П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
07 липня 2020 р.м.ОдесаСправа № 521/17414/19
Головуючий в 1 інстанції: Леонов О.С.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача Домусчі С.Д..
суддів: Семенюка Г.В., Шляхтицького О.І.,
за участю секретаря судового засідання - Тутової Л.С.
представника апелянта ОСОБА_1 - адвоката Хаджинського Р.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_1 , Управління державного архітектуро-будівельного контролю Одеської міської ради на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 05 березня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління державного архітектуро-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання протиправними та скасування постанов у справах про адміністративне правопорушення, -
21.10.2019 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Управління державного архітектуро-будівельного контролю Одеської міської ради, в якому просив суд:
- визнати протиправною та скасувати постанову відповідача № 729/19 від 10.10.2019 року про притягнення до адміністративної відповідальності за правопорушення передбачене ч. 5 ст. 96 КУпАП, та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 10200 грн.
- визнати протиправною та скасувати постанову відповідача № 730/19 від 10.10.2019 року про притягнення до адміністративної відповідальності за правопорушення передбачене ч. 9 ст. 96 КУпАП, та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 10200 грн.
- визнати протиправною та скасувати постанову відповідача № 731/19 від 10.10.2019 року про притягнення до адміністративної відповідальності за правопорушення передбачене ч. 5 ст. 96 КУпАП, та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 10200 грн.
В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що 10 жовтня 2019 року Управлінням ДАБК Одеської міської ради, винесені оскаржувані постанови, які є протиправними, незаконними та підлягають скасуванню.
Так, позивач зазначив, що позапланова перевірка достовірності даних наведених у поданому ним повідомленні про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що класом наслідків належить до об'єктів з незначними наслідками (СС1), була проведена без повідомлення позивача про проведення відповідної перевірки, без надання позивачу направлень на позапланову перевірку, а оскаржувані постанови були винесені за його відсутності без належного повідомлення про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення. Копії оскаржуваних постанов позивач отримав у посадової особи, яка проводила перевірку, під кінець робочого дня, у робочому кабінеті посадової особи, куди був запрошений телефонним дзвінком. За таких обставин, позивач зазначив про порушення його прав, як особи, що притягається до адміністративної відповідальності, що також призвело до неповного з'ясування всіх обставин при з'ясування самого факту вчинення позивачем адміністративних правопорушень.
Позивач вказав також на те, що висновки відповідача щодо виконання ним робіт із реконструкції офісного приміщення площею 97,0 кв.м. під житловий будинок площею 93,0 кв.м., є такими, що не підтверджені жодними належними та допустимими доказами.
Фактично жодних будівельних робіт, окрім оздоблення стін та підлоги всередині приміщення не виконувалось. Жодних дій з реконструкції приміщення не здійснювалось з моменту його побудови до теперішнього часу.
Офісне приміщення було збудовано фірмою забудовником у 2010 році, придбане позивачем та зареєстровано право власності на це приміщення, а з 2013 року приміщення надавалося в оренду, у якості офісу для фірми.
У 2017 році позивачем були замовлені технічний паспорт та висновок про можливість експлуатації цього приміщення у якості житлового будинку. На цей час воно вже було підключено до електромережі та водопостачання і водовідведення.
Також позивач вважає необґрунтованим посилання відповідача у постанові №729/19 від 10.10.2019 року на те, що «Враховуючи викладене є підстави вважати, що в технічний паспорт від 23.08.2017 року, виготовлений ТОВ «Південьжитлобуд» за підписом експерта Дилик Л.М. (кваліфікаційний сертифікат АЕ № 001504) та в довідку № 07-45 від 23.08.2017 року внесені недостовірні відомості під час їх виготовлення і були допущені порушення інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженої Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24.05.2001 року за № 127.», оскільки зі змісту постанови № 729/19 не вбачається, які саме підстави свідчать про внесення недостовірних даних до технічного паспорту та довідки.
Також, на думку позивача, у постанові № 729/19 зазначається, що виготовлений технічний паспорт від 23.08.2017 року, не містить штампу «самочинного будівництва», однак позивач звертав увагу на те, що технічний паспорт виготовлений ТОВ «Південьжитлобуд» не може містити такий штамп. Оскільки з моменту побудови офісного приміщення жодних робіт з перебудови, реконструкції, тощо не здійснювалось. Текст Висновку № 07-45 від 23.08.2017 року підтверджує можливість використання будівлі, у якості житлового будинку, без будь якої реконструкції. Розбіжність у площі виникла у зв'язку з уточненням лінійних розмірів та площ приміщення та не є реконструкцією.
За таких підстав, позивач вважав, що притягнення його до адміністративної відповідальності постановою № 729/19 є безпідставним, оскільки він не виконував будівельних робіт з реконструкції офісного приміщення № 1 площею 97,0 кв.м. по АДРЕСА_1 під житловий будинок площею 93,8 кв.м. пл. АДРЕСА_1 без отримання права на виконання таких робіт та не порушував ч.1 ст.34 та абз.1 ч.2 ст.36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та абз. 2 п 5 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України за № 466 від 13.04.2011 року.
Щодо постанови № 730/19 від 10.10.2019 року позивач зазначив, що вказана постанова містить вказівки про порушення ним ч.8 ст.39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та п.12. Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 461 від 13.04.2011 року. Але на думку позивача, таке твердження є безпідставними та не підтвердженими. На час здійснення перевірки офісне приміщення за адресою АДРЕСА_1 не експлуатувалось у якості житлового будинку. В основу цього висновку покладена та ж аргументація, яка міститься у постанові № 729/19 від 10.10.2019 року про нібито здійснення позивачем реконструкції приміщення без дозвільних документів. Висновки про експлуатацію приміщення у якості житлового будинку не відповідають дійсності та є надуманими.
