинна доказувати свою невинуватість і її поведінка вважається правомірною, доки не буде доведено зворотне.
При цьому, за вимогами ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього кодексу.
Судом досліджені додані до протоколу про адміністративне правопорушення докази: рапорт працівника поліції. Інших об'єктивних доказів вчинення ОСОБА_1 правопорушення суду не надано, що дає суду підстави для висновку про недоведеність поза розумним сумнівом вчинення ОСОБА_1 діянь, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення.
За наведених обставин, провадження у справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 на підставі п.1ч.1ст.247КУпАП підлягає закриттю за відсутності в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.
Керуючись ст. 247 КУпАП, суд
Справу про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 184 КУпАП закрити, за відсутності в її діях події і складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим чи його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до апеляційного суду через місцевий суд.
Суддя: Л.М. Новік