ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
08.07.2020Справа № 910/19054/19
Суддя Господарського суду міста Києва Демидов В.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за позовом Товариства обмеженою відповідальністю «ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ» (вул. Малиновського, буд. 55А, м. Чернігів, 14020) до Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО» (вул. Симона Петлюри, буд. 25, м. Київ, 01032) про стягнення 85481,02 грн,
Без виклику сторін
Позивач - Товариство обмеженою відповідальністю «ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ», звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО», в якому просить суд стягнути з Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО» на користь Товариства обмеженою відповідальністю «ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ» 713190,68 грн боргу за надані послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, 13677,63 грн пені, 1406,84 грн 3% річних та судовий збір у розмірі 10924,13 грн.
Позовні вимоги позивач обгрунтовує неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел № 0156-09021 від 25.07.2019.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.01.2020 позовна заява прийнята до розгляду, у справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та запропоновано відповідачу у строк не пізніше п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження подати до суду відзив на позовну заяву, а також всі докази, що підтверджують заперечення проти позову, позивачу запропоновано у строк не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву подати відповідь на відзив, відповідачу надано строк протягом п'яти днів з дня отримання відповіді на відзив (у разі подання такої) подати заперечення на відповідь на відзив.
Копію ухвали про відкриття провадження у справі позивачем отримано 16.01.2020, відповідачем - 14.01.2020, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення.
27.01.2020 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить суд відмовити у задоволенні призовних вимог у повному обсязі. Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідач у поданому відзиві зазначає, що з боку відповідача підписаний акт № 4 приймання-передачі наданих послуг за жовтень 2019 року від 31.10.2019 у розмірі 713190,68 грн з ПДВ, який направлений позивачу листом від 18.11.2019 № 01/42957. Витрати оператора системи передачі, що здійснюється ним у разі покладення на нього спеціальних обов'язків для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії включені законодавцем до тарифу на послуги з передачі електричної енергії як окрема складова. Тариф на послуги НЕК «Укренерго» з передачі електричної енергії, що діяв у жовтні 2019 року затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 12.07.2019 № 1411 «Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії НЕК «Укренерго» (зі змінами, внесеними постановою НКРЕКП від 30.08.2019 № 1781). Відповідно до структури тарифу, що є додатком до постанови НКРЕКП № 1411 до складових частин витрат з передачі електричної енергії, що включаються в розрахунок тарифу включено витрати на виконання НЕК «Укренерго» спеціальних обов'язків для забезпечення загальносуспільних інтересів із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел у сумі 12396852 грн, у тому числі для приватних домогосподарств у розмірі 114295 грн, крім приватним домогосподарств 12282557 грн. На виконання умов договорів про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, станом на дату звернення позивача до суду, відповідач поніс передбачені структурою тарифу витрати повністю. Грошові кошти в сумі 114295 грн, що передбачені структурою тарифу, були перераховані постачальникам універсальних послуг у відповідності до вимог чинного законодавства. При цьому встановлення витрат відповідача на виконання спеціальних обов'язків в іншому розмірі, аніж це передбачено структурою тарифу законом не передбачено. Також не передбачено покриття витрат оператора системи передачі на виконання спеціальних обов'язків з інших джерел, аніж тарифу на послуги з передачі електричної енергії та поза розміром, ніж це встановлено у затвердженому НКРЕКП тарифі. Використання коштів на цілі або у розмірах, не передбачених встановленою структурою тарифу є нецільовим використанням коштів. Вважає, що оплата вартості послуг позивача із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел за спірний період можлива лише у разі включення відповідних витрат до структури тарифу зі сторони НКРЕКП як регулятора ринку електричної енергії. Оскільки змін до постанови НКРЕКП від 12.07.2019 № 1411 в частині збільшення витрат відповідача на виконання спеціальних обов'язків НКРЕКП не прийнято, підстави для задоволення вимог позивача відсутні.
03.02.2020 до суду від відповідача надійшла заява про сплату суми боргу у розмірі 917235,98 грн за послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії за період з 01.07.2019 по 30.11.2019 за договором № 0156-09021 від 25.07.2019, про що надано платіжне доручення № 1013 від 28.01.2020.
