ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
07.07.2020Справа № 910/9630/20
Суддя Мудрий С.М., розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Араз Оіл" про забезпечення позову
особи, які можуть отримати статус учасника справи
відповідач акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" акціонерного товариства "Українська залізниця"
треті особи 1) товариство з обмеженою відповідальністю "Корнет Холдинг"
2) товариство з обмеженою відповідальністю «Торум»
3) товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Хілл Корпорейшн-Юкрейн"
4) товариство з обмеженою відповідальністю "Міроіл"
03.07.2020 року до господарського суду м. Києва надійшла від товариства з обмеженою відповідальністю "Араз Оіл" заява про забезпечення позову (до подання позовної заяви), відповідно до якої просить суд:
заборони акціонерному товариству "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5, ідентифікаційний код 40075815) в особі філії "Центр забезпечення виробництва" акціонерного товариства "Українська залізниця" (03049, м. Київ, пр-т. Повітрофлотський, 11/15, ідентифікаційний код 40081347) вчиняти дії та приймати рішення, спрямовані на продовження процедури закупівлі, оголошеної в електронній системі Рrozorro за ідентифікаторами № UА-2019-12-19-000033-b, у тому числі, але не виключно:
- укладати договори про закупівлю за результатами зазначених процедур та вчиняти будь-які дії, спрямовані на укладення таких договорів;
- оприлюднювати інформацію про укладення відповідних договорів;
-виконувати договори, за результати даних процедур закупівель.
В обґрунтування поданої заяви, заявник зазначає, що 19.12.2019 року акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" в електронній системі закупівель за ідентифікатором № UА-2019-12-19-000033-b було оголошено про процедуру закупівлі мастильних засобів (оливи та мастильних матеріалів).
24.04.2020 року відповідачем оприлюднено протокол розгляду тендерних пропозицій від 23.04.2020 №3465/118/-20Т.
Відповідно до протоколу розгляду тендерних пропозицій допущено до аукціону - товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Хілл Корпорейшн-Юкрейн" та товариство з обмеженою відповідальністю "Корнет Холдинг", іншим учасникам було відмовлено у тендерних пропозиціях.
На думку заявника, відповідачем неправомірно прийнято рішення, оформлене опублікованим в електронній системі закупівель протоколом розкриття тендерних пропозицій від 24.04.2020, а саме неправомірне відхилення тендерної пропозиції позивача та допущення до аукціону тендерних пропозицій ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Хілл Корпорейшн-Юкрейн" та ТОВ "Корнет Холдинг", які не відповідають умовам тендерної документації.
З огляду на викладене, заявник зазначає про те, що з метою захисту порушеного права буде звертатись до Господарського суду міста Києва з позовом. Так, предметом майбутнього позову буде:
- визнати незаконним та скасувати рішення Тендерного комітету відповідача оформлене протоколом розгляду тендерних пропозицій від 24.04.2020 за процедурою закупівлі № UА-2019-12-19-000033-b в частині не допущення до аукціону тендерної пропозиції позивача та визнання її такою, що не відповідає умовам тендерної документації,
- зобов'язати Тендерний комітет відповідача прийняти рішення яким допустити тендерну пропозицію позивача до аукціону за процедурою закупівлі № UА-2019-12-19-000033-b,
- визнати незаконним та скасувати рішення Тендерного комітету відповідача оформлене протоколом розгляду тендерних пропозицій від 24.04.2020 за процедурою закупівлі № UА-2019-12-19-000033-b в частині допуску до аукціону тендерної пропозиції ТОВ "Корнет Холдинг" та визнання її такою, що відповідає умовам тендерної документації,
- визнати незаконним та скасувати рішення Тендерного комітету відповідача оформлене протоколом розгляду тендерних пропозицій від 24.04.2020 за процедурою закупівлі № UА-2019-12-19-000033-b в частині допуску до аукціону тендерної пропозиції ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Хілл Корпорейшн-Юкрейн" та визнання її такою, що відповідає умовам тендерної документації.
На думку позивача, невжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони відповідачу вчиняти дії та приймати рішення, спрямовані на продовження процедури закупівлі, оголошених в електронній системі Рrozorro за ідентифікатором № UА-2019-12-19-000033-b може у подальшому унеможливити виконання рішення суду та відновлення порушених прав позивача.
Якщо проведення процедури закупівлі, оголошене в електронній системі Рrozorro за ідентифікатором № UА-2019-12-19-000033-b не буде зупинено за вказаною процедурою буде укладено відповідний договір, що повністю позбавить позивача можливості відновити свої порушені права та прийняти участь у аукціоні, а у разі перемоги укласти договори та отримати прибуток.
Відповідно до статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з ч.1 статті 137 ГПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Частиною 1 статті 140 ГПК України встановлено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Отже, питання задоволення заяви сторони у справі про застосування заходів до забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити висновок щодо утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадку невжиття заходів забезпечення позову.
Системний аналіз положень частини 1 статті 136 і 137 Господарського процесуального кодексу України дає підстави дійти висновку, що під час вирішення питання про необхідність задоволення чи відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову, суди розглядають вказані заяви з застосуванням судового розсуду (окрім випадків, які передбачені у частинах 2, 5, 6, 7 статті 137 Господарського процесуального кодексу України).
