ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
02.07.2020Справа № 910/8225/20
Суддя Мудрий С.М., розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю НВП «Корпорація КРТ» про забезпечення позову у справі
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю НВП «Корпорація КРТ»
до акціонерного товариства «Українська залізниця»
про визнання результатів торгів незаконними та зобов'язання вчинити дії
Товариство з обмеженою відповідальністю НВП «Корпорація КРТ» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до акціонерного товариства «Українська залізниця» про визнання результатів торгів незаконними та зобов'язання вчинити дії, а саме:
-визнати незаконним та скасувати рішення відповідача про відхилення конкурсної пропозиції по лоту №4 позивача за наслідками оцінки в процедурі закупівлі (тендер №50833), що проводиться із використання порталу електронних закупок Європейського банку реконструкції і розвитку ЕСЕРР,
-визнати незаконним та скасувати рішення відповідача про обрання переможцем та присудження контракту по лоту №4 конкурсній пропозиції Vossloh Fastening System GmbH/Germany за наслідками оцінки в процесі закупівлі (тендер №50833), що проводився із використання порталу електронних закупок Європейського банку реконструкції і розвитку,
- зобов'язати відповідача повторно провести оцінку тендерних пропозицій учасників процедури закупівлі (тендер №50833), що проводиться із використання порталу електронних закупок Європейського банку реконструкції і розвитку ЕСЕРР.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.06.2020 року в задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю НВП "Корпорація КРТ" про забезпечення позову відмовлено.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.06.2020 року відкрито провадження у справі. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 04.08.2020 року.
30.06.2020 року до канцелярії суду від товариства з обмеженою відповідальністю НВП «Корпорація КРТ» надійшла заява про вжиття заходів до забезпечення позову, в якій просить суд: вжити заходи забезпечення позову шляхом встановлення заборони відповідачу АТ «Українська залізниця» вчиняти дії щодо укладення контракту з переможцем тендеру №50833 в системі ЕСЕРР (лот №4), що буде визначений АТ «Українська залізниця» серед учасників тендеру №50833 в системі ЕСЕРР (лот №4) у разі скасування/ втрати чинності/ визнання незаконним рішення АТ «Українська залізниця», що прийняте за результатом торгів, проведених 27 лютого 2020 року, за яким переможцем визначено учасника Vossloh Fastening System GmbH та прийняття відповідних зобов'язань внаслідок оголошення такого учасника переможцем по лоту №4 «Скріплення рейкові пружне анкерне для рейок типу Р65 в комплекті».
В обґрунтування заяви позивачем зазначено, що наявність оскаржуваного рішення відповідача, відхилення тендерної пропозиції позивача та протиправне присудження контракту іноземному учаснику, фактично призводить до припинення господарської діяльності позивача, який в такий спосіб позбавляється основного засобу отримання прибутку.
Також, заявник звертає увагу на те, що у провадженні Господарського суду міста Києва знаходиться справа №910/7633/20 за позовом Plastwil Sp.zo.o. (Пластвіль, Товариство з обмеженою відповідальністю) (Польща) до акціонерного товариства «Українська залізниця» (м. Київ) про визнання незаконними та скасувати результати проведених відповідачем 27 лютого 2020 р. торгів: ідентифікаційний номер тендера - 50833, найменування тендера - Компоненти верхньої будови залізничної колії, проект - Модернізація пріоритетних залізодорожніх ліній акціонерного товариства «Українська залізниця», за лотом № 4» кріплення рейкове пружне з анкером Р65 в комплекті - 569296 комплектів" та зобов'язати відповідача укласти з ним договір на виконання замовлення за торгами від 27 лютого 2020 року (провадження відкрито 03.06.2020 року).
Отже, предмет спору у справі №910/7633/20 є тотожним предмету спору у справі №910/8225/20, але різні позовні вимоги.
Враховуючи саме об'єм позовних вимог у справі №910/7633/20, зокрема, про зобов'язання AT «Українська залізниця» укласти за результатами тендер (ідентифікаційний номер тендера - 50833) договір з Plastwil Sp.zo.o., як з переможцем цього тендеру, зумовило необхідність ТОВ «НВП Корпорація КРТ» звернутись до суду із даною заявою про забезпечення позову.
У разі вирішення справи №910/7633/20 по суті та задоволення позовних вимог у повному об'ємі за результатами розгляду справи, рішення суду, що вступить у законну силу в такому випадку, буде підлягати виконанню зі сторони AT «Українська залізниця» шляхом укладення договору із Plastwil Sp.zo.o., що, у своє чергу, унеможливить та зробить неактуальним виконання рішення суду у справі №910/8225/20, якщо остаточне рішення у цій справі буде прийнято на користь ТОВ «НВП Корпорація КРТ» пізніше, ніж у справі №910/7633/20.
Відповідно до статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з ч.1 статті 137 ГПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Частиною 1 статті 140 ГПК України встановлено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Отже, питання задоволення заяви сторони у справі про застосування заходів до забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити висновок щодо утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадку невжиття заходів забезпечення позову.
Системний аналіз положень частини 1 статті 136 і 137 Господарського процесуального кодексу України дає підстави дійти висновку, що під час вирішення питання про необхідність задоволення чи відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову, суди розглядають вказані заяви з застосуванням судового розсуду (окрім випадків, які передбачені у частинах 2, 5, 6, 7 статті 137 Господарського процесуального кодексу України).