На час здійснення перевірки, позивачем, на підставі неодноразово поданих повідомлень про початок виконання будівельних робіт, щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (CCI) виконувались будівельні роботи з реконструкції двоповерхового офісного приміщення з надбудовою мансардного поверху під житлову квартиру.
Таким чином, твердження відповідача про допущені порушення законодавства зазначені у постанові № 730/19 по справі про адміністративне правопорушення від 10.10.2019 року є надуманими та не відповідають фактичним обставинам.
Вважає апелянт неправомірною і постанову № 731/19, в якій зазначено про порушення ним п.11 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 466 від 13.04.2011 року.
За висновком, викладеним у постанові № 731/19 по справі про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 було наведено недостовірну інформацію в поданому повідомлені про початок виконання будівельних робіт з реконструкції офісного приміщення з надбудовою мансардного поверху під житлову квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , за вх. № 01-16/1997дд від 11.09.2019 року.
Порушення прав на належний захист, гарантованих діючим законодавством, що мало свій прояв у не наданні позивачу акта перевірки, протоколів, приписів, зазначених у оскаржуваних постановах Управління ДАБК Одеської міської ради; не ознайомлення зі змістом цих документів, не сповіщення про час та місце розгляду адміністративної справи відносно ОСОБА_1 , розгляд справи без його участі, призвело до неможливості надати обґрунтовані пояснення під час розгляду матеріалів, що в свою чергу зумовило прийняття відповідачем протиправних постанов про накладення стягнень у вигляді штрафів, за нібито допущені адміністративні правопорушення.
Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 05 березня 2020 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволений частково.
Визнана протиправною та скасована постанова відповідача по справі про адміністративне правопорушення №730/19 від 10.10.2019 року про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 9 ст. 96 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10200 грн.
В іншій частині позову - відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції в частині незадоволених позовних вимог та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначив про ігнорування судом першої інстанції доводів позивача щодо зареєстрованого права власності на офісне приміщення та наявних щодо цього доказів. Також, зазначив, що суд першої інстанції залишив поза увагою недотримання відповідачем вимог ст. 283 КУпАП при винесенні оскаржуваних постанов.
Управління державного архітектуро-будівельного контролю Одеської міської ради також подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної УДАБК Одеської міської ради зазначає про помилковість твердження суду першої інстанції щодо відсутності доказів того, що позивач проживає у житловому будинку за адресою АДРЕСА_1 , та спростовування таких висновків суду першої інстанції наявною в матеріалах справи фото-фіксацією, з якої вбачається, що вказаний будинок експлуатується за призначенням, як житловий.
Апеляційний суд, заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг, вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню частково за таких підстав.
Суд встановив, що ОСОБА_1 був власником офісного приміщення загальною площею 97 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджено копією свідоцтва про право власності на нерухоме майно (індексний номер 3633290) від 20.05.2013 року (т.1 а.с.40) та копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (т.1 а.с.41).
Також, відповідно до матеріалів справи - інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, позивач зареєстрував право власності на реконструйований об'єкт, а саме: житловий будинок площею 93,8 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі свідоцтва про право власності за № 3633290 від 20.05.2013 року, технічного паспорту від 23.08.2017 року, виготовленого ТОВ «Південьжитлобуд» за підписом експерта Дилик Л.М. (кваліфікаційний сертифікат АЕ № 001504) та довідки № 07-45 від 23.08.2017 року, виготовленої ТОВ «Південьжитлобуд» за підписом експерта Дилик Л . М . (кваліфікаційний сертифікат АЕ № 001504). Право власності на реконструйований об'єкт за ОСОБА_1 зареєстроване 28.08.2017 року комунальним підприємством «Реєстраційна служба Одеської області», реєстратор - Махортов І.О.
23.08.2018 року ТОВ «Південьжитлобуд» складений висновок щодо технічної можливості зміни цільового призначення офісного приміщення АДРЕСА_1 , що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ( т . 1 а.с. 63), у зв'язку з чим був складений технічний паспорт на житловий будинок № 1/1-1 (т. 1 а.с. 57-62).
Наказом Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради від 05.10.2018 року №01-07/316 затверджені містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкту будівництва (адреса: м. Одеса, Приморський район, вул. Сонячна, буд. 1/1, та зазначено вид будівництва реконструкція нежитлового офісного приміщення №1 (т.1. а.с.42-50).
Експертний звіт проектної документації складений ТОВ «Українська будівельно-технічна експертиза», код ЄДРПОУ 39190177, головний експерт проекту Дейнека О.М. сертифікат АЕ № 004834, позитивний експертний висновок № 7-099-18-КЧ/ОД від 20.06.2019 року (т.1. а.с. 51-56). Експертний звіт стосується розгляду проектної документації об'єкта будівництва по робочому проекту «Реконструкція двоповерхового офісного приміщення з надбудовою мансардного поверху для житлової квартири за адресою: АДРЕСА_1».
02.07.2019 року позивач подав до Управління ДАБК Одеської міської ради повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (CCI), яке зареєстровано за вхід. №01-16/1380 д/д (т.1, а.с.27-31, т. 2 а.с. 5-9). Але листом Управління ДАБК Одеської міської ради № 01-16/1380 д/д від 17.07.2019 року повідомлення про початок виконання будівельних робіт було повернуте ОСОБА_1 без розгляду (т.2 а.с. 4).