Судовий розсуд - це передбачене законодавством право суду, яке реалізується за правилами передбаченими Господарським процесуальним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення (дії), встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), найбільш оптимальний в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення конкретної справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.
За приписами ст. 9 Конституції України, статті 19 Закону України "Про міжнародні договори України" і статті 4 Господарського процесуального кодексу України господарські суди у процесі здійснення правосуддя мають за відповідними правилами керуватися нормами документів, ратифікованих законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р., Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" Україна повністю визнає на своїй території дію приписів Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо визнання обов'язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Суду в усіх питаннях, що стосуються її тлумачення і застосування.
Водночас ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Н. проти Нідерландів", ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.
При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересіввідповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Також, суд звертає увагу, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 02.09.2019 у справі № 917/137/19.
Судом взято до уваги, що вжиття заходів забезпечення позову, які просить вжити позивач, зберігає баланс інтересів сторін а також, наявний прямий зв'язок між обраними заявником заходом забезпечення позову і предметом майбутнього позову, а саме обраний захід забезпечення позову спроможний забезпечити ефективний захист прав та інтересів заявника.
У контексті ч. 12 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які полягають в (або мають наслідком) припиненні, відкладенні, зупиненні чи іншому втручанні у проведення конкурсу, аукціону, торгів, тендера чи інших публічних конкурсних процедур, що проводяться від імені держави (державного органу), територіальної громади (органу місцевого самоврядування) або за участю призначеного державним органом суб'єкта у складі комісії, що проводить конкурс, аукціон, торги, тендер чи іншу публічну конкурсну процедуру, суд зазначає наступне:
- процедура закупівлі № UА-2019-12-19-000033-b (оливи та мастильні матеріали) проводиться не від імені держави (державного органу), територіальної громади (органу місцевого самоврядування) або за участю призначеного державним органом;
- відсутні докази того, що замовлення процедури закупівлі № UА-2019-12-19-000033-b (оливи та мастильні матеріали) було здійснено АТ "Українська залізниця" від імені держави (державного органу), територіальної громади (органу місцевого самоврядування) або за участю призначеного державним органом суб'єкта;
- за змістом пунктів 1, 20, 23 Статуту Акціонерного товариства "Українська залізниця", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 вересня 2015 № 735 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2018 р. № 938) Акціонерне товариство "Українська залізниця" (далі - товариство) є юридичною особою, що утворене відповідно до Закону України "Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", постанови Кабінету Міністрів України від 25 червня 2014 № 200 "Про утворення публічного акціонерного товариства "Українська залізниця"; Товариство діє на принципах повної господарської самостійності і самоокупності, несе відповідальність за наслідки своєї господарської діяльності та виконання зобов'язань; Товариство не відповідає за зобов'язаннями держави, а держава не відповідає за зобов'язаннями товариства. Товариство несе відповідальність за своїми зобов'язаннями у межах належного йому майна, набутого на праві власності відповідно до законодавства.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про те, що встановлена ч. 12 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України заборона не стосується вказаних правовідносин, оскільки процедура закупівлі № UА-2019-12-19-000033-b (оливи та мастильні матеріали) проводиться АТ "Українська залізниця" як суб'єктом господарювання (юридичною особою приватного права).
З огляду на вище викладене, оскільки заявником було належним чином обґрунтовано та доведено за допомогою належних, допустимих та достатніх доказів наявність обставин, з якими Господарський процесуальний кодекс України пов'язує можливість вжиття заходів забезпечення позову, суд вважає за необхідне задовольнити заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Араз Оіл" про забезпечення позову до подання позовної заяви.
Щодо зустрічного забезпечення, то суд не вбачає підстав для вчинення такої процесуальної дії.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, -
1. Заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Араз Оіл" про забезпечення позову задовольнити повністю.
2. Заборони акціонерному товариству "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, будинок 5, ідентифікаційний код 40075815) в особі філії "Центр забезпечення виробництва" акціонерного товариства "Українська залізниця" (03049, м. Київ, проспект Повітрофлотський, будинок 11/15, ідентифікаційний код 40081347) вчиняти дії та приймати рішення, спрямовані на продовження процедури закупівлі, оголошеної в електронній системі Рrozorro за ідентифікаторами № UА-2019-12-19-000033-b, у тому числі, але не виключно:
- укладати договори про закупівлю за результатами зазначених процедур та вчиняти будь-які дії, спрямовані на укладення таких договорів;
- оприлюднювати інформацію про укладення відповідних договорів;
-виконувати договори, за результати даних процедур закупівель.
3. Стягувач за ухвалою суду: товариство з обмеженою відповідальністю «Араз Оіл» (04119, м. Київ, вулиця Сім'ї Хохлових, буд. 8, офіс 4, код ЄДРПОУ 40828361).
4. Боржник: акціонерне товариство "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, будинок 5, ідентифікаційний код 40075815) в особі філії "Центр забезпечення виробництва" акціонерного товариства "Українська залізниця" (03049, м. Київ, проспект Повітрофлотський, будинок 11/15, ідентифікаційний код 40081347).
5. Ухвала підлягає негайному виконанню, та може бути пред'явлена до виконання протягом трьох років.
6. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку окремо від рішення суду першої інстанції безпосередньо до суду апеляційної інстанції в строк, визначений ст. 256 ГПК України
Суддя Сергій Миколайович Мудрий