П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
07 липня 2020 р. Категорія 111010000м.ОдесаСправа № 420/741/20
Головуючий в 1 інстанції: Бойко О.Я.
час і місце ухвалення: 14:40, м. Одеса
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Семенюка Г.В.
суддів: Домусчі С.Д. , Шляхтицького О.І.
при секретаріВишневській А.В.
за участю сторін:
ТОВ «Агат 2019»Середа В.Ю. (адвокат, ордер)
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні П'ятого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 травня 2020 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Агат 2019» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, зобов'язання вчинити дії, -
встановиВ:
Позивач, звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, зобов'язання вчинити дії, мотивуючи його тим, що отримавши довідку про втрату документів, відповідач був зобов'язаний зупинити проведення перевірки до відновлення документів до 90 календарних днів. Проте, не зважаючи на неодноразові під час проведення перевірки усні та письмове повідомлення про втрату документів, відповідач протиправно позбавив позивача на відновлення втрачених документів для надання їх до перевірки, у зв'язку з чим прийняв протиправні рішення за наслідками її проведення.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 13 травня 2020 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0000200402, видане Головним управлінням ДПС в Одеській області 03.02.2020 року. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0000210402, видане Головним управлінням ДПС в Одеській області 03.02.2020 року. У решті позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду та прийняти нову постанову, якою у задоволенні вимог позивача відмовити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що задовольняючи частково позов, суд першої інстанції не врахував, що в ході проведення перевірки оригінали первинних документів, які є підставою для нарахування від'ємного значення з ПДВ, яке у подальшому було заявлено до бюджетного відшкодування не надано, також посадовими особами ТОВ «Агат 2019» інформація про втрату оригіналів первинних документів не надавалась.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав:
Судом першої інстанції встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Агат 2019» є суб'єктом господарювання, зареєструвався платником податку на додану вартість 02.04.2019р. Фактичний вид діяльності - 46.41 - ОПТОВА ТОРГІВЛЯ ТЕКСТИЛЬНИМИ ТОВАРАМИ ( том ІІ а.с.37).
Згідно з поданою позивачем до ГУ ДПС в Одеській області декларацією з ПДВ за жовтень 2019р. (від 18.11.2019р. №9274325065) з урахуванням уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з податку на додану вартість розрахунком бюджетного відшкодування ПДВ (додаток №3 до декларації з ПДВ) сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку відображена у рядку 20.2.1 декларації, яку сформовано з урахуванням залишку від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, нарахованою за попередні звітні (податкові) періоди, у загальній сумі 26598017 грн., у тому числі: жовтень 2019р. - 26598017 грн.
29.11.2019 року позивач подав заяву до Хаджибеївського відділення поліції Суворовського ВП в м.Одесі ГУНП в Одеській області про втрату звітної документації (том ІІ а.с.69).
02.12.2019 року ТОВ «Агат 2019» повідомило листом №03/12 відповідача про втрату документів бухгалтерського та податкового обліку за період з 17.09.2019р. по теперішній час. В листі вказав, що даний факт підтверджується листом Хаджибеївського відділення поліції Суворовського ВП в м.Одесі ГУНП в Одеській області №ЖЕО 17090 від 29.11.2019р. Зазначений лист позивач додав до повідомлення про втрату (том ІІ а.с.68).
На підставі наказу ГУ ДПС в Одеській області від 16.12.2019р. №2595 відповідач провів документальну позапланову виїзну перевірку законності декларування від'ємного значення з ПДВ, яке становить більше 100 тисяч грн. та визначеного в додатку №3 до декларації з ПДВ за жовтень 2019р. Перевірка проводилася з 10.01.2020р. по 15.01.2020р.(том І а.с.10).
10.01.2020 року директору ТОВ «Агат 2019» відповідач вручив запит про надання оригіналів документів та призначення інвентаризації основних засобів та товарно-матеріальних цінностей щодо наявності залишків ТМЦ на складі, які є підставою для нарахування від'ємного значення з ПДВ, яке позивач заявив до бюджетного відшкодування.
