вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"16" червня 2020 р. Справа № 911/2935/19
Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., за участю секретаря судового засідання Гопанок І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Балтом Україна”
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Тендертрейдбуд”
про стягнення 415 561,38 гривень
представники сторін не з'явились
Через канцелярію Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Балтом Україна” (далі - ТОВ “Балтом Україна”/позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Тендертрейдбуд” (далі - ТОВ “Тендертрейдбуд”/відповідач) про стягнення 487 756,90 гривень, з яких: 317 255,48 грн основного збору, 2 855,30 грн інфляційних втрат, 3 624,54 грн 3% річних, 132 296, 03 грн пені, 31 725,55 грн штрафу.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем обов'язків з повної оплати вартості робіт, виконаних позивачем за договором №28/02-2019 від 28.02.2019.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 13.12.2019 у справі №911/2935/19 прийнято позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Балтом Україна” до розгляду та відкрито провадження, призначено підготовче засідання на 27.01.2020, а також встановлено сторонам строк для вчинення процесуальних дій, у тому числі подання відповідачем відзиву - протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження
Ухвалою Господарського суду Київської області від 27.01.2020 відкладено підготовче засідання на 10.02.2020.
10.02.2020 через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої ТОВ “Балтом Україна” просило стягнути з відповідача 415 561,38 гривень, з яких: 317 255,48 основного збору, 5 976,08 грн інфляційних втрат, 5 994,20 грн 3% річних, 54 610,07 грн пені, 31 725,55 грн штрафу. Вказана заява прийнята судом до розгляду.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 10.02.2020 відкладено підготовче засідання на 10.03.2020.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 10.03.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 24.03.2020.
Постановою Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 “Про запобігання поширенню на території України коронавірусу СОVID-19” з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу на всій території України встановлено карантин з 12.03.2020 по 03.04.2020.
Листом Голови ради суддів України від 16.03.2020 № 9рс-186/20 рекомендовано, на період з 16.03.2020 по 03.04.2020, встановити особливий режим роботи судів України.
Рішенням зборів суддів Господарського суду Київської області № 11 від 17.03.2020 “Про організацію розгляду судових справ на період дії карантину” визначено, що розгляд справ у відкритих судових засіданнях за участю учасників справи, призначених на період дії карантину з 18.03.2020 до 03.04.2020, призначається (переноситься) поза межі визначеного строку (у разі його не продовження); матеріали (заяви, скарги, клопотання), які передбачають їх розгляд в судових засіданнях за участю учасників справи, призначаються поза межами визначеного строку дії карантину (у разі його не продовження).
Ухвалою Господарського суду Київської області від 18.03.2020 повідомлено учасників справи, що судовий розгляд справи по суті в порядку загального позовного провадження 24.03.2020 не відбудеться, про дату, час і місце розгляду справи в порядку загального позовного провадження по суті постановлено повідомити ухвалою суду.
Через канцелярію Господарського суду Київської області 23.03.2020 - електронною поштою, 24.03.2020 - засобами поштового зв'язку, від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 19.05.2020 призначено судовий розгляд справи по суті на 02.06.2020 о 16:00.
28.05.2020 через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання про забезпечення проведення судового засідання 02.06.2020 в режимі відеоконференції, проведення якої заявник просить доручити або Господарському суду Львівської області, або Західному апеляційному господарському суду, або Залізничному районному суду м. Львова, або Личаківському районному суду м. Львова.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 29.05.2020 відмовлено в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “Балтом Україна” про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.
Поряд з тим, постановою Кабінету Міністрів України №392 від 20.05.2020 “Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів” з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, встановлено карантин з 22 травня 2020 р. до 22 червня 2020 р. із урахуванням епідемічної ситуації в регіоні карантин, продовживши на всій території України дію карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 “Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2”.
До того ж, згідно розпорядження Кабінету Міністрів України №338-р від 25.03.2020 "Про переведення єдиної державної системи цивільного захисту у режим надзвичайної ситуації" (в редакції згідно постанови Кабінету Міністрів України №392 від 20.05.2020) запроваджено режим надзвичайної ситуації на всій території України до 22 червня 2020 року.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 02.06.2020 оголошено перерву в судовому засіданні до 16.06.2020.