28.08.2019 року позивач подав до Управління ДАБК Одеської міської ради повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (CCI), яке зареєстровано за вхід.№01-16/1859 д/д (т. 1, а.с.32-35, т. 2 а.с. 11-14), та яке було повернуте для доопрацювання листом Управління ДАБК Одеської міської ради від 04.09.2019 року № 01-16/1859 д/д (т.2 а.с. 10).
11.09.2019 року позивач подав до Управління ДАБК Одеської міської ради повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (CCI), яке зареєстровано за вхід.№01-16/1997 д/д (т. 1, а.с. 36-39, т. 2 а.с. 16-19). Зазначене повідомлення було повернуте позивачу для доопрацювання листом Управління ДАБК Одеської міської ради від 16.09.2019 року № 01-16/1997 д/д (т.2 а.с. 15).
20.09.2019 року позивач подав до Управління ДАБК Одеської міської ради повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (CCI), яке зареєстровано за вхід.№01-16/2118 д/д (т. 2, а.с.21-24). Проте листом Управління ДАБК Одеської міської ради від 26.09.2019 року № 01-16/2118 д/д вказане повідомлення було повернуте позивачу для доопрацювання (т.2 а.с. 20).
10.10.2019 року позивач подав до Управління ДАБК Одеської міської ради повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (CCI), яке зареєстровано за вхід.№01-16/2326 д/д (т. 2 а.с.26-29). Листом Управління ДАБК Одеської міської ради від 17.10.2019 року № 01-16/2326 д/д повідомлення було повернуте позивачу для доопрацювання (т.2 а.с. 25).
У зазначених вище повідомленнях вказано місце будівництва - АДРЕСА_1; найменування об'єкта будівництва - реконструкція двоповерхового офісного приміщення з надбудовою мансардного поверху під житлову площу.
Відповідно до поданого повідомлення:
1. Планується виконання будівельних робіт з реконструкції двоповерхового офісного приміщення з надбудовою мансардного поверху під житлову квартиру за адресою: АДРЕСА_1.
2. Проектна документація розроблена ТОВ «Технагляд», код ЄДРПОУ 41097976.
3. Головний інженер проекту АР №009741. ОСОБА_5 , сертифікат НОМЕР_1 .
4. Експертиза проектної документації проведена ТОВ «Українська будівельно-технічна експертиза», код ЄДРПОУ 39190177, головний експерт проекту Дейнека О.М. сертифікат АЕ № 004834, позитивний експертний висновок № 7-099-18-КЧ/ОД від 20.06.2019 року.
5. Проектна документація затверджена замовником будівництва 25.06.2019 року.
6. Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки видані Управлінням архітектури та містобудування Одеської міської ради № 01-07/316 від 05.10.2018 року.
7.Інформація щодо права власності чи користування земельною ділянкою відсутня.
8. Загальна площа об'єкту після реконструкції становить 144,7 кв.м.
Посадовою особою Управління ДАБК Одеської міської ради, на підставі наказу №01-ІЗ/ЗЗЗДАБК від 01.08.2019 року (т. 1 а.с. 123) та необхідності перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні ОСОБА_1 про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (CCI) вх. № 01-16/1997д/д від 11.09.2019 року (службова записка № 01-18/513-и/в від 11.09.2019 року) (т.1 а.с.124) та направлення для проведення позапланового заходу за № 001695 від 11.09.2019 року в період з 11 по 13 вересня 2019 року (т.1 а.с.125) здійснений виїзд для проведення позапланової перевірки під час виконання будівельних робіт з реконструкції двоповерхового офісного приміщення з надбудовою мансардного поверху під житлову квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до змісту акту позапланової перевірки від 13.09.2019 року № 001695 (т. 1 а.с. 131-150), під час проведення позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил за адресою: АДРЕСА_1, позивач пред'явив такі документи:
1. Свідоцтво про право власності на офісне приміщення № 1 площею 97,0 кв.м по АДРЕСА_1 № 3633290 від 20.05.2013 року.
2. Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 3634465 від 20.05.2013 року.
3. Технічний паспорт інвентаризації нерухомого майна, виготовлений ПП «Експерт - 2002» станом на 24.12.2016 року.
4. Містобудівні умови та обмеження видані Управлінням архітектури та містобудування Одеської міської ради № 01-07/316 від 05.10.2018 року.
5. Проектну документацію.
6. Експертизу проектної документації.
Відповідно до містобудівних умов та обмежень, виданих Управлінням архітектури та містобудування Одеської міської ради №01-07/316 від 05.10.2018 року, передбачено проектування реконструкції офісного приміщення з надбудовою мансардного поверху під житлову квартиру за адресою: АДРЕСА_1.
Проектною документацією, розробленою ТОВ «Технагляд», передбачена реконструкція офісного приміщення з надбудовою мансардного поверху під житлову квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до експертного висновку № 7-099-18-КЧ/ОД від 20.06.19 року, виготовленого ТОВ «Українська будівельно-технічна експертиза», передбачена реконструкція офісного приміщення з надбудовою мансардного поверху під житлову квартиру за адресою: АДРЕСА_1.
Також, під час проведення вказаної перевірки, на підставі наданих позивачем документів встановлено, що ТОВ «Південьжитлобуд» за підписом експерта Дилик Л.М. (кваліфікаційний сертифікат АЕ № 001504) виготовлений технічний паспорт інвентаризації нерухомого майна станом на 23.08.2017 року, в якому не зафіксовано штампом «самочинне будівництво» вищевказаний факт реконструкції офісних приміщень під житловий будинок (т.1, а.с. 57-62).
Також в акті зазначено, що в ході позапланової перевірки встановлено, що ТОВ «Південьжитлобуд» за підписом експерта Дилик Л.М. (кваліфікаційний сертифікат АЕ № 001504) виданий висновок № 07-45 від 23.08.2017 року про можливість експлуатації офісного приміщення АДРЕСА_1 , як житлового будинку (т.1 а.с. 63).