13.01.2020 року, 14.01.2020 та 15.01.2020р.р. відповідач склав акти про відмову у наданні документації щодо законності декларування від'ємного значення з податку на додану вартість та відмову у призначенні (проведенні) інвентаризації основних засобів та товарно-матеріальних цінностей щодо наявності залишків ТМЦ на складі (том ІІ а.с.65-67).
15.01.2020 року позивач у своєму листі №014/20 повідомив, що директор станом на теперішній час не зможе організувати та прийняти участь в обстеженні складських приміщень з причини погіршення стану здоров'я та захворювання на гостру респіраторну вірусну інфекцію, що підтверджується довідкою №31 від 15.01.2020р. Також позивач повідомив, що готовий надати складські приміщення для обстеження після покращення стану здоров'я (том ІІ, а.с 72).
За результатами перевірки відповідач склав акт №32/15-32-04-02/42922321 від 16.01.2020 року. В акті перевірки (п.3.15) відповідач зазначив, що оригінали первинних документів, які є підставою для нарахування від'ємного значення з ПДВ, яке було у подальшому заявлено до бюджетного відшкодування ПДВ за жовтень 20198 року посадові особи позивача не надали, інформація про втрату оригіналів первинних документів не надавалася.
Також, в акті перевірки відповідач зробив висновки про відсутність у позивача господарської діяльності, наміру одержати економічний ефект по реалізації ТМЦ на адресу нерезидентів або резидентів України, що унеможливлює право підприємства на відшкодування ПДВ по декларації з ПДВ за жовтень 2019 року.
Таким чином, відповідач в акті перевірки констатував порушення позивачем пп. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14, п. 44.1, 44.6 ст.44, п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст.75, п.189.1 ст.189, абз. г), п.198.5, ст. 198, п.200.1 ст.200, абзацу б) та в) п.200.4 ст.200, п.201.14 ст. 201 ПК України від 02.12.2010 №2755-УІ , ТОВ «АГАТ 2019» занижено податкові зобов'язання з ПДВ, що призвело до завищення від'ємного значення р.19 декларації з ПДВ за жовтень 2019 р. у розмірі 27001601 грн., що відповідно призвело до завищення суми бюджетного відшкодування заявленого на рахунок платника у банку (відображеного у рядку 20.2.1 декларації з Г1ДВ за липень у розмірі 26598017 грн. та завищення суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (р.21 декларації з ПДВ) за жовтень 2019 р. у сумі 403584 грн.
На підставі даного акту ГУ ДПС в Одеській області винесло податкові повідомлення-рішення №0000200402 від 03.02.2020 року; №0000210402 від 03.02.2020р.
Позивач вважає, що вищевказані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню, у зв'язку із чим звернувся до суду з відповідним позовом.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку що при винесенні рішень, що оскаржуються, відповідач діяв не у спосіб, що передбачений ст.44 ПК України - не переніс термін проведення перевірки, чим позбавив права позивача на відновлення втрачених документів та надання їх для перевірки. Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду погоджується з висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з пп. 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податковою кодексу України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої с своєчасність, достовірність, повноти нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Як зазначалось вище, відповідач в пункті 3.15 акту перевірки вказує на те, що в ході проведення перевірки оригінали первинних документів, які є підставою для нарахування від'ємного значення з ПДВ, яке у подальшому було заявлено до бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок підприємства по декларації з ПДВ за жовтень 2019 року, посадовими особами ТОВ «АГАТ 2019» не надано, також посадовими особами ТОВ «АГАТ 2019» інформація про втрату оригіналів первинних документів не надавалась.
Разом з тим, в матеріалах справи є довідка Хаджибеївського ВП Суворовського ВП у м. Одесі ГУНП в Одеській області від 29.11.2019р. №ЖЕО17090, зміст якої підтверджує звернення позивача до органу поліції із заявою про втрату документів 29.11.2019р. (том ІІ, а.с.69). Крім цієї довідки також у справі є копія листа - повідомлення № 03/12, яким позивач повідомляє відповідача про втрату документів бухгалтерського та податкового обліку за період з 17.09.2019р. по теперішній час та додає копію відповіді з органу поліції. Відповідно до штампу вхідної кореспонденції відповідач отримав та зареєстрував повідомлення 02.12.2019р. (том ІІ, а.с.68).