05.06.2020 через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання про забезпечення проведення судового засідання 16.06.2020 в режимі відеоконференції, проведення якої заявник просить доручити Господарському суду Львівської області, або Західному апеляційному господарському суду, або Залізничному районному суду м. Львова, або Личаківському районному суду м. Львова.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 09.06.2020 відмовлено в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “Балтом Україна” про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.
У судове засідання 16.06.2020 представники сторін не з'явилися.
Поряд з тим, під час розгляду вказаної справи, у тому числі у встановлений судом строк, відповідач не скористався правом, наданим ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, та відзив на позовну заяву не надав, як і не надав жодних доказів у справі, тоді як ухвалу про відкриття провадження у зазначеній справі, як і всі інші, постановлені у даній справі ухвали, судом надсилались на юридичну адресу відповідача згідно наявних в ЄДР відомостей. Конверти з відповідно надісланою кореспонденцією повернуто до суду органом поштового зв'язку із зазначенням причини такого повернення - «за закінченням терміну зберігання».
Водночас, ухвала про відкриття провадження у даній справі та всі постановлені у даній справі ухвали офіційно оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень - www.reyestr.court.gov.ua, знаходяться у вільному доступі, тоді як за змістом статтей 2, 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом, а всі судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.
Вказане вище свідчить, що відповідачу надано право бути обізнаним про прийняті у даній справі рішення шляхом доступу до Реєстру та можливість реалізувати право на участь у судовому процесі.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази та оцінивши їх в сукупності, після виходу з нарадчої кімнати суд
28.02.2019 між ТОВ “Тендертрейдбуд”, як замовником, та ТОВ “Балтом Україна”, як виконавцем, укладено договір №28/02-2019 (далі - договір №28/02-2019), відповідно до п. 1.1. якого замовник доручає виконавцю, а виконавець зобов'язується власними та залученими силами виконати і здати замовникові роботи стабілізації та влаштування шарів щебенево-піщаної суміші.
Відповідно до пп. 3.1., 3.2. та 10.1. договору №28/02-2019 вартість робіт становить 3 997 966,5 гривень. Загальна вартість буде визначена згідно фактичного виконання робіт.
Договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами договірних зобов'язань та задовільнення законних вимог.
Як слідує з викладених позивачем у позовній заяві доводів, на виконання умов договору №28/02-2019 позивачем було виконано, а відповідачем прийнято роботи загальною вартістю 1 817 255,48 грн, в підтвердження чого суду надано копії скріплених печатками та підписами сторін довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за червень 2019 року (форми КБ-3) від 27.06.2019 та акта приймання виконаних будівельних робіт за червень 2019 року (форми КБ-2в) від 27.06.2019.
Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення позивачем умов договору.
Натомість, як зауважує позивач, відповідач свої обов'язки за договором в частині своєчасної та повної оплати вартості прийнятих робіт належним чином не виконав, сплативши позивачу 1 500 000,00 грн, тоді як решту вартості робіт у розмірі 317 255,48 грн відповідач не оплатив, внаслідок чого у нього перед позивачем виникла відповідна сума боргу. На підтвердження обставин часткової сплати відповідачем вартості прийнятих робіт позивачем надано копії платіжних доручень та картки рахунку:361 за 2019 рік.
З огляду на вказані вище обставини позивач звернувся до суду із відповідним позовом та, зокрема, вимогою про стягнення з відповідача 317 255,48 грн основного боргу.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами .
Оскільки відповідачем не надано суду ані відзиву на позовну заяву, ані будь-яких інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, суд у відповідності до ст. 165 ГПК України, здійснював розгляд даної справи за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи та подані докази, суд дійшов таких висновків.
Приписами ст. ст. 173, 193 Господарського кодексу України унормовано, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до частини 1 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Відповідно до статей 627, 629 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Договір є обов'язковим для виконання.