Акт позапланової перевірки містить відмітку посадової особи, яка проводила перевірку, про те, що позивач відмовився від надання пояснень, зауважень чи заперечень щодо проведеного заходу державного нагляду (контролю); відмовився від отримання та від підписання акту позапланової перевірки, у зв'язку з чим примірник акту був направлений позивачу поштою 17.09.2019 року (т. 1 а.с. 156).
Відповідно до матеріалів справи - інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, позивач отримав право власності на реконструйований об'єкт, а саме: житловий будинок площею 93,8 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі свідоцтва про право власності за № 3633290 від 20.05.2013 року, технічного паспорту від 23.08.2017 року, виготовленого ТОВ «Південьжитлобуд» за підписом експерта Дилик Л.М. (кваліфікаційний сертифікат АЕ № 001504) та довідки № 07-45 від 23.08.2017 року, виготовленої ТОВ «Південьжитлобуд» за підписом експерта Дилик Л .М. (кваліфікаційний сертифікат АЕ № 001504). Право власності на реконструйований об'єкт за ОСОБА_1 зареєстроване 28.08.2017 року комунальним підприємством «Реєстраційна служба Одеської області», реєстратор - Махортов І.О.
Таким чином, з урахуванням викладеного за позивачем не зареєстровано право власності на офісне приміщення площею 97,0 кв.м по АДРЕСА_1 . Натомість, за позивачем зареєстровано право власності на житловий будинок площею 93,8 кв.м. АДРЕСА_1 (т.1. а.с.127-130).
Відповідно до матеріалів справи, 13.09.2019 року заступником начальника інспекційного відділу №1 Управління архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Лисим С.О., у присутності ОСОБА_1 , складений протокол про адміністративне правопорушення передбачене ч. 5 ст. 96 КУпАП (т. 1 а.с. 151-156). У зазначеному протоколі зафіксовано, що ОСОБА_1 виконав будівельні роботи з реконструкції офісного приміщення № 1 площею 97,0 кв.м по АДРЕСА_1 під житловий будинок площею 93,8 кв.м по АДРЕСА_1 без отримання права на виконання таких робіт, чим порушив ч. 1 ст. 34 та абз. 1 ч. 2 ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та абз. 2 п. 5 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України за № 466 від 13 квітня 2011 року (т.1 а.с.151-156). У вказаному протоколі зазначено про розгляд справи про адміністративне правопорушення 27.09.2019 року о 10:15 год. у приміщенні Управління ДАБК Одеської міської ради та зазначена адреса; вказано також і про те, що позивач відмовився від надання пояснень, від підпису та отримання примірника протоколу, який був направлений поштою 17.09.2019 року.
Також 13.09.2019 року заступником начальника інспекційного відділу №1 Управління архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Лисим С.О. у присутності ОСОБА_1 був складений протокол про адміністративне правопорушення передбачене ч. 5 ст. 96 КУпАП (т. 1 а.с. 157-162). У вказаному протоколі зафіксований факт, наведення позивачем недостовірних даних в поданому повідомленні за вх. № 01-16/1997д/д від 11.09.2019 року про початок виконання будівельних робіт з реконструкції офісного приміщення з надбудовою мансардного поверху під житлову квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , чим позивач порушив п. 11 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України за № 466 від 13.04.2011 року (т.1, а.с.157-162).
Також в протоколі зазначено про розгляд справи про адміністративне правопорушення 27.09.2019 року о 10:00 год. у приміщенні Управління ДАБК Одеської міської ради та зазначена адреса; вказано також і про те, що позивач відмовився від надання пояснень, від підпису та отримання примірника протоколу, який був направлений поштою 17.09.2019 року.
Відповідно до матеріалів справи, 13.09.2019 року заступником начальника інспекційного відділу №1 Управління архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Лисим С.О., у присутності ОСОБА_1 , також був складений протокол про адміністративне правопорушення передбачене ч. 9 ст. 96 КУпАП (т. 1 а.с. 163-169), в якому було зафіксовано той факт, що ОСОБА_1 , експлуатує житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , який не введений в експлуатацію відповідно до вимог чинного містобудівного законодавства, чим допустив порушення ч. 8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та п. 12 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 461 від 13 квітня 2011 року (т.1, а.с. 163-169). Також в протоколі зазначено про розгляд справи про адміністративне правопорушення 27.09.2019 року о 10:30 год. у приміщенні Управління ДАБК Одеської міської ради та зазначена адреса; вказано також і про те, що позивач відмовився від надання пояснень, від підпису та отримання примірника протоколу, який був направлений поштою 17.09.2019 року.
13.09.2019 року заступником начальника інспекційного відділу №1 Управління архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Лисим С.О. складений припис №569/19 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, відповідно до якого ОСОБА_1 необхідно отримати в установленому законом порядку право на виконання будівельних робіт та ввести реконструйований об'єкт до експлуатації відповідно до вимог чинного законодавства або привести самочинно реконструйований об'єкт у відповідність до свідоцтва про право власності за № 3633290 від 20.05.2013 року та технічного паспорту інвентаризації нерухомого майна, виготовленого ПП «Експерт - 2002» від 24.12.2016 року в термін до 13.11.2019 року. Також припис містить вимогу зупинити виконання будівельних робіт з реконструкції офісного приміщення з надбудовою мансардного поверху під житлову квартиру за адресою: АДРЕСА_1 з 13.09.2019 року. (т.1 а.с.170-176). Припис № 569/19 від 13.09.2019 року містить відмітку про те, що позивач відмовився від підпису та від отримання припису, примірник якого був направлений позивачу поштою 17.09.2019 року.