Судовий розсуд - це передбачене законодавством право суду, яке реалізується за правилами передбаченими Господарським процесуальним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення (дії), встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), найбільш оптимальний в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення конкретної справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.
За приписами ст. 9 Конституції України, статті 19 Закону України "Про міжнародні договори України" і статті 4 Господарського процесуального кодексу України господарські суди у процесі здійснення правосуддя мають за відповідними правилами керуватися нормами документів, ратифікованих законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р., Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" Україна повністю визнає на своїй території дію приписів Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо визнання обов'язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Суду в усіх питаннях, що стосуються її тлумачення і застосування.
Водночас ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Н. проти Нідерландів", ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.
При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересіввідповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Також, суд звертає увагу, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 02.09.2019 у справі № 917/137/19.
Судом взято до уваги, що вжиття заходів забезпечення позову, які просить вжити позивач, зберігає баланс інтересів сторін а також, наявний прямий зв'язок між обраними заявником заходом забезпечення позову і предметом позову, а саме обраний захід забезпечення позову спроможний забезпечити ефективний захист прав та інтересів заявника.
У контексті ч. 12 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які полягають в (або мають наслідком) припиненні, відкладенні, зупиненні чи іншому втручанні у проведення конкурсу, аукціону, торгів, тендера чи інших публічних конкурсних процедур, що проводяться від імені держави (державного органу), територіальної громади (органу місцевого самоврядування) або за участю призначеного державним органом суб'єкта у складі комісії, що проводить конкурс, аукціон, торги, тендер чи іншу публічну конкурсну процедуру, суд зазначає наступне:
- процедура закупівлі (тендер №50833) проводився не від імені держави (державного органу), територіальної громади (органу місцевого самоврядування) або за участю призначеного державним органом;
- відсутні докази того, що замовлення процедури (тендер №50833) було здійснено АТ "Українська залізниця" від імені держави (державного органу), територіальної громади (органу місцевого самоврядування) або за участю призначеного державним органом суб'єкта;
- за змістом пунктів 1, 20, 23 Статуту Акціонерного товариства "Українська залізниця", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 вересня 2015 № 735 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2018 р. № 938) Акціонерне товариство "Українська залізниця" (далі - товариство) є юридичною особою, що утворене відповідно до Закону України "Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", постанови Кабінету Міністрів України від 25 червня 2014 № 200 "Про утворення публічного акціонерного товариства "Українська залізниця"; Товариство діє на принципах повної господарської самостійності і самоокупності, несе відповідальність за наслідки своєї господарської діяльності та виконання зобов'язань; Товариство не відповідає за зобов'язаннями держави, а держава не відповідає за зобов'язаннями товариства. Товариство несе відповідальність за своїми зобов'язаннями у межах належного йому майна, набутого на праві власності відповідно до законодавства.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про те, що встановлена ч. 12 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України заборона не стосується вказаних правовідносин, оскільки процедура закупівлі (тендер №50833) проводиться АТ "Українська залізниця" як суб'єктом господарювання (юридичною особою приватного права).
З огляду на вище викладене, оскільки заявником було належним чином обґрунтовано та доведено за допомогою належних, допустимих та достатніх доказів наявність обставин, з якими Господарський процесуальний кодекс України пов'язує можливість вжиття заходів забезпечення позову, суд вважає за необхідне задовольнити заяву товариства з обмеженою відповідальністю НВП «Корпорація КРТ» про забезпечення позову.
Щодо зустрічного забезпечення, то суд не вбачає підстав для вчинення такої процесуальної дії.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, -
1. Заяву товариства з обмеженою відповідальністю НВП «Корпорація КРТ» про забезпечення позову задовольнити повністю.
2. Заборони акціонерному товариству "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, будинок 5, ідентифікаційний код 40075815) вчиняти дії щодо укладення контракту з переможцем тендеру №50833 в системі ЕСЕРР (лот №4), що буде визначений АТ «Українська залізниця» серед учасників тендеру №50833 в системі ЕСЕРР (лот №4) у разі скасування/ втрати чинності/ визнання незаконним рішення АТ «Українська залізниця», що прийняте за результатом торгів, проведених 27 лютого 2020 року, за яким переможцем визначено учасника Vossloh Fastening System GmbH та прийняття відповідних зобов'язань внаслідок оголошення такого учасника переможцем по лоту №4 «Скріплення рейкові пружне анкерне для рейок типу Р65 в комплекті».
3. Стягувач за ухвалою суду: товариство з обмеженою відповідальністю «НВП «Корпорація КРТ» (81500, Львівська обл., місто Городок, вулиця Комарнівська, будинок 66, кімната 11, код ЄДРПОУ 13820029).
4. Боржник: акціонерне товариство "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, будинок 5, ідентифікаційний код 40075815).
5. Ухвала підлягає негайному виконанню, та може бути пред'явлена до виконання протягом трьох років.
6. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку окремо від рішення суду першої інстанції безпосередньо до суду апеляційної інстанції в строк, визначений ст. 256 ГПК України
Суддя Сергій Миколайович Мудрий