07.02.2020 до суду від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог та повернення судового збору, в якій позивач просить суд зменшити розмір позовних вимог на 713190,68 грн та повернути позивачу з Державного бюджету України переплачену суму судового збору в розмірі 9003,13 грн.
13.02.2020 до суду від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, в якій позивач просить суд збільшити розмір позовних вимог на 70396,55 грн та стягнути з відповідача на користь позивача 32103,51 грн пені, 3454,16 грн 3% річних, 49923,35 грн штрафу (7% від суми боргу), а також судовий збір у розмірі 2976,95 грн.
14.02.2020 до суду від відповідача надійшло клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій, в якому відповідач просить суд зменшити нараховану пеню у розмірі 32103,51 грн, 3454,16 грн 3% річних, 49923,35 грн штрафу на 90% від заявленої суми. В обґрунтування поданого клопотання відповідач зазначає про те, що позивач не надав доказів, що підтверджують розмір завданих збитків неналежним виконанням відповідачем його зобов'язань, наявності обставин, які мають істотне значення, що підтверджують ненавмисний характер невиконання відповідачем своїх зобов'язань перед позивачем. Крім того, відповідачем сплачено суму боргу у розмірі 713190,68 грн 28.01.2020 добровільно, що свідчить про намагання добровільно усунути порушення щодо виконання зобов'язань.
Частиною 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Згідно ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи також заслуховує їх усні пояснення.
Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.
Відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 429 від 14.06.2018 Товариству з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу.
25.07.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ» (постачальник) та Державним підприємством «Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО» укладено договір про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел № 0156-09021, за умовами якого для забезпечення покриття економічно обґрунтованих витрат постачальник послуг на виконання спеціальних обов'язків із купівлі електричної енергії за «зеленим» тарифом надає замовнику послугу із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії в обсязі та на умовах, визначених цим договором.
Цей договір набирає чинності з 25.07.2019 та діє до 31.12.2020 (п. 7.1. розділу 7 договору).
Відповідно до п. 1.2. розділу 1 договору замовник сплачує постачальнику послуг вартість наданих послуг відповідно до умов цього договору.
Згідно із п. 2.1. розділу 2 договору вартість та порядок оплати послуги визначаються відповідно до вимог Порядку купівлі електричної енергії за «зеленим» тарифом, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 № 641, у розрахунковому періоді та відповідно до фактичних обсягів купівлі електричної енергії за «зеленим» тарифом постачальником послуг.
Відповідно до п.п. 1, 2, 6, 7 п. 3.1. розділу 3 договору постачальник послуг зобов'язаний здійснювати розрахунок вартості послуги виходячи з фактичних обсягів купівлі виробленої електричної енергії за «зеленим» тарифом відповідно до Порядку; затверджувати вартість послуги у регулятора відповідно до глав 11 та 12 Порядку; повідомляти про вартість послуги, визначену в розрахунковому періоді; надавати послугу.
Згідно із п.п. 1, 4, 5 п. 3.3. розділу 3 договору замовник зобов'язаний приймати послугу, яку надає постачальник послуг; у повному обсязі здійснювати оплату вартості послуги, розрахованої постачальником послуг та затвердженої регулятором; повертати підписаними та належним чином оформленими акти приймання-передачі наданих послуг (додаток 2 до цього договору) протягом 5 днів з дня їх отримання.
Листом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГА ЧЕРНІГІВ» № 04.2/2461 від 04.11.2019 позивачем повідомлено відповідача відповідно до договору та п. 12.12. Порядку купівлі електричної енергії за «зеленим» тарифом, затвердженого постановою НКРЕКП № 641 від 26.04.2019 про вартість послуг за жовтень місять відповідно до фактичних обсягів купівлі електричної енергії за «зеленим» тарифом, надано відповідний розрахунок вартості та акти приймання-передачі наданих послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел для підписання з боку відповідача.
06.11.2019 позивачем повторно направлено розрахунок вартості та акти приймання-передачі наданих послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел за жовтень 2019 року для підписання з боку відповідача.
Згідно розрахунку вартості послуг у жовтні 2019 року (додаток № 1 до договору) вартість послуг за жовтень 2019 року з урахуванням ПДВ складає 713190,68 грн.