Також 13.09.2019 року заступником начальника інспекційного відділу №1 Управління архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Лисим С.О. складений припис № 540/19 про зупинення підготовчих та будівельних робіт, відповідно до якого ОСОБА_1 зобов'язаний зупинити виконання будівельних робіт з реконструкції офісного приміщення з надбудовою мансардного поверху під житлову квартиру за адресою: АДРЕСА_1 з 13.09.2019 року (т.1, а.с.178-184). Припис № 570/19 від 13.09.2019 року містить відмітку про те, що позивач відмовився від підпису та від отримання припису, примірник якого був направлений позивачу поштою 17.09.2019 року.
Відповідно до листа Управління ДАБК Одеської міської ради від 17.09.2019 року за вихідним №01-18/513и/в (т. 1 а.с. 185-186, 187), позивачу поштою були направлені примірники: акту позапланової перевірки, протоколів про адміністративне правопорушення, приписів. Зазначений лист та додатки до нього позивач отримав 18.10.2019 року (т. 1 а.с. 191).
27.09.2019 року Управління ДАБК Одеської міської ради направило позивачу лист № 01-18/513и/в (т. 1 а.с. 188-189), в якому повідомило позивача про те, що розгляд справ про адміністративні правопорушення, які були призначені на 27.09.2019 року, у зв'язку з неявкою позивача та відсутністю доказів вручення матеріалів, був повторно призначений на 10.10.2019 року на 14:00 год., 14:15 год., 14:30 год. Вказаний лист позивач отримав 18.10.2019 року (т. а.с. 191).
Відповідно до матеріалів справи:
- постановою №729/19 від 10.10.2019 року по справі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 96 КУпАП, та застосоване адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10200,00 грн. (т.1 а.с.192-197). Суть порушення полягає у виконанні будівельних робіт (реконструкція офісного приміщення площею 97 кв.м. під житловий будинок площею 93,8 кв.м.) без отримання права на виконання таких робіт, що кваліфіковано, як порушення ч. 1 ст. 34, абз.1 ч. 2 ст. 36 закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та абз. 2 п. 5 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого Постановою КМУ №466 від 11.04.2011 року. При винесені постанови №729/19 від 10.10.2019 року були розглянуті акт позапланової перевірки від 13.09.2019 року №001695, протокол про адміністративне правопорушення від 13.09.2019 року відповідно до ч. 5 ст. 96 КУпАП України, припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 13.09.2019 року №569/19, припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт №570/19 від 13.09.2019 року. Також були заслухані пояснення осіб, які брали участь у розгляді справи - заступника начальника інспекційного відділу №1 Управління ДАБК Одеської міської ради - Лисого С.О.;
- постановою №730/19 від 10.10.2019 року по справі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 9 статті 96 КУпАП, та застосоване адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10200,00 грн. (т.1 а.с.198-204). Суть порушення полягає в тому, що ОСОБА_1 здійснює експлуатацію житлового будинку за відсутності документів, які підтверджують введення зазначеного житлового будинку в експлуатацію, що кваліфіковано як порушення ч. 8 ст. 39 закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та п. 12 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого Постановою КМУ №461 від 13.04.2011 року. При винесені постанови №730/19 від 10.10.2019 року були розглянуті акт позапланової перевірки від 13.09.2019 року №001695, протокол про адміністративне правопорушення від 13.09.2019 року відповідно до ч. 9 ст. 96 КУпАП України, припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 13.09.2019 року №569/19, припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт №570/19 від 13.09.2019 року. Також були заслухані пояснення осіб, які брали участь у розгляді справи - заступника начальника інспекційного відділу №1 Управління ДАБК Одеської міської ради - Лисого С.О.;
- постановою №731/19 від 10.10.2019 року по справі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 96 КУпАП, та застосоване адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10200,00 грн. (т.1 а.с. 205-210). Суд правопорушення полягає в тому, що ОСОБА_1 навів недостовірні дані в поданому повідомлені про початок виконання будівельних робіт з реконструкції офісного приміщення з надбудовою мансардного поверху піж житлову квартиру, оскільки на час подання такого повідомлення - 11.09.2019 року, за ОСОБА_1 вже зареєстроване право власності на житловий будинок, а не на офісне приміщення, що кваліфіковано як порушення п. 11 Порядку виконання підготовчих та будівельних робі, затвердженого Постановою КМУ № 466 від 11.04.2011 року. При винесені постанови №731/19 від 10.10.2019 року були розглянуті акт позапланової перевірки від 13.09.2019 року №001695, протокол про адміністративне правопорушення від 13.09.2019 року відповідно до ч. 5 ст. 96 КУпАП України, припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 13.09.2019 року №569/19, припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт №570/19 від 13.09.2019 року. Також були заслухані пояснення осіб, які брали участь у розгляді справи - заступника начальника інспекційного відділу №1 Управління ДАБК Одеської міської ради - Лисого С.О.
Відомості щодо безпосередньої участі ОСОБА_1 під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, матеріали справи не містять. Проте примірники оскаржуваних постанов позивач отримав 10.10.2019 року, про що є відмітка у відповідних постановах.
Також відповідно до матеріалів справи 30.10.2019 року позивач подав до Управління ДАБК Одеської міської ради повідомлення за вхід.№01-16/2501 д/д про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (CCI), яке зареєстровано 07.11.2019 року за № ОД061193112049 (т.1 а.с.211-213).