Згідно з ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Частиною 2 цієї статті визначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
З сукупного аналізу вказаним правових норм, слідує, що для підтвердження показників податкової звітності платника податків є забезпечення належного бухгалтерського обліку відповідних господарських операцій, в тому числі дотримання вимог щодо підстав для здійснення такого обліку, якими можуть бути первинні документи, оформлені згідно з вимогами чинного законодавства. З урахуванням зазначеного, право платника на формування валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість є також залежним від забезпечення ведення ним належного бухгалтерського обліку відповідних господарських операцій.
Поряд з цим, у бухгалтерському та податковому обліку підприємства враховуються лише ті первинні документи, що складені за наслідками фактично проведеної господарської операції, тобто, зміст господарської операції превалює над її формою.
Згідно з приписами пункту 44.3 статті 44 ПК України платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог -законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.
Пунктом 44.5 статті 44 Податкового кодексу України визначено, що у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов'язаний у п'ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу. У разі неможливості проведення перевірки платника податків у випадках, передбачених цим підпунктом, терміни проведення таких перевірок переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених цим підпунктом строків.
Таким чином, вказана норма права встановлює для відповідача безумовний обов'язок перенести термін проведення перевірки до 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу, оскільки проведення перевірки правомірності формування податкового кредиту та витрат виробництва в будь - якому випадку пов'язане з необхідністю дослідження первинних бухгалтерських документів.
При цьому норми Податкового кодексу України не передбачають іншого засобу фіксації початку перебігу 90-денного строку, ніж повідомлення про втрату, зроблене податковому органу.
Відповідно до пункту 1.4.7.1. Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної фіскальної служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків, затверджених Наказом Державної фіскальної служби України від 31.07.2014 №22 (надалі - Наказ №22), у разі надходження до органу ДФС за місцем обліку від платника податків повідомлення про втрату, пошкодження або дострокове знищення документів (відповідно до пункту 44.5 статті 44 Кодексу) такий орган ДФС не пізніше наступного робочого дня повідомляє про такий факт відповідний територіальний орган ДФС, що здійснює (очолює) перевірку (у разі її проведення іншим органом ДФС, ніж орган ДФС за місцем обліку) та, у разі необхідності, передає йому копії наведених вище повідомлень та отриманих від платника податків документів, що підтверджують втрату, пошкодження або дострокове знищення документів, звернення платника із заявою до правоохоронних органів тощо (за наявності).
У разі якщо під час проведення документальної перевірки або у будь-який час після прийняття рішення про проведення перевірки до її початку до відповідного територіального органу ДФС, що здійснює (очолює) таку перевірку, надійшло повідомлення платника податків про втрату, пошкодження або дострокове знищення документів (відповідно до пункту 44.5 статті 44 Кодексу), або отримано інформацію та копії протоколів про вилучення документів правоохоронними та/або іншими органами тощо (пункт 85.9 статті 85 Кодексу), у зв'язку з чим особами, які здійснюють (очолюють) перевірку, обґрунтовано встановлено неможливість подальшого проведення перевірки або її початку у терміни, визначені у наказі, такі особи складають акт про неможливість проведення перевірки довільної форми, який реєструється у Спеціальному журналі реєстрації актів у порядку, передбаченому підпунктом 1.4.5 пункту 1.4 цього розділу Методичних рекомендацій.
В акті зазначаються причини неможливості продовжувати (розпочати) перевірку у терміни, вказані у направленні та наказі, та робиться відповідний запис про проведення зазначеної перевірки після усунення причин, які призвели до неможливості її проведення.