Відповідно до п. 4.4. договору №28/02-2019 замовник зобов'язується оплатити вартість фактично виконаних робіт виконавця відповідно до підписаних актів приймання-передачі виконаних робіт та довідок про вартість робіт, на протязі 5 (п'яти) робочих днів з моменту їх підписання.
Приписами частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до положень статтей 253, 254 Цивільного колексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
З огляду вищезазначеного, суд дійшов висновку, що підписання відповідачем довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за червень 2019 року (форми КБ-3) від 27.06.2019 та акта приймання виконаних будівельних робіт за червень 2019 року (форми КБ-2в) від 27.06.2019 без будь-яких зауважень чи заперечень щодо якості виконаних позивачем робіт свідчить про прийняття відповідачем таких робіт, що породжує для нього обов'язок по оплаті вартості робіт у повному обсязі у передбачені договором строки, а саме до 05.07.2019.
Згідно з ч. 7 ст. 193 ГК України, що кореспондує з приписами статей 525, 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Однак, належних та допустимих доказів сплати відповідачем решти вартості прийнятих робіт на суму 317 255,48 грн суду не надано.
За таких обставин, беручи до уваги наведені нормативні приписи, оскільки станом на день прийняття рішення відповідач вартість виконаних позивачем робіт за договором не оплатив, враховуючи арифметичну відповідність заявленої суми боргу обставинам справи та наявним в матеріалах справи доказам, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 317 255,48 грн основного боргу підлягає задоволенню як така, що доведена позивачем належними та допустимими доказами та не спростована у встановленому порядку відповідачем.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань за договором, позивач просить суд стягнути з ТОВ “Тендертрейдбуд”, зокрема, 31 725,55 грн 10% штрафу, нарахованого на 317 255,48 грн основного боргу, а також 54 610,07 грн пені, нарахованої у розмірі подвійної облікової ставки НБУ:
- з 04.07.2019 по 04.07.2019 на 617 255,48 грн заборгованості;
- з 05.07.2019 по 25.07.2019 на 467 255,48 грн заборгованості;
- з 26.07.2019 по 04.01.2020 на 317 255,48 грн заборгованості.
Приписами статей 230, 232 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Пунктами 6.2. та 6.3. договору №28/02-2019 передбачено, що за порушення терміну оплати робіт замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі 0,3% від вартості заборгованості за кожен день прострочення. За порушення терміну оплати робіт більше ніж на один місяць, замовник додатково сплачує виконавцю штраф у розмірі 10 відсотків від вартості заборгованості та компенсує суми інших штрафних санкцій, передбачених чинним законодавством.
Згідно приписів ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
З огляду наведеного, враховуючи передбачені договором строки розрахунків, суд дійшов висновку, що право на нарахування пені за порушення строків сплати грошового зобов'язання за договором у позивача виникло з 06.07.2019, а не з 04.07.2019, як помилково визначив позивач та, як наслідок, здійснив нарахування пені за дні, коли відповідач не вважався таким, що прострочив грошове зобов'язання - 04.07.2019 та 05.07.2019, що не відповідає законодавчим приписам та встановленим обставинам справи.
З огляду на вказане, суд здійснював обрахунок заявленої до стягнення пені в межах вказаних позивачем періодів, з урахуванням передбачених договором строків розрахунків та частково проведених відповідачем платежів:
- з 06.07.2019 по 25.07.2019 на 467 255,48 грн заборгованості;
- з 26.07.2019 по 04.01.2020 на 317 255,48 грн заборгованості.
Оскільки арифметично правильний розмір пені, обрахований судом в межах заявлених позивачем періодів з урахуванням умов договору, законодавчих приписів та обставин справи, складає 53 939,11 грн, вимога позивача про стягнення з відповідача 54 610,07 грн пені підлягає частковому задоволенню у розмірі 53 939,11 грн.