Проте, рішенням Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області від 09.10.2019 року (т. 1 а.с 215-216) скасована дія містобудівних умов та обмеження для проектування об'єкта будівництва, затверджених наказом Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради від 05.10.2018 року №01-07/316. Повідомлення про скасування містобудівних умов Управління ДАБК Одеської міської ради отримало 15.10.2019 року (т. 1 а.с. 214).
Наказом Управління ЮАБК в Одеської міської ради від 12.11.2019 року №01-13/444ДАБК скасоване право на початок виконання будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення про початок виконання будівельних робіт зареєстрованого 07.11.2019 року за № ОД061193112049 (т. 1 а.с. 217-218).
Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив з того, що чинним законодавством не передбачено завчасне попередження суб'єкта містобудування про проведення позапланово перевірки.
Скасовуючи постанову №730/19 від 10.10.2019 року, суд першої інстанції виходив з того, що зазначеною постановою позивач притягнутий до адміністративної відповідальності за експлуатацію житлового будинку не введеного в експлуатацію у встановленому законом порядку, проте матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_1 експлуатує належний йому на праві власності житловий будинок.
Відмовляючи у скасуванні постанов №729/19 та № 731/19 від 10.10.2019 року по справі про адміністративне правопорушення, суд першої інстанції виходив з того, що в поданому повідомленні за вх. № 01-16/1997д/д від 11.09.2019 року про початок виконання будівельних робіт з реконструкції офісного приміщення з надбудовою мансардного поверху під житлову квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , позивач навів недостовірну інформацію, оскільки матеріалами фото фіксації позапланової перевірки підтверджене здійснення позивачем реконструкції до подання відповідного повідомлення, також на час подання якого за позивачем вже було зареєстроване право власності на реконструйований об'єкт - житловий будинок площею 93,8 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1.
Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального і процесуального права, апеляційний суд дійшов такого висновку.
Відповідно до частин першої та другої статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частин 1, 2 статті 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до статті 68 Конституції України, кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно із ч. 1 ст. 38 КУпАП, Адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).
Відповідно до ч. 5 ст. 96 КУпАП, виконання будівельних робіт без подання повідомлення про початок виконання зазначених робіт, а також наведення недостовірних даних у такому повідомленні, вчинені щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), крім порушень, передбачених частиною четвертою цієї статті, тягнуть за собою накладення штрафу від п'ятисот до шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ч. 9 ст. 96 КУпАП, експлуатація об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об'єкта до експлуатації, вчинені щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), крім порушень, передбачених частиною восьмою цієї статті, тягнуть за собою накладення штрафу від п'ятисот до шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин:
1) відсутність події і складу адміністративного правопорушення;
2) недосягнення особою на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку;
3) неосудність особи, яка вчинила протиправну дію чи бездіяльність;
4) вчинення дії особою в стані крайньої необхідності або необхідної оборони;
5) видання акта амністії, якщо він усуває застосування адміністративного стягнення;
6) скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність;
7) закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу;
8) наявність по тому самому факту щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, постанови компетентного органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, або нескасованої постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення, а також повідомлення про підозру особі у кримінальному провадженні по даному факту;
9) смерть особи, щодо якої було розпочато провадження в справі.
За приписами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Частиною 1 та 2 ст. 254 КУпАП визначено, що про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Згідно ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.
При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
За приписами частини першої статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи. Інші особи, які беруть участь у провадженні по справі про адміністративні правопорушення, повідомляються про день розгляду справи в той же строк (ч. 1 ст. 277-2 КУпАП).
Аналіз наведених вище положень норм процесуального права дає підстави дійти висновку, що провадження у справах про адміністративне правопорушення за частиною 5 та 9 ст. 96 КУпАП розпочинаються зі складення у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, протоколу про адміністративне правопорушення. Про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення особа повідомляється не пізніше як за три доби до дати розгляду справи. В процесі розгляду справи особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право користуватися правами, передбаченими статтею 268 КУпАП.
Закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема, передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи.
При цьому обов'язок повідомляти особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи. Обов'язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа.
Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення.
Даний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 742/3757/16-а, від 31 січня 2019 року у справі № 760/10803/15-а, від 19 вересня 2019 року у справі № 686/21230/16-а, від 30 вересня 2019 року у справі № 486/92/17, від 14 листопада 2019 року у справі № 815/1570/16, від 06 грудня 2019 року у справі № 804/7725/17, від 24 грудня 2019 року у справі № 360/403/19.
Відповідно до матеріалів справи, розгляд справ про адміністративне правопорушення був призначений на 10.10.2019 року на 10:00 год., на 1:15 год., на 10:30 год., про що апелянт був повідомлений лише 18.10.2019 р.
Враховуючи, що ОСОБА_1 не був своєчасно, а саме не менше, ніж за три дні поінформований про час та місце розгляду справ про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 та ч. 9 ст. ст. 96 КУпАП, апеляційний суд дійшов висновку про неправомірність оскаржуваних постанов від 10.10.2019 р. № 726/19, №730/19, №731/19, з підстав порушення відповідачем процедури розгляду справ про адміністративне правопорушення.
Додатково апеляційний суд зазначає, що факт несвоєчасного повідомлення або неповідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення є підставою для визнання постанови у справі про адміністративне правопорушення неправомірною, як такої, що винесена з порушенням встановленої процедури, оскільки при цьому, як наслідок, апелянта позбавлено прав, передбачених Конституцією України та КУпАП, зокрема, бути присутнім під час розгляду справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, мати професійну правову допомогу.
Даний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 13 лютого 2018 року у справі № 813/3355/16, від 31 жовтня 2019 року у справі № 822/681/16.