Відповідно до акту № 4 приймання-передачі наданих послуг із забезпечення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел до договору від 25 липня № 0156-09021, складеного 31.10.2019 (додаток 2 до договору), постачальник послуг (позивач) передав, а замовник прийняв послугу із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел за період з 01.10.2019 до 31.10.2019 на загальну суму 713190,68 грн.
Вказаний акт підписано з боку відповідача начальником ВСДУР Симоненко О.О., з боку позивача - директором Гамениця Р.М. та скріплено печаткою позивача як постачальника послуг. Даний підписаний акт з боку відповідача повернуто відповідачем позивачу на підставі листа-повідомлення та зазначено про те, що відповідачем не використовується печатка на своїх документах.
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2484 від 26.11.2019 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданих постачальниками універсальних послуг у жовтні 2019 року, а саме щодо ТОВ «ЕНЕРГА ЧЕРНІГІВ» у розмірі 594325,57 грн (без ПДВ).
10.12.2019 позивачем направлено на адресу відповідача листа № 0.2/3330, в якому повідомлено про загальну вартість послуг за жовтень 2019 року з ПДВ у розмірі 713190,68 грн, а також те, що вказані кошти не оплачено відповідачем та повідомлено про необхідність оплати вартості наданих послуг.
Відповідно до п. 4.1. розділу 4 договору сторони цього договору несуть відповідальність за невиконання чи неналежне виконання своїх зобов'язань за цим договором відповідно до чинного законодавства.
Згідно із п. 4.3. розділу 4 договору у разі порушення замовником зобов'язань щодо строків оплати наданих послуг, визначених у Поряду, замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі 0,1% від вартості послуг, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення. Додатково стягується штраф у розмірі 7% від зазначеної вартості послуг за прострочення понад 30 днів.
28.01.2020 відповідачем на користь позивача здійснено оплату вартості послуг із збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії за період з 01.07.2019 по 30.11.2019 згідно укладеного договору з урахуванням ПДВ у загальному розмірі 917235,98 грн, про що свідчить платіжне доручення № 1013 від 28.01.2020.
При цьому позивачем за прострочення виконання своїх зобов'язань з боку відповідача нараховано до сплати останньому за період з 30.11.2019 до 27.01.2020 включно 32103,51 грн пені, 3% річних у розмірі 3454,16 грн та штраф у розмірі 49923,35 грн, яку позивач просить стягнути з відповідача.
Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов такого обґрунтованого висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 73, ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати: з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Згідно із ч. 2 ст. 180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
Статтею 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Відповідно до ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов'язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов'язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із ст. 905 Цивільного кодексу України строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.
Правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище визначені Законом України «Про ринок електричної енергії».
Статтею 4 Закону України «Про ринок електричної енергії» передбачено, що учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються такі види договорів: 1) двосторонній договір купівлі-продажу електричної енергії (двосторонній договір); 2) про участь у ринку "на добу наперед" та/або внутрішньодобовому ринку; 3) про купівлю-продаж електричної енергії на ринку "на добу наперед"; 4) про купівлю-продаж електричної енергії на внутрішньодобовому ринку; 5) про участь у балансуючому ринку; 6) про врегулювання небалансів; 7) про надання послуг з розподілу; 8) про надання послуг з передачі; 9) про надання допоміжних послуг; 10) про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління; 11) про приєднання до системи передачі; 12) про приєднання до системи розподілу; 13) про доступ до пропускної спроможності міждержавних перетинів; 14) про постачання електричної енергії споживачу; 15) про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг; 16) про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії"; 17) про надання послуг комерційного обліку електричної енергії; 18) про купівлю-продаж електричної енергії за "зеленим" тарифом; 18-1) про купівлю-продаж електричної енергії між гарантованим покупцем та суб'єктом господарювання, який за результатами аукціону набув право на підтримку; 19) інші договори, передбачені відповідно до нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про ринок електричної енергії» на ринку електричної енергії державному регулюванню підлягають "зелені" тарифи.
Згідно із п. 72 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» Регулятор - Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
Розрахунок вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, що здійснюється гарантованим покупцем визначений Порядком купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, затвердженого Постановою НКРЕКП 26.04.2019 № 641 (далі - Порядок).