Водночас, оскільки зобов'язання по сплаті вартості прийнятих робіт відповідачем не виконано з 05.07.2019 і станом на момент прийняття рішення у даній справі, тобто у строк більше ніж один місяць, що є підставою для нарахування штрафу в порядку п. 6.3. договору №28/02-2019, враховуючи арифметичну правильність обрахунку відповідної штрафної санкції, суд дійшов висновку про задоволення вимоги позивача про стягнення з відповідача 31 725,55 грн 10% штрафу.
Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань, позивач просить суд стягнути з відповідача:
-5 994,20 грн 3% річних, нарахованих:
з 04.07.2019 по 04.07.2019 на 617 255,48 грн заборгованості;
з 05.07.2019 по 25.07.2019 на 467 255,48 грн заборгованості;
з 26.07.2019 по 07.02.2020 на 317 255,48 грн заборгованості;
- 5 976,08 грн інфляційних втрат, нарахованих:
з 05.07.2019 по 25.07.2019 на 467 255,48 грн заборгованості;
з 26.07.2019 по 07.02.2020 на 317 255,48 грн заборгованості.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи законодавчі приписи та встановлений судом момент виникнення у відповідача обов'язку по оплаті вартості прийнятих робіт, суд дійшов висновку, що позивачем безпідставно включено до періоду розрахунку сум 3% річних та інфляції дні, коли відповідач не вважався таким, що прострочив грошове зобов'язання - 04.07.2019 та 05.07.2019, а тому обрахунок заявлених до стягнення сум 3% річних та інфляції суд здійснював в межах визначених позивачем періодів:
- 3% річних: з 06.07.2019 по 25.07.2019 на 467 255,48 грн заборгованості; з 26.07.2019 по 07.02.2020 на 317 255,48 грн заборгованості;
- інфляційних втрат: з 06.07.2019 по 25.07.2019 на 467 255,48 грн заборгованості; з 26.07.2019 по 07.02.2020 на 317 255,48 грн заборгованості.
Водночас, при перевірці розміру заявлених позивачем до стягнення інфляційних втрат судом встановлено, що за період обрахунку з 06.07.2019 по 25.07.2019 мала місце дефляція, оскільки розмір інфляційних втрат за вказаний період має від'ємне значення, а тому суд здійснював обрахунок заявлених до стягнення інфляційних втрат, враховуючи зменшення відповідних втрат на суму дефляції.
Оскільки арифметично правильний розмір 3% річних та інфляційних втрат, обрахований судом в межах заявлених позивачем періодів з урахуванням положень договору та обставин справи, складає 5 902,31 грн та 1 007,92 грн відповідно, вимоги позивача про стягнення з відповідача 5 994,20 грн 3% річних та 5 976,08 грн інфляційних втрат підлягають частковому задоволенню у розмірі 5 902,31 грн та 1 007, 92 грн відповідно.
Витрати по сплаті судового збору, розмір якого визначений з урахуванням зменшених позовних вимог, а також доказово обґрунтовані витрати на професійну правничу допомогу, у відповідності до ст. 126, 129 ГПК України покладаються судом на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 233, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Тендертрейдбуд” (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Гагаріна, 16, ідентифікаційний код 37892395) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Балтом Україна” (81160, Львівська обл., Пустомитівський р-н, смт Щирець, вул. Княжа, 14, ідентифікаційний код 35382784):
- 317 255 (триста сімнадцять тисяч двісті п'ятдесят п'ять) грн 48 коп. основного боргу;
- 1 007 (одну тисячу сім) грн 92 коп. інфляційних втрат;
- 5 902 (п'ять тисяч дев'ятсот дві) грн 31 коп. 3% річних;
- 53 939 (п'ятдесят три тисячі дев'ятсот тринадцять дев'ять) грн 11 коп. пені;
- 31 725 (тридцять одну тисячу сімсот двадцять п'ять) грн 55 коп. штрафу;
- 6 147 (шість тисяч сто сорок сім) грн 46 коп. судового збору;
- 4 931 (чотири тисячі дев'ятсот тридцять одну) грн 05 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене у апеляційному порядку - до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 254, 256 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням пункту 4 Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 07.07.2020.
Суддя В.А. Ярема