Щодо постанови відповідача № 729/19 від 10.10.2019 року, апеляційний суд зазначає, що вона підлягає скасування також з тих підстав, що матеріали справи не містять доказів того, що офісне приміщення загальною площею 97 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1, право власності на яке апелянт набув 20.05.2013 року, внаслідок проведення саме будівельних робіт, зокрема реконструкції, набуло статусу житлового будинку, загальною площею 93,8 кв.м. (АДРЕСА_1 ), право власності на який було зареєстроване за апелянтом 28.08.2017 року. Співставлення технічного паспорту від 23.08.2017 року (т. 1 а.с. 57-62) та технічного паспорту від 24.12.2016 року (т. 1 а.с. 102-103) дає апеляційному суду можливість дійти висновку, що зменшення загальної площі об'єкта нерухомості відбулось внаслідок уточнення лінійних розмірів та площ приміщень, зокрема приміщення першого поверху 1-2 (з 27,9 кв. м. до 26,3 кв.м.), приміщення другого поверху № 1-5 (з 26,8 кв. м до 25,2 кв. м.). Проте як сама можливість використання приміщень кабінетів, холу як житлових кімнат та кухні-їдальні не свідчить про проведення апелянтом саме будівельних робіт. За таких обставин апеляційний суд дійшов висновку, що доводи відповідача, викладені як в акті перевірки так і в протоколах про адміністративні правопорушення та в апеляційній скарзі щодо здійснення ОСОБА_1 будівельних робіт з реконструкції офісного приміщення під житлове, внаслідок яких було зареєстроване право власності на житловий будинок, є припущеннями, які не ґрунтуються на належних та допустимих доказах, та спростовані матеріалами справи. З таких обставин відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 96 КУпАп за яке позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності постановою № 729/19 від 10.10.2019 року.
Додатково, щодо постанови № 729/19 від 10.10.2019 року, апеляційний суд вважає також за необхідне зазначити, що право власності на житловий будинок було зареєстроване за позивачем 28.08.2017 року, за висновками відповідача реконструкція з офісного приміщення під житлове відбулось за відсутності дозвільних документів, тобто до 28 серпня 2017 року, проте як до адміністративної відповідальності відповідач був притягнутий постановою № 729/19 лише 10.10.2019 року, тобто поза межами строку притягнення особи до адміністративної відповідальності, який встановлений ч. 1 ст. 38 КУпАП.
За таких обставин, апеляційний суд вважає помилковими висновки суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення № 729/19 від 10.10.2019 року, оскільки вказана постанова має бути скасована за наявності на те трьох підстав, порушення процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення; відсутність події і складу адміністративного правопорушення; закінчення строків притягнення особи до адміністративної відповідальності. Як наслідок провадження у справі про адміністративне правопорушення має бути закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП
Щодо постанови у справі про адміністративне правопорушення № 730/19 від 10.10.2019 року, якою позивач притягнутий до відповідальності за експлуатацію житлового будинку не введеного в експлуатацію, апеляційний суд відхиляє доводи апелянта - відповідача щодо обв'язку позивача ввести в експлуатацію належний позивачу на праві власності житловий будинок з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Статтею 328 ЦК України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.
За приписами ст. 331 ЦК України, право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі.
Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Правовий аналіз зазначених норм матеріального права дає можливість дійти висновку, що у разі державної реєстрації права власності на нерухоме майно (житловий будинок) держава офіційно підтверджує правомірність набуття особою права власності на нерухоме майно, тобто підтверджує законність володіння, користування та розпоряджання особою таким нерухомим майном, а тому без доведення неправомірності набуття права власності на нерухоме майно відсутні жодні підстави вважати, що особа здійснює користування належним їй на праві власності майном - експлуатує таке майно, з порушенням норм чинного законодавства, зокрема, без введення такого майна в експлуатацію.
Доведення та перевірка факту експлуатації позивачем належним йому на праві власності майна з порушенням вимог будівельного законодавства має здійснюватись нерозривно із питанням правомірності підстав набування позивачем права власності на таке майно, зокрема правомірності реєстрації права власності на житловий будинок.
Додатково апеляційний суд зазначає, що чинним законодавством не передбачено введення в експлуатацію об'єкта нерухомості, право власності на яке визнане державою шляхом державної реєстрації права власності (окрім визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно за рішенням суду).
За таких обставин, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення № 730/19 від 10.10.2019 року, проте, вважає за доцільне зазначити, що вказана постанова має бути скасована за наявності на те двох підстав, порушення процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення; відсутність події і складу адміністративного правопорушення. Як наслідок провадження у справі про адміністративне правопорушення має бути закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП
Доводи апеляційної скарги відповідача щодо правомірності постанови у справі про адміністративне правопорушення № 730 від 10.10.2019 року, якою позивач притягнутий до відповідальності за експлуатацію житлового будинку не введеного в експлуатацію, ґрунтуються на припущеннях відповідача та на помилковому розумінні норм матеріального права, а тому відхиляються апеляційним судом.
Щодо постанови у справі про адміністративне правопорушення № 731/19 від 10.10.2019 року, якою позивач притягнутий до відповідальності за наведення недостовірних даних в повідомленні про початок виконання будівельних робіт, апеляційний суд зазначає таке.
Матеріалами справи підтверджено та в ході позапланової перевірки встановлено, що 11.09.2019 року позивач подав до Управління ДАБК Одеської міської ради повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (CCI), яке зареєстровано за вхід.№01-16/1997 д/д (т. 1, а.с. 36-39, т. 2 а.с. 16-19). У вказано повідомлені зазначений такий об'єкт будівництва - реконструкція двохповерхового офісного приміщення з надбудовою мансардного поверху під житлову квартиру; місце розташування об'єкта: АДРЕСА_1; вид будівництва - реконструкція.