Згідно із п. п. 3.1., 3.2. розділу 3 Порядку на гарантованого покупця, ПУП та ОСП на строк визначений законодавством покладаються спеціальні обов'язки із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії. Для надання послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел гарантований покупець або ПУП укладають з ОСП договір про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел відповідно до типової форми, затвердженої постановою НКРЕКП від 26 квітня 2019 року № 641 (далі - договір про надання послуг).
Відповідно до п.п. 3.3.4. п. 3.3. розділу ІІІ, п. 5.3.1. п. 5.3.1 розділу V Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою НКРЕКП 14.03.2018 № 312, постачальник універсальних послуг одночасно з виконанням обов'язку щодо купівлі електричної енергії за «зеленим» тарифом у приватних домогосподарств надає оператору системи передачі послугу із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії. Вартість послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії визначається у відповідні розрахункові періоди як різниця між вартістю електричної енергії, купленої ним за «зеленим» тарифом, та її вартістю, розрахованою за цінами ринку «на добу наперед». Розрахунок вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії здійснюється постачальником універсальних послуг відповідно до порядку купівлі електричної енергії за «зеленим» тарифом. Вартість послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії затверджується Регулятором. Постачальник універсальних послуг має право отримувати відповідно до законодавства компенсацію витрат за надання універсальних послуг споживачам у тому числі вразливим споживачам у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, а також отримувати компенсацію витрат за надання оператору системи передачі послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії (за придбання електричної енергії, виробленої з енергії сонячного випромінювання та/або енергії вітру об'єктами електроенергетики (генеруючими установками) приватних домогосподарств, величина встановленої потужності яких не перевищує 30 кВт, за «зеленим» тарифом в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії такими приватними домогосподарствами).
Відповідно до п.п. 13.2, 13.4. розділу 13 Порядку протягом перших семи робочих днів місяця, наступного за розрахунковим, ПУП направляє ОСП акт приймання-передачі та відповідний розрахунок вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ПУП. ОСП, протягом трьох робочих днів з дати отримання повертає акт приймання-передачі ПУП, підписаний зі своєї сторони. Протягом трьох робочих днів з дати затвердження Регулятором вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої ПУП у розрахунковому місяці, ОСП здійснює 100 % оплату ПУП вартості наданої послуги відповідно до акта приймання-передачі.
Матеріалами справи та її фактичними обставинами підтверджується факт укладення між позивачем (постачальник послуг) та відповідачем (замовник) 25.07.2019 договору про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, за умовами якого позивачем надано замовнику послугу із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії за період жовтня 2019 року на загальну суму 713190,68 грн, про що сторонами погоджено та підписано акт приймання-передачі наданих послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел до договору. Вказаний акт підписано стороною замовника (відповідача) без зауважень та застережень, що свідчить про погодження вартості наданих послуг у заявленому розмірі.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Враховуючи положення Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, затвердженого Постановою НКРЕКП 26.04.2019 № 641, оплата вартості послуг за договором з боку відповідача мала бути здійснена на протязі трьох днів з дати затвердження постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2484 від 26.11.2019, тобто у строк до 29.11.2019 включно.
В той же час вартість наданих послуг у строк до 29.11.2019 відповідачем оплачена не була у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом з урахуванням первісних позовних вимог.
Згідно з ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
28.01.2020 відповідачем на користь позивача здійснено оплату вартості послуг із збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії за період з 01.07.2019 по 30.11.2019 згідно укладеного договору з урахуванням ПДВ у загальному розмірі 917235,98 грн, про що свідчить платіжне доручення № 1013 від 28.01.2020.
З урахуванням проведеної оплати позивач у заяві від 07.02.2020 просить суд зменшити позовні вимоги на суму основної заборгованості у розмірі 713190,68 грн.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Враховуючи вищевикладене суд приймає заяву позивача від 07.02.2020 про зменшення позовних вимог в частині стягнення основної заборгованості у розмірі 713190,68 грн. При цьому беручи до уваги сплату відповідачем вказаної суми заборгованості суд доходить висновку про погодження з боку відповідача із заявленою сумою нарахованої заборгованості у розмірі 713190,68 грн. Твердження відповідача про відсутність рішення про збільшення витрат відповідача на виконання спеціальних обов'язків НПРЕКП не приймається судом в підтвердження неналежного нарахування вартості послуг, оскільки відповідач в акті-приймання передачі погодився із такою вартістю та не заперечував проти вказаного розміру вартості послуг, в подальшому здійснивши 28.01.2020 оплату вартості даних послуг.