При цьому до такого акта додаються копії отриманих від платника податків та органу ДФС за місцем обліку документів, що підтверджують виникнення передбачених пунктом 44.5 статті 44 та пунктом 85.9 статті 85 Кодексу обставин.
На підставі цього акта органом ДФС, який здійснює (очолює) перевірку, видається наказ про перенесення термінів проведення такої перевірки у порядку, визначеному підпунктом 1.2.6 пункту 1.2 розділу I Методичних рекомендацій.
За змістом вищенаведених норм, перенесення термінів перевірки є обов'язком податкового органу, оскільки без дослідження первинних документів неможливо скласти акт перевірки. Приписи вказаних норм податковим органом у даному випадку дотримано не було, оскільки не перенесено розпочату перевірку до дати отримання копії документів.
Таким чином, закінчення проведення перевірки та оформлення результатів проведення перевірки є передчасним без дослідження первинних документів, які відповідач повинен був отримати за умови виконання вимог пункту 44.5 статті 44 ПК.
З матеріалів справи вбачається, що 02.12.2019 р., тобто у строк та у спосіб визначений п.44.5 ст. 44 ПК України, позивач повідомив про втрату документів із наданням підтверджуючого документу - довідки з поліції. Проте, вказані аргументи відповідач проігнорував, про що свідчать складені акти від 13.01.2020 р №13/15-32-04-02, від 14.01.2020 р №14/15-32-04-02, від 15.01.2020 р. №18/15-32- 04-02.
З огляду на викладене посилання апелянта на те, що посадовими особами ТОВ «Агат 2019» інформація про втрату оригіналів первинних документів до податкового органу не надавалась, є безпідставними.
Отже, при винесенні рішень, що оскаржуються, відповідач діяв не у спосіб, що передбачений ст.44 ПК України - не переніс термін проведення перевірки, чим позбавив права позивача на відновлення втрачених документів та надання їх для перевірки.
Таким чином, оцінюючи дотримання відповідачем загальних критеріїв-принципів правомірності рішення, суд вважає, що відповідач не дотримався принципу прийняття рішення «у спосіб, що передбачений законом». Також ігноруючи повідомлення позивача про втрату первинних документів, відповідач не врахував цю важливу обставину, яка мала суттєве значення щодо прийняття спірних рішень, що свідчить про недотримання відповідачем ще одного критерію правомірності прийняття рішень - принципу обґрунтованості.
Крім того, з урахуванням викладеного вище, а також того факту, що на момент винесення спірних рішень у позивача існувала законна можливість відновити первинні документи, висновок відповідача про відсутність у позивача господарської діяльності, що унеможливлює право на відшкодування ПДВ є також необґрунтованим.
При вирішенні спору колегія суддів враховує, що у справі «Рисовський проти України» від 20 жовтня 2011 року, заява № 29979/04 (пункт 71) Європейським судом з прав людини викладено окремі стандарти діяльності суб'єктів владних повноважень та розкрито елементи змісту «доброго врядування». Зокрема, зазначено, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не повинні виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.
Статтею 77 КАС України, встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Крім того в рішенні № 37801/97 від 1 липня 2003 р. по справі "Суомінен проти Фінляндії" Європейський суд вказав, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень. Принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень полягає в тому, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, на оцінці всіх фактів та обставин, що мають значення.
З огляду на встановлені судом обставини відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірність прийнятих ним податкових повідомлень - рішень №0000200402 та №0000210402 від 03.02.2020р.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позовні вимоги позивача про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 03.02.2020 року №0000200402 та №0000210402 підлягають задоволенню.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання ГУ ДПС в Одеській області внести в Реєстр заяв про повернення сум бюджетного відшкодування дані щодо узгодження суми бюджетного відшкодування ТОВ «Агат 2019» у розмірі 26598017 грн. суд вважає її передчасною, а тому остання не підлягають задоволенню.
Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області, - залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 травня 2020 року по справі № 420/741/20, - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст Постанови складено - 08 липня 2020 року.
Суддя-доповідач Семенюк Г.В.
Судді Домусчі С.Д. Шляхтицький О.І.