Таким чином, на час подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів від 11.09.2019 року, позивач зазначив об'єктом реконструкції саме двохповерхове офісне приміщення, право власності на яке зареєстроване за позивачем 20.05.2013 року, що підтверджено копією свідоцтва про право власності на нерухоме майно (індексний номер 3633290) від 20.05.2013 року (т.1 а.с.40). Проте 28.08.2017 року за позивачем було вже зареєстроване право власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 . При цьому підставою для реєстрації права власності на вказаний житловий будинок, інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, є свідоцтво про право власності за № 3633290 від 20.05.2013 року, технічний паспорт від 23.08.2017 року, та довідка № 07-45 від 23.08.2017 року, виготовлені ТОВ «Південьжитлобуд».
Таким чином, станом на 11.09.2019 року такого об'єкту нерухомості як двохповерхове офісне приміщення за адресою АДРЕСА_1 , не існувало, а був такий об'єкт нерухомості, як житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджено матеріалами справи.
Таким чином, апеляційний суд погоджується з доводами апелянта - Управління архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради стосовно того, що ОСОБА_1 навів недостовірні дані в поданому повідомлені про початок виконання будівельних робіт з реконструкції офісного приміщення з надбудовою мансардного поверху під житлову квартиру, оскільки на час подання такого повідомлення - 11.09.2019 року, за ОСОБА_1 вже зареєстроване право власності на житловий будинок, а не на офісне приміщення.
Відповідальність за наведення недостовірних даних в повідомлені про початок виконання будівельних робіт передбачена ч. 5 ст. 96 КУпАП.
Проте притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вказане адміністративне правопорушення постановою № 731/19 від 10.10.2019 року є протиправним за таких підстав.
Апеляційний суд зазначає, що матеріалами справи підтверджено та не спростовано доводами апеляційної скарги, що станом на 10.10.2019 року відповідача були відсутні відомості щодо своєчасного сповіщення позивача про місце і час розгляду справи про притягнення його до адміністративної відповідальності, що є порушенням приписів ст. 268 КУпАП, відповідно до якої, окрім іншого, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, але під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Апеляційний суд наголошує, що факт несвоєчасного повідомлення або неповідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення є підставою для визнання постанови у справі про адміністративне правопорушення неправомірною, як такої, що винесена з порушенням встановленої процедури, оскільки при цьому, як наслідок, позивача позбавлено прав, передбачених Конституцією України та КУпАП, зокрема, бути присутнім під час розгляду справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, мати професійну правову допомогу.
Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення (Справа «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011 р., заява N 16347/02).
Частина 1 статті 6 Конвенції передбачає, що "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який … встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення". Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конвенції "кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку". А згідно з положеннями ч. 3 ст. 6 Конвенції кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту; захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя, тощо.
Частина 1 статті 6 Конвенції передбачає, що "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який … встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення". Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конвенції "кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку". А згідно з положеннями ч. 3 ст. 6 Конвенції кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту; захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя, тощо.
Враховуючи викладене та важливість дотримання і неухильного виконання процедури розгляду справ про адміністративне правопорушення, забезпечення права позивача на розгляд справи про адміністративне правопорушення та реалізацію права на захист, зокрема надання відповідних пояснень з приводу правовідносин, що виникли, апеляційний суд дійшов висновку, що невиконання апелянтом Управлінням архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради - суб'єктом владних повноважень вимог законодавства в цій частині зводить нанівець законність всієї процедури розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері містобудівної діяльності та, як наслідок, прийнятих за їх результатами рішень.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності суд має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і направити справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи).
Таким чином, оскаржувана постанова № 731/19 від 10.10.2019 року має бути скасована саме з підстав недотримання відповідачем процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення, з направленням справи про адміністративне правопорушення на новий розгляд до Управління державного архітектурно - будівельного контролю Одеської міської ради.
Щодо інших доводів апеляційних скарг, апеляційний суд звертає увагу на практику ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
Відповідно до ст. 242 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За змістом частини першої статті 317 КАС підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції допустив неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення справи, внаслідок чого апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню, оскаржуване рішення - скасуванню, з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позову.
Відповідно до матеріалів справи, у справі відсутні судові витрати питання про розподіл яких має вирішити апеляційний суд.
Керуючись ст. ст. 272, 286, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Апеляційну скаргу Управління державного архітектуро-будівельного контролю Одеської міської ради - задовольнити частково.
Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 05 березня 2020 року у справі № 521/17414/19 - скасувати та ухвалити у справі нову постанову.
Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Скасувати постанову Управління державного архітектуро-будівельного контролю Одеської міської ради по справі про адміністративне правопорушення №729/19 від 10.10.2019 року про визнання винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 5 ст. 96 КУпАП, ОСОБА_1 та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 10200 грн., та закрити справу про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Скасувати постанову Управління державного архітектуро-будівельного контролю Одеської міської ради по справі про адміністративне правопорушення №730/19 від 10.10.2019 року про визнання винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 9 ст. 96 КУпАП, ОСОБА_1 та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 10200 грн., та закрити справу про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Скасувати постанову Управління державного архітектуро-будівельного контролю Одеської міської ради по справі про адміністративне правопорушення №731/19 від 10.10.2019 року про визнання винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 9 ст. 96 КУпАП, ОСОБА_1 та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 10200 грн., та направити справу про адміністративне правопорушення на новий розгляд до Управління державного архітектуро-будівельного контролю Одеської міської ради.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий суддя Домусчі С.Д.
Судді Семенюк Г.В. Шляхтицький О.І.