Позивачем до сплати відповідачу нараховано суму пені у розмірі 32103,51 грн (7874,41 грн за період з 30.11.2019-12.12.2019, 5803,22 грн за період з 13.12.2019-23.12.2019, 4220,53 грн за період з 24.12.2019-31.12.2019, 14205,36 грн за період 01.01.2020-27.01.2020).
Згідно із ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частиною 3 статті 549 Цивільного кодексу України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Статтею 552 Цивільного кодексу України визначено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов'язку в натурі. Сплата (передання) неустойки не позбавляє кредитора права на відшкодування збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно із ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Сторонами у п. 4.3. розділу 4 договору погоджено сплату замовником виконавцю пені у розмірі 0,1% від вартості послуг, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення.
Враховуючи положення ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», беручи до уваги те, що нарахована сума пені з урахуванням погодженого сторонами розміру пені складає більшу суму, ніж нараховано позивачем згідно розрахунку, суд приймає наданий розрахунок пені в якості належного та арифтетично вірного, ураховуючи те, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Позивачем також нараховано до сплати відповідачу 49923,35 грн штрафу у відповідності до п. 4.3. розділу 4 договору.
Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій (наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 02.04.2019 у справі №917/194/18, від 25.05.2018 у справі №922/1720/17, від 09.02.2018 у справі №911/2813/17, від 22.03.2018 у справі №911/1351/17, від 19.09.2019 у справі № 904/5770/18 ).
Наданий позивачем розрахунок нарахувань штрафу відповідає фактичним обставинам справи та є арифметично вірним.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З урахуванням положення частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України 3 % річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає в отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Позивачем нараховано до сплати відповідачу 3% річних у розмірі 3454,16 грн (1406,84 грн за період з 30.11.2019 до 23.12.2019, 468,95 грн за період з 24.12.2019 до 31.12.2019, 1578,37 грн за період з 01.01.2020 до 27.01.2020). Наданий розрахунок є арифметично вірним та приймається судом в якості належного.
Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення сума пені у розмірі 32103,51 грн, 3% річних у розмірі 3454,16 грн та штраф у розмірі 49923,35 грн. Щодо клопотання відповідача про зменшення вказаних нарахувань на 90%, то вказане клопотання не підлягає задоволенню, оскільки наявність чи відсутність збитків, обставини відсутності умислу відповідача щодо невиконання зобов'язання у погоджений строк, а також подальша сплата заборгованості після відкриття провадження у справі не можуть слугувати підставою для зменшення таких нарахувань, оскільки вимога сплати 3% річних та штрафних санкцій є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.
За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
У порядку ст. 7 Закону України «Про судовий збір» з Державного бюджету України на користь позивача підлягає поверненню 9003,13 грн у зв'язку із зменшенням позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 76, 120, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов - задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО» (вул. Симона Петлюри, буд. 25, м. Київ, 01032, ідентифікаційний код 00100227) на користь Товариства обмеженою відповідальністю «ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ» (вул. Малиновського, буд. 55А, м. Чернігів, 14020, ідентифікаційний код 41823846) пеню у розмірі 32103 грн 51 коп, 3% річних у розмірі 3454 грн 16 коп, штраф у розмірі 49923 грн 35 коп та судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2976 грн 95 коп, а всього 88457 (вісімдесят вісім тисяч чотириста п'ятдесят сім) грн 97 (дев'яносто сім) коп.
3. Повернути Товариству обмеженою відповідальністю «ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ» (вул. Малиновського, буд. 55А, м. Чернігів, 14020, ідентифікаційний код 41823846), у зв'язку із зменшенням позовних вимог, з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 9003 (дев'ять тисяч три) грн 13 (тринадцять) коп., який сплачений відповідно до платіжного доручення № 2493 від 24.12.2019, оригінал якого зберігається у матеріалах справи № 910/19054/19.
Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням положень п. 4 розділу Х Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України, та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням приписів п.п.17.5 п.17 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України.
З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.
Повний текст рішення складено та підписано 08.07.2020.
Суддя В.О.